Рішення № 138389387, 22.07.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/441/26

Провадження № 2/681/615/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 липня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Горгулько Н.А., розглянувши в м. Полонному за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанси груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У квітні 2026 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» (далі - Товариство) через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за договором про надання кредиту №71354642 в сумі 4875 грн та за договором позики №8111316 в розмірі 4037 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування вимог вказано, що 08.08.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство з необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №8111316 (надалі Договір), умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 1000 грн, строком на 360 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту 17,25 % від суми кредиту.

Крім того, 09.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство з необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №71354642 (надалі Договір), умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 1500 грн, строком на 25 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 1,00 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту.

ТОВ «1 Безпечне агентство з необхідних кредитів» свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало кредити у визначених сумах. Проте, відповідачка взятих на себе зобов`язань не виконала, а тому у неї перед позикодавцем виникла заборгованість за договором про надання кредиту №71354642 в сумі 4875 грн та за договором позики №8111316 в розмірі 4037 грн.

16.09.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство з необхідних кредитів» та ТОВ «Деал фінанс груп» уклали Договір факторингу № 16/09/25, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договорами кредиту №71354642 від 09.08.2025 та за договором позики №8111316 від 08.08.2025, укладеним зі ОСОБА_1 .

Відповідно до реєстру прав вимог №23/12/25-02 від 23.12.2025 позивач набув права вимоги до відповідачки за договором про надання кредиту №71354642 від 09.08.2025 в сумі 4875 грн, з яких 1500 грн заборгованість за основною сумою боргу, 375 грн заборгованість за відсотками, 3000 грн пені, та за договором позики №8111316 від 08.08.2025 в розмірі 4037 грн, з яких 1000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 864,50 грн заборгованість за процентами, 172,50 грн заборгованість за комісією, 2000 грн заборгованість за пенею.

Оскільки станом на день звернення до суду заборгованість відповідачкою не сплачена, просить стягнути з відповідачки зазначену заборгованість.

Ухвалою судді від 14.04.2025 відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію позовної заяви з додатками відповідачці направлено позивачем цінним листом з описом вкладення 31.03.2026.

ОСОБА_1 за зареєстрованою адресою місця проживання судом надіслано копію ухвали про відкриття провадження.

Відповідачка у визначений судом строк відзив на позов не подала.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. На підставі ст.280 ЦПК України, за згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 08.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство з необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №8111316 (надалі Договір), умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 1000 грн, строком на 360 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту 17,25 % від суми кредиту.

За даними пункту 2.1 Договору кредитодавець надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу, який, відповідно до розділу 11 Договору, має № НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 підписала кредитний договір шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором «760651», що підтверджено наданою позивачем довідкою про ідентифікацію.

Видача кредитних коштів за договором кредиту підтверджується даними платіжної інструкції, в якій вказано, що кредитні кошти в сумі 1000 грн відправлені 08.08.2025 відповідачці за допомогою посередницьких послуг ТОВ «Європейська платіжна система» шляхом зарахування на карту НОМЕР_1 та копією платіжної інструкції.

Крім того, 09.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство з необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №71354642 (надалі Договір), умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 1500 грн, строком на 25 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 1,00 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту.

За даними пункту 2.1 Договору кредитодавець надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу, який, відповідно до розділу 11 Договору, має № НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 підписала кредитний договір шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором «36062», що підтверджено наданою позивачем довідкою про ідентифікацію.

Видача кредитних коштів за договором кредиту підтверджується даними платіжної інструкції, в якій вказано, що кредитні кошти в сумі 1500 грн відправлені 09.08.2025 відповідачці за допомогою посередницьких послуг ТОВ «Європейська платіжна система» шляхом зарахування на карту НОМЕР_1 та копією платіжної інструкції.

16.09.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство з необхідних кредитів» та ТОВ «Деал фінанс груп» уклали Договір факторингу № 16/09/25, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договорами кредиту №71354642 від 09.08.2025 та за договором позики №8111316 від 08.08.2025, укладеним зі ОСОБА_1 .

Відповідно до реєстру прав вимог №23/12/25-02 від 23.12.2025 позивач набув права вимоги до відповідачки за договором позики №8111316 від 08.08.2025 в розмірі 4037 грн, з яких 1000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 864,50 грн заборгованість за процентами, 172,50 грн заборгованість за комісією, 2000 грн заборгованість за пенею, та за договором про надання кредиту №71354642 від 09.08.2025 в сумі 4875 грн, з яких 1500 грн заборгованість за основною сумою боргу, 375 грн заборгованість за відсотками, 3000 грн пені.

