Рішення № 138393480, 22.07.2026, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/1439/26

Провадження № 2/565/882/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 28 800,00 грн заборгованості за кредитним договором №18.10.2025-100001093 від 18 жовтня 2025 року, 2 662,40 грн судового збору, 120,18 грн витрат, пов`язаних з надсиланням відповідачу позовної заяви з додатками листом з описом вкладення.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 18 жовтня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №№18.10.2025-100001093 відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 8 000,00 грн строком на 140 днів, дата повернення кредиту 06 березня 2026 року. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі. ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, в зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 28 800,00 грн, що складається з тіла кредиту 8 000,00 грн, процентів 11 200,00 грн, комісії (пов`язаної з нарахуванням кредиту) 1 600,00 грн, відсотків, нарахованих по ст.625 ЦК України 8 000,00 грн.

29 червня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач зазначає, що вимоги позивача визнає частково. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» в частині стягнення комісії, штрафу та пені, понесених витрат на професійну адвокатську (юридичну допомогу).

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22 липня 2026 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр».

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причини неявки не повідомив.

Згідно із ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.

18 жовтня 2025 року ОСОБА_1 підписав пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) відповідно до п.2.2. якої електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови:

2.2.1. дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця,

2.2.2. заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем,

2.2.3. відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Відповідно до п.3.1. договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п.3.2. договору).

Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах встановлених у заявці.

Згідно з п.4.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4134-18ХХ-ХХХХ-1763.

Також 18 жовтня 2025 року ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» підписали заявку кредитного договору №18.10.2025-100001093 (кредитної лінії), яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 18 жовтня 2025 року за посиланням https://sgroshi.com.ua /ua/informaciya-o-kompanii згідно ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору №18.10.2025-100001093 від 18 жовтня 2025 року ОСОБА_1 18 жовтня 2025 року надається кредит в сумі 8 000,00 грн, на строк 140 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту 06 березня 2026 року.

Згідно з п.6 заявки процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Відповідно до п.7 заявки комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 1 600,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

В пункті 12 договору міститься графік платежів.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 7 910,02%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 17 781,92 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 9 781,92 грн (п.13).

У заявці зазначені реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним договором: 4134-18ХХ-ХХХХ-1763.

Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) від 18 жовтня 2025 року та заявка кредитного договору №18.10.2025-100001093 (кредитної лінії) від 18 жовтня 2025 року підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е147.

04 січня 2024 року ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» уклали договір ФК-П-2024/01-2 про надання послуг з переказу коштів.

З листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-0906 від 02 березня 2026 року убачається, що на виконання договору на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 18 жовтня 2025 року о 13:02:43 успішно перераховано на платіжну картку клієнта грошові кошти на суму 8 000,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в iPay.ua 895145687, призначення платежу: видача за договором кредиту №18.10.2025-100001093.

Факт укладення договору №18.10.2025-100001093 від 18 жовтня 2025 року та отримання кредитних коштів відповідачем не заперечується.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №18.10.2025-100001093 від 18 жовтня 2025 року, станом на 09 червня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором складала: 8 000,00 грн основний борг, 11 200,00 грн залишок відсотків, 8 000,00 залишок відсотків за ст.625 ЦК України, 1 600,00 грн залишок комісій, всього 28 800,00 грн. Проценти нараховані за період з 18 жовтня 2025 року по 06 березня 2026 року.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст.525 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ст.598 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно із ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» в електронній формі уклали договір №18.10.2025-100001093 від 18 жовтня 2025 року, позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання, перерахувавши 18 жовтня 2025 року на банківський рахунок позичальника кошти в сумі 8 000,00 грн, заборгованість відповідача перед позивачем за зазначеним договором становить 20 800,00 грн, з яких: 8 000,00 грн основний борг, 11 200,00 грн проценти, 1 600,00 грн комісія.

Умовами договору №18.10.2025-100001093 від 18 жовтня 2025 року узгоджено сплату позичальником комісії за надання кредиту 20 % від суми наданого кредиту (п.7. договору).

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Включення до тексту договору умови про сплату відповідачем одноразової комісії за надання кредиту суд вважає таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

З урахуванням зазначеного, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 20 800,00 грн заборгованості за договором №18.10.2025-100001093 від 18 жовтня 2025 року.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався та діє до тепер.

Згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Дана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року в справі №183/7850/22.

За таких обставин, відсутні підстави для стягнення з відповідача 8 000,00 грн процентів річних, нарахованих на підставі ст.625 ЦК України у період дії в Україні воєнного стану.

Щодо заперечень відповідача проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що позивачем у позовній заяві не заявлено вимоги про стягнення таких витрат, а лише вказано про намір подати докази щодо понесених витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Позивач також просить стягнути з відповідача поне сені витрати, що пов`язані із надсиланням листом з описом вкладення позовної заяви з додатками у сумі 120,18 грн.

Відповідно до квитанції №2103865 ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» від 10 червня 2026 року загальна вартість відправлення листа ОСОБА_1 становить 120,18 грн.

Згідно із ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на поштове відправлення у розмірі 120,18 грн, позов задоволено частково, вимога про стягнення витрат на поштове відправлення підлягає задоволенню в розмірі 86,80 грн.

Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 20 800,00 грн заборгованості за договором №18.10.2025-100001093 від 18 жовтня 2025 року, 1 922,84 грн судового збору, 86,80 грн витрат, пов`язаних з надсиланням відповідачу позовної заяви з додатками листом з описом вкладення.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вул. Саксаганського, 133- А, м. Київ, ЄДРПОУ 37356833).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Г.В. Бренчук