Рішення № 138393905, 21.07.2026, Черкаський районний суд Черкаської області

711/4154/26

2/707/1594/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Волкової Н.С.,

за участю секретаря Костроміної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступне.

24.03.2023 було укладено кредитний договір № 282040193 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого було неодноразово продовжено додатковими угодами, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 282040193 від 24.03.2023 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс». В подальшому, 27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача. 15.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 282040193 від 24.03.2023.

Враховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором №282040193 від 24.03.2023 в розмірі 56389,52 грн., а також судові витрати.

1.2. Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за Договором факторингу № 28/1118-01 та Додатковими угодами до цього Договору передало ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідачки за договором кредитної лінії на суму 27853,88 грн. (тіло: 11399,64 грн.; проценти: 16454,24 грн.), то відповідно до ст. 514 ЦК України наступні кредитори, які отримували право вимоги до відповідачки, не вправі були змінювати обсяг і умови прав, що перейшли від первісного кредитора за договором. За умовами договору датою погашення заборгованості як за тілом, так і за процентами, є дата завершення дисконтного періоду кредитування: 23.05.2023. На думку відповідачки, після зазначеної дати у кредитора відсутні підстави здійснювати нарахування процентів на залишок заборгованості за тілом кредиту. Матеріали позову містять підставу для надання лише першого траншу у розмірі 1000,00 грн. 24.03.2023, якою є заявка відповідачки. На думку останньої, нарахування процентів мало б здійснюватися з урахуванням законно отриманої суми траншу у розмірі 1000,00 грн. та протягом дисконтного періоду кредитування за ставкою, передбаченою п. 8.3.1, 8.3.2, а саме:- з 24.03.2023 по 23.04.2023 - 126,00 грн.- з 24.04.2024 по 23.05.2023 - 507,00 грн. (1000,00 грн. * 30 днів * 0,42%); (1000,00 грн. * 30 днів * 1,69%). Всього сума нарахованих процентів з 24.03.2023 по 23.05.2023 складає 633,00 грн. Загальний розмір отриманих коштів - 11400,00 грн., з яких 10400,00 грн. отримано в спосіб, не передбачений договором кредитної лінії. Сума погашень - 270,00 грн., а тому сума, яка має підлягати поверненню на користь позивача: 11400,00 + 633,00 - 270,00 = 11763,00 грн.

1.3. Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій вказав, що відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов`язання та платіжним дорученням ініціювало переказ коштів в загальній сумі 11 400,00 грн. на картковий рахунок відповідача. Алгоритм нарахування заборгованості узгоджений Кредитним договором. В період з 24.03.2023 по 22.04.2023 нарахування здійснювались за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 153,30 (сто п`ятдесят три цілих три десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,42 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (пункт 8.3.1. Договору). 24.04.2023 процентна ставка збільшилась відповідно до п.3.2, відповідач продовжив Дисконтний період, шляхом внесення всіх фактично нарахованих відсотків за період визначений в п.3.1. Кредитного договору. В період з 24.04.2023 по 23.05.2023 проценти нараховувались за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 615,37 (шістсот п`ятнадцять цілих тридцять сім сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,69 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (пункт 8.3.2.). В подальшому, оскільки відповідач борг не погасив, в період з 24.05.2023 по 27.06.2023 нарахування за користування кредитними коштами розпочалось за процентною ставкою у розмірі 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним (пункт 8.4. Договору). 27.06.2023 право вимоги за кредитним договором перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» відповідно договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 згідно Витягу з реєстру прав вимоги № 236 та новим кредитором стало ТОВ «Таліон плюс». Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, нарахування за користування грошовими коштами продовжились відповідно до процентної ставки встановленої пунктом 8.4. Договору до 19.09.2023 включно. Наступними факторами жодних нарахувань не здійснювалось. Тобто, виходячи з умов Кредитного договору, нараховані Позивачу проценти за користування кредитом поза межами встановленого Кредитним договором строку кредитування є погодженою сторонами мірою відповідальності за порушення позичальником строків повернення кредиту, які підлягають стягненню з останнього в повному обсязі.

