Рішення № 138390356, 02.06.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/4732/24

Провадження № 2/505/1144/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02.06.2026 року м.Подільськ Одеської області

Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Павловської Г.В.

за участю секретаря судового засідання Марченко Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Подільську Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ-ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за договором № 014/0572/82/0077192 від 19.12.2017 у розмірі 42214,40 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 19.12.2017 між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № № 014/0572/82/0077192, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти відповідно до умов передбачених цим договором, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 19.12.2023 та сплатит проценти за користування кредитними коштами у розмірі 39,9 %.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти. Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредиту в строки, передбачені договором.

20.09.2019 укладено договір № 114/2-19-F, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 014/0572/82/0077192.

28.12.2022 укладено договір № 28-12/2022, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 014/0572/82/0077192.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача наявна заборгованість у розмірі 42214,40 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту)- 207098,42 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 11698.31 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 8058,92 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами 1748,75 грн.

Ухвалою суду від 20.05.2025 року відкрито провадження та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

09.07.2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Мартинюк М.Р. до суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача зазначила, що відповідно до умов Договору відступлення права вимоги №114\2-19-F, який було укладено 20.09.2019 року між Акціонерним Товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», Акціонерне Товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» передало право вимоги щодо наявних прав грошової вимоги на дату відступлення прав вимоги.

Таким чином, було передано право вимоги на суму, що вказана у Реєстрі боржників від 17.03.2020, який є додатком до Договору відступлення Прав Вимоги №114\2-19-F від 20.09.2019 року та є його невід`ємною частиною.

При цьому право нарахування відсотків Нові кредитори (як за договором №114\2-19-F від 20.09.2019 року, так і за договором №28-12/2022 від 28.12.2022 року) не мали права.

Відповідно до Реєстру боржників від 17.03.2020, який є додатком до Договору відступлення Прав Вимоги №114\2-19-F від 20.09.2019 року, заборгованість ОСОБА_1 на дату відступлення прав вимоги становить 23 985,59 гривень.

Відповідно й Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за договором №28-12/2022 від 28.12.2022 року про відступлення прав вимоги було передано право грошової вимоги на суму заборгованості, що становить 23 985,59 гривень.

Отже, з урахуванням всього наведеного вище та відповідно до умов Договору відступлення права вимоги №114\2-19-F, що був укладений 20.09.2019 між Акціонерним Товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а також умов Договору відступлення права вимоги №28-12/2022, що був укладений 28.12.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» позивач має право грошової вимоги до відповідача в сумі 23986,59 грн.

Щодо стягнення пені у розмірі 1748 грн. 00 коп.

Відповідач повністю не погоджується із вимогою стягнення заборгованості зі штрафів, оскільки: Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120 внесено зміни до ЦК України, а також до Закону України «Про споживче кредитування» № 1734.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата ких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Відтак, громадяни не несуть відповідальність перед фінансовою (кредитною) установою, якщо прострочать зобов`язання за кредитом:

- у випадку прострочення зобов`язань за кредитом не буде нараховано штрафні санкції, зокрема штраф, пеня та інші платежі, які вказані у кредитному договорі;

- кредитор не має права підіймати процентну ставку за користування кредитом у випадку невиконання зобов`язань. За винятком, коли договір передбачає встановлення змінюваної процентної ставки;

- всі штрафи, пені та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані з 24.02.2022 року за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором, підлягають списанню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу. Представник відповідача зазначила, що вартість адвокатських послуг є значно завищеною порівняно з іншими витратами на адвокатські послуги в аналогічних справах, просила зменшити витрати на правничу допомогу з 13 000,00 грн. до 2564,32 грн.

14.07.2025 року від представника позивача ТОВ «Коллект Центр» - Ткаченко М.М. до суду надійшла заява про уточнення розміру позовних вимог, в якій зазначила, що після відкриття провадження встановлено, що розрахунок боргу ТОВ «Коллект Центр» містить певні неточності, які зумовлені тим, що позивачем не враховано Додаткову угоду №21 до Договору №28-12/2022 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 28.12.2022 року (від 19.11.2024). Дана додаткова угода була укладена у зв`язку із виявленням технічної помилки (описки), тому сторони вирішили внести зміни в Реєстри Боржників, що є Додатками до Договору № 28-12/2022 Про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 28.12.2022 року.

Із врахуванням вищезазначеного, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 014/0572/82/0077192 від 19.12.2017 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 56 792,88 грн, з яких:

- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 20 708,42 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 26 276,79 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 8 058,92 грн.

- Заборгованість за пенею та/або штрафами 1 748,75 грн.

Тому просила поновити строк на подання заяви про уточнення розміру позовних вимог та врахувати під час винесення рішення у справі.

15.07.2025 року представник позивача через канцелярію Подільського міськрайонного суду Одеської області подала відповідь на відзив, яка зареєстрована за вх.№10994, просила позовну заяву ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача зазначила, що 19.12.2017 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0572/82/0077192.

Відповідно до Кредитного договору, Банк надав Позичальнику грошові кошти відповідно до умов передбачених цим договором, а Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 19.12.2023 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 39.9 %.

20.09.2019 було укладено договір №114\2-19-F відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №014/0572/82/0077192.

У відповідності до п. 2.4. такого Договору, внаслідок передачі (відступлення) Прав Вимоги за цим Договором, Новий кредитор заміняє Первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до Портфеля Заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі (ах) Боржників, та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами. Сторони погодили що кожен наступний Реєстр Боржників доповнює, а не замінює попередній.

Права Вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотнього викупу. Зокрема, але не виключно, до Нового кредитора переходить: право здійснювати нарахування та стягнення процентів за Кредитними договорами з Дати відступлення Прав Вимоги за умови дотримання вимог чинного законодавства України, право нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення Боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у Боржників від відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов Кредитного договору.

28.12.2022 було укладено договір №28-12/2022 відповідно 28.12.2022 було укладено договір №28-12/2022 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №014/0572/82/0077192.

У відповідності до такого Договору, «Права вимоги» означає всі належні Первісному кредитору, права вимоги до Боржника за Договором позики (Кредитним договором), включаючи всі права грошової вимоги, права, що забезпечують виконання зобов`язання Боржника за Кредитним договором, засоби захисту прав, які доступні Первісному кредитору, щодо отримання Загальної суми заборгованості.

Із вищезазначеного слідує, що за вищезазначеними договорами передбачається право нових кредиторів проводити донарахування відсотків в межах строку кредитування, який встановлений до 19.12.2023 (п. 1.1.5 Договору від 19.12.2017).

Як вбачається із останнього розрахунку боргу, донарахування відсотків ТОВ «Коллект Центр» проведено до 18.12.2023, тобто, в межах строку кредитування.

Тобто, як позивач так і попередній кредитор у відповідності до вищезазначених умов договорів, за якими набуте право грошової вимоги до Відповідача, мали право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами у відповідності до умов Договору, жодні обмеження щодо нарахування відсотків не були встановлені умовами таких договорів.

Таким чином за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0572/82/0077192 відбулась заміна кредитора на підставі вищезазначених договорів та ч. 1 ст. 512 ЦК України, до нового кредитора перейшло права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав у відповідності до ст. 514 ЦК України, жодних обмежень щодо обсягу прав такими договорами не було встановлено.

Щодо заявленої до стягнення суми боргу по пені.

Як вбачається із розрахунку боргу первісного кредитора АТ «Райффайзен Банк», пеня була нарахована до 29.02.2020.

Як вбачається із розрахунків боргу як ТОВ «Вердикт Капітал» так і ТОВ «Коллект Центр» донарахування пені не проводилось такими кредиторами.

Тобто, посилання представника відповідача на п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України є недоречним, із врахуванням того, що пеня нарахована до 29.02.2020, тобто до введення воєнного стану в Україні.

Ухвалою суду від 07.04.2026 року заяву ТОВ «Коллект Центр» про уточнення розміру позовних вимог у вказаній справі прийнято до розгляду.

Представник позивача ТОВ «Коллект Центр» - Пилипчук С.В. надав заяву, яка зареєстрована в канцелярії суду за вх.№10136 від 03.06.2026 року про проведення судового засідання без участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник Мартинюк М.Р. в судове засідання не з`явились, про дату час та місце розгляду були повідомлені завчасно та належним чином.

Згідно з ч.3 ст.211 ЦПК України справу розглянуто за відсутності сторін, які надіслали на адресу суду заяви з проханням справу розглянути за їх відсутності.

