Постанова № 138392544, 22.07.2026, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.

№ провадження 3/356/237/26

Справа № 356/636/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 Березанський міський суд Київської області у складі судді Дудар Т.В., за участю прокурора Сонька М.М., розглянувши в режимі відеоконференції адміністративний матеріал, який надійшов від Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу № 4792 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП від 25.04.2026, ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки присяжного Баришівського районного суду Київської області, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, згідно з пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 розділу VII та пп. 2-7 розділу ХІІІ Закону №1700-VII, несвоєчасно 26.02.2026 19:44, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Вказане правопорушення вчинено при наступних обставинах:

рішенням Броварської районної ради Київської області «Про затвердження списку присяжних Баришівського районного суду Київської області від 29.07.2021 № 140-12 позач.-VIII, на громадянку ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків присяжного зазначеного суду. Отже, ОСОБА_1 має статус присяжного Баришівського районного суду Київської області.

Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» присяжні виконують обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини 7 статті 56 Закону №1700-VII.

Відповідно до п. 6 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» присяжні повинні виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Згідно з пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та його заступник, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов`язків у суді), є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

У відповідності до абзацу 16 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-VII суб`єкти декларування особи, зазначені у п. 1, пп. «а» і пп. «в» п. 2, п. 4 і п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

В протоколі зазначено, що ключовим моментом, який зобов`язує присяжного подавати декларацію, є не сам його статус, а поєднання статусу з виконанням обов`язків у суді.

Згідно з табелем обліку використання робочого часу встановлено, що присяжний Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 в 2022 році виконував покладені на нього обов`язки присяжного цього суду 01.02.2022.

Отже, ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки присяжного Баришівського районного суду Київської області, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону №1700-VII та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин 1 та 2 статті 45 Закону №1700-VII зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У відповідності до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» (далі Закон №3384-IX) набрав чинності 12.10.2023. Таким чином, з 12.10.2023 здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VІI Закону №1700-VII (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1700-VII визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб- сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Проте, Законом №3384-IX внесені зміни до деяких Законів України, а саме: пункт 2-7 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону №1700-VII викладено у такій редакції:

«установити, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою -чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше».

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону №1700-VII НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено у ч. 5 ст. 12 Закону №1700-VII.

Відповідно до підпункту пп. 1 п. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за №987/36609, щорічна декларація декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону №1700-VII (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону №1700-VII (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Законом №1700-VII можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації.

Законом №3384-IX визначено, що за загальним правилом до 31.01.2024 слід подати щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021-2022 звітні періоди.

Декларації, подані в період з 24.02.2022 до 11.10.2023 включно вважаються такими, що були подані на виконання обов`язку, передбаченого ст. 45 розділу VII «Фінансовий контроль» Закону №1700-VII (абз. 2 п. 27 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону №1700-VII). Повторне їх подання не вимагається та є технічно неможливим.

Відповідно до положень статей 251-253 Цивільного кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, що має юридичне значення. Він може визначатися роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, його перебіг починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 в 2022 році, а саме 01.02.2022, виконувала покладені на неї обов`язки присяжного Баришівського районного суду Київської області, то вона була суб`єктом, на якого поширюються вимоги Закону №1700-VII, а отже, повинна була подати щорічну декларацію за 2022 рік до 31.01.2024 включно.

Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК (https://portal.nazk.gov.ua), щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік ОСОБА_1 подала лише 26.02.2026 19:44, тобто несвоєчасно без поважних причин.

Будучи опитаною ОСОБА_1 пояснила, що вона виконувала обов`язки присяжного Баришівського районного суду, приймала участь у судових засіданнях у 2022 році, під час чого була ознайомлена з вимогами та обмеженнями передбаченими Законом України «Про запобігання корупції», несвоєчасно подала щорічну декларацію за 2022 рік, тому що була заклопотана власними справами та через переїзд в інше місце у зв`язку з війною забула подати цю декларацію, вину свою визнала.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Абзацом 10 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-VII визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією, - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною в ч.1 ст. 3 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону №1700-VII за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Частиною 1 ст. 1726 КУпАП установлено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти

до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 1726 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб`єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності).

Виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 1726 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, що вчиняється суб`єктом декларування, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом №1700-VII, призвела до порушення Закону №1700-VII (тобто є протиправною) і подальше свідоме неподання декларації може призвести до кримінальній відповідальності за статтею 3663 Кримінального кодексу України, суб`єкт декларування, з метою припинення такого порушення і небажання бути притягнутим до кримінальної відповідальності, вже після пропуску строків подання декларації умисно подає декларацію і бажає так чинити, при цьому розуміє, що тим самим фактично визнає свою провину і викриває себе у вчиненні адміністративного правопорушення за несвоєчасне її подання.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об`єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і подальше несвоєчасне подання декларації не утворює складу адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб`єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо не діє тривалий час і не подає декларацію.

Відповідно до послідовності дій користувача ОСОБА_1 в Реєстрі встановлено, що вона у відведений законом термін для подачі декларації за 2022 рік до нього не заходила. Зазначене підтверджує умисел декларанта на несвоєчасну подачу цієї декларації та легковажне ставлення до визначеного Законом №1700-VII обов`язку.

