Ухвала суду № 138391158, 20.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/4031/26 1-кс/335/2708/2026

20 липня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника - адвоката ОСОБА_3 , слідчої - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2026 року за № 12026080000000121 ,

ВСТАНОВИВ:

До Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя в порядку ст. 174 КПК України звернувся власник майна ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2026 року за № 12026080000000121, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КПК України. В поданому до суду клопотанні заявник просить скасувати арешт з вилучених в ході проведення обшуку речей, який накладено ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 06.05.2026 у справі №335/4031/26, а саме: медичних документів ОСОБА_5 , 1974 р.н., на 101 арк. та двох дисків і чорної папки.

В обґрунтування клопотання зазначено, зокрема, що відповідно до змісту мотивувальної частини ухвали суду про накладення арешту на майно та формулювання повідомлення про підозру підозрюваній ОСОБА_6 йде мова про події з особою свідка ОСОБА_7 ОСОБА_5 не має жодного відношення до подій викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_6 , а тому зазначені медичні документи не є речовими доказами та не відповідають критеріям ст.98 КПК України. Після накладення арешту, в тому числі на медичні документи ОСОБА_5 , він викликався на допит в якості свідка у зазначеному кримінальному провадженні. Під час допиту ОСОБА_5 надав покази, відповідно до яких він звертався до ОСОБА_6 з метою отримання консультації з приводу свого лікування та з цією метою дав їй папку із своїми документами, щоб вона мала змогу ознайомитись із ними та надати консультацію. Жодного відношення до кримінального провадження він не має. Подальше утримання вилучених медичних документів позбавляє ОСОБА_5 здійснювати своє лікування, оскільки ці документи збирались протягом багатьох років. Ці документи в тому числі містять результати дорогих аналізів та процедур. Орган досудового розслідування має можливість здійснити копії цих документів для проведення подальшого досудового розслідування, а оригінали повернути ОСОБА_5 . Більш того, ОСОБА_5 не надавав нікому свій дозвіл на обробку персональних даних щодо своєї медичної документації. Вже минув досить тривалий час для проведення огляду цієї документації та проведення відповідних перевірок, експертиз та допитів. Тобто наразі відпала потреба в арешті цього майна.

У судовому засіданні 20.07.2026 представник заявника підтримав подане клопотання та наполягав на його задоволенні, зазначивши, що відсутність медичних документів позбавляє ОСОБА_5 можливості звернутися за медичною допомогою, якої він потребує; відновлення усіх медичних документів (результатів досліджень, висновків лікарів), які були вилучені в ході обшуку у ОСОБА_6 , потребує значного часу та матеріальних витрат.

Слідча у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що вказані медичні документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та мають досліджуватися судом під час розгляду кримінального провадження.

Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріалами справи доведено, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, а тому клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 31.03.2026 за №12026080000000121 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України.

23.04.2026 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України, в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_6 . Цього ж дня ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень.

23.04.2026 слідчими СУ ГУНП в Запорізькій області на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук квартири АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено, зокрема, медичну документацію осіб чоловічої статі, в т.ч. ОСОБА_5 .

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 06.05.2026 накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за вищезазначеною адресою, зокрема, на медичні документи відносно ОСОБА_5 , 1974 р.н., на 101 арк. та два диски і чорну папку.

Відповідно до протоколу огляду предмету від 26.05.2026 року, в ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні було оглянуто, зокрема, медичну документацію ОСОБА_5 .

Як зазначив захисник та не заперечено слідчим, в даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 було допитано у якості свідка, який пояснив, що передав свої документи ОСОБА_6 для призначення подальшого лікування згідно встановленого йому діагнозу.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 1 ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При цьому, слідчим суддею враховано, що за приписами ст. 284 ЦК України, фізична особа має право на надання їй медичної допомоги, що випливає з невід?ємного права на життя, передбаченого ст. 57 Конституції України.

Під час судового розгляду встановлено, що вказане заявником майно, з якого заявник просить зняти арешт, було оглянуто слідчим, та слідчим могли бути зроблені копії такої медичної документації. Експертне дослідження медичної документації ОСОБА_5 не призначалося.

Крім того, слідчим не доведено, що в ході проведення органом досудового розслідування слідчих дій стосовно медичних документів ОСОБА_5 , встановлено наявність фіктивних медичних документів вказаної особи. Окрім того, вказані документи необхідні ОСОБА_5 для звернення за медичною допомогою.

За таких обставин слідчий суддя погоджується з доводами заявника про те, що у продовженні існування арешту відпала потреба, а тому він підлягає скасуванню.

Обов`язок повернути майно, арешт якого скасований, є прямим обов`язком слідчого в силу закону, у зв`язку з чим закон не передбачає постановлення окремого судового рішення щодо цього.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 170-174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2026 року за № 12026080000000121 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 06.05.2026 року, по справі № 335/4031/26, провадження № 1-кс/335/1594/2026, в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2026 року за № 12026080000000121, на майно, яке вилучено під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , а саме: медичні документи відносно ОСОБА_5 , 1974 р.н., на 101 аркуші, два диски та чорну папку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1