1.4. Представник відповідача надав заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав, що до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені), а тому нарахування процентів та/або інших платежів як міри відповідальності за порушення грошових зобов`язань за кредитним договором, зокрема тих, що передбачені ст. 625 ЦК України, не відповідає наведеним вимогам ЦК України.

1.5. Представник позивача надала додаткові пояснення, в яких вказала, що нарахування, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями відповідальності відповідача, а становлять особливий компенсаційний вид відповідальності, що відрізняється від штрафної, яка полягає, наприклад, у стягненні пені чи штрафу, а тому позивач дотримується норм чинного законодавства, а саме ч.2 ст. 625 ЦК.

1.6. В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просила розглянути справу без її участі.

Відповідачка та представник відповідачки в судове засідання не з`явилися, про причину неявки суд не повідомили, про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Судом встановлено, що 24.03.2023 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір кредитної лінії № 282040193, відповідно до якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 20000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до п.п. 2.2 - 2.5, 5.1 Договору сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 1000 грн. 00 коп. одразу після укладення Договору, орієнтовна дата повернення якого 23.04.2023. Другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором. Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту за всіма наданими Траншами, що отримані Позичальником протягом всього строку дії Договору.

Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом переказу грошових коштів, який завершується зарахуванням грошових коштів на поточний рахунок, для управління яким випущена Платіжна картка НОМЕР_2, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором. (п. 5.1.1 Договору).

Згідно з п.п. 7.1 - 7.3.2, 8.1 - 8.5, 8.9, 8.10 Договору на момент укладення цього Договору, Сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування - 23.04.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. Основна сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2., або п. 9.1.1.7., або п. 9.2.1.5. Договору. Проценти за Договором сплачуються в наступному порядку: протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору; після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно.

За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника, крім процентів за належне користування Кредитом, Договором не передбачено. Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче. Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов`язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином: за період від дати видачі Кредиту до 23.04.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 153,30 (сто п`ятдесят три цілих три десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,42 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка); у разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 23.04.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 615,37 (шістсот п`ятнадцять цілих тридцять сім сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,69 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка). Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним. У разі здійснення Починальником двох та більше Пролонгацій, Кредитодавець має право зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір Позичальник інформується в Особистому кабінеті. Після закінчення Дисконтного періоду жодних знижок на проценту ставку не надається.

Для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 1126 грн 00 коп. (одна тисяча сто двадцять шість грн. нуль коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 126 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 1000 грн 00 коп. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 323,69 % річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за Кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 112,60 % від суми першого Траншу.

Викладені в п. 8.8 Договору значення можуть змінюватись в сторону зменшення у разі дострокового повного чи часткового погашення Кредиту, або у сторону збільшення у разі отримання додаткових Траншів за Договором, оформлення Пролонгацій за Договором та у разі користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду.

Продовження строку Дисконтного періоду та настання відкладальних обставин нарахування процентів за ставкою, що застосовується без продовження Дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього Договору та не потребує змін цього Договору та укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови Договору, в тому числі порядок продовження строку дії Договору, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені Сторонами під час укладення цього Договору

Також згідно з п. 12.4 Договору сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строк дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов`язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку д цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до платіжних доручень № № a3954e6b-2792-4206-8d2d-fd501c0de234 від 24.03.2023, № 28d715f3-8ad6-47f2-8ffe-dbf0ca2c8d5c від 28.03.2023, № e574e20a-a5e6-4e09-896d-70a8a5d5b726 від 01.04.2023, № af022c0b-18ee-434d-9e53-94c3e71a515d від 21.04.2023 № e9c5f907-68c1-445e-b08f-dae26ee9840c від 22.04.2023, № e8f666b1-157c-4665-8c7e-6027ca9126dd від 02.05.2023, № 3df55447-c848-4de9-902c-28cdeca24c5b від 04.05.2023, № 1ec35c54-fcb9-4976-a6fd-f28055feae5b від 05.05.2023, № a6655bb8-5f54-4aa4-bd8c-5e4adc9c9475 від 16.05.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на картку НОМЕР_2 ОСОБА_1 було перераховано кошти в загальній сумі 11 400,00 грн. Призначення платежів: Переказ коштів згідно договору № 282040193 від 24.03.2023, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.

