Ухвала суду № 138392563, 22.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/18178/25

1-кс/357/1455/26

У Х В А Л А

22 липня 2026 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_3 ,

представник заявника адвокат ОСОБА_4 ,

розглянувши по кримінальному провадженню №42024112030000334 від 22.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України, ч. 5 ст. 191 КК України, клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.11.2025,

У С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

До слідчого судді із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, звернувся адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 , в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.11.2025 у справі № 357/18178/25, а саме: - об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення, в нежитловій будівлі літера "Е"- торгово-офісний комплекс, розташоване за адресою АДРЕСА_1 . (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1898429632103); об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення, літера "Ж", розташоване за адресою Київська обл., м. Біла Церква, вулиця Таращанська, будинок 191А, приміщення 13. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1847586932103).

В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що 29 серпня 2019 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_6 отримав у позику від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 100 000,00 ( сто тисяч) доларів США 00 центів, зі строком повернення до 29 жовтня 2019 року, договір позики був посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області, 29.08.2019 року за реєстраційним номером 2256 ( далі Договір позики).

З метою забезпечення зобов`язань ОСОБА_6 за договором позики, 29.08.2019 року було укладено Договір іпотеки, який посвідчений того ж дня, приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим номером 2258 (далі Договір іпотеки).

Відповідно до умов договору іпотеки в якості забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_6 за договором позики, було передано в іпотеку наступне майно: нежитлове приміщення, літера «Ж», загальною площею 139 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1847586932103. Нежитлове приміщення, в нежитловій будівлі літера «Е»- торгово-офісний комплекс, загальною площею 189,4 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1898429632103.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_6 свого обов`язку про повернення позики в розмірі 100 000.00 ( сто тисяч) доларів США. ОСОБА_5 звернулася до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису.

27 грудня 2025 року приватним нотаріусом Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_7 було вчинено виконавчий напис, за реєстраційним номером 2301, відповідно до якого було запропоновано звернути стягнення на вищевказане нерухоме майно.

Виконавчий напису був пред`явлений до примусового виконання, та 16.01.2026 року приватним виконавцем ОСОБА_8 було винесено постанову № 79993891 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого напису.

Так, накладення Білоцерківським міськрайонним судом Київської області арешту на передане раніше в іпотеку нерухоме майно безпосередньо впливає на майновий інтерес іпотекодержателя, який в такому випадку позбавляється можливості реалізувати набуте за договором іпотеки пріоритетне право на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна у встановленому законодавством порядку.

Таким чином оскільки іпотека виникла та зареєстрована раніше за всі інші вимоги в тому числі і раніше накладення арешту Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, то в даному випадку Іпотекодержатель має пріоритетне право на задоволення своїх вимог.

Позиція сторін

Представник заявника - адвокат ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в якій просив розглянути клопотання за його відсутності та наполягав на його задоволенні з підстав, викладених у клопотанні.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в якій просив розглянути клопотання за його відсутності, заперечував проти його задоволення, посилаючись на те, що у межах кримінального провадження триває досудове розслідування, а арешт майна накладено з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні клопотання, також звертав увагу суду, що заявник повторно звернувся до суду з клопотанням, яке повністю дублює попереднє клопотання й в підтвердження своїх вимог надає тіж самі докази, змінена лише дата, тобто має формальний підхід.

Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувалася, у ракурсі установлених фактичних обставин

Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

З урахуванням того, що Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановою № 5 від 03.06.2016 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" указав, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями174, 539 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт.

Таким чином представник власника майна заявив клопотання у порядку ст. 174 КПК України до суду, що наклав арешт, проаналізувавши, яке слідчий суддя, у порядку указаної статті наведеного Кодексу, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінального протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, як слідує з дослідженої ухвали слідчого судді від 06.11.2025, арешт накладено у зв`язку з тим, що вказане майно відповідало критеріям речових доказів, визначеним статтею 98 КПК України, а тому з метою збереження, підлягало арешту.

Враховуючи, що право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ утручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Так, слідчим відділом Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження за № №42024112030000334 від 22.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України, ч. 5 ст. 191 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.11.2025 накладено арешт на майно, що на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , із забороною його відчужувати, знищувати, перетворювати як власникам, так іншим третім особам, що заявлять право вимоги на нього, а також вчиняти будь-які нотаріальні, реєстраційні та виконавчі дій щодо цього майна з боку уповноважених на це службових та інших посадових осіб (державних та приватних нотаріусів, реєстраторів, виконавців тощо), із забороною вчиняти будь-які дії з перерахування коштів, списання та інших фінансових операцій відносно банківських рахунків, а саме: об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення, в нежитловій будівлі літера "Е"- торгово-офісний комплекс, розташоване за адресою Київська обл., м. Біла Церква, вулиця Таращанська, будинок 191А, приміщення 3. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1898429632103); об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення, літера "Ж", розташоване за адресою Київська обл., м. Біла Церква, вулиця Таращанська, будинок 191А, приміщення 13. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1847586932103); об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення, літера "Ж", номер вісім, розташоване за адресою Київська обл., м. Біла Церква, вулиця Таращанська, будинок 191А, приміщення 8. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1625388732103); об`єкт нерухомого майна: квартира, в житловому будинку, розташована за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вулиця Вернадського, будинок 10, квартира 187, розмір частки 1/5 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 836535032103); корпоративні права на 100 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Біла Вежа Буд» (код ЄДРПОУ 42037881, розмір частки статутного капіталу складає 20 000 грн); корпоративні права на 30 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо підприємницька фірма «Біла Вежа» (код ЄДРПОУ 20609631, розмір частки статутного капіталу складає 750 000 грн); транспортний засіб автомобіль марки «SUBARU OUTBACK», номерний знак НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , 2011 року випуску, білого кольору; транспортний засіб автомобіль марки «SUBARU LEGACY OUTBACK», номерний знак НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_5 , 2004 року випуску, сірого кольору; транспортний засіб автомобіль марки «MITSUBISHI ECLIPSE», номерний знак НОМЕР_6 , кузов № НОМЕР_7 , 1992 року випуску, білого кольору; кошти на банківських рахунках, відкритих в АТ «КРЕДОБАНК» (кодбанку МФО 325365) IBAN: НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 ; кошти на банківських рахунках, відкритих в АТ «УНIВЕРСАЛ БАНК» (код банку МФО 322001) IBAN: НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 ; кошти на банківському рахунку, відкритому в АТ «КРЕДОБАНК» (код банку МФО 325365) на ТОВ «Біла Вежа Буд» (код ЄДРПОУ 42037881), IBAN: НОМЕР_15 ; кошти на банківських рахунках, відкритих в АТ «ПУМБ» (код банку МФО 334851) на ТОВ «Біла Вежа Буд» (код ЄДРПОУ 42037881), IBAN: НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Отже, арешт накладався з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

В судовому засіданні встановлено, що на даний час в межах вказаного кримінального провадження проводиться досудове розслідування.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, в органу досудового розслідування виникла необхідність у позбавленні ОСОБА_6 можливості права на відчуження зареєстрованого за ним нерухомого та рухомого майна шляхом накладання арешту.

Із досліджених слідчим суддею додатків до клопотання про скасування арешту слідує, що 29 серпня 2019 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_6 отримав у позику від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 100 000,00 ( сто тисяч) доларів США 00 центів, зі строком повернення до 29 жовтня 2019 року.

З метою забезпечення зобов`язань ОСОБА_6 за договором позики, 29.08.2019 року було укладено Договір іпотеки, відповідно до умов якого в якості забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_6 за договором позики, було передано в іпотеку наступне майно: нежитлове приміщення, літера «Ж», загальною площею 139 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1847586932103. Нежитлове приміщення, в нежитловій будівлі літера «Е»- торгово-офісний комплекс, загальною площею 189,4 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1898429632103.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_6 свого обов`язку про повернення позики в розмірі 100 000.00 ( сто тисяч) доларів США. ОСОБА_5 звернулася до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, на підставі чого 27 грудня 2025 року приватним нотаріусом Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_7 було вчинено виконавчий напис, за реєстраційним номером 2301, відповідно до якого було запропоновано звернути стягнення на вищевказане нерухоме майно.

Посилання заявника на те, що іпотека виникла та була зареєстрована раніше за накладення арешту, а тому іпотекодержатель має пріоритетне право на задоволення своїх вимог, слідчий суддя оцінює критично та не визнає їх достатньою підставою для скасування арешту майна. Як вбачається з матеріалів справи, строк повернення грошових коштів згідно договору позики сплив ще 29 жовтня 2019 року. Протягом майже шести років іпотекодержатель не вчиняв жодних активних дій щодо стягнення боргу чи звернення стягнення на предмет іпотеки. Однак, лише 27 грудня 2025 року приватним нотаріусом Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_7 на підставі заяви іпотекодержателя було вчинено виконавчий напис, відповідно до якого було запропоновано звернути стягнення на вищевказане нерухоме майно, тобто, лише після накладення арешту слідчим суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ухвалою від 06.11.2025 на вищевказане майно, в іпотекодержателя виникла раптова необхідність, через майже шість років в поверненні коштів за рахунок реалізації іпотечного майна, що може свідчити про намір обійти встановлені судом заборони та вивести майно з-під режиму кримінально-правового обтяження шляхом його примусової реалізації. Разом з тим, наявність іпотеки та вчинення виконавчого напису після накладення кримінального обтяження не спростовують обґрунтованості ухвали слідчого судді від 06.11.2025 та не є самостійною підставою для скасування арешту майна в порядку кримінального судочинства.

Отже, на час розгляду клопотання про скасування арешту майна кримінальне провадження не закінчене, враховуючи те, що на час розгляду клопотання заявник не довів, що у застосуванні арешту відпала потреба та, що об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення, в нежитловій будівлі літера "Е"- торгово-офісний комплекс, розташоване за адресою Київська обл., м. Біла Церква, вулиця Таращанська, будинок 191А, приміщення 3. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1898429632103); об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення, літера "Ж", розташоване за адресою Київська обл., м. Біла Церква, вулиця Таращанська, будинок 191А, приміщення 13. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1847586932103), не належить на праві власності підозрюваному у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає, що на даний час підстави для скасування арешту майна відсутні, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що відсутні правові підстави для скасування арешту з майна, зазначеного у клопотанні, оскільки арешт накладався з метою його збереження та унеможливлення подальшого відчуження на час досудового розслідування та існує сукупність підстав і розумних підозр вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та може підлягати конфіскації.

Накладення арешту на даному етапі досудового розслідування у цьому випадку є пропорційним та співмірним завданням кримінального провадження і переслідує легітимну мету.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власники обмежуються у реалізації правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим та у разі встановлення інших фактів, їх доведеності чи спростування, у зв`язку з чим відпаде необхідність у застосуванні заходів забезпечення збереження майна, його можна буде скасувати власникам в порядку ст. 174 КПК України.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що клопотання про скасування арешту майна не підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 98, 167, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.11.2025 відмовити.

Копію ухвали скерувати учасникам судового провадження для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути поданні під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддяОСОБА_9