Рішення № 138391538, 22.07.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2526/26

№ 2/688/1871/26

Рішення

Іменем України

заочне

22 липня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого - судді Цідик А.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Романової Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду з позовом та просило ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №2533103 від 17.06.2020 у розмірі 16400 грн, що складається з 5000 грн тіло кредиту, 11400 грн відсотки, а також судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що 17.06.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний договір №2533103 про надання споживчого кредиту за умовами якого фінансова установа зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти у сумі 5000 грн, а позичальник зобов`язана повернути надані кошти кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі, визначені договором.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за умовами договору виконало та надало відповідачу кредитні кошти, однак в подальшому відповідач не виконала свої зобов`язання щодо повернення наданого їй кредиту.

26.03.2021 було укладено договір №26032021 відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2533103.

23.05.2024 було укладено договір №23/05/24 відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2533103.

Таким чином, за вказаним договором факторингу до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_1 по вищевказаному кредитному договору.

Оскільки позичальник не виконала свої зобов`язання добровільно, товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, у позовній заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності, не заперечила проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не повідомила про причини неявки, відзив не подала.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 17.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 17.07.2026. Ухвалою суду від 22.07.2026 постановлено про заочний розгляд справи у зв`язку з тим, що відповідач у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не повідомила про причини неявки, відзив не подала, представник позивача не заперечувала проти такого вирішення справи.

3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Судом встановлено, що 17.06.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний договір № 2533103 про надання споживчого кредиту, який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора М494605 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 10 кредитного договору реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п. 1.1-1.5 кредитного договору сторони погодили, що укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ITC товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток «CreditPlus». Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ITC товариства. На умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту 5000 грн, на строк 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,9%, знижена процентна ставка 0,01%.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» виконало умови договору та надало відповідачу грошові кошти за договором в сумі 5000 грн, а остання їх отримала, що підтверджується повідомленням ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» №6682-ВП від 08.05.2026.

Кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошті згідно умов кредитного договору, позичальник свої зобов`язання не виконала та не повернула отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого в неї виникла заборгованість за вказаним договором.

Згідно з п. 5.1.3 кредитного договору №2533103, кредитодавець має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за кредитним договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.

26.03.2021 було укладено договір №26032021 відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2533103.

23.05.2024 було укладено договір №23/05/24 відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2533103.

Фінансова установа виконала свої зобов`язання за кредитним договором та надала відповідачу кредитні кошти згідно умов кредитних договорів, однак позичальник свої зобов`язання з договорами не виконала та не повернула, отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого в неї перед кредиторами виникла заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 16400 грн, що складається з 5000 грн тіло кредиту, 11400 грн відсотки.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією кредитного договору №2533103 від 17.06.2020 з правилами надання грошових коштів, з паспортом споживчого кредиту та анкетою-заявою; копіями договору факторингу №26032021 від 26.03.2021, №23/05/24 від 23.05.2024 з реєстрами боржників; розрахунками заборгованості за договором; копією повідомлення ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» №6682-ВП від 08.05.2026; довідкою про ідентифікацію та іншими матеріалами справи.

4. Застосовані норми права.

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

5. Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаних кредитних договорів між відповідачем та відповідними фінансовими установами, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаними кредитними договорамми за договорами факторингу.

Оскільки боржник свої зобов`язання за даними кредитними договорами не виконав, то розмір заборгованості становить за кредитним договором №2533103 від 17.06.2020 у розмірі 16400 грн, що складається з 5000 грн тіло кредиту, 11400 грн відсотки.

6. Розподіл судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн судового збору.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначила про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 9000 грн, на підтвердження понесення яких долучила до позовної заяви копію договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, заявку на надання юридичної допомоги №2241 від 01.04.2026, витяг з Акта №33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026.

Судом встановлено, що 02.07.2024 року між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» укладено договір про надання правової допомоги №02-07/2024.

Згідно із заявкою про отримання правової допомоги від 01.04.2026, який підписаний сторонами, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» погодили надання послуг, наданих АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», в т.ч. надання усної консультації, вартість якої складає 3000 грн; підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості та підготовка для подання до суду, вартість якої складає 6000 грн.

Однак при визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Розгляд справи проведено без участі представника позивача.

Як вбачається із витягу з акта №33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 послуги, які надавалися адвокатом складаються, зокрема з складання позовної заяви, надання усної консультації.

Усна консультація з вивченням документів на суму 3000 грн охоплюється послугою складення позовної заяви, тому не може вважатися фактично понесеною як окремий вид робіт, виконаних адвокатом.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі не є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатським об`єднанням послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу становлять 3000 грн, які слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. 141, 263-265, 282-284 ЦПК України, ст. 207, 526, 610, 626, 628, 633-634, 638, 1048-1049, 1054-1055 Цивільного кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором №2533103 від 17.06.2020у розмірі 16 400 (шістнадцять тисяч чотириста) грн, з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту 5000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 11400 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 3000 грн витрат на правничу допомогу та 2662,40 грн судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право подати апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, м. Київ, ЄДРПОУ 42640371);

відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Алла ЦІДИК