Ухвала суду № 138391527, 21.07.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2929/26

№ 2/688/2057/26

Ухвала

про зупинення провадження у справі

21 липня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Березюк Н.П.,

за участі секретаря судових засідань Кулеші Л.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «Коллект центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1903808 від 26.05.2021 в розмірі 12127,57 грн.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

19.06.2026 позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з цим позовом, до якого долучив докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу,

23.06.2026 суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрив спрощене провадження та призначив справу до судового розгляду на 21.07.2026.

02.07.2026 відповідач ОСОБА_1 направив до суду заяву про зупинення провадження у справі у зв`язку тим, що він перебуває на військовій службі у лавах ЗСУ у підрозділі протиповітряної оборони і через постійне виконання службових та бойових завдань позбавлений можливості брати участь в судових засіданнях, надати докази та повноцінно захищати свої права.

21.07.2026 представник позивача в судове засідання не з`явився, в поданій позовній заяві просив розгляд справи провести у відсутності представника позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Мотиви та висновки суду.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

До основних засад цивільного судочинства, зокрема віднесено принципи верховенства права, пропорційність, розумності строків розгляду справи судом (пункти 1, 6, 10 частини третьої статті 2 ЦПК України).

За змістом частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє дотепер.

Згідно з частиною першою статті 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Як передбачено пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

У такому випадку провадження у справі зупиняється до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 12 частини першої статті 253 ЦПК України).

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що при прийнятті процесуальних рішень і застосуванні будь-яких процесуальних норм суд має керуватись, у першу чергу, основним завданням цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту прав та інтересів особи.

Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується за допомогою реалізації його основних засад, у тому числі принципу верховенства права.

Реалізація принципу верховенства права здійснюється через застосування судами при розгляді справ Конвенції та протоколів до неї, а також практики Європейського суду з прав людини як джерело права.

Одним із елементів права на справедливий суд згідно статті 6 Конвенції є право на розумний строк розгляду справи.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) неодноразово зазначав про те, що обґрунтованість тривалості проваджень повинна бути оцінена з урахування наступних критеріїв, заснованих практикою Суду: складність справи, внесок заявника і відповідних органів влади, а також предмет спору (справа «Компанія Комінгерсоль проти Португалії» (Comingersoll S.A. v. Portugal), заява №35382/97, рішення від 6 квітня 2000 року, §19; справа «Фрайдлендер проти Франції» (Frydlender v. France), заява №48479/13, рішення від 26 липня 2018 року, §43; справа «Сюрмелі проти Німеччини» (Surmeli v. Germany), заява № 75529/01, рішення від 8 червня 2006 року, §128).

Суд у рішенні від 18 лютого 1999 року у справі «Лаїно проти Італії» (Laino v. Italy), заява №33158/96, §22) зауважив, що справи щодо опікунства над дитиною та батьківської відповідальності належать до справ, які потребують особливої оперативності.

Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України є з`ясування обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановленні в цьому провадженні, але мають значення для справи, у зв`язку з перебуванням сторони або третьої особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Об`єктивна неможливість розгляду справи у такому випадку полягає в тому, що відсутність сторони або третьої особи, позбавляє можливості суд вирішити спір із дотриманням основних засад (принципів) цивільного судочинства, а саме з`ясувати всі обставини, що мають значення для справи, зібрати та дослідити докази, надати їм належну правову оцінку та ухвалити рішення по суті заявлених вимог. Якщо такі перешкоди відсутні, то суд зобов`язаний розглянути справи у визначені процесуальним законом порядку та строки.

Суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 . На підставі наказу №173 від 18.06.2026 солдат ОСОБА_1 , що проходить військову службу на посаді гранатометника відділення охорони радіотехнічної батареї військової частини НОМЕР_2 відряджений до АДРЕСА_2 для виконання бойових завдань. Вказане підтверджується даними довідок №1892 від 18.06.2026 та №3063 від 01.07.2026, виданих командиром військової частини НОМЕР_1 .

Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості в розмірі 12127,57 грн, справа вважається малозначною а тому розглядається в спрощеному позовному провадженні згідно зі ст. 274 ЦПК України.

Разом з тим, відповідачем в клопотанні не вказано, у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи на період перебування відповідача на військовій службі, враховуючи, що відповідач не позбавлений можливості здійснити реалізацію наданих йому ЦПК України прав через свого представника та його участь не є обов`язковою. Крім того, відповідач не надав суду доказів щодо безпосередньої його участі в зоні бойових дій на час розгляду справи, що перешкоджає йому направити суду відзив на позов аналогічно клопотанню про зупинення провадження у справі.

Водночас подані суду докази у справі дозволяють суду встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, та ухвалити законне рішення по суті заявлених вимог.

Оскільки об`єктивна неможливість розгляду цієї справи судом не встановлена, то у суду відсутні підстави для зупинення провадження у цій справі.

Натомість, зупинивши провадження у справі, суд порушить право позивача на розумні строки розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 251, 253 ЦПК України,

ухвалив:

в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК