Рішення № 138391333, 22.07.2026, Радехівський районний суд Львівської області

Справа № 161/8902/26

Провадження № 2/451/613/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

22 липня 2026 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Куцик-Трускавецької О.Б.,

секретаря судового засідання Сологуб М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Стислий виклад позиції сторін

ТОВ ФК «Солвентіс» (позивач) через систему «Електронний суд» подано позов до ОСОБА_2 (відповідачки), в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» заборгованість за Кредитним договором № 3339700 від 03.03.2020 у розмірі 18400 грн, судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору представник позивача покликається на те, зокрема, що 03.03.2020 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та І. Шовкович укладено Договір про надання кредиту № 3339700 та отримала кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 12000 грн. 29.10.2025 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» (ЄДРПОУ: 41346335) та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ») (ЄДРПОУ: 43385549) відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №29/10-2025. 31.10.2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ: 43385549) та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №ДФ-31102025. Згідно Договору факторингу-1 від 29.10.2025 року та Договору факторингу-2 від 31.10.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №3339700 від 03.03.2020. Таким чином, сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 18400 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 10 936 грн; заборгованість за відсотками становить 7 464 грн. Судові витрати складаються із судового збору у сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у поданій позовній заяві та письмовій заяві просить розгляд справи здійснювати за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, хоч повідомлений про дату, час і місце його проведення належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався.

Заяви та клопотання, подані учасниками справи

У прохальній частині позовної заяви представник позивача просить суд проводити розгляд справи у його відсутності, проти заочного рішення не заперечує(а.с.7).

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Львівської області від 29.04.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Радехівського районного суду Львівської області(а.с.63).

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 01.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.73).

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 22.06.2026 розгляд справи відкладено(а.с.77).

Судом розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі №161/8902/26 відповідачки ОСОБА_1 (а.с.79).

Зважаючи на вимоги статті 280 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 22.07.2026 проведено заочний розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позиція суду

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

03.03.2020 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 3339700, сума кредиту складає 12 000 грн та погоджено графік платежів(а.с.24-26).

Договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника ОСОБА_2 , його паспортні та особисті дані, електронну пошту, місце проживання, номер телефону, а також електронний підпис, вчинений одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) PS3339700.

Згідно з довідкою WAYFORPAY від 18.11.2025 за дорученням ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» 03.03.2020 був здійснений успішний переказ коштів на суму 12 000 грн, на карту НОМЕР_1 , код активації 325865, номер транзакції WAYFORPAY 15994652028054561461221527376767(а.с.43).

29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» (клієнт) та ТОВ «Секвоя Капітал» (фактор) укладено договір факторингу №29/10-2025 (а.с.27-31), за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (п.1.1 договору).

29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» (клієнт) та ТОВ «Секвоя Капітал» (фактор) на виконання договору факторингу №29/10-2025 від 29.10.2025 підписано Акт приймання-передачі документів (а.с.32).

Як вбачається із платіжної інструкції №339 від 30.10.2025 на виконання вимог умов договору факторингу №29/10-2025 від 29.10.2025 та Реєстру прав вимоги №1 від 29.10.2025, ТОВ «Секвоя Капітал» було сплачено ТОВ «Алекскредит» грошові кошти в розмірі 2 000 000,00 грн(а.с.50).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №29/10-2025 від 29.10.2025 ТОВ «Секвоя Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за договором №3339700 від 03.03.2020 в розмірі 18 400 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 10 936 грн; заборгованість за відсотками становить 7 464 грн (а.с.18).

31.10.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» (клієнт) та ТОВ «ФК «Солвентіс» (фактор) укладено договір факторингу №ДФ-21102025 (а.с.34-38), за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (п.1.1 договору).

31.10.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» (клієнт) та ТОВ «ФК «Солвентіс» (фактор) на виконання договору факторингу №ДФ-21102025 від 31.10.2025 підписано Акт приймання-передачі документів (а.с.41).

Як вбачається із платіжної інструкції №1118 від 05.11.2025 на виконання вимог умов договору факторингу №ДФ-21102025 від 31.10.2025 та Реєстру прав вимоги №001, ТОВ «ФК «Солвентіс» було сплачено ТОВ «Секвоя Капітал» грошові кошти в розмірі 2071261,13 грн. (а.с.51).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №ДФ-21102025 від 31.10.2025 ТОВ «ФК «Солвентіс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за договором №3339700 від 03.03.2020 в розмірі 18 400 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 10 936 грн; заборгованість за відсотками становить 7 464 грн(а.с.15).

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_2 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «Алекскредит» право вимоги від якого перейшло до нового кредитора ТОВ «ФК «Солвентіс») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» (далі Закон №675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції

Відповідно до приписів частин 3-5 статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно з вимогами частин 6-7 статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону №675-VIII).

Відповідно до приписів статті 12 Закону №675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також, судом враховано норми статей 11, 203, 205, 207, 598, 599, 611, 626, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, які визначають підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, форм правочину та способи волевиявлення, вимоги до письмової форми правочину, підстави припинення зобов`язання та припинення зобов`язання виконанням, правові наслідки порушення зобов`язання, поняття та види договору, обов`язок позичальника повернути позику, кредитний договір та проценти за кредитним договором.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Надавши оцінку аргументам сторони позивача та дослідивши матеріали справи, суд зауважує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Водночас, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналіз матеріалів справи, зокрема Договору про надання фінансового кредиту №3339700 від 03.03.2020 (далі Кредитний договір) дозволяє дійти висновку, що ОСОБА_2 , як позичальниця за цим договором, ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, надавши персональні дані, а саме: ПІБ, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, електронну пошту, місце проживання, номер телефону необхідні для укладення зазначеного правочину та формування одноразового ідентифікатора з метою його підписання.

Також, суд зауважує, що Кредитний договір включає всі істотні умови, які передбачені для цього виду договорів.

Суд зазначає, що без отримання повідомлення на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна та пароля особистого кабінету, укладення Кредитного договору було б неможливим.

Оскільки Кредитний договір підписаний ОСОБА_2 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, який наданий йому кредитодавцем саме з цією метою, тому суд доходить переконання, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину Кредитного договору.

Факт одержання коштів ОСОБА_2 підтверджується довідкою WAYFORPAY від 18.11.2025, які засвідчують обставину перерахування грошових коштів 03.03.2020 у сумі 12 000,00 грн на належну ОСОБА_2 платіжну картку, яку вона вказала саме з цією метою.

Окрім цього, перерахування коштів узгоджується із встановленими обставинами справи, зокрема з тим, що вони здійснені у день укладення Кредитного договору, а його розмір відповідає сумі, визначеній у зазначеному правочині.

Таким чином, суд доходить обґрунтованого висновку, що між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_2 у передбаченому законом порядку був укладений Кредитний договір, а позичальник, після отримання кредитних коштів у обумовленому розмірі, зобов`язання, що виникли з цього правочину, належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Підстав вважати, що сума заборгованості не відповідає умовам Кредитного договору, та що її розрахунок є неправильним, судом не встановлено.

Враховуючи викладене у сукупності, суд доходить переконання, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором у сумі 18 400,00 грн.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що ухвалене у цій справі рішення є заочним, а відтак може бути переглянуте судом за його заявою, поданою у визначений процесуальним законом строк (протягом тридцяти днів з дня його проголошення).

Розподіл між сторонами судових витрат

Судового збору

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір у сумі 2 662,40 грн підлягає покладенню на відповідача в повному обсязі.

Витрат на професійну правничу допомогу

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн, які сторона позивача просить стягнути з відповідача, підтверджуються доданими до позовної заяви доказами, а саме: Договором про надання правової допомоги № 43657029 від 02.01.2026, у якому сторони обумовили його істотні умови, зокрема, предмет договору та порядок здійснення розрахунків, Актом надання послуг №3339700 на підтвердження факту надання правової допомоги від 27.03.2026 та детальним описом робіт від 27.03.2026, який містить інформацію про види наданих послуг, їх тривалість та вартість.

При вирішенні питання розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу судом взято до уваги норми статей 133, 137, 141 ЦПК України, якими передбачено види судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу та розподіл судових витрат між сторонами.

Окрім цього, суд враховує правові висновки, зроблені Верховним Судом з цього питання. Зокрема:

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Також, суд зважає на положення пункту пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України, згідно з якими загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінивши аргументи сторони позивача, суд зазначає, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн, з огляду на: зміст та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), не складність справи, усталеність судової практики при розгляді справ цієї категорії, ціну позову, не відповідає критеріям розумності та співмірності і є надмірною.

Суд зауважує, що дана справа не є складною за характером спірних правовідносин та обсягом доказів, стосується стягнення заборгованості за кредитним договором та не потребувала значного обсягу юридичної і технічної роботи. Позовна заява у справі є типовою, ґрунтується на стандартних розрахунках заборгованості та письмових доказах, а правова позиція у подібній категорії спорів є сталою та не вимагала значного аналізу судової практики чи законодавства.

Крім того, частина зазначених послуг фактично охоплюється одна одною та є складовими підготовки позовної заяви, письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин, правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендації, формування додаткові до позовної заяви.

За наведених обставин, суд вважає обґрунтованими витратами на професійну правничу допомогу у цій справі суму у розмірі 4 000,00 грн, яка в силу положень частини 2 статті 141 ЦПК України покладається на відповідача.

На підставі статей 11, 526, 598, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, Радехівський районний суд Львівської області,

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Солвентіс» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО:300346) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса

реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Солвентіс» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО:300346) заборгованість за Кредитним договором № 3339700 від 03.03.2020 у розмірі 18 400 (вісімнадцять тисяч чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; адресареєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Солвентіс» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО:300346) судовий збір у сумі 2 662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000,00 грн, а всього 6 662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається продовж тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо продовж строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддяО. Куцик-Трускавецька