Рішення № 138392569, 21.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/20571/25

Провадження № 2/357/84/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2025 року представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 13 687,92 грн, 3% річних у розмірі 150,75 грн, інфляційні втрати в сумі 136,92 грн та судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» є електропостачальником та отримала ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу. ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії. На момент звернення до суду у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за спожиту електричну енергію.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

30.01.2026 ухвалою судді відкрито провадження у справі, призначено судове засідання (розгляд) в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

21.07.2026 представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за наявними матеріалами, проти заочного рішення не заперечує.

21.07.2026 відповідач подав до суду заяву про визнання позовних вимог, просить розгляд справи здійснювати без його участі та зменшити судовий збір на 50%.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

17.12.2019 рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/11799/19, яке набрало законної сили 17.01.2020, встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 після спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на 1/3 частини житлового будинку за АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1/3 частини житлового будинку за АДРЕСА_1 .

08.05.2024 рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі у справі № 357/13923/23, яке набрало законної сили 20.06.2024, встановлено наступний порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 : виділено в користування ОСОБА_4 житлову кімнату (№1-5) площею 12,5 м. кв.; виділено в користування ОСОБА_1 житлову кімнату (№1-4) площею 10,5 м. кв.; коридор (№1-3), площею 5,4 м.кв.; виділено в користування ОСОБА_5 житлову кімнату (№1-6), площею 20,7 м. кв.; коридор (№1-1), площею 3,1 м. кв.; кухню (№1-2), площею 3,9 м. кв.

ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 № 429 та починаючи з 01.01.2019 (тобто з дня запровадження ринку електричної енергії) виконує функції постачальника універсальних послуг в Київській області.

ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» розроблено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (в редакції з 01.01.2019).

На підставі загального договору про користування електричною енергією позивачем взято на себе зобов`язання постачати відповідачу електричну енергію відповідно до умов договору, а відповідачем взято зобов`язання оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснити інші платежі за умовами цього договору.

Відповідно до умов договору позивач має право отримувати від відповідача плату за доставлену електричну енергію та інші платежі обумовлені цим договором.

ОСОБА_1 є співвласником та споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Як вбачається з особового рахунку № НОМЕР_1 , станом на 01.12.2025 заборгованість за спожиту електричну енергію складає 13 687,92 грн, що підтверджується особовою карткою споживача, актом звіряння розрахунків, рахунками за електричну енергію, листом ДТЕК «Київські регіональні електромережі» про фактичний обсяг розподіленої електричної енергії.

При вирішення справи, суд зазначає наступне.

Згідно статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За статтею 11 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, із договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує, а ст. 322 ЦК України передбачено обов`язок власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно із ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - ст. 610 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у розумінні наведених вище положень законодавства є споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок оформлений на нього, а тому він має обов`язок по оплаті отриманих послуг.

Згідно наданого позивачем розрахунку вбачається, що в період з червня 2023 по грудень 2025 наявна заборгованість за надані послуги в розмірі 13 687,92 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми позивачем на суму боргу в період 21.07.2025 по 01.12.2025 нараховано інфляційні втрати в розмірі 136,92 грн та три відсотки річних у розмірі 150,75 грн.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких відомостей та доказів на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позову та необхідність його задоволення.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні відомості про відкриття особових рахунків на інших співвласників за адресою надання послуг позивачем, при цьому питання оплати житлового-комунальних послуг між декількома користувачами житлового приміщення повинні регулюватися відповідною домовленістю (угодою) між ними, а в разі оплати наданих послуг одним із користувачів, останній не позбавлений права пред`явлення відповідного позову про стягнення понесених витрат (частини витрат) до інших користувачів.

На підставі вимог ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України, а також клопотання відповідача, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків від ставки судового збору за подання до суду позовної заяви, тобто в розмірі 1 514 грн, а іншу частину сплаченого збору повернути позивачу з бюджету.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 142, 206, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 13 687,92 грн, інфляційні втрати в розмірі 136,92 грн, три відсотка річних у розмірі 150,75 грн та судовий збір у розмірі 1 514 грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» зі спеціального фонду Державного бюджету України 1 514 грн сплаченого судового збору згідно з платіжною інструкцією № 4624 від 04.12.2025 АТ «Перший Інвестиційний Банк».

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», адреса: вул. Київська, 8-В, м. Вишневе, Київська область, код ЄДРПОУ: 42094646.

Відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання (складення).

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А. Ю. Цуранов