За даними розрахунку заборгованості за кредитним договором №8111316 від 08.08.2025 така відповідачкою не погашена та становить 4037 грн, з яких 1000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 864,50 грн заборгованість за процентами, 172,50 грн заборгованість за комісією, 2000 грн заборгованість за пенею.

За даними розрахунку заборгованості за кредитним договором №71354642 від 09.08.2025 така відповідачкою не погашена та становить 4875 грн, з яких 1500 грн заборгованість за основною сумою боргу, 375 грн заборгованість за відсотками, 3000 грн пені.

Відповідачка свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредитів не виконала, кредитні кошти не повернула, відсотки за користування ними не сплатила.

Вирішуючи спір, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту та комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

За положеннями статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.81 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитними договорами виконав у повному обсязі, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було перераховано на картковий рахунок відповідачки кошти в розмірі 1000 грн та 1500 грн. Відповідачка своїх зобов`язань за договорами не виконала та не сплатила кошти для погашення заборгованості за кредитами та процентів за їх користування в обумовлений договором строк, тому з неї підлягає стягненню за кредитним договором №8111316 від 08.08.2025 1000 грн заборгованості за основною сумою боргу, 864,50 грн заборгованості за процентами, 172,50 грн заборгованості за комісією та за кредитним договором №71354642 від 09.08.2025 1500 грн заборгованості за основною сумою боргу, 375 грн заборгованості за відсотками.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки заборгованості за пенею за договором №8111316 від 08.08.2025 в сумі 2000 грн та за договором №71354642 від 09.08.2025 в сумі 3000, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, оскільки нарахування позивачем заборгованості по пені в сумі 5000 грн здійснювалось під час дії воєнного стану, таке нарахування не відповідає вимогам закону.

При виборі й застосуванні норми права до зазначених правовідносин суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі №161/11703/22.

ОСОБА_1 правом подання відзиву на позовну заяву не скористалася, викладених в позовній заяві обставин належними та допустимими доказами не спростувала, власного розрахунку заборгованості не надала.

Зважаючи на оформлені у встановленому порядку кредитні договори та договір факторингу позивач є належним стягувачем неповернутих кредитних коштів та процентів за користування ними з боржника.

За наведених обставин позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню за кредитним договором:

- №8111316 від 08.08.2025 в сумі 2037 грн, з яких: 1000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 864,50 грн заборгованість за процентами, 172,50 грн заборгованість за комісією;

- №71354642 від 09.08.2025 в сумі 1875 грн, з яких: 1500 грн заборгованості за основною сумою боргу, 375 грн заборгованості за процентами, а всього на загальну суму 3912 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судового збору, суд відповідно до ст.141 ЦПК України враховує пропорційність задоволених вимог.

Позов заявлено з ціною 8912 грн, а підлягає задоволенню на суму 3912 грн, що складає 43,90 % (3912 х 100 : 8912). Тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути 1168,80 грн судового збору (2662,40 х 43,90%).

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24) роз`яснив, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат зі складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Відповідачка клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не подавав. Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені чи мають бути понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу Товариством надано договір про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, укладений з адвокатом Ткаченко Ю.О., ордер на надання правничої допомоги адвокатом Ткаченко Ю.О., акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 22.08.2025, витяг з акту №2-ДІЛ від 08.01.2026.

Відповідачкою клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не заявлено, неспівмірність таких витрат не доведено.

Оскільки позовні вимоги задоволені на 43,90%, з відповідачки на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 1975,50 грн (4500 *43,90%).

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 280-285, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» заборгованість за кредитними договорами:

- №8111316 від 08.08.2025 в сумі 2037 грн, з яких: 1000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 864,50 грн заборгованість за процентами, 172,50 грн заборгованість за комісією;

- №71354642 від 09.08.2025 в сумі 1875 грн, з яких: 1500 грн заборгованості за основною сумою боргу, 375 грн заборгованості за процентами, а всього на загальну суму 3912 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1168,80 грн та 1975,50 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідачкою може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: вул.Садова, 31/33, офіс 40/3, м.Ірпінь Київська область, поштовий індекс 08205;

Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуюча Н.А.Горгулько