Рішення № 138388100, 21.07.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/688/26

Номер провадження 2/350/675/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 липня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

установив:

Стислий виклад позиції позивача

Представник Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 січня 2025 року відповідач підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у системі «Приват24» за допомогою OTP-пароля як простого електронного підпису, використання якого було погоджено ним раніше в Анкеті-опитувальнику від 15 лютого 2023 року, підписаній власноруч на планшеті відповідно до вимог Постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2019 року № 151. На підставі укладеного договору відповідачу було відкрито картковий рахунок та встановлено кредитний ліміт за кредитною карткою «Універсальна» у розмірі до 200 000 грн зі сплатою 42 % річних. На виконання умов договору позивач надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку.

Позивач зазначає, що відповідач користувався кредитними коштами, однак належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, унаслідок чого утворилася заборгованість.

За розрахунком позивача станом на 12 квітня 2026 року заборгованість відповідача за кредитним договором без номера від 19 січня 2025 року становить 43 787 грн 80 коп., з яких 35 246 грн 28 коп. заборгованість за тілом кредиту та 8 541 грн 52 коп. заборгованість за простроченими процентами. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також понесені судові витрати.

Заяви та клопотання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 29.04.2026 відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не прибув.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час розгляду справи судом повідомлявся у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вважає за можливе і доцільне розглянути справу у його відсутності з ухваленням заочного рішення та при наявних матеріалах справи, яких достатньо, щоб вирішити питання про права та обов`язки сторін.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку визначеному ст. 247 ч. 2 ЦПК України, з ухваленням заочного рішення.

Судом встановлено, що 19 січня 2025 року ОСОБА_1 підписав Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у системі «Приват24» за допомогою OTP-пароля як простого електронного підпису. Використання OTP-пароля як електронного підпису було погоджено відповідачем в Анкеті-опитувальнику від 15 лютого 2023 року, підписаній власноруч на планшеті із застосуванням цифрового власноручного підпису. Відповідно до умов укладеного договору Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» відповідачу було відкрито картковий рахунок, видано кредитну картку «Універсальна» та встановлено кредитний ліміт у розмірі до 200 000 грн зі сплатою 42 % річних. На виконання умов договору позивач надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку.

Судом також встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами та здійснював окремі платежі на виконання умов договору, чим фактично визнавав існування між сторонами кредитних правовідносин. Разом із тим у подальшому відповідач припинив належним чином виконувати взяті на себе договірні зобов`язання та своєчасно вносити платежі для погашення заборгованості за кредитом і процентами відповідно до умов договору.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору та з урахуванням здійснених платежів станом на 12 квітня 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 43 787 грн 80 коп., яка складається з: 35 246 грн 28 коп. заборгованості за тілом кредиту та 8 541 грн 52 коп. заборгованості за простроченими процентами.

Таким чином, між сторонами виникли кредитні правовідносини, в межах яких позивач виконав свій обов`язок щодо надання відповідачу можливості користуватися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, тоді як відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо їх повернення та сплати процентів, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Оцінка суду:

Вивчивши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази та надавши їм оцінку відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу та здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом відповідно до статті 6 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини третьої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором, а позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми на банківський рахунок позикодавця.

Частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відносини, пов`язані з укладенням електронних договорів, регулюються Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.

Відповідно до частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи про прийняття пропозиції укласти електронний договір може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, заповнення електронної форми або вчинення дій, які вважаються прийняттям такої пропозиції.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором або аналога власноручного підпису.

Судом встановлено, що 19 січня 2025 року відповідач у системі «Приват24» за допомогою OTP-пароля підписав Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, якою погодив умови користування кредитною карткою «Універсальна», зокрема розмір кредитного ліміту, процентну ставку, строк кредитування та порядок внесення мінімальних обов`язкових платежів. Використання OTP-пароля як простого електронного підпису було попередньо погоджено відповідачем в Анкеті-опитувальнику від 15 лютого 2023 року.

На підставі укладеного договору відповідачу було відкрито картковий рахунок, видано кредитну картку та надано можливість користуватися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту. Факт користування відповідачем кредитними коштами, часткового погашення заборгованості та наявність непогашеного боргу підтверджуються випискою по рахунку і розрахунком заборгованості.

Аналізуючи надані позивачем докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що вони узгоджуються між собою, не містять внутрішніх суперечностей та підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору, надання відповідачу кредитного ліміту, користування кредитними коштами та наявність непогашеної заборгованості.

Оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, доказів погашення заборгованості або спростування поданого позивачем розрахунку заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат:

Щодо стягнення з відповідача судового збору у розмірі 2662,40 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001) заборгованість за кредитним договором б/н від 19 січня 2025 року у розмірі 43 787 (сорок три тисячі сімсот вісімдесят сім) гривень 80 копійок, а також судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: