Рішення № 138389333, 01.05.2025, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/2217/25

Номер провадження 2/676/1721/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Швець О.Д.

з участю секретаря - Михайловської І.А.

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Таліон Плюс» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18.08.2024 р 18.08.2024 р між ТОВ Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №615319253 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 27000 грн. Відповідно до умов Розділу 2 договору Товариство зобов`язалось надати відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався надати повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього, Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що є невід`ємною частиною договору. На виконання умов договору грошові кошти в сумі 27 000 грн. були перераховані Товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладенні кредитного договору. В порушення умов договору та Правил позичальник не повернув надані кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені сторонами строку та розмірі.

22.10.2024 р. відповдіно до ст. 1077 ЦК України ТОВ Манівео швидка фінансова допомога» відступлено право вимоги за договором до ТОВ «Таліон Плюс» за договором факторингу № МВ-ТП/5. Згідно п.4.1 договору факторингу наявне право вимоги переходить від ТОВ Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» з моменту підписання Реєстру прав вимоги. Так, зобов`язання зі сторони кредитора за договором виконані в повному обсязі, а відповідач в свою чергу зобов`язання з поверенння кредитних коштів належним чином не виконує. Станом на дату зверенння до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 100845 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, складеному первісним кредитором. Позивач, діючи в межах своїх прав, самостійно визначає обсяг та склад позовних вимог, що підлягають до стягнення. У зв`язку з цим позивач просить стягнути частину заборгованості в розмірі 87345 грн, з яких заборгвоаність по кредиту 27 000 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом 60 345 грн.

Рух справи.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2025 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує, просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена своєчасно належним чином судовою повісткою, надала відзив на позов. Заперечення проти позову обгрунтовує тим, що не підписувала кредитний договір з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». На підтвердження цього надає копію договору без підпису позичальника. Вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявний в матеріалах справи договір кредитної лінії (у вигляді паперової копії) було створено в порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що він підписувався електронним підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа. Наявні в матеріалах справи паперові копії кредитного договору не можуть вважатись електронними документами, так як не відповідають ст. 5,7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та не є належним доказом укладенні кредитного договору між сторонами позову. Неукладення договору з позивачем свідчить про відсутність погодження процентної ставки за договором. Розмір процентів за користування кредитними коштами явно завищені, не відповідають передбаченим у ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності. Розмір заборгованості по процентам неспівмірний сумі кредиту, що також суперечить принципам розумності та добросовісності. Просить зменшити розмір процентів до розміру заборгвоаності тіла кредиту. Позивачем на підтвердженння факту переходу прав вимоги від первісного кредитора не надано належних доказів, що підтверджують перехід до позивача прав вимоги у такій сумі, яка вказана в договорі факторингу. Позивачем не надано доказів перерахунку відповідачу кредитних коштів, які мають відповідати ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік». З матеріалів справи не зрозуміло кому належить банківський рахунок, на який було перераховані первісним кредитором грошові кошти за спірним кредитним договором. З долучених представником позивача доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу не вбачається, що гонорар в розмірі 5000 грн. взагалі стосується надання правової допомоги щодо стягнення заборгованості саме з відповідачки. Просить відмовити в задоволенні позову.

Позивачем надано відповідь на відзив. Позивач звертає увагу суду на те, що позичальник при оформленні заявки на отримання кредиту самостійно вказує особисті персональні дані, фінансовий номер телефону, електронну адресу, дату народження, реквізити паспорта, інформацію про запис в Єдиному державному демографічному реєстрі, адресу місця проживання та реєстрації , номер банківської картки для зарахування кредитних коштів. Підписання договору відбулось з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам п.3 ч.1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронний підпис накладено на договір та паспорт споживчого кредиту та інформація про підпис договору міститься у вигляді QR коду. В судовій практиці декларується правомірність укладення кредитного договору в електронній формі, підписаного електронним підписом позичальника. Позичальник мала можливість ознайомитись з умовами кредитного договору, розміром процентів до підписання договору. Позичальник отримала кредитні кошти, але проценти за користування ними не сплачувала. Позивач не має можливості надати документи перерахування коштів відповідачу згідно Закону України «Про банки та банківську діяльність», оскільки в своїй діяльності керується іншим законом. Відповідачем не спростований факт отримання кредитних коштів. Розрахунок заборгвоаності відповідачем не спростований. Просить задовольнити позов.

За відсутності сторін, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами у відповідності до ст. 279 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи в повному обсязі суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 18.08.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №615319253.

Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором UNZH.

За цим договором Товариство зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в сумі кредитного ліміту у розмірі 27000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 27 000 грн. 18.08.2024 р.

Позичлаьнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку, передбаченому п.3.2 договору.

Сторони погодили, що встановлений в п.3.1 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за у мови якщо позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень не обмежена (п.3.1-3.2).

Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за п ерші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 4050 грн. (п.3.3).

Рекомендована дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 17.09.2024 р., а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником. (п.7.1).

В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з насутупних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п.11.1 договору; дострокового припинення дії договору, в порядку, передбаченому п.9.1.1.2 або 9.1.1.7 договору.