Судовий розгляд справи здійснювався на підставі наявних письмових доказів у матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем 19.12.2017 було укладено було укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0572/82/0077192 за яким кредитор надав позичальнику кредит в розмірі 23291,93 грн, строком на 72 місяці під фіксовану процентну ставку 39,9 % річних, а позичальник зобов`язалася повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом. Також клієнту було відкрито поточний рахунок для погашення заборгованості № НОМЕР_1 та рахунок для обліку заборгованості - № НОМЕР_2 .

Відповідно до умов п. 1.2 Кредит - грошові кошти в сумі, визначеній в пункті 1.1.1. Договору, що надаються Позичальнику на умовах, в обсязі та в порядку, визначеними Договором.

Щомісячний ануїтетний платіж (ануїтетний платіж) платіж, що здійснюється Позичальником в рахунок погашення суми Кредиту та процентів, розмір якого визначається у порядку, передбаченому Договором.

Згідно з п. 1.3. договору, надання Кредиту здійснюється на підставі Договору в Дату надання Кредиту у безготівковій формі шляхом перекату (зарахування) суми Кредиту на Поточний рахунок Кошти в розмірі, зазначеному в підпункті 1.1.2.2. пункту 1.1. Договору, направляються Страховику в якості страхового платежу згідно з пунктом 4.6. Договору/

Позичальник Договором доручає Кредитору здійснити в Дату надання Кредиту договірне списання коштів в розмірі, визначеному в підпункті 1.1.2.1. пункту Договору з Поточного рахунку на КР. Договірне списання здійснюється на підставі меморіального ордера Кредитора.

Позичальник Договором доручає Кредитору здійснити договірне списання з поточного рахунку та з будь-яких рахунків позичальника в АТ «Райффайзен Банк Аваль», реквізити яких визначаються кредитором самостійно, будь-яких сум, належних до сплати за Договором, в тому числі в рахунок погашення суми кредиту, сплати процентів, відшкодування витрат, сплати пені та інших платежів, передбачених Договором.

Відповідно до п. 1.5. договору, графік, розрахунок реальної річної процентної ставки та загальної вартості Кредиту містяться в Додатках № 1 та № 2 до Договору відповідно, яка є його невід`ємною частиною.

Грошові зобов`язання Позичальника за Договором с безумовними та безвідкличними, їх виконання має пріоритет над будь-якими поточний та майбутніми грошовими зобов`язаннями Позичальника, якщо інше не встановлено законодавством України.(п. 1.6 договору).

Проценти за користування Кредитом сплачуються Позичальником Кредитору у складі щомісячного ануїтетного платежу, вказаного у Графіку, і розраховуються, виходячи Процентної ставки, передбаченої підпунктом 1.1.8. пункту 1.1. Договору. Проценти, нараховуються щомісяця на фактичний залишок заборгованості за весь строк користування Кредитом, включаючи день надання Кредиту, виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році (метод факт/факт) (пункт 2.1., 2.2 договору).

Позичальник зобов`язався здійснювати погашення Кредиту та процентів ануїтетними платежами відповідно до умов договору (п.3.1. договору).

Позичальник підтверджує, що перед укладенням Договору він повідомлений в письмовій формі про всі умови споживчого кредитування в АТ "Райффатен Банк Аваль" та орієнтовну загальну вартість Кредиту (відповідно до статті 9 Закону України "Про споживче кредитування" та Правил розрахунку банками України загальної вартості, кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених Постановою Правління НБУ № 49 від 08 червня 2017), підтверджується ознайомленням Позичальника з паспортом споживчого кредиту та не мас зауважень, претензій щодо наданої інформації. Надана Позичальнику інформація с повною, необхідною, доступною, достовірною та своєчасною.(пункт 6.4. договору).

Підписанням Договору Позичальник засвідчує факт свого ознайомлення на момент підписання ним Договору з усіма умовами страхування, включаючи суть фінансової послуги із страхування, що надається йому, вартість цієї послуги, порядок сплати податків і зборів за рахунок фізичної особи в результаті отримання фінансової послуги, правові наслідки та порядок здійснення розрахунків з фізичною особою внаслідок дострокового припинення надання фінансової послуги, механізм захисту фінансовою установою прав споживачів та порядок урегулювання спірних питань, що виникають у процесі надання фінансової послуги, реквізити органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, реквізити органів з питань захисту прав споживачів, Правилами та Програмою страхування (пункт 6.5. договору).

