Ухвала суду № 138387389, 21.07.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3871/26

(1-кп/199/681/26)

УХВАЛА

21.07.2026 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041630001128 від 19.09.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження підсудне Амур-Нижньодніпровському районному суду міста Дніпра відповідно до вимог ч.1 ст.32 КПК України.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої, частиною другою ст.284 КПК України, не встановлено.

В підготовчому судовому засіданні учасники судового розгляду вважали за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.

Враховуючи викладене, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає за необхідне призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, який здійснювати суддею одноособово.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 314-1 КПК України слід зобов`язати уповноважений орган з питань пробації скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого.

При цьому, прокурором в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради пред`явлено цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, який відповідає вимогам, встановленим до позовів, який пред`являється у порядку цивільного судочинства. Також, відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором в позовній заяві обґрунтована наявність підстав для представництва.

Відповідно до вимог ст. 128 КПК України вказаний цивільний позов підлягає розгляду в кримінальному провадженні.

Всі питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені.

Крім того, в підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання, яке підтримав представник потерпілого, про арешт майна, в обґрунтування якого посилався на такі обставини.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 197-1 ККК України, що виразилося у будівництві будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці. Так, ОСОБА_5 , діючи як директор ТОВ «Торг Інвест», реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на щільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці, з корисливих мотивів, самовільно зайняла земельну ділянку загальною площею 0,034 га, що розташована в районі будівель 8, 9 будинку № 19 по вул. Артеківська в м.Дніпрі та належить територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради. Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 організувала самовільне будівництво будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці по фасаду буд. №19 по вул. Артеківській (в районі приміщень №8, 9) в м. Дніпро, належній територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, а саