Рішення № 138392971, 20.07.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/2430/26

381/2732/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участю секретаря: Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастові Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі позивач) звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором.

В обґрунтування позову вказували, що 30.11.2018 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір №Z75.21531.004603044.

Згідно із кредитним договором, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 49999 грн. під 9,99 % річних із зобов`язанням повернення кредитних коштів та сплати всіх передбачених кредитним договором платежів зі сплатою процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, однак, відповідач не виконує свої зобов`язання, передбачені договором кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 61666,27 грн, в тому числі заборгованість за тілом кредиту 26659,44 грн, заборгованість за нарахованими процентами 4662,46 грн, заборгованість за комісіями 30344,37 грн.

11.12.2025 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №11-12/25. Відповідно до п.2.1. договору факторингу, за цим договором клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах визначених цим договором. Згідно із п.2.2. договору факторингу, права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором відступаються в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом та визначені в реєстрі боржників, що підписується вдень укладення цього договору в передається на підставі акту приймання передачі реєстру боржників для друку.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №Z75.21531.004603044 від 30.11.2018.

У зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за договором утворилася заборгованість, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та 16 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Учасникам справи було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, належним чином повідомлявся судом про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Крім того, відповідача було повідомлено шляхом оголошення на офіційному веб-сайті Судова влада України.

Проте, відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази у їх сукупності, встановив наступне.

30.11.2018 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем було укладено договір кредиту та страхування №Z75.21531.004603044. Згідно із кредитним договором, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 49999 грн. зі сплатою процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів (а.с. 7-10).

АТ «Ідея Банк» виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується меморіальним ордером №5677113 від 30.11.2018 (а.с. 38).

Відповідно довідки-розрахунку заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору №Z75.21531.004603044 від 30.11.2018, становить 61666,27 грн, в тому числі заборгованість за тілом кредиту 26659,44 грн, заборгованість за нарахованими процентами 4662,46 грн, заборгованість за комісіями 30344,37 грн. (а.с. 43).

11.12.2025 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №11-12/25 (а.с. 45-50).

Відповідно до п.2.1. договору факторингу, за цим договором клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах визначених цим договором.

Згідно із п.2.2. договору факторингу, права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором відступаються в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом та визначені в реєстрі боржників, що підписується вдень укладення цього договору в передається на підставі акту приймання передачі реєстру боржників для друку.

Згідно копії реєстру боржників № 1 (лот № 13) від 11.12.2025 ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z75.21531.004603044 в розмірі 61666,27 гривень (а.с.61-64).

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положеннями ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ч.1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За приписами ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторін.

Нормами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем умов договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 26659,44 грн заборгованість за тілом кредиту та 4662,46 грн. заборгованість за нарахованими процентами, а всього в розмірі 31321,90 грн, підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісіями в розмірі 30344,37 грн суд дійшов висновку про необґрунтованість такої вимоги з огляду на наступне.

В розумінні ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга означає діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року (справа № 6-1746цс16) викладено правовий висновок, в якому зазначено, що положення пунктів 22,23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України слід розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до п.3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Суд звертає увагу, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії. Водночас, позивачем не долучено доказів надання позичальнику певних додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які банком встановлена комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Щомісячна сплата комісії за погашення суми кредиту та процентів не може вважатись послугою за управління кредитом, за надання якої можливе нарахування комісії.

За наведеного позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 30344,37 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує понесені та документально підтверджені судові витрати.

Виходячи з положень п. 3. ч. 2 ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати з оплати судового збору за подання позовної заяви пропорційно до задоволених вимог, а саме в сумі 1357,82 грн.

Також позивачем ставиться питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 16000 грн.

На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги позивач надав копію договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, укладеного з АО «Лігал Ассістанс» (а.с. 69-73); копію заявки на надання юридичної допомоги № 2083 від 02.03.2026 (а.с. 80), копію витягу з акту № 31 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026.

Вирішуючи питання стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Враховуючи обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, з огляду на складність даної справи, яка була призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, зважаючи на принципи співмірності судових витрат та співвідношення їх розміру до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на правничу допомогу та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 2000 грн. таких витрат.

З урахуванням викладеного, керуючись приписами статті 512, 513, 525, 526, 627, 629, 1050, 1054, 1077, 1078, 1079, 1080, 1081, 1082 ЦК України, статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 137, 141, 247, 259, 263 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, суму заборгованості за договором № Z75.21531.004603044 від 30.11.2018 року в розмірі 31 321 (тридцять одна тисяча триста двадцять одна) гривня 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 2 000 гривень, як компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 1 357,82 гривень як компенсацію витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М.Ковалевська