Рішення № 138392874, 22.07.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/18413/25

Провадження № 2/369/6580/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

судді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Дубицької М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-8» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

встановив:

до Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним позовом звернувся позивач ТОВ «ЗАРАЗ-8», в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у сумі 115 016,80 грн. та судовий збір у сумі 3 028,00 грн.

В обґрунтування позову вказує, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.06.2025 № 429504213. Позивач зазначає, що рішенням виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 24.02.2016 № 40 його визначено виконавцем житлово-комунальних послуг у селі Чайки, а рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 від 17.05.2016 управителем зазначеного багатоквартирного будинку. Відповідно до рішень органів місцевого самоврядування були затверджені тарифи на послуги з управління багатоквартирним будинком, а також у зв`язку зі збільшенням державою тарифів на електричну енергію позивачем здійснювалося нарахування витрат на відшкодування вартості електроенергії, спожитої для забезпечення функціонування спільного майна будинку (місць загального користування). Крім того, позивач посилається на те, що на підставі агентського договору з ТОВ «Керуюча компанія «РЕФОРМА» та договору про надання послуги з постачання теплової енергії здійснював нарахування плати за послуги з постачання теплової енергії для зазначеного багатоквартирного будинку, а відповідач, як власник квартири, був зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість спожитих послуг. Позивач вказує, що відповідач фактично користувався житлово-комунальними послугами, від їх отримання у встановленому законом порядку не відмовлявся, однак оплату здійснював не в повному обсязі, внаслідок чого за період з 21.05.2022 по 21.05.2025 утворилася заборгованість. На підтвердження розміру заборгованості позивач посилається на довідку про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг по особовому рахунку квартири АДРЕСА_3 станом на 02.06.2025. У зв`язку з наведеним позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у загальному розмірі 115 016,80 грн, яка складається з: 55 799,84 грн заборгованості за послугу з управління багатоквартирним будинком; 5 244,00 грн заборгованості з відшкодування вартості електроенергії для місць загального користування; 53 972,90 грн заборгованості за послугу з постачання теплової енергії. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Ухвалою суду від 14.10.2025 р. відкрито провадження в цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ЗАРАЗ-8» не з`явився, надав суду заяву в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти заочного рішення не заперечував.

У судове засідання відповідач не з`явився. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. За таких обставин та за письмовою згодою представника позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280-281 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив таке.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підтвердження належності відповідачу спірного нерухомого майна судом досліджено Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 429504213, сформовану 02.06.2025.

Із зазначеної інформаційної довідки вбачається, що об`єктом нерухомого майна є квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 601505732224. Квартира є об`єктом житлової нерухомості, має загальну площу 184,8 кв. м, житлову площу 83,4 кв. м та складається з двох кімнат.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на зазначену квартиру належить ОСОБА_1 на праві приватної власності у розмірі 1/1 частки. Право власності зареєстровано 20 березня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лиюровою Л.О. на підставі договору дарування квартири серії НАМ № 121426, реєстровий № 561, посвідченого 20.03.2015.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини третьої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України та частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуги з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Частина перша статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Разом з тим, хоч у частині першій статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 вказаного Закону споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а з таким правом споживача прямо кореспондується і його обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги (пункт 5 частина друга стаття 7 Закону).

Відсутність укладеного між сторонами договору про надання послуг не може слугувати підставою для відмови у позові, оскільки укладення вказаного договору є обов`язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору.

Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі №176/456/17 (провадження №61-63св18) та у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Статтею 162 Житлового кодексу України передбачено, що власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг.

У відповідності до статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежно ї якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

Відповідач у встановленому законом порядку не відмовився від надання послуг позивачем, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості відповідно до порядку, визначеному статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що б дало підстави для звільнення від їх оплати, відповідачем надано не було.

Також з матеріалів справи вбачається, що протягом спірного періоду відповідач, споживаючи вказані в позові комунальні послуги, не надсилав позивачу жодних скарг чи претензій (передбачених пунктами 45-52 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року №712, та статтею 27, 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання. Це свідчить про те, що позивач надавав відповідачу житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі.

Аналогічні висновки були зроблені у постановах Верховного Суду у справах від 29 листопада 2019 року № 645/5401/17 та від 31 жовтня 2019 року № 465/5138/15-ц.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як власник квартири АДРЕСА_1 , користувався житлово-комунальними послугами, які надавалися позивачем, однак оплату за них здійснював не в повному обсязі, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. За твердженням позивача, заборгованість сформувалася за період з 21.05.2022 року по 21.05.2025 року.

Відповідно до довідки про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг по особовому рахунку квартири АДРЕСА_1 станом на 02.06.2025 року, розмір заборгованості за послугу з управління багатоквартирним будинком становить 55799,84 грн, а заборгованість з відшкодування вартості електроенергії для місць загального користування 5 244,00 грн.

Крім того, відповідно до довідки про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг по особовому рахунку квартири АДРЕСА_3 станом на 02.06.2025 року, розмір заборгованості за спожиту послугу з постачання теплової енергії становить 53 972,90 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача, становить 115 016,80 грн (сто п`ятнадцять тисяч шістнадцять гривень 80 копійок), з яких 55 799,84 грн заборгованість за послугу з управління багатоквартирним будинком, 5 244,00 грн заборгованість з відшкодування вартості електроенергії для місць загального користування, та 53 972,90 грн заборгованість за послугу з постачання теплової енергії.

Згідно із частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статтей 70-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Будь-яких належних та достатніх доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем не надано, як і не надано доказів щодо належного виконання грошових зобов`язань щодо сплати за надані житлово-комунальні послуги.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення заборгованості.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3028,00 грн., відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 15, 16, 525, 625 ЦК України, ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та керуючись ст. 4, 5, 12, 76-82, 141, 258-259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-8» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-8» (08135, Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Валерія Лобановського, будинок 23, код ЄДРПОУ 40253816) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 115 016,80 грн (сто п`ятнадцять тисяч шістнадцять гривень вісімдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-8» (08135, Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Валерія Лобановського, будинок 23, код ЄДРПОУ 40253816) судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя - Лапченко О.М.

22.07.2026