Рішення № 138394140, 21.07.2026, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/538/26

н/п 2/174/424/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2026 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Данилюк Т.М.,

за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в заочному порядку в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (далі - ТОВ «Кошельок») звернулося до суду з зазначеним позовом, вказуючи, що 22.12.2021, між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» було укладено договір № 3300900389-555491 за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «КОШЕЛЬОК», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Договір укладено на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Сума кредиту 2 900,00 грн, початковий строк кредитування, становить 14 днів, дисконтна відсоткова ставка, становить 2,5% на добу за початковий строк кредитування (Лояльний період), Базова процентна ставка, становить 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом визначений п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7., п. 3.8. договору. Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказала в особистому кабінеті як банківська картка на яку кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 3300900389-555491 від 22.12.2021.

Згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 05.01.2022 до 04.04.2022, за ставкою 2,2% на добу.

Однак відповідач не виконав свої зобов`язання за укладеним договором - не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв`язку з чим, станом на момент звернення до суду утворилась заборгованість у розмірі 9 657,00 грн, яка складається з: заборгованість за сумою кредиту - 2 900,00 грн, заборгованість за відсотками за користування позикою - 6 757,00 грн.

Просять стягнути з ОСОБА_1 , вказану суму заборгованості за кредитним договором та понесені ними судові витрати.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22.06.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового розгляду повідомлений належним чином, в позові просив розгляд справи здійснювати у відсутність представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.8 зворот).

Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилася, про місце, дату і час розгляду справи повідомлена належним чином у відповідності до вимог ч.6 ст.128 ЦПК України (а.с.45), про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності та відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надала.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.

Так, судом встановлено, що 22.12.2021 відповідач ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Кошельок» договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 3300900389-555491. Відповідно до умов якого, товариство зобов`язалось надати позичальнику кредит у сумі 2 900,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним на умовах визначених договором. Стандартна базова процентна ставка за кожен день користування кредитом становить 2.2% від фактичного залишку кредиту. Дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним (а.с.14 зворот-16).

Крім того, відповідач електронним підписом підписала графік розрахунків, що є додатком до договору (а.с.17) та паспорт споживчого кредиту до договору (а.с.14).

Факт перерахування коштів кредиту 22.12.2021 в сумі 2 900,00 грн на карту НОМЕР_2 підтверджується повідомленням XPAY Group LLC (а.с.18) та випискою про рух коштів по картці НОМЕР_1 за період з 21.12.2021 по 23.12.2021, наданою АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали про витребування доказів (а.с.54).

Позивачем надано копію правил надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Кошельок» (а.с.19-23).

Розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем, підтверджується детальним розрахунком заборгованості за договором № 3300900389-555491 від 22.12.2021, відповідно до якого її заборгованість перед ТОВ «Кошельок» становить 9 657,00 грн, та складається з: заборгованість за сумою кредиту - 2 900,00 грн, заборгованість за відсотками за користування позикою - 6 757,00 грн (а.с.12-13).

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 22.06.2026 АТ «Універсал Банк» надало інформацію, що в банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 та відкрито під неї відповідний рахунок (а.с.52).

Згідно копії платіжної інструкції № 6177 від 07.04.2026, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн (а.с.1).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму згідно ст.625 цього Кодексу.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний Суд України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Зазначена правова позиція міститься і в постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між сторонами був укладений в електронній формі, а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п.5, 7 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.12 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , відповідно до укладеного в електронній формі між нею та ТОВ «Кошельок» договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 3300900389-555491 від 22.12.2021 отримала кредит у розмірі 2 900,00 грн та зобов`язалася повернути кредит та сплачувати проценти на умовах та в строку визначені договором. Однак, свої зобов`язання за договором не виконала, не внесла платежі у строки і розмірах, встановлених договором, чим істотно порушила його умови, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість у розмірі 9 657,00 грн, яка складається з: заборгованість за сумою кредиту - 2 900,00 грн, заборгованість за відсотками за користування позикою - 6 757,00 грн.

Вказані обставини відповідачем не спростовані, враховуючи, що суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню, а вказана заборгованість - стягненню з відповідача на користь позивача ТОВ «Кошельок» у вказаному ним розмірі.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Аналізуючи норми ЦПК України про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, Верховний Суд у справі 686/28627/18 від 27.07.2022 дійшов висновку, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Кошельок» та адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» 12.02.2025 укладено договір про надання (правничої) правової допомоги (а.с.25), в Акті № 1 приймання-передачі правової допомоги від 10.04.2026 зафіксовано обсяг робіт та послуг, наданих адвокатським бюро та їх вартість (а.с.26).

Вказані обставини дають суду підстави для висновку, що поза розумним сумнівом доведено факт понесення позивачем витрат на правову допомогу та їх розмір, який відповідає критеріям, як реальності наданих позивачу адвокатських послуг, так і розумної необхідності таких витрат, тобто вимогам ч.4 ст.137 ЦПК України, а відтак понесені позивачем витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст.ст. 207, 526, 626, 628, 633, 638, 639, 1050,1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263- 265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (юридична адреса: вул.Антонова, буд.8А, с.Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, 08135; банківські реквізити: отримувач ТОВ «Кошельок», код ЄДРПОУ 40842831, код банку 339500, АТ «ТАСКОМБАНК», номер рахунку НОМЕР_4 ), заборгованість за кредитним договором № 3300900389-555491 від 22.12.2021 у розмірі 9 657,00 грн (дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят сім гривень 00 копійок), з яких: заборгованість за сумою кредиту - 2 900,00 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 6 757,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» 2 662,40 грн судових витрат у виді сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя підпис Т.М.Данилюк