Кінцева дата повернення кредиту 17.09.2029 р.

Проценти за договором сплачуються в наступному порядку: протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування чи поновлення дисконтного періоду, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору.

Після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язується сплачувати кредитодавцю проценти щоденно (п.7.4).

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат договором не передбачено.

Процентна ставка за користування кредитом є базовою процентною ставкою. Яка визначається на момент отримання кожного окремого траншу за цим договором, виходячи з максимального дозволеного розміру денної процентної ставки та розраховується відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону, з урахуванням п.17 Розділу ІУ Закону.

На момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 1,50% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50% річних. (п.8.3).

Для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п.2.3 договору, за перші 30 днів дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 39150 грн. та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 12150 грн. та суму кредиту у розмірі 27000 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 9089,90% річних.

За період від дати видачі першого траншу до 17.09.2024 р. розрахунок витрат за кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою 0,50% від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 182,50% річних.

У разі якщо позичальник вчинить описані в п.3.2 договору дії шодо продовження дисконтного періоду один або декілька разів або здійснить поновлення дисконтного періоду, на період після 17.09.2024 р розрахунок витрат за кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою 1,25% в день від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 457,08% річних.

Банк виконав свої зобов`язання по договору, перерахуваши кошти на банківську карту позичальника НОМЕР_2 , що підтверджується платіжним дорученням від 18.08.2024 р., довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 21.09.2025 р.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, за ним рахується заборгованість в розмірі 87345 грн, з яких заборгованість по кредиту 27 000 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом 60 345 грн.

22.10.2024 ТОВ Манівео швидка фінансова допомога» відступлено право вимоги за договором до ТОВ «Таліон Плюс» за договором факторингу № МВ-ТП/5.

Норми права, застосовані судом.

У ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції визначені частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї ст. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року у справі №761/35556/14 зроблено висновок, що «невід`ємною складовою правильної правової кваліфікації судами спірних договірних відносин є визначення правової природи договору, який є основою їх виникнення. Виходячи зі змісту статті 640 ЦК України, залежно від моменту виникнення цивільних прав і обов`язків у сторін договору, законодавець розрізняє договори консенсуальні і реальні. Консенсуальний договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Щодо реальних договорів, для укладення яких, крім згоди сторін, вимагається передання майна або вчинення іншої дії, частина друга статті 640 ЦК України передбачає правило, за яким договір вважається укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України кредитний договір - це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір за своєю юридичною природою є консенсуальним».

Матеріалами справи підтверджується, що що 18.08.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №615319253.

Відповідно до умов договору відповідачу було надано грошові кошти у сумі 27000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

Згідно договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Відповідач підписала кредитний договір електронним підписом створеним за допомогою ідентифікатора UNZH.

Із копії договору вбачається, що ОСОБА_1 як позичальник за кредитним договором, ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі, надавши персональні дані (місце проживання: податковий номер, електронну адресу, номер телефона).

Відповідач кредитний договір не оспорила.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513, ст.514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Статтею 1081 ЦК України передбачено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

22.10.2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № МВ-ТП/5. В порядку та на умовах даного договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання Реєстру прав вимоги (п.4.1).

Сторони розуміють та погоджуються з тим, що фактор набуває права на всі суми він одержить від боржника на виконання вимоги.

Копія договору факторингу, реєстр права вимоги та відомостей про оплату за вказаними договорами є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

В постанові від 18.10.2023 року у справі №905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

За наведеного та враховуючи підписаний реєстр божників, суд вважає доведеною обставину, що ТОВ «Таліон плюс» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги, а відповідач прийняв умови та правила надання банківських послуг шляхом підписання його електронним цифровим підписом, однак, у порушення умов вказаного договору, не виконала своїх зобов`язань щодо повернення коштів та сплати відсотків.

Доводи відповідача про те, що розмір процентів завищений є безпідставними та спростовуються наступним.

Із копії договору а саме п 7.3 вбачається, що кінцева дата повернення кредиту 17.09.2029 р., відтак термін кредиту становить 1826 днів, що підтверджено також паспортом кредиту. 30 денний період є терміном за який нараховується дисконтна (знижена) процентна ставка і становить 547,50% річних.

Відповідач не надала доказів, що банківська картка № НОМЕР_2 на яку перераховані кошти, належить не відповідачці, а іншій особі.

Враховуючи, щодоговір є обов`язковим до виконання, відповідач належним чином не виконавсвоїзобов`язання за кредитним договором, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Судові витрати.

У відповідності до п. 3. ч. 2, ч. 13 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно обсягу задоволених вимог (100,00%) в розмірі 2422,40 грн. та втрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за Кредитним договором № 615319253 від 18.04.2024 року в розмірі 87 345,00 грн., з них, заборгованість по кредиту 27 000,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 60 345, 00 грн; судовий збір в сумі 2 422,40 грн. та втрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» юридична: адреса м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13, м. Чернігів, Чернігівська обл., ЄДРПОУ: 39700642.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01 травня 2025 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.