Ухвала суду № 138393663, 21.07.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2086/21

Провадження № 6/697/103/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Колісник Л.О. за участі секретаря судового засідання обов`язки якого виконує помічник судді Дяченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сіленко Л.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Канівського міськрайонного суду Черкаської області з поданням звернулася державний виконавець Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сіленко Л.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 .

Учасники у судове засідання не з`явилися. Державний виконавець надала заяву, в якій подання підтримала, його розгляд просила провести без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги подання, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду зазначеного подання, суд прийшов до наступних висновків.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21.01.1994 «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Так, відповідно до п.5 ч.1 ст. 6 цього Закону, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону ( ч.3 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»)

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».

Розглянувши матеріали справи судом встановлено, що на виконанні у державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сіленко Л.С. перебуває виконавче провадження ВП № 68796873 з примусового виконання виконавчого листа №697/2086/21 виданого 06.04.2022 Канівським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КС «Кредит-Союз» коштів у розмірі 66453,00 грн.

В обґрунтування подання державний виконавець зазначила, що рішення суду боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання боржником не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 ЗУ «Про виконавче провадження».

Під час виконання вищевказаного виконавчого документа державним виконавцем встановлено, що за боржником ОСОБА_1 на праві власності зареєстровано рухоме майно, а саме: легковий автомобіль.

На запит державного виконавця Державною прикордонною службою України повідомлено про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , неодноразово перетинала державний кордон України.

Боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 .

Матеріали подання не містять жодних доказів про те, що державним виконавцем було направлено боржнику постанови про відкриття провадження, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника та про розшук майна боржника.

Також відсутні будь- які відомості про направлення викликів боржнику та вимоги щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причини невиконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

За змістом п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2017 №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» підставою для звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є доведення факту зловживання боржником процесуальними правами чи невиконання обов`язків, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження».

Суд зазначає, що в матеріалах подання немає жодного доказу, який підтверджує факт отримання боржником ОСОБА_1 викликів та вимог державного виконавця щодо явки до виконавця.

Також відсутні докази, що державним виконавцем вжито усіх можливих заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», для виконання рішення суду боржником ОСОБА_1 чи іншими боржниками, які несуть відповідальність солідарно.

Згідно приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що під час розгляду даного подання не знайшло свого підтвердження жодним належним доказом факт умисного ухилення боржника ОСОБА_1 від своїх зобов`язань, покладених на неї виконавчим листом № 697/2086/21 виданим Канівським міськрайонним судом Черкаської області від 06.04.2022, суд приходить до переконання, що в задоволенні даного подання необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 441 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сіленко Л.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника -фізичної особи - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 15днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л . О . Колісник