З відповідді АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . Номер телефону НОМЕР_4 є фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_5 , та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). На рахунок НОМЕР_3 були зараховані кошти: 22.04.2023 в сумі 1000грн., 02.05.2023 в сумі 2500 грн.,04.05.2023 в сумі 200 грн., 05.05.2023 в сумі 500 грн., 16.05.2023 в сумі 2000 грн., 24.03.2023 в сумі 1000 грн., 28.03.2023 в сумі 500 грн., 01.04.2023 в сумі 600 грн., 21.04.2023 в сумі 3500 грн.

Крім того, зарахування кредиту у розмірі 11400 грн. на рахунок ОСОБА_1 підтверджується випискою про рух коштів по картці від 08.06.2026, що надані АТ КБ «Приватбанк».

2.2. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого було неодноразово продовжено до 31.12.2024 додатковими угодами №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023.

Пунктом 2.1. розділу 2 договору, передбачено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта.

Згідно з п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до реєстру прав вимоги №236 від 27.06.2023 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 .

2.3. 27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01.

Пунктом 2.1. договору, передбачено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 4.1. договору, передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024 до договору факторингу №27/0524-01 від 27.05.2024, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 .

2.4. 15.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 15/07/25-Е.

Згідно з п. 1.1 договору, фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до п. 1.2. договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому -передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до Реєстру Боржників б/н від 15.07.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .

2.5. Згідно з виписки з особового рахунку за кредитним договором № 282040193 від 24.03.2026 заборгованість перед ТОВ «ФК «Ейс» за кредитним договором складає 56389,52 грн, яка складається з: 11399,64 грн - заборгованість по тілу кредиту; 44989,88 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

3. Релевантні джерела права

3.1. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

3.2. За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. ОСОБА_1 уклала кредитний договір № 282040193 від 24.03.2023, шляхом підписання останього електронним підписом (одноразовим ідентифікатором -MNV55C9U), чим підтвердила свою згоду на укладення договору та погодилася з усіма його умовами, що підтверджує факт досягнення сторонами згоди щодо істотних умов правочинів, як того вимагають положення статті 638 ЦК України.

Укладення договору в електронній формі саме відповідачем, підтверджується також порядком дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торговельною маркою «MONEYVEO»; довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідно до якої на номер ОСОБА_1 НОМЕР_4 24.03.2023 надіслано одноразовий ідентифікатор MNV55C9U (у свою чергу належність зазначеного номеру саме відповідачу підтверджується відповіддю АТ КБ «Приват Банк».

Окрім того, в кредитному договорі зазначено адресу ОСОБА_1 , її податковий номер, телефон та електронну пошту, котрі належать останній, що є підтвердженням здійсненою нею процедурою ідентифікації в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».

Щодо надання кредиту

Так, у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).

З договору вбачається, що кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом переказу грошових коштів, який завершується зарахуванням грошових коштів на поточний рахунок, для управління яким випущена Платіжна картка НОМЕР_2, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором (п. 5.1.1 Договору), крім того з заявки на отримання грошових коштів в кредит від 24.03.2023 вбачається, що номером банківського рахунку/банківська картка для перерахунку коштів є НОМЕР_2.

Вказана банківська картка емітована на ім`я відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується відповіддю АТ КБ «Приват Банк».

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Позивачем було заявлено відповідне клопотання про витребування доказів з АТ КБ «Приват Банк», зокрема щодо зарахування кредитних коштів, яке було задоволено судом.

З наданої відповіді АТ КБ «Приват Банк» встановлено повний номер картки ОСОБА_1 , а саме НОМЕР_2, на зазначено картку зараховані кошти у загальному розмірі 11400 грн. Також зарахування кредиту у розмірі 11400 грн. на рахунок ОСОБА_1 підтверджується рухом коштів по картці від 08.06.2026.

