Рішення № 138393050, 21.07.2026, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/725/26

Провадження № 2/526/848/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 липня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Киричка С. А.,

з участю секретаря Широколави О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Гадяч цивільну справу № 526/725/26 за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

17 березня 2026 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 22 020,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 16.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 16.06.2025-100001948. Сума кредиту 12 000 грн. 00 коп., строк кредиту 217 днів, дата повернення (виплати) кредиту 18.01.2026. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом зазначених у графіку платежів. Ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія пов`язана з наданням кредиту 9% від суми кредиту та дорівнює 1080 грн. комісія за обслуговування кредитної заборгованості 1080 грн. Неустойка : 180 грн.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі, в свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 22 020 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 гривень.

Ухвалою від 18 березня 2026 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.

Позивач копію ухвали про відкриття провадження отримав 19.03.2026, яку було надіслано в його електронний кабінет

ВідповідачОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження у справі отримала 31.03.2026 року.

13 квітня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив, в якому зазначила, що не погоджується з заявленим позовними вимогами з наступних підстав. Вказує, що сума отриманих нею грошових коштів становила 12 000,00 грн., на виконання зобов`язання, на користь позивача нею сплачено заборгованості у загальному розмірі 17 820,00 грн, а тому основна сума боргу повернута у повному обсязі, оскільки загальна сума сплачених коштів перевищує розмір отриманого кредиту. Разом з тим, наданий позивачем розрахунок не містить деталізації вказаних платежів, що унеможливлює здійснити перевірку законності позовних вимог. Також вважає, що позивач незаконно здійснив нарахування штрафних санкцій під час воєнного стану.

В зв`язку з вищезазначеним просить відмовити ТОВ «Споживчий Центр» у позовних вимогах. До відзиву на позовну заяву відповідачем додано копії квитанцій на підтвердження сплати за кредитним договором.

16 квітня 2026 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просить позовні вимоги задовольнити зазначаючи, що пояснення відповідача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки загальні витрати за споживчим кредитом є співмірними, враховуючи строк кредитування, жодних нарахувань поза межами строку кредитування, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись. Денна процентна ставка передбачена договором є такою, що відповідає Закону України «Про споживче кредитування». Щодо часткової оплати відповідачем по вищезазначеному договору на загальну суму 17 820, то вона врахована при здійсненні позивачем розрахунку заборгованості.

Щодо стягнення неустойки вказує, що таке нарахування, посилаючись на приписи Закону України "Про споживче кредитування" як на спеціальний закон, що не забороняє такого нарахування, є правомірним та підлягає стягненню.

У відведений строк, з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, від сторін не надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "споживчий центр" є фінансовою установою, яка здійснює діяльність - інші види кредитування.

16.06.2025, відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки на отримання кредиту, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 16.06.2025-100001948.

Згідно з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) ТОВ "Споживчий центр" пропонує укласти кредитний договір на умовах, встановлених товариством. Кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення договору (оферта), розміщена на сайті кредитора заявка, сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.(п. 2.2.-2.2.3 Пропозиції) (а.с. 15)

Відповідно до умов кредитного договору № 16.06.2025-100001948 від 16.06.2025 було надано кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 16/06/2025; сума кредиту: 12000 грн 00 коп.; строк, на який надається Кредит - 217 днів з дати його надання; Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом зазначених у графіку платежів. Ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія пов`язана з наданням кредиту 9% від суми кредиту та дорівнює 1080 грн. Неустойка : 180 грн. Комісія пов`язана з наданням кредиту: 1080 грн; комісія за обслуговування кредитної заборгованості 1080 грн. Денна процентна ставка та її розрахунок 0,84% = (21840/12000)/217*100%. Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту/залишку Кредиту на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Відповідно до п.1.13 розділу 1 «Загальні положення» пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), встановлено, що підписання споживачем даної пропозиції (оферти) передбачає надання його згоди на зазначені умови надання споживчого кредиту.

Підпунктом 3.1 розділу 3 «Предмет договору» пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) передбачено, що кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.

З п.п. 3.3. - 3.3.7 розділу 3 «Предмет договору» пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) вбачається, що кредитодавець надає Позичальнику Кредит на наступних умовах: Дата надання/видачі кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; Сума Кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невідємною частиною даної оферти; тип кредиту: фінансовий кредит; строк, на який надається Кредит: встановлюється у Заявці, яка є невідємною частиною даної оферти; дата повернення (виплати) кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невідємною частиною даної оферти: проценти за користування Кредитом (Проценти): встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів: встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Пунктом 4.1 встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача: 4441-11ХХ-ХХХХ-3952.

Згідно з п. 4.3 Кредитного Договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.

Відповідно до пунктів 11.4., 11.5. пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) позичальник підтверджує, що вказаний ним при реєстрації номер телефону належить виключно позичальнику, не переданий та не буде переданий у користування та/або володіння та/або розпорядження будь-яким особам, саме цей номер телефону використовується та буде використовуватись позичальником при виконанні умов даного договору, вчиненні будь-яких операцій за ним. Позичальник підтверджує, що вказаний ним для перерахування коштів платіжний засіб/поточний рахунок належить виключно позичальнику на законних підставах, право на його використання не зупинене, не припинене, не обмежене іншим чином, платіжний засіб не є втраченим, безперешкодно використовується виключно позичальником. (а. с. 16).

Відповідач підтвердила, що ознайомлена і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору від 16.06.2025 року № 16.06.2025-100001948, з якими вона попередньо ознайомилася. Акцептовані нею умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті.

Як вбачається з таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 16.06.2025-100001948 від 16.06.2025 загальна вартість кредиту за весь строк кредитування складає 33 840,00 грн та включає в себе суму кредиту 12 000,00 грн., загальні витрати за споживчим кредитом 21 840,00 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що заявка, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), була підписана відповідачем одноразовим ідентифікатором (Е459), надісланим смс-повідомленнями на належний відповідачу фінансовий номер телефону НОМЕР_1 .

Разом з тим, позичальник у додатку до анкети позичальника вказав свої паспортні дані, місце проживання, ідентифікаційний номер, номер особистого електронного платіжного засобу, суму кредиту та строк кредитування, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е459.

Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на веб сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Водночас, позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 16.06.2025-100001948 пройдено ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку України, за результатами чого з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних забезпечене встановлення фізичної особи позичальника.(а.с. 22 зворот)

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що 16.06.2025 року у встановленому вказаними заявкою та пропозицією порядку, а також у відповідності до Закону "Про електронну комерцію", ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір за заявкою в електронній формі № 16.06.2025-100001948 на суму 12 000,00 грн, на підтвердження прийняття заяви на видачу кредиту позивачем було надіслано відповідачу підтвердження укладення договору на вищевказаних умовах.

З огляду на вказане, в даному випадку сторонами погоджено умови кредитування, зокрема сума кредиту, розмір та порядок нарахування відсотків, строк повернення кредитних коштів.

Як встановлено судом, свій обов`язок згідно кредитного договору №16.06.2025-100001948 від 16.06.2025 ТОВ «Споживчий центр» виконало у повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів, за реквізитами платіжної картки відповідача, які були зазначені в заявці, що підтверджується повідомленням ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих. № 1-1003 від 10.03.2026, з якого вбачається, що 16.06.2025 на рахунок № НОМЕР_2 перераховано кошти в сумі 12 000,00 грн., за договором кредиту №16.06.2025-100001948. (а.с 23)

Однак, ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором виконує неналежним чином, в результаті чого, згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості, по кредитному договору № 16.06.2025 від 16.06.2025 заборгованість складає 22020 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 000,00 грн., по процентам в розмірі 7 440,00 грн., неустойка 2580 грн. Зокрема зазначено, що проценти по кредиту нараховані за період з 16.06.2025 по 18.01.2026, тобто в межах строку кредитування.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відтак, відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами.

За цих обставин, уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за Допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/642/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно - телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з п. 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис є одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що укладений між сторонами договір про надання кредиту, є укладеним з додержанням письмової форми визначеної законом, оскільки укладений з додержанням процедури визначеної законом України «Про електронну комерцію», та підписаний відповідачем шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у порядку визначеному ст. 12 Закону та умов кредитного договору.

На підтвердження факту укладення даних договорів відповідачем свідчить зазначення в договорах його особистих даних, таких як номер та серія паспорта, ідентифікаційний номер, місце проживання, а також існування самого тексту договору у позивача, який згідно зі ст. 11 Закону є оригіналом такого договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання:, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом,

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6ч. 1 ст. З Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що 16.06.2025 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 16.06.2025-100001948 в електронній формі, умови якого позивачем були виконані. Відповідач у передбачений договором 217-денний строк, тобто до 18.01.2026 року заборгованість не повернув.

Доказів протилежного матеріали справи не містять та суду не надано. Відповідачем протилежного суду не доведено, наведені позивачем обставини та факти не спростовані.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з умовами договору позики позичальник зобов`язується вчасно повернути позику, сплатити відсотки за користування позикою в порядку, визначеному цим договором.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язаннівстановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Також ч.3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Ч.1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 536 ЦПК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

ТОВ "Споживчий центр" належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти на загальну суму 12 000,00 грн.

Натомість, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, в результаті чого утворилась заборгованість.

Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернулася до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним (ми).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором від 16.06.2025 № 16.06.2025-100001948, вказано, що у відповідача наявна заборгованість у розмірі 22 020,00 грн, з яких: 12 000,00 грн розмір заборгованості за тілом кредиту, 7 440,00 грн розмір заборгованості за процентами, 2 580,00 грн заборгованість за неустойкою.

Згідно наданих відповідачем квитанцій: №838342647 від 20.08.2025, №804582772 від 16.07.2025, № 835280195 від 16.08.2025, №879775237 від 01.10.2025, ОСОБА_1 на користь позивача було сплачено грошові кошти по договору №16.06.2025-100001948 від 16.06.2025 на загальну суму 17 820,00 грн.

Твердження відповідача про те, що сплата нею зазначених грошових коштів у розмірі, який перевищує суму основного боргу, свідчить про повне виконання кредитних зобов`язань, є необґрунтованими та такими, що не відповідають умовам кредитного договору.

У паспорті споживчого кредиту зазначено: інформацію та контактні дані кредитодавця (банку); основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту; додаткову інформації щодо встановленої пені, штрафів, процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, інші платежі; інші важливі правові аспекти. Також у паспорті споживчого кредиту наявний електронний підпис одноразовим ідентифікатором А459 ОСОБА_1 .

Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомилася і погодилася з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору.

Разом з тим, як вбачається з інформації щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача за договором № 16.06.2025-100001948 від 16.06.2025 орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) складає 33 840,00 грн та включає в себе суму кредиту 12 000,00 грн., загальні витрати за споживчим кредитом 21 840,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідачем не спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості ні в частині основної суми боргу, ні в частині нарахованих процентів. При цьому власного контррозрахунку заборгованості відповідач не надала. Водночас ОСОБА_1 не зазначила, які саме складові розрахунку є неправильними, жодних доказів, які б свідчили про помилковість або необґрунтованість розрахунку позивача, до суду не надано.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що відповідач, будучи ознайомленою з умовами кредитування, уклавши кредитний договір не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» у частині стягнення тіла кредиту у розмірі 12 000,00 грн., та відсотків у розмірі 7 440,00 грн, на загальну суму 19 440,00 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно нарахованої позивачем і заявленої до стягнення суми неустойки в розмірі 2 580,00 грн, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався і триває нині, що є загальновідомим фактом.

Позивачем нараховано неустойку у розмірі 2 580,00 грн., що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 2580,00 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

Доводи позивача про те, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню виключно положення Закону України «Про споживче кредитування», суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до статті 4 Цивільного кодексу України цивільне законодавство України складається, зокрема, із Конституції України, Цивільного кодексу України та інших законів України, що регулюють цивільні відносини.

Закон України «Про споживче кредитування» є спеціальним законом, який регулює окремі особливості правовідносин щодо надання споживчого кредиту, однак не виключає застосування загальних положень Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 509, 526, 627, 628, 629, 1054 ЦК України саме Цивільний кодекс України визначає загальні засади виникнення, виконання та припинення зобов`язань, принципи свободи договору, обов`язковості договору для сторін, а також права та обов`язки сторін кредитного договору.

Водночас Закон України «Про споживче кредитування» підлягає застосуванню у взаємозв`язку з нормами Цивільного кодексу України як спеціальний нормативно-правовий акт щодо окремих питань споживчого кредитування. За відсутності спеціального регулювання або для вирішення питань, не врегульованих цим Законом, застосуванню підлягають загальні положення Цивільного кодексу України.

Своєю чергою Закон України "Про споживче кредитування" не наділяє кредитодавця правом на отримання процентів за невиконання грошового зобов`язання позичальником під час дії воєнного стану, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України. Тобто, не дозволяє, як про це необгрунтовано вказано у позові, нараховувати такі проценти та неустойку, зокрема.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягає частковому задоволенню.

Згідно вимог статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд стягує з відповідача судовий збір у розмірі 2 350,37 грн. (пропорційно до суми задоволених позовних вимог 88,28%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 128, 141, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

- позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) суму заборгованості за кредитним договором № 16.06.2025-100001948 від 16.06.2025 в розмірі 19 440 (дев`ятнадцять тисяч чотириста сорок) грн. 00 коп.

Стягти з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) судовий збір в сумі 2 350грн. 37 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21 липня 2026 року .

Повне найменування сторін:

Позивач - ТОВ "Споживчий центр", місцезнаходження - м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 37356833.

Відповідач ОСОБА_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: С. А. Киричок