Обов`язком суб`єкта декларування є знання і безумовне виконання вимог Закону №1700-VII, у тому числі вимог його статті 45 розділу VII «Фінансовий контроль».

Уповноваженою посадовою особою Національної поліції України під час збору доказів не встановлено будь-яких підстав та причин, які перешкоджали б ОСОБА_1 вчасно подати щорічну декларацію за 2022 рік.

Датою вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є дата подання декларації до Реєстру, а саме: 26.02.2026.

Місцем вчинення правопорушення в даному випадку є місце подання декларації, а саме: Київська область, Броварський район, с-ще Баришівка вул. Богдана Хмельницького, буд. 21.

Часом виявлення правопорушення є момент складення протоколу, оскільки зібрані матеріали та фактичні дані потребують ґрунтовного аналізу і опрацювання, після чого уповноваженим суб`єктом може бути зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.

Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складення можуть свідчити лише про виявлені окремі окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об`єкт, об`єктивну сторона, суб`єкт, суб`єктивну сторона), зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання слід рахувати строк накладання стягнення, який зазначається при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно із роз`ясненнями Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, скероване 11.09.2018 голові Національної поліції України, визначений ст. 254 КУпАП строк для Складання протоколу починає свій відлік лише після того як у посадової особи, уповноваженої складати протокол, буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність у діях чи бездіяльності особи вини у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу, а моментом виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення є момент, коли особа, уповноважена на складання протоколу, здобула можливість за участі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, здійснити дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП, в тому числі щодо надання пояснень.

Таким чином, датою виявлення вчиненого правопорушення слід вважати день складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки на момент складання протоколу були зібрані усі необхідні докази, що в сукупності свідчать про наявність ознак складу правопорушення, та існувала можливість вручити вказаний протокол особі, виконавши дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП.

Зазначена позиція щодо строків виявлення правопорушення кореспондується з позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду України стосовно дати виявлення правопорушення: висновок про виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а саме сукупності його об`єктивних і суб`єктивних ознак, особа, яка уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією (листи від 09.04.2021 №1089/0/2-21 та від 21.09.2021 №701/0/158-21). Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов`язаним із корупцією правопорушенням.

Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов`язаним 13 корупцією правопорушенням.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі.

Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог статті 22 КУпАП.

Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання, яке полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.

Таким чином, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону (дозволено робити тільки те, що дозволено законом статті 6 Конституції України).

Відповідно до ч. 4 ст. 277 КУпАП «строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо)».

Права, передбачені ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 , як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом роз`яснено.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення визнала повністю, підтвердивши викладені в протоколі обставини.

Прокурор вважає доведеним несвоєчасне без поважних причин подання суб`єктом декларування ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, що є підставою для визнання винуватою останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, та просив накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції даної статті.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з`ясувавши думку прокурора, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, вивчивши наявні в матеріалах справи докази, що передбачені ст. 251КУпАП, прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом №4792 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією (а.с. 1-10); письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 23.03.2026 (а.с. 11); роздруківкою поданої декларації з реєстру НАЗК (а.с. 14-18); копією листа Управління стратегічних розслідувань в Київській області (а.с. 19); копією листа Баришівського районного суду (а.с. 20); копією рішення Броварської районної ради про затвердження списку присяжних Баришівського районного суду зі списком (а.с. 21-22); копією табелю обліку використаного робочого часу присяжними Баришівського районного суду (а.с. 23); копією листа Управління стратегічних розслідувань в Київській області (а.с. 24); копією листа НАЗК з додатками (послідовність дій користувача в реєстрі) (а.с. 25-30); копією положення про Управління стратегічних розслідувань в Київській області (а.с. 31-33).

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 своїми діями скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки являючись суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно п.п. «ґ» п.1 ч.1 ст. 3 Закону № 1700-VII, примітки до ст. 172-6 КУпАП, на яку поширюється дія Закону, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 розділу VII та пп. 2-7 Розділу ХІІІ даного Закону несвоєчасно 26.02.2026 року, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки остання, являючись особою уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно подала декларацію, без поважних причин.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя виходить з наступного.

Відомості про те, що ОСОБА_1 раніше притягувалася до адміністративної відповідальності в протоколі та в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно до вимог ст. 24 КУпАП закріплено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, поведінку під час вчинення правопорушення та після нього, пом`якшуючі відповідальність обставини, відсутність обтяжуючих обставин, позицію сторони обвинуваченняу, зв`язку з чим суддя дійшла висновку, що на правопорушницю має бути накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції ч. 1ст. 172-6 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 остаточну міру адміністративного стягнення призначити у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.

Слід зазначити, що у даному випадку саме таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила вищевказані адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення ОСОБА_1 аналогічних правопорушень в майбутньому.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Отже, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2026 року, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, 176-2, 283, 284, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: 3151301107, визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок в дохід держави.

Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Березанська місТГ/21081100; Розрахунковий рахунок: UA 778999980313090106000010754, ЄДРПОУ: 37955989. Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до державного бюджету України (рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову судді може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області.

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 (три) місяці з дня її винесення згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя Т.В. Дудар