Ухвала суду № 138392996, 16.07.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/698/26

381/1576/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника скаржника - адвоката ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника ПП «Агрофірма «Данилівська» на бездіяльність прокурора та слідчого що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Приватного підприємства «АГРОФІРМА «ДАНИЛІВСЬКА» адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах підприємства, через систему «Електронний суд» направив до слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області скаргу на бездіяльність слідчого СВ ВП №3 Фастівського РУП ГУНП в Київській області та прокурора Фастівської окружної прокуратури, яка полягає у неповерненні ПП «АГРОФІРМА «ДАНИЛІВСЬКА» тимчасово вилученого під час огляду майна, а саме автомобіля ГАЗ-5312, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Мотивуючи скаргу тим, що 17.03.2026 під час огляду працівниками поліції у межах кримінального провадження №12026111460000010 від 12.01.2026 було тимчасово вилучено майно ПП «АГРОФІРМА «ДАНИЛІВСЬКА», а саме автомобіль ГАЗ-5312, державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно з протоколом огляду було поміщено на територію підприємства та передано під розписку фізичній особі. Право власності підприємства на вказаний транспортний засіб підтверджується відповіддю ТСЦ МВС №31/33/3249 від 19.03.2026.

Адвокат ОСОБА_5 зазначає, що 19.03.2026 прокурор Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про арешт цього майна (справа №381/1576/26). Проте ухвалою слідчого судді від 19.03.2026 вказане клопотання було повернуто прокурору для усунення недоліків із встановленням строку у 72 години з моменту отримання ухвали. Вказану ухвалу прокуратура отримала 20.03.2026, відтак строк для усунення недоліків сплив 23.03.2026. Проте у встановлений строк і станом на день подання скарги прокурор із повторним клопотанням про арешт майна до суду не звертався, інші клопотання про арешт майна в межах цього провадження до суду не надходили.

Представник скаржника також вказав, що неодноразово звертався із клопотаннями про повернення майна до Фастівської окружної прокуратури та СВ ВП №3 Фастівського РУП ГУНП (вх. №102-26 та №103-26 від 11.06.2026, а також повторно вх. №121-26 від 19.06.2026 із додатком на підтвердження права власності). Проте автомобіль підприємству повернуто не було, а слідчий обмежився лише інформаційним листом-відповіддю №335 від 17.06.2026, не прийнявши належного процесуального рішення.

Захисник наголошує, що така процесуальна поведінка сторони обвинувачення призводить до незаконного і непропорційного втручання у мирне володіння майном ПП «АГРОФІРМА «ДАНИЛІВСЬКА», яке триває вже понад три місяці без будь-якого чинного судового рішення про арешт майна.

Представники скаржника ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги скарги підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити.

Слідчий у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, надав відповідні обгрунтування позиції, а також надали матеріали кримінального провадження.

Вивчивши матеріали скарги, вислухавши позиції представників скаржника та прокурора, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить наступного висновку.

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення майна, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №3 Фастівського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026111460000010 від 12.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 190 КК України. Процесуальне керівництво здійснюється Фастівською окружною прокуратурою.

17.03.2026 під час огляду працівниками поліції було вилучено автомобіль ГАЗ-5312, державний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований за ПП «АГРОФІРМА «ДАНИЛІВСЬКА» з 27.01.2006, що підтверджується відповіддю ТСЦ МВС №31/33/3249 від 19.03.2026.

Ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2026 у справі №381/1576/26 (провадження №1-кс/381/289/26) клопотання прокурора про арешт вказаного майна було повернуто прокурору для усунення недоліків із встановленням строку у 72 години.

Згідно з офіційною відповіддю голови Фастівського міськрайонного суду ОСОБА_7 від 11.06.2026, копію зазначеної ухвали від 19.03.2026 було отримано Фастівською окружною прокуратурою 20.03.2026. Таким чином, встановлений судом строк для усунення недоліків сплив 23.03.2026.

Також судом встановлено, що після 20.03.2026 прокурор чи слідчий із повторним клопотанням про арешт зазначеного автомобіля до суду не зверталися. Будь-які інші ухвали про накладення арешту на автомобіль ГАЗ-5312, державний номерний знак НОМЕР_1 , у межах цього кримінального провадження відсутні.

