Рішення № 138391470, 21.07.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2026 Справа №607/5751/26 Провадження №2/607/3945/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., позивачки ОСОБА_1

розглянувши в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великогаївської сільської ради, третя особа - Перша Тернопільська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Великогаївської сільської ради, третя особа - Перша Тернопільська державна нотаріальна контора, просить визначити їй додатковий строк тривалістю 6 місяців для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначає, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 . До складу спадщини входять земельні ділянки, розташовані на території Скоморохівської сільської ради (кадастрові номери: 6125287400:01:001:0708 та 6125287400:01:001:1374).

Позивач пропустила 6-місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини через те, що не була проінформована про наявність заповіту. Дізналася про існування заповіту та необхідність звернення до нотаріуса лише після закінчення передбаченого законом строку.

Ухвалою судді від 19.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.04.2026 замінено відповідача на Великогаївську сільську раду.

Ухвалою суду від 04.06.2026 суд постановив закрити підготовче судове засідання та призначити справу до судового розгляду.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника ради.

Третя особа направила заяву про розгляду справи у відсутності їх представника.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 90 років, що видно із свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , спадкодавець.

За життя померла склала 30.03.2015 заповіт, який посвідчений секретарем виконкому Скоморохівської сільської ради (зареєстровано в реєстрі за № 24), відповідно до якого ОСОБА_2 заповіла належну їй земельну ділянку площею 2,27 га ОСОБА_1 .

Як видно із Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 196145, ОСОБА_2 є власником земельних ділянок площею 1,81 га та 0,46 га кадастрові номери: 6125287400:01:001:0708 та 6125287400:01:001:1374, розташованих на території Скоморохівської сільської ради.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00016577763 від 21.04.2016, позивач ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_2 та до укладення шлюбу мала прізвище " ОСОБА_3 ".

З роз`яснення Першої Тернопільської державної нотаріальної контори від 16 березня 2026 року № 438/01-16 вбачається, що позивач зверталася до нотаріуса щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , однак у зв`язку з пропуском шестимісячного строку їй було рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку.

Відповідно до інформації Першої державної нотаріальної контори, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заведена. Одночасно, спадщину після її смерті прийняв син ОСОБА_4 , який проживав з нею на момент смерті, що підтверджується довідкою про осіб, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

Після його смерті Першою тернопільською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №880/2025. Відповідно до матеріалів спадкової справи, після його смерті спадщину прийняли його доньки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та сестра ОСОБА_7 .

Дослідивши та оцінивши докази суд доходить такого висновку.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Заявляючи позовні вимоги про надання додаткового строку на прийняття спадщини позивачка зазначила відповідачем Великогаївську сільську раду.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 200/9984/16-ц, від 25 березня 2020 року у справі № 140/871/16-ц, від 20 грудня 2021 року у справі № 502/1603/18, від 10 лютого 2021 року у справі № 619/2796/19, від 24 травня 2023 року у справі № 291/559/21.

Крім того, у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судом роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які б могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі №175/891/19 зроблено висновок, що «належним відповідачем за вимогою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини».

Як встановлено судом, після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв її син ОСОБА_4 , який на час відкриття спадщини постійно проживав разом зі спадкодавицею, а тому відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину.

Після смерті ОСОБА_4 була заведена спадкова справа, а його спадщину прийняли спадкоємці ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Отже, на момент розгляду цієї справи існують особи, права та законні інтереси яких можуть бути безпосередньо порушені у разі визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , оскільки таке рішення впливає на обсяг спадкових прав осіб, які прийняли спадщину.

Незважаючи на це, позивачка звернулася з позовом до Великогаївської сільської ради, яка не є належним відповідачем у даному спорі. Належними відповідачами у цій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті спадкодавця, а у випадку їх смерті їх правонаступники, до яких перейшли відповідні спадкові права.

Відповідно до статті 51 ЦПК України заміна неналежного відповідача належним здійснюється судом за клопотанням позивача. Суд не наділений повноваженнями здійснювати таку заміну з власної ініціативи.

Матеріали справи не містять відомостей про звернення позивачки з клопотанням про заміну неналежного відповідача належними відповідачами або про їх залучення до участі у справі як співвідповідачів.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягується до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Виходячи з наведеного, якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 200/8461/15-ц, від 26 січня 2022 року у справі № 457/726/17, від 11 липня 2023 року у справі № 129/1337/20 та інші).

З урахуванням вказаного визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню.

За загальним процесуальним правилом суд має сприяти залученню до розгляду справи всіх осіб, прав та інтересів яких стосується виниклий спір. Захист своїх прав та інтересів ці особи реалізують за допомогою широких процесуальних прав і гарантій. Натомість незалучення кого-небудь з них до розгляду справи як і залучення в неналежному статусі позбавляє їх цієї можливості.

Після смерті спадкоємця, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , його спадкові права перейшли до його спадкоємців, які прийняли спадщину після його смерті, а тому саме вони є особами, права яких можуть бути порушені у разі задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд на підставі доказів, поданих сторонами, встановивши фактичні обставини справи, від яких залежить правильність вирішення спору, дійшов висновку про те, що судове рішення безпосередньо стосується прав та інтересів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та сестра ОСОБА_7 , які не були залучені до участі у справі в якості відповідачів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заявлений позов пред`явлено до неналежного відповідача, а тому підстав для його задоволення немає. При цьому суд не надає оцінки поважності причин пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини, оскільки спір не може бути вирішений по суті без участі належних відповідачів, права яких безпосередньо зачіпаються заявленими вимогами.

Відмова у задоволенні позову з наведених підстав не позбавляє позивачку права звернутися до суду повторно з аналогічними вимогами до належних відповідачів.

На підставі наведеного, керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 81, 89, 206, 263, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Великогаївської сільської ради, третя особа - Перша Тернопільська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04394875, місцезнаходження: 47722, Тернопільська область, Тернопільський район, с. Великі Гаї, вул. Галицька, 47.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

Перша Тернопільська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02886870, місцезнаходження: 46001, м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14.

Головуючий суддя В. М. Позняк