Рішення № 138391112, 14.07.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/11841/25

Пр. № 2/333/1574/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Наумової І.Й.,

за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Запорізька міська Рада, Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ТОВ «Управлінська компанія «Віра» про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 11.12. 2025 року звернулася до суду з даним позовом, який обґрунтовує наступним.

Квартира АДРЕСА_1 є власністю територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорозької міської ради.

Балансоутримувачем вказаної квартири є ТОВ «Управлінська компанія «Віра».

Наймачем вказаної квартири була мати позивачки - ОСОБА_4 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 80 років померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 08 лютого 2016 року міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 1093.Відповідачі по справі ОСОБА_5 рідна сестра позивачки та онука ОСОБА_5 - ОСОБА_3 , які зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 , але в цій квартирі не проживають.

Відповідач ОСОБА_5 добровільно залишила спірну квартиру та проживає із своєї сім`єю за адресою: АДРЕСА_2 , а ОСОБА_3 в цій квартирі ніколи не проживала та на цей час проживає за межами України, майна відповідачів в спірній квартирі не має. У зв`язку з тим, що на цей час у позивачки важке матеріальне становище і реєстрація відповідачів покладає на неї додаткові витрати за оплату комунальних послуг, вона змушена звернутися до суду з цим позовом.

На підставі вищевикладеного, з посиланням на положення ст.ст. 71, 71 ЖК УРСР, позивач просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування вказаною квартирою.

Ухвалою суду від 25.12. 2025 року позов був залишений без руху. Позивач усунула недоліки у строк визначений судом.

Ухвалою суду від 20.01.2026 року відкрито провадження по даній справі, призначений розгляд справи в порядку загального позовного провадження, сторонам встановлений строк для надання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 12.05.2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби інформацію про перетин Державного кордону України, відомостей (за період, починаючи з дати, з якої збереглись інформація, по день надання запитуваної інформації) громадянкою України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійне місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 .

В судовому засіданні представник позивача та позивачка позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Відповідач ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні позов визнала, пояснила що дійсно в спірній квартирі багато років не проживає, що її онука - ОСОБА_3 в спірній квартирі ніколи не проживала, постійно проживає за кордоном. Звернулась із заявою, в якій просила розглянути справу у її відсутність, проти задоволення позову не заперечувала.

Відповідачі повторно не з`явились в судові засідання. З урахуванням положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України про час, дату та місце слухання справи повідомлені. Причини неявки відповідачів суду не відомі, відзиву на позов та будь-яких інших заяв, клопотань відповідачі до суду не надали.

Представник третьої особи - Запорізької міської ради, Набока А. В., звернулась до суду з поясненнями, в яких просила прийняти по даній справі рішення на розсуд суду в межах діючого законодавства України. Розглянути справу без участі третьої особи.

Представники третіх осіб: Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, ТОВ «Управлінська компанія «Віра» в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, вислухав пояснення представника позивача, допитав свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини:

Квартира АДРЕСА_1 є власністю територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорозької міської ради. Балансоутримувачем вказаної квартири є ТОВ «Управлінська компанія «Віра».

Особовий рахунок № НОМЕР_2 на вищезазначену квартиру в ТОВ «Управлінська компанія «Віра» відкритий на ім`я ОСОБА_4 , нарахування оплати за управління вищезазначеним будинком та надані комунальні послуги ведеться на 3 особи.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , видане 08 лютого 2016 року міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 1093 ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивачка є рідною донькою ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про переміну прізвища, імені по батькові серії НОМЕР_3 , яке видане 06 вересня 2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Комунарського районного управління юстиції, актовий запис № 75, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , видане 08 жовтня 2001 року Макіївським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис № 1555, копією свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , актовий запис № 287 від 25 травня 1990 року, виданого Комунарським відділом ЗАГС м. Запоріжжя, копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , видане 16 серпня 1979 року Комунарським відділом ЗАГС м. Запоріжжя, актовий запис № 400.

Згідно акту від 09.12. 2025 року, складеного сусідами по квартирі АДРЕСА_1 , відповідачка ОСОБА_5 не проживає в спірній квартирі з липня 2003 року, відповідачка ОСОБА_3 в цій квартирі ніколи не проживала.

Допитана в судовому засіданні, в якості свідка, ОСОБА_8 пояснила, що вона є сусідкою позивачки та добре знає відповідачів. Пояснила, що постійно спілкується з позивачкою, часто буває в спірній квартирі та знає що ОСОБА_5 в спірній квартирі багато років не проживає, добровільно виїхала з квартири АДРЕСА_1 . Їй відомо що ОСОБА_5 проживає з чоловіком в іншій квартирі. Відповідачка ОСОБА_3 в спірній квартирі ніколи не проживала.

Допитана в судовому засіданні, в якості свідка, ОСОБА_9 пояснила, що вона тривалий час знає позивачку та відповідачів, часто була в спірній квартирі. Вона є швачкою та часто виконувала замовлення як позивачки так і відповідачів. Знає що відповідачка ОСОБА_5 довгий час не мешкає в спірній квартирі та зі слів самої ОСОБА_3 знає, що вона в спірній квартирі ніколи не проживала.

На виконання ухвали суду надійшла відповідь з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної Прикордонної служби України від 21.05. 2026 року, в якій вказано, що починаючи з 31.03. 2022 року ОСОБА_3 неодноразово перетинала кордон України, в Україні знаходилась короткий термін, перетинала кордон транспортними засобами. Останній раз була в Україні з 07.05. 2025 року по 15.05. 2025 року.

Відповідно до статті 47 Конституції України,громадянам України гарантоване право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з ч.4, 5 ст.9 ЖК України,ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно зі ст.72 ЖК України,визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Законодавство не містить переліку підстав, які вважаються поважними причинами відсутності за місцем мешкання понад шість місяців, і за наявністю яких особа не може бути визнана такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. Поважність причин відсутності особи за місцем мешкання, визначаються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи. При цьому, встановлення причин відсутності понад встановленні законом строки має відбуватися тільки після встановлення факту відсутності відповідача в зазначені строки.

Оцінивши вищезазначені докази в сукупності, проаналізував правові норми, які регулюють дані правовідносини, судом встановлено, що відповідачі, які отримали право користування вищевказаною квартирою, понад шість місяців не мешкають в ній без поважних причин, оскільки фактів про існування будь-яких перешкод у проживанні відповідачів в цій квартирі, під час розгляду справи судом, не встановлено. Про втрату їх інтересу до цієї квартири також свідчить те, що вказана квартира не використовується ними як постійне місце проживання. Доказів наявності підстав для збереження житлового приміщення за відповідачами протягом більш тривалого періоду, передбачених пунктами 1-7 частини 3 статті 71 ЖК України, суду не надано.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідачі втратили право користування зазначеним житловим приміщенням, тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Суд не стягує з відповідачів витрати понесені позивачем на сплату судового збору у зв`язку з тим, що позивач просила покласти вказані витрати на неї.

Керуючись ст. 3, 4, 10, 12,13, 76-81, 89, 141, 280-284 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Запорізька міська Рада, Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ТОВ «Управлінська компанія «Віра» про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженку м. Запоріжжя та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку м. Макіївка Донецької області такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й. Наумова