Зазначені докази у сукупності підтверджують факт перерахування Товариством грошових коштів на рахунок відповідача, і відповідно позивач належним чином виконав своє зобов`язання перед відповідачем, надавши кредитні кошти у розпорядження останньої.

Разом із тим доводи відповідача про те, що матеріали справи містять підтвердження надання лише першого траншу в сумі 1 000 грн, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем кредитних коштів у загальному розмірі 11 400 грн, що підтверджується документами, наданими позивачем, зокрема випискою щодо руху коштів та іншими письмовими доказами. Відповідач не надала належних і допустимих доказів, які б спростовували факт отримання зазначених коштів або свідчили про їх зарахування без її волевиявлення.

При цьому саме по собі посилання на відсутність окремих заявок щодо кожного наступного траншу не є достатнім для висновку про ненадання кредитних коштів, якщо матеріали справи підтверджують їх фактичне отримання та використання відповідачем.

Щодо переходу права вимоги

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Судом встановлено, що відповідно до договорів факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (строк дії якого неодноразово був продовжений відповідно до додаткових угод) та №27/0524-01 від 27 травня 2024 року сторони пов`язували момент переходу права вимоги до боржників з підписанням Сторонами Реєстру прав вимог (відповідні реєстри надані суду та підтверджують перехід права вимоги до відповідача); у свою чергу договір факторингу №15/07/25-Е від 15 липня 2025 року сторони пов`язували момент переходу права вимоги до боржників з підписанням Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників (відповідний акт прийому-передачі Реєстру Боржників та безпосередньо реєстр наданий суду та підтверджує перехід права вимоги до відповідача).

А тому, суд приходить висновку, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами № 282040193 від 24.03.2023, відповідно до договорів факторингу, а тому, з останньої дати відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «Ейс» стало виключним та єдиним кредитором за вказаним кредитним договором.

Щодо нарахування відсотків за кредитом

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Як встановлено судом, що в період з 24.03.2023 по 22.04.2023 - нарахування здійснювались за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 153,30 (сто п`ятдесят три цілих три десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,42 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (пункт 8.3.1. Договору).

В період з 24.04.2023 по 23.05.2023 проценти нараховувались за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 615,37 (шістсот п`ятнадцять цілих тридцять сім сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,69 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (пункт 8.3.2.).

В період з 24.05.2023 по 27.06.2023 нарахування за користування кредитними коштами розпочалось за процентною ставкою у розмірі 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (пункт 8.4. Договору).

Також згідно з п. 12.4 Договору, який знаходиться у розділі «ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН» сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строк дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов`язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку д цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості за кредитним договором №282040193 від 24.03.2023, наданим позивачем заборгованість ОСОБА_1 станом на становить 56389,52 грн, з яких: 11399,64 грн - заборгованість по тілу кредиту; 44989,88 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Суд встановив, що відсотки, які заявлені позивачем нараховувалися відповідно до умов кредитного договору, зокрема протягом 30 днів (строк кредитування) відсотки нараховувалися за ставкою 0,42%, з 24.04.2023 процентна ставка збільшилась відповідно до п.3.2, відповідач продовжила дисконтний період, шляхом внесення нарахованих відсотків за період визначений в п.3.1. Кредитного договору. Отже, в період з 24.04.2023 по 23.05.2023 проценти нараховувались в розмірі 1,69 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (пункт 8.3.2.), в період з 24.05.2023 по 27.06.2023 нарахування за користування кредитними коштами розпочалось за процентною ставкою в розмірі 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним (пункт 8.4. Договору).

Всього заборгованість відповідача складає 56389,52 грн. (11399,64 грн - тіло кредиту + 44989,88 грн. - відсотки, нараховані у межах строку кредитування + відсотки, нараховані поза межами строку кредитування, як міра відповідальності, відповідно до ст. 625 ЦК України).

