Рішення № 138391459, 21.07.2026, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/395/26

Провадження №2/603/306/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 рокум. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Пасічника А.З.,

при секретарі судового засідання Бащин М.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу позовною заявою ОСОБА_1 до Монастириської міської ради про визнання права на завершення процедури приватизації,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Андрусенко І.Я. на підставі ордера серії ВО № 1140794 від 04.06.2026, звернулась до суду з позовом до Монастириської міської ради, в якому просить визнати за собою в порядку спадкування право на завершення приватизації та право на реєстрацію за собою права власності (речового права) на:

- земельну ділянку площею 0,2326 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Заставці Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124285300:02:001:0379;

- земельну ділянку площею 0,1000 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Заставці Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124285300:02:001:0380;

- земельну ділянку площею 0,2300 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Заставці Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124285300:02:001:0378.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив про те, що після смерті батька позивача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилось спадкове майно, до якого входить земельна ділянка для особистого підсобного господарства площею 0,60 га, яка була йому передана безкоштовно у приватну власність згідно з рішенням 4 сесії 22 скликання Швейківської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 19.04.1995 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування громадянам сільської Ради народних депутатів», яку позивач успадкувала як спадкоємець першої черги за законом, оскільки проживала на час смерті разом із спадкоємцем. Факт прийняття спадщини ОСОБА_1 підтверджується рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 18 лютого 2010 року у справі № 2-53/1010. Нотаріус відмовив позивачу в оформленні спадкових прав на це майно через відсутність правовстановлюючих документів. В подальшому з метою реалізації свого права позивач розробила технічну документацію із землеустрою (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та, відповідно, зареєстровані відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 6124285300:02:001:0379, 6124285300:02:001:0380 та 6124285300:02:001:0378. Після цього, позивач звернулась до Монастириської міської ради із заявою про затвердження розробленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), однак останній відмовлено у такому через те, що з поданих позивачем документів не видно, що вона є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 06 липня 2026 року відкрите провадження у справі та призначене підготовче судове засідання. Також зазначеною ухвалою в Монастириської державної нотаріальної контори витребувана інформація про те, чи заведена спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та завірену копію, в разі її заведення.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Андрусенко І.Я. в підготовче засідання не з`явилися, у поданій позовній заяві представник просив розгляд справи проводити без їхньої з позивачем участі.

Відповідач Монастириська міська рада не забезпечили явку представника в підготовче засідання. В матеріалах справи є відзив, який поданий представником відповідача через систему «Електронний суд», відповідно до якого останній зазначив про те, що з обставинами справи Монастириська міська рада погоджується, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо їх задоволення не заперечує. Розгляд справи просить проводити без участі представника.

Ознайомившись з матеріалами справи, приходжу до такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Вважаю, що рішення у справі можливо ухвалити за результатами проведення підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд встановив такі обставини.

У відповідності до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 18 серпня 1960 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одружились 20 червня 1948 року, про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження зроблений відповідний запис за № 11, після реєстрації одруження сторонам присвоєне прізвище ОСОБА_4 .

Від шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_5 , про що складений відповідний актовий запис за № 21 що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

25 травня 1980 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 змінила своє прізвище на ОСОБА_6 після одруження з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , яке видане 25 травня 1980 року Трудолюбівською сільською Радою народних депутатів Монастириського району Тернопільської області.

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , яке повторно видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Монастириського районного управління юстиції Тернопільської області ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_8 , про що в книзі реєстрації смертей зроблений відповідний актовий запис за № 04.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , про що складений відповідний актовий запис за № 04, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , яке видане Заставецькою сільською радою Монастириського району Тернопільської області від 23 травня 2009 року.

Майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_8 успадкувала їхня дочка ОСОБА_1 , що підтверджується рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 18 лютого 2010 року у справі № 2-53/2010р., згідно з яким суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 та визнав за нею право власності на спадкове майно за законом після смерті матері ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 та батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому числі на земельну ділянку загальною площею 1,35 га, яка розташована на території Заставецької сільської ради, згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 № 671758 від 18 серпня 2002 року, яке видане ОСОБА_2 на підставі рішення 1 сесії 4 скликання Заставецької сільської Ради народних депутатів від 21 квітня 2002 року № 8.

На підставі зазначеного рішення за ОСОБА_1 визнане право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 55,5 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 446756768 від 08 жовтня 2025 року.

Відповідно до витягу з рішення Швейківської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області 4 сесії 22 скликання від 19 квітня 1995 року № 20 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування громадянам сільської Ради народних депутатів» на підставі декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 та заяв громадян сіл Швейкій та Заставці, сільська Рада народних депутатів вирішила передати ОСОБА_2 земельні ділянки у приватну власність загальною площею 0,85 га, з яких для будівництва та обслуговування 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства 0,60 га.

Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23.01.2024 у справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20) дійшла висновку проте, що у справах позовного провадження факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов`язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов`язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вищенаведений висновок Верховного Суду, а також зазначені обставини, суд приходить до переконання про необхідність встановлення юридичного факту, а саме того, що ОСОБА_2 , який зазначений у рішенні Швейківської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області 4 сесії 22 скликання від 19 квітня 1995 року № 20 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування громадянам сільської Ради народних депутатів» та ОСОБА_2 , який зазначений у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_5 , є однією і тією ж особою.

Відсутність інших спадкоємців, які успадкувати майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 також узгоджується із відповіддю від Монастириської державної нотаріальної контори № 232/01-16 від 17 липня 2026 року, відповідно до якої після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкова справа не заводилась.

Окрім того, у мотивувальній частині рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 18 лютого 2010 року у справі № 2-53/2010р. суд встановлював обставину відмови спадкоємців за законом ОСОБА_10 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від належної їх частки спадкового майна, яке залишилось після смерті батька ОСОБА_2 в користь позивача ОСОБА_1 .

Відповідно до листа № 214/01-16 від 26 червня 2026 року завідувач Монастириської державної нотаріальної контори Войташек В.І. запропонував ОСОБА_1 в судовому порядку визнати право на завершення приватизації на земельну ділянку площею 0,60 га, яка передана у приватну власність ОСОБА_2 рішенням Швейківської сільської Рад народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 19 квітня 1995 року № 20 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність та користування громадянам сільської Ради народних депутатів», через відсутність розробленої технічної документації на земельну ділянку та відсутність реєстрації речового права на неї.

Відповідно до відповіді ПП «Землі Придністров`я» № 0926 від 29 червня 2026 року земельній ділянці для ведення особистого підсобного господарства, яка була передана у приватну власність ОСОБА_2 рішенням 4 сесії 22 скликання Швейківської сільської Рад народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 19 квітня 1995 року № 20 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність та користування громадянам сільської Ради народних депутатів», на підставі розробленої технічної документації присвоєні такі кадастрові номери:

- земельній ділянці площею 0,2326 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території с. Заставці Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124285300:02:001:0379;

- земельній ділянці площею 0,1000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території с. Заставці Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124285300:02:001:0380;

- земельній ділянці площею 0,2300 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території с. Заставці Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124285300:02:001:0378.

Зазначене узгоджується із витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5102164442025 від 17.11.2025, № НВ-2100844822025 від 21.11.2025 та № НВ-3500985842025 від 13.11.2025.

Згідно із листом №234-К від 02 червня 2026 року Монастириська міська рада Тернопільської області відмовила позивачу у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,5626 в с. Заставці Монастириської міської ради з підстав відсутності доказів того, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 .

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно із ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч. 1 ст. 1258 ЦК України).

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини п. г ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України № 2768-III від 25 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п.а ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, визначено «якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Окрім того, у вищезазначеній постанові зазначається - якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинності у 2006 році), до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

За змістом ч. ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Через відсутність правовстановлюючого документу на земельні ділянки позивач не може оформити спадщину, оскільки спадкодавець ОСОБА_2 не набув права власності на земельну ділянку згідно ст. 125 Земельного кодексу України, однак розпочав процедуру приватизації земельних ділянок відповідно до чинного законодавства України.

З огляду на викладене, вважаю, що позовні вимоги є обґрунтованими. Підстави для відмови в задоволенні позову суд не встановив.

Виходячи з вимог ст. 41 Конституції України, ст. 5 ЦПК України вважаю, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання за нею в порядку спадкування права на завершення приватизації та право на реєстрацію за собою права власності (речового права) на земельні ділянки: площами 0,2326 га, 0,1000 га, 0,2300 га для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території с. Заставці Чортківського району Тернопільської області, з кадастровими номерами відповідно: 6124285300:02:001:0379, 6124285300:02:001:0380 та 6124285300:02:001:0378.

Керуючись вимогами ст. ст. 15, 16, 328, 392, 1222, 1258, 1261, 1268-1270 ЦК України, а також ст. ст. ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 247, 200, 206, 258, 259, 265, 268, 273, 315 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Монастириської міської ради Тернопільської області про визнання права на завершення процедури приватизації задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право на завершення приватизації та право на реєстрацію за ОСОБА_1 права власності (речового права) на:

- земельну ділянку площею 0,2326 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Заставці Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124285300:02:001:0379;

- земельну ділянку площею 0,1000 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Заставці Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124285300:02:001:0380;

- земельну ділянку площею 0,2300 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Заставці Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124285300:02:001:0378.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач: Монастириська міська рада, місцезнаходження: вул. Шевченка, 19, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058433.

Головуючий суддя А.З. Пасічник