Додатком № 1 до договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0572/82/0077192 від 19.12.2017 є Графік погашення кредитної заборгованості та сплати страхових платежів.

Додатком № 2 до договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0572/82/0077192 від 19.12.2017 є розрахунок загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки, даний додаток підписано позичальником ОСОБА_1 відповідно до якого дата видачі кредиту 19.12.2017, дата першого погашення 19.01.2018, дата останнього погашення 19.12.2023, форма погашення - щомісячно рівними платежами, сума кредиту 23291,93 грн, строк кредитування - 72 місяці, процентна ставка згідно умов договору - 39,90 % річних, сума щомісячного платежу рівними частинами 852,66 грн. Даний додаток підписано позичальником ОСОБА_1 .

Також судом встановлено, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в розмірі 23291,93 грн, на підтвердження видачі кредитних коштів, позивачем надано виписку по рахунку за здійсненими операціями (платежами).

Згідно Додатку 1 до Додаткової угоди № 1 від 19.11.2024 року (до Договору № 28-12/2022 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 28.12.2022 року заборгованість відповідача за основним зобов`язанням складає 20 708,42 грн., за нарахованими відсотками 26 276,79 грн., пенею 1 748,75 грн., загальна сума заборгованості 48 733,96 грн.

Із врахуванням вищезазначеного, загальний розмір заборгованості по поверненню редитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 014/0572/82/0077192 від 19.12.2017 р., що підлягає стягненню з відповідача відповідно до розрахунку заборгованості, становить 56 792,88 грн, з яких:

- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 20 708,42 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги

26 276,79 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборнгованості) 8 058,92 грн.

- Заборгованість за пенею та/або штрафами 1 748,75 грн

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ " Райффайзен Банк Аваль ").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Банк надав відповідачу ОСОБА_1 кошти за кредитним договором на умовах строковості і платності, однак такі кошти не були повернуті відповідачем та банком в подальшому було відступлено право вимоги для позивача.

З матеріалів справи також слідує, що сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки, строк кредитування, дані обставини не заперечуються відповідачем.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Щодо доводів сторони відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, про те, що нарахування відсотків Нові кредитори (як за договором №114\2-19-F від 20.09.2019 року, так і за договором №28-12/2022 від 28.12.2022 року) не мали права і відповідно до Реєстру боржників від 17.03.2020, який є додатком до Договору відступлення Прав Вимоги №114\2-19-F від 20.09.2019 року, заборгованість ОСОБА_1 на дату відступлення прав вимоги становить 23 985,59 гривень. Відповідно й Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за договором №28-12/2022 від 28.12.2022 року про відступлення прав вимоги було передано право грошової вимоги на суму заборгованості, що становить 23 985,59 гривень.

20.09.2019 було укладено договір №114\2-19-F відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №014/0572/82/0077192.

У відповідності до п. 2.4. такого Договору, внаслідок передачі (відступлення) Прав Вимоги за цим Договором, Новий кредитор заміняє Первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до Портфеля Заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі (ах) Боржників, та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами. Сторони погодили що кожен наступний Реєстр Боржників доповнює, а не замінює попередній.

Права Вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотнього викупу. Зокрема, але не виключно, до Нового кредитора переходить: право здійснювати нарахування та стягнення процентів за Кредитними договорами з Дати відступлення Прав Вимоги за умови дотримання вимог чинного законодавства України, право нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення Боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у Боржників від відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов Кредитного договору.

28.12.2022 було укладено договір №28-12/2022 відповідно 28.12.2022 було укладено договір №28-12/2022 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №014/0572/82/0077192.

У відповідності до такого Договору, «Права вимоги» означає всі належні Первісному кредитору, права вимоги до Боржника за Договором позики (Кредитним договором), включаючи всі права грошової вимоги, права, що забезпечують виконання зобов`язання Боржника за Кредитним договором, засоби захисту прав, які доступні Первісному кредитору, щодо отримання Загальної суми заборгованості.

Із вищезазначеного слідує, що за вищезазначеними договорами передбачається право нових кредиторів проводити донарахування відсотків в межах строку кредитування, який встановлений до 19.12.2023 (п. 1.1.5 Договору від 19.12.2017).

