Ухвала суду № 138393797, 22.07.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/9786/26

Провадження № 2/712/5084/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 липня 2026 року м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Пономар В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування удаваним, визнання фактично укладеним договору купівлі-продажу та поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , у якій позивач просить:

-визнати удаваним договір дарування житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 25.03.2002 між ОСОБА_3 , від імені якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 ;

-визнати, що замість зазначеного договору дарування між ОСОБА_3 , від імені якої діяв ОСОБА_1 , як продавцем, та ОСОБА_2 , як покупцем, фактично було укладено договір купівлі-продажу цього житлового будинку;

-у порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину об`єкта незавершеного будівництва житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, а також на 1/2 частину земельної ділянки площею 505 кв. м, кадастровий номер 7110136700:04:006:0005, за вказаною адресою.

Позивач визначив ціну позову у розмірі 4 734 000 грн.

Одночасно з позовною заявою подано клопотання щодо судового збору. Проте у назві та мотивувальній частині клопотання позивач просить зменшити розмір судового збору до 3 406 грн, тоді як у прохальній частині позовної заяви просить відстрочити його сплату до ухвалення рішення у справі.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що заява подана без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, а також зміст позовних вимог, тобто спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб захисту, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити в рішенні. Якщо позов подано до кількох відповідачів, має бути зазначено зміст вимог щодо кожного з них.

З доданих документів убачається, що стороною договору дарування як дарувальник була ОСОБА_3 , від імені якої ОСОБА_1 діяв лише як представник на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

Отже, ОСОБА_1 не був стороною оспорюваного договору у власних інтересах, а вчиняв правочин від імені довірителя.

Відповідно до правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 670/23/18 у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.

У постанові Верховного Суду від ід 30.07.2020 року у справа № 664/1893/17 зазначено, що у справі за позовом сторони, від імені якої договір (додаткову угоду) вчиняв представник, про визнання недійсним договору (додаткової угоди), належним відповідачем є інша сторона оспорюваного договору (додаткової угоди), а не представник.

Суд не вправі самостійно визначати за позивача склад відповідачів та формулювати вимоги до них. Тому позивачу необхідно уточнити склад учасників справи та зміст позовних вимог до кожного з них з урахуванням того, що ОСОБА_3 є стороною як оспорюваного, так і заявленого позивачем прихованого правочину.

Позивач визначив ціну позову в сумі 4 734 000 грн, яка відповідає зазначеній у консультації № 358/26 від 15.05.2026 ймовірній ринковій вартості всього домоволодіння.

Водночас позивач просить визнати за ним право власності лише на 1/2 частину спірного нерухомого майна.

З позовної заяви також неможливо встановити чому ціна позову визначена виходячи з вартості всього майна, а не частки, на яку претендує позивач.

Позивачу необхідно подати обґрунтований розрахунок ціни позову, визначеної виходячи з дійсної вартості саме того майна або часток у майні, право на які він просить визнати.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі поєднання майнових і немайнових вимог збір сплачується за обома ставками (Закону Україмни «Про судовий збір»).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 встановлено у розмірі 3 328 грн.

У поданій редакції позовна заява містить взаємопов`язані вимоги немайнового характеру щодо правової кваліфікації договору дарування та майнову вимогу про визнання права власності на нерухоме майно.

Виходячи з визначеної позивачем ціни позову, судовий збір за майнову вимогу становить максимальну ставку 16 640 грн, а за вимогу немайнового характеру - 1 331,20 грн, усього - 17 971,20 грн.

Документа про сплату судового збору до позовної заяви не додано.

Одночасно подане позивачем клопотання є суперечливим, оскільки у його назві та мотивувальній частині позивач просить зменшити судовий збір до 3 406 грн, проте у прохальній частині позову просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення.

Таким чином, неможливо встановити, чи просить позивач зменшити розмір судового збору, відстрочити його сплату або одночасно зменшити його розмір і відстрочити сплату зменшеної суми.

Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що суд, ураховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати, зокрема якщо розмір збору перевищує 5 відсотків річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік. Під час оцінки майнового стану можуть ураховуватися доходи, наявність утриманців, нерухомого, рухомого та іншого цінного майна.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.11.2023 у справі № 906/308/20 (провадження № 12-58гс23) зробила висновок з аналізу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» про те, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26.07.2005).

Надані позивачем довідка про розмір пенсії, пенсійне посвідчення та індивідуальні відомості про застраховану особу підтверджують одержання ним пенсії по інвалідності та окремих доходів від трудової діяльності, однак не містять повної інформації про його майновий стан, зокрема про: доходи з усіх джерел за 2025 календарний рік; наявність нерухомого майна; зареєстровані транспортні засоби; банківські рахунки, вклади та залишки коштів; осіб, які перебувають на його утриманні; інші обставини, які унеможливлюють сплату судового збору.

Тому позивачу необхідно подати узгоджене клопотання, чітко зазначивши, яку саме процесуальну пільгу щодо судового збору він просить застосувати, і додати повні докази майнового стану, або сплатити судовий збір у розмірі 17 971,20 грн та надати суду оригінал платіжного документа.

У разі уточнення позовних вимог, зміни їх кількості, характеру або ціни позову розмір судового збору підлягатиме відповідному перерахунку.

Судовий збір за подання заяви сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Черк.обл./Соснів.р-н/22030101

Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37930566

Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача: UA238999980313111206000023766

Призначення платежу: 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Соснівський районний суд м. Черкаси (назва суду, де розглядається справа).

Окрім цього, обґрунтовуючи вимогу про визнання договору дарування удаваним, позивач посилається на положення ст. 202, 203, 235, 655, 717 ЦК України.

Водночас оспорюваний договір дарування укладено 25.03.2002, тобто до набрання чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003 № 435-IV.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, та не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли відповідний акт пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Згідно з пунктами 1, 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України цей Кодекс набрав чинності з 01.01.2004 та застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли раніше, положення ЦК України застосовуються лише до тих прав та обов`язків, які виникли або продовжили існувати після набрання ним чинності.

Отже, питання дотримання вимог закону під час укладення договору 25.03.2002, дійсності волевиявлення його сторін, наявності ознак удаваності та визначення правочину, який сторони фактично мали на увазі, підлягають вирішенню на підставі норм матеріального права, чинних на момент укладення договору, зокрема Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

З огляду на викладене позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. 43, 175, 177, 185, 187, 260, 261, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування удаваним, визнання фактично укладеним договору купівлі-продажу та поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення вказаних недоліків позов буде визнаний неподаним та йому повернутий.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Пономар