Ухвала суду № 138390495, 21.07.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Пересипський районний суд міста Одеси

Справа №523/14821/26

Провадження №1-кс/523/6865/26

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засідлані, в приміщенні суду клопотання слідчого в кримінальному провадженні №62026150020002192 від 20 червня 2026 року, про накладення арешту на майно,

в с т а н о в и в:

21 липня 2026 року до Пересипського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, вилучене під час затримання ОСОБА_4 .

Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві розслідується кримінальне провадження №62026150020002192 від 20 червня 2026 року, за ознаками ч.3 ст.369-2, ч.5 ст.426-1 КК України, в якому процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.

Орган досудового слідства встановив наступні обставини.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє до теперішнього часу.

Крім того, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч.2 ст.102, п.1,17,20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», який в подальшому неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України, на усій території України з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу оголошена та проводиться загальна мобілізація.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до ТЦК та СП для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час; громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях начальників ТЦК та СП, де вони перебувають на військовому обліку, громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.

Згідно ч.1 ст.42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, винні у порушенні правил військового обліку громадян України, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов`язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації, можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер. Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин.

Згідно п.79 Постанови Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Положення ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон) визначають, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи і організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі за текстом - ТЦК та СП ).

Відповідно до п.1 ст.4 Закону, Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом призову громадян України на військову службу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» (далі за текстом - Постанова) визначено, що ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. ТЦК та СП утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі , інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі за текстом - районні ТЦК та СП ).

Відповідно до п.8 Постанови, завданнями ТЦК та СП відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні ТЦК та СП), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі за текстом - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі за текстом - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Незважаючи на викладене, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, всупереч зазначених вимог законодавства, вчинила наступне. Так, у березні травні 2026 року, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 познайомилась із ОСОБА_7 , якому вона повідомила, що працює у ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в подальшому вони підтримували приятельські відносини.

Приблизно у травні 2026 року, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, до ОСОБА_7 , який за професійною діяльністю надає юридичні консультації, звернувся його знайомий військовозобов`язаний ОСОБА_8 , за консультацією з проводу оформлення групи інвалідності, та отримання відстрочки від мобілізації з цих підстав.

Оскільки, ОСОБА_4 працювала в ІНФОРМАЦІЯ_1 , та має певний досвід з приводу оформлення військовозобов`язаними відстрочки від мобілізації у зв`язку із присвоєнням групи інвалідності, то ОСОБА_7 вирішив звернутись до неї за консультацією з приводу можливості в законний спосіб отримати групу інвалідності, та відстрочку від мобілізації з цих підстав ОСОБА_8 .

В подальшому ОСОБА_7 , з використанням месенджеру «Whats app», здійснив телефонний виклик на номер НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_4 , та повідомив їй про обставини звернення до нього ОСОБА_8 , та попросив надати йому консультацію з приводу можливості в законний спосіб отримати групу інвалідності, та відстрочку від мобілізації з цих підстав ОСОБА_8 .

Під час телефонної розмови, ОСОБА_4 , повідомила ОСОБА_7 , про необхідність відправити їй на месенджер «Whats app» медичні документи ОСОБА_8 , а саме: виписки лікарів, висновки, описи аналізів, МРТ, КТ, інших досліджень, всі направлення до медичних закладів та історію хвороби.

Далі, після того, як ОСОБА_7 відправив фото документів ОСОБА_4 у месенджер «Whats app», остання повідомила йому, що вивчить медичні документи ОСОБА_8 , та через деякий час повідомить, чи достатньо наявних документів, для отримання ОСОБА_8 групи інвалідності та відстрочки від мобілізації з цих підстав.

Після ознайомлення зі змістом медичних документів ОСОБА_8 у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на головуючого експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, в якій ОСОБА_8 мав проходити оцінювання повсякденного функціонування, з метою прийняття рішення щодо присвоєння йому 3 групи інвалідності, та подальший вплив на начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 , з метою прийняття рішення, щодо надання ОСОБА_8 відстрочки від призову за мобілізацією на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , 11 червня 2026 року, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, зателефонувала ОСОБА_7 на месенджер «Whats app», та повідомила, що їй необхідно терміново із ним зустрітись, та призначила місце зустрічі в ресторані «Мамалига», який розташований на вулиці Європейська в м. Одесі.

В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, близько 18:00 години 11 червня 2026 року, під час зустрічі з ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні ресторану «Мамалига», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Європейська, 21, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повідомила ОСОБА_7 , що їй необхідно надати неправомірну вигоду в сумі 11000 доларів США (станом на 11 червня 2026 року, згідно офіційного курсу НБУ, становило 494 769,00 грн), за які вона здійснить вплив на головуючого експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, в якій ОСОБА_8 буде проходити оцінювання повсякденного функціонування, з метою прийняття рішення щодо присвоєння ОСОБА_8 3 групи інвалідності, та подальший вплив на начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 , з метою прийняття рішення, щодо надання ОСОБА_8 відстрочки від призову за мобілізацією на підставі п.2 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та запевнила, що в інший спосіб ОСОБА_8 не зможе отримати 3 групу інвалідності, та відстрочку від мобілізації з цих підстав.

Далі ОСОБА_7 повідомив про протиправні дії ОСОБА_4 правоохоронні органи, та в подальшому діяв під їх контролем, будучи залученим до конференційного співробітництва.

Так, близько 15:00 години 20 липня 2025 року, ОСОБА_4 під час зустрічі з ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні ресторану «Мамалига», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Європейська, 21, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, висловила вимогу ОСОБА_7 про надання їй неправомірної вигоди та в подальшому одержала від нього визначену ним особисто першу частину неправомірної вигоди у розмірі 6200 доларів США (станом на 20 липня 2026 року, згідно офіційного курсу НБУ, становило 276 939,12 грн) за вплив на головуючого експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, в якій ОСОБА_8 буде проходити оцінювання повсякденного функціонування, з метою прийняття рішення щодо присвоєння ОСОБА_8 3 групи інвалідності, та подальший вплив на начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 , з метою прийняття рішення, щодо надання ОСОБА_8 відстрочки від призову за мобілізацією на підставі п.2 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Безпосередньо після одержання першої частини неправомірної вигоди ОСОБА_4 було затримано слідчим в порядку ст.208 КПК України, а її злочинну діяльність було припинено.

21 липня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.

Під час безпосереднього затримання у ОСОБА_4 слідчим було вилучено: мобільний телефон марки «Iphone 17 Pro Max», імей 1: НОМЕР_2 , імей 2: НОМЕР_3 , який було поміщено у сейф-пакет №В2009100; папери аркушу схожі на долари США на загальну суму 6200 доларів США, які було поміщено у сейф-пакет №В2009577.

20 липня 2026 року старшим слідчимв особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 винесено постанову про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів вищезазначеного вилученого майна.

Прокурор в письмовому клопотанні та усно в суді просить накласти на вилучене майно арешт з метою збереження його в якості речових доказів.

Отримавши пояснення прокурора в підтримку клопотання, а також відсутність заперечень від сторони захисту, слідчий суддя вважає необхідним клопотання задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речового доказу.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч.1 ст.98 КПК України).

Так, не виключається, що вилучене під час огляду майно є засобами вчиненого кримінальне правопорушення, зберегло на собі його сліди, а також набуті кримінально протиправним шляхом, що відповідає положенням ч.1 ст.98 КПК України, тобто вилучене майно містить ознаки речових доказів.

Слід погодитися із прокурором, що проведення огляду та можливого експертного дослідження стосовно інформації з телефону дозволить отримати відомості, які можуть мати доказове значення в питанні причетності (чи не причетності) власника вилученого майна чи інших осіб до розслідуваного кримінального правопорушення.

При цьому вилучений мобільний телефон може містити наявну та видалену інформацію як про спілкування між учасниками розслідуваних подій, так і про виготовлення документів (проектів документів), які мають доказове значення в провадженні. Відновлення видалених файлів (фото, відео тощо) та пошук наявних файлів на зазначеному пристрої проводиться із застосуванням спеціалізованого технічного обладнання та криміналістичного забезпечення, що в ході попереднього огляду вилученого мобільного телефону безпосередньо під час його вилучення зробити неможливо.

Грошові кошти, вилучені у підозрюваної, є предметами, одержаними внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Зазначена мета досягається шляхом зібрання та надання правової оцінки усієї сукупності доказів, в тому числі проведенням допиту підозрюваного, свідків, витребуванням речей та документів, проведенням оглядів, призначенням та отриманням результатів різних видів експертиз, здійсненням інших слідчих та розшукових дій, що в даний час ще не завершено, а тому передчасно стверджувати про неправомірність дій слідчого в даному кримінальному провадженні в аспекті тимчасового вилучення майна, яке містить ознаки речового доказу, та наступного звернення до слідчого судді із клопотанням про його арешт.

З урахуванням викладеного, необхідно дійти загального висновку, що накладення арешту на вилучене майно обумовлюється необхідністю збереження речових доказів, що відповідає вимогам пунктів 1 та 4 ч.2 ст.167 та пункту 1 ч.2 ст.170 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.167,170-173 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 - задовольнити.

На підставі пунктів 1 та 4 ч.2 ст.167 та пункту 1 ч.2 ст.170 КПК України, з метою збереження майна, яке має ознаки речових доказів, накласти арешт, із забороною користуватися, володіти та розпоряджатися, на вилучене 20 липня 2026 року, в кримінальному провадженні №62026150020002192 від 20 червня 2026 року, у підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступне майно: мобільний телефон марки «Iphone 17 Pro Max», імей 1: НОМЕР_2 , імей 2: НОМЕР_3 , який було поміщено у сейф-пакет №В2009100; папери аркушу схожі на долари США на загальну суму 6200 доларів США, які було поміщено у сейф-пакет №В2009577.

Дозволити слідчому, здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження, самостійно визначитись з місцем та суб`єктом зберігання арештованого майна до часу остаточного вирішення його долі правомочним органом.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана впродовж п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1