Як вбачається із останнього розрахунку боргу, донарахування відсотків ТОВ «Коллект Центр» проведено до 18.12.2023, тобто, в межах строку кредитування.

Тобто, як позивач так і попередній кредитор у відповідності до вищезазначених умов договорів, за якими набуте право грошової вимоги до Відповідача, мали право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами у відповідності до умов Договору, жодні обмеження щодо нарахування відсотків не були встановлені умовами таких договорів.

Відповідно до ст. ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ст. ст.610,611,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином встановлено, що взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 014/0964/82/0266329 від 21.09.2018 відповідач не виконав, у зв`язку з чим станом на 20.01.2026, виникла заборгованість в розмірі 107676,79 грн.

Відповідно до умов договору № 014/0964/82/0266329 від 21.09.2018 його строк був визначеним - 21.09.2024.

Постановою від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 ВП ВС уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав»).

Щодо вимог позивача про стягнення штрафних санкцій, а саме пені в розмірі 1748,75 грн, суд зазначає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних ЦК України положень установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Згідно наданих розрахунків заборгованості, первісним кредитором АТ «Райффайзен Банк Аваль» здійснювалося нарахування пені до 29.02.2020 року.

Як вбачається із розрахунків боргу як ТОВ «Вердикт Капітал» та і ТОВ «Коллект Центр» донарахування пені не проводилось, тому посилання відповідачу у відзиві на позовну заяву на п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України є безпідставними.

Разом з цим, судом встановлено, що відповідач не виконував обов`язки за кредитним договором належним чином та не здійснював своєчасні оплати заборгованості, у зв`язку з чим виникла заборгованості у загальному розмірі 56 792,788 грн.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене, суд приходить до висновків, що доводи позивача, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив є більш переконливими та вірогідними.

Суд вважає, що позовні вимоги щодо заборгованості за кредитом доведені повністю, та ОСОБА_1 мав погасити заборгованість у розмірі 56 792,88 грн, з яких:

- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 20 708,42 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги

26 276,79 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборнгованості) 8 058,92 грн.

- Заборгованість за пенею та/або штрафами 1 748,75 грн.

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором № 014/0572/82/0077192 від 19.12.2017, у загальному розмірі 56792,88 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0482000046 від 16.12.2024.

Враховуючи вищезазначене, та у зв`язку із задоволенням позову ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача в сумі 2422,40 грн. на користь позивача.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн, суд зазначає наступне.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем здійснено витрати на правову допомогу у сумі 13000,00 грн, що підтверджується договором № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, витягом з акту №2 про надання юридичної допомоги від 29.11.2024 року, прайс листом АО «Лігал ассістанс», заявкою на надання юридичної допомоги №196 від 01.11.2024.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року за № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18, провадження № 14-26цс21.

При визначенні обґрунтованого розміру витрат на правову допомогу необхідно враховувати наступні фактори: обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, які стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання у звичайному часовому режимі; необхідність виїзду у відрядження; роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; професійний досвід, науково-теоретична підготовка, значні професійні здібності тощо.

Жодний з цих факторів не має самодостатнього значення і вони підлягають врахуванню в їх взаємозв`язку щодо обставин кожного конкретного випадку.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд вважає, що цей спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, належить до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а отже заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу - 13 000 грн є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору оскільки матеріали справи не потребували та не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є не складною, враховуючи усталену практику.

Отже, проаналізувавши всі компоненти наданої адвокатом правової допомоги на предмет її обґрунтованості та розумності, суд керуючись принципами справедливості та пропорційності, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, тобто відповідністю понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною, конкретних обставин справи, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви та стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.

На підставі ст.ст.512,514,526,530,549,610-612,629,1048,1050,1054 ЦК України та керуючись ст.ст.7,12,13,81,141,263,265,279, ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ-ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ-ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місце знаходження: 01133, м.Київ, вул.Мечнікова 3 офіс 306) суму заборгованості за договором № 014/0572/82/0077192 від 19.12.2017 у загальному розмірі 56792 (п`ятдесят шість тисяч сімсот дев`яносто дві) грн. 88 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ-ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місце знаходження: 01133, м.Київ, вул.Мечнікова 3 офіс 306) понесені судові витрати за сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 40 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ-ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місце знаходження: 01133, м.Київ, вул.Мечнікова 3 офіс 306) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.06.2026 року.

Суддя Г.В.Павловська