Слідчий суддя відхиляє посилання сторони обвинувачення на постанову слідчого від 18.03.2026 про визнання автомобіля речовим доказом, оскільки сам по собі цей процесуальний статус за відсутності ухвали про арешт майна не є самостійною підставою для тривалого обмеження права власності та безстрокового утримання речей особи.

Також, у ході судового розгляду скарги встановлено та підтверджено матеріалами кримінального провадження, що власником вилученого транспортного засобу є ПП «Агрофірма Данилівська» (ЄДРПОУ 19415169) (а.с.19).

Крім того, суд зазначає, що надана слідчим відповідь №335 від 17.06.2026 не є належним процесуальним рішенням у розумінні ст. 220 КПК України, яка зобов`язує слідчого за результатами розгляду клопотання винести вмотивовану постанову про задоволення або відмову у задоволенні клопотання протягом трьох днів. Висунення слідчим вимог щодо особистої явки представника та надання документів про право власності за наявності у матеріалах справи відомостей про належність майна підприємству є безпідставним перекладанням тягаря доказування.

Підстави та порядок тимчасового вилучення майна врегульовано статтями 167-168 КПК України.

В силу вимог ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).

Вищезазначені норми вказують на те, що статус тимчасово вилученого майна набуває усе майно, вилучене під час обшуку, незалежно від того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання, оскільки фактично відбувається обмеження права особи щодо можливості володіти, користуватися та розпоряджатися усім майном, яке вилучається. Крім того, задля запобігання непомірного втручання у право власності особи законодавцем передбачено строк, протягом якого слідчий чи прокурор має звернутися із клопотанням про застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна відносно тимчасово вилученого під час обшуку майна, інакше таке майно негайно повертається особі, в якої воно вилучалося.

Набуття вилученими речами статусу тимчасово вилученого майна створює правові підстави задля перевірки наявності відповідних фактичних обставин для його вилучення та утримання у сторони обвинувачення.

Таким чином, все майно, вилучене під час обшуку, має статус тимчасово вилученого майна безвідносно того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання. З метою ж недопущення необґрунтованого обмеження права власності особи під час кримінального провадження законодавцем визначений строк, у межах якого слідчий/прокурор зобов`язані звернутись із клопотанням про його арешт. Або ж у іншому випадку якнайшвидше повернути таке майно власнику.

У подальшому у свою чергу, через арешт майна на підставі судового рішення правовий режим вилученого майна із режиму "тимчасово вилучене майно" трансформується у "арештоване майно" із відповідною правовою підставою, визначеною ч. 2 ст. 170 КПК України (як речовий доказ, предмет спеціальної конфіскації, конфіскації або майно, що може бути предметом відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення).

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

В іншому випадку орган слідчий, прокурор зобов`язаний його повернути таке майно на підставі ст. 169 КПК України. Так, згідно з указаною нормою, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Судом встановлено, що прокурором були дотримані строки звернення до суду із клопотанням про накладення арешту на майно (ч.5 ст.171 КПК України) і 19.03.2026 клопотання було направлено до суду, проте ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду від 19.03.2026 повернуто прокурору для усунення недоліків.

Згідно ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Відповідно до п.18 ст.3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Отже, оскільки станом на дату розгляду даної скарги щодо неповернення вилученого під час огляду 17.03.2026 майна, відсутня ухвала про накладення арешту на таке майно, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість поданої скарги щодо бездіяльності, яка полягає у неповерненні майна та вважає, що у даному випадку вбачається порушення права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За таких обставин, виходячи з встановлених обставин та вимог КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення вимог скарги.

Керуючись ст. 169, 171, 173, 236, 303, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_8 , в інтересах ПП «АГРОФІРМА «ДАНИЛІВСЬКА» на бездіяльність уповноваженого прокурора Фастівської окружної прокуратури, який здійснює процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження №12026111460000010, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2026 та уповноваженого слідчого СВ ВП №3 Фастівського РУП ГУНП в Київській області, - задовольнити.

Зобов`язати уповноваженого прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12026111460000010, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2026 та уповноваженого слідчого СВ ВП №3 Фастівського РУП ГУНП в Київській області, негайно повернути ПП «АГРОФІРМА «ДАНИЛІВСЬКА» або її представнику, майно, тимчасово вилучене 17 березня 2026 року під час проведення огляду, а саме: транспортний засіб ГАЗ-5312 НОМЕР_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 21.07.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_9