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до відповідно до п. 128 постанови Великої Палати Верховного суду у справі № 910/4518/16 від 05.04.2023 можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Проаналізувавши умови Договору, суд приходить висновку, що розділ 8 «ВАРТІСТЬ ПОСЛУГ КРЕДИТОДАВЦЯ. ЦІНА ДОГОВОРУ» регулює саме правомірну поведінку сторони (межі строку кредитування), а Розділ 12 «ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН» у свою чергу регулює неправомірну поведінку сторони (поза межами строку кредитування).

Суд враховує, що п.п. 8.3.1, 8.3.2,8.4 Договору, яким сторони погодили нарахування відсотків, знаходиться у Розділі 8, який регулює порядок нарахування відсотків у межах строку кредитування, у свою чергу п. 12.4 Договору, яким сторони погодили нарахування відсотків, зокрема у розмірі 1087,70% річних, що дорівнює 2,98% в день, знаходиться у Розділі 12, який регулює порядок нарахування відсотків поза межах строку кредитування, як міру відповідальності.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що умови кредитного договору є зрозумілими та чіткими, сторони (первісний кредитор та відповідач), укладаючи кредитний договір встановили нарахування процентів, передбаченого п. 12.4 як міри відповідальності за період після закінчення строку кредитування.

Наведений представником відповідача власний розрахунок заборгованості, відповідно до якого до стягнення підлягає 11 763 грн, ґрунтується виключно на запропонованому ним тлумаченні умов кредитного договору та не враховує встановлених судом обставин щодо порядку надання кредитних коштів, умов їх повернення та погодженого сторонами механізму нарахування платежів, а тому не спростовує розрахунку заборгованості, поданого позивачем.

4.3. Підводячи підсумок суд зазначає, що відповідач свої зобов`язання з повернення заборгованості за договором кредиту виконав не у повному обсязі, у зв`язку із чим утворилася заборгованість в загальній сумі 56389,52 грн., яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 04.04.2025 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. Згідно з копією посвідчення серії НОМЕР_6 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, положення Закону України «Про судовий збір», а також задоволення позову та звільнення відповідача від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» (відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи), суд вважає необхідним компенсувати позивачу за рахунок держави судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

5.2. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано до суду:

договір про надання правової допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 укладений між Адвокатським бюро «Соломко та Партнери» та ТОВ «ФК «Ейс»; додаткова угода № 25771211759 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025; акт прийому-передачі наданих послуг до договору надання правничої допомоги, згідно яких надано позивачу юридичну допомогу по кредитному договору № 282040193 від 24.03.2026 на загальну суму 7000 грн.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи (пункт 185 Великої Палати Верховного Суду постанови від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19, пункт 141 постанови від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23).

Висновок щодо порушеного правового питання щодо застосування пункту 3 частини третьої статті 141 ЦПК в частині права суду з власної ініціативи суду зменшувати розмір витрат на правничу допомогу викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2026 у справі № 372/6826/24.

На думку суду, всі вказані у акті роботи входять до обсягу правової допомоги по цій справі. Однак, розмір витрат на правову допомогу не відповідає критерію пропорційності, враховуючи невисоку складність цієї справи. На думку суду, пропорційним розміром таких витрат є сума в розмірі 4000 грн.

Враховуючи вищевказані обставини та факт задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму в розмірі 4000 грн. в порядку відшкодування витрат на правову допомогу.

5.3. Керуючись вимогами ЦПК України, сторона відповідача надала попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, котрий включає витрати на професійну правничу допомогу у розмірі орієнтовно 16 000,00 грн, за яким просила вирішити питання їх розподілу. Враховуючи повне задоволення позову, суд не вбачає підстав для відшкодування відповідачу витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №282040193 від 24.03.2026 в загальній сумі 56389 (п`ятдесят шість тисяч триста вісімдесят дев`ять) грн. 52 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на отримання правової допомоги в сумі 4000 (чотири тисячі) грн.

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: місцезнаходження: м. Київ, Юрія Поправки, буд. 6, офіс 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н. С. Волкова