Рішення № 138392335, 22.07.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/2755/26

провадження № 2/0274/2314/26

Рішення

Іменем України

22.07.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

в с т а н о в и в :

Представник позивача Бережна М.В. звернулася до суду з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з відповідачки на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.07.2021 року у розмірі 96190,48 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 06.07.2021 відповідачка підписала власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодила наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту - відновлювана кредитна лінія до 75 000 грн (п.1.2. договору); тип кредитної карти - картка «Універсальна Gold»; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків річних: 40,8%.

На підставі укладеного договору відповідачка отримала платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 02/25, тип - Універсальна Gold.

Свої зобов`язання з передачі грошових коштів банк виконав шляхом надання доступу до кредитних коштів через банківські картки. Однак, в порушення умов договору відповідачка зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 22.03.2026 заборгованість перед банком склала 96190,48 грн, яка складається з наступного: 77166,36 грн - заборгованості за тілом кредиту, 19024,12 грн - заборгованості за простроченими відсотками.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21.04.2026 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін (а.с. 92).

Відповідачка повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця її проживання, який повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження від відповідачки відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

З`ясувавши обставини, дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 06.07.2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, ознайомилася з умовами та правилами кредитування, в зв`язку з чим підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (а.с.10-20).

Підписанням заяви про приєднання відповідачка, на підставі статті 634 Цивільного кодексу України, приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms в редакції, затвердженій Протоколом засідання Правління Банку №8 від 19.02.2019 року.

Відповідно до п.1.2., п.1.3 основних умов кредитування договору, тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; розмір кредитного ліміту не перевищує 75 000 гривень для карт «Універсальна Gold»; тип кредитної карти - Картка «Універсальна Gold»; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків річних: 40,8%.

25.08.2020 відповідачка ознайомилася з умовами кредитування та підписала Паспорт споживчого кредиту (а.с.7-9).

Згідно банківської виписки по рахунку за договором б/н за період 01.07.2021-22.03.2026 відповідачка ОСОБА_1 отримала платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_2 , користувалася наданими позивачем кредитними коштами. Валюта рахунку: UAN, усього надходжень: 658093,67 грн, баланс на кінець періоду: - 96190,48 грн (а.с.21-47).

Відповідно до розрахунку позивача, станом на 22.03.2026 заборгованість за договором № б/н від 06.07.2021 становить 96190,48 грн, яка складається з наступного: 77166,36 грн - заборгованості за тілом кредиту, 19024,12 грн - заборгованості за простроченими відсотками (а.с.48-73).

В матеріалах справи також наявні дані про верифікацію відомостей щодо відповідачки а саме: копія паспорту громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_1 , що завірена підписом співробітника банку (а.с. 74).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є загальнообов`язковим до виконання сторонами. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України). Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1ст. 530 ЦК України).

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 06.07.2021 ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим ознайомилася з умовами кредитування, підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

Суд вважає, що матеріали справи містять підтвердження того, що відповідачка погодилася з умовами кредитування, процентною ставкою та іншими істотними умовами кредитного договору.

Як вбачається із виписки за договором б/н за період з 01.07.2021 по 22.03.2026 відповідачка активно користувалася кредитними коштами, однак припинила надавати своєчасно позивачу кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, що відображено в розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг № б/н від 06.07.2021 у розмірі 77166,36 грн. (тіло кредиту) суд вважає обґрунтованими, а тому ці вимоги підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Суд зауважує, що у заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг, яка підписана позичальником, зазначено строк кредитування (12 місяців з пролонгацією), розмір процентної ставки річних (40,8 % картка Універсальна Gold), інші істотні умови договору.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 по справі № 342/180/17 зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що при укладенні договору з відповідачем, АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Отже, доводи позивача про стягнення відсотків розрахованих банком за передбаченою у заяві про приєднання процентною ставкою у розмірі 19024,12 грн є обґрунтованими, оскільки у підписаній позичальником заяві про приєднання, процентна ставка зазначена, як зазначені і інші істотні умови кредитування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, перевіривши та з`ясувавши всі необхідні обставини справи та оцінюючи всі наявні докази по справі, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позову є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З відповідачки на користь банку підлягає стягненню заборгованість у розмірі 96190,48 грн, яка складається з наступного: 77166,36 грн - заборгованості за тілом кредиту, 19024,12 грн - заборгованості за простроченими відсотками.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням положень статті 141 ЦПК України, із відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. 12-13,76-81,89,141,263-265,274-275,279,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м.Київ, вул.Грушевського, 1 Д) заборгованість за кредитним договором №б/н від 06.07.2021 року в розмірі 96190,48 грн, яка складається з наступного: 77166,36 грн - заборгованості за тілом кредиту, 19024,12 грн - заборгованості за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м.Київ, вул.Грушевського, 1 Д) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 22 липня 2026 року

Суддя Т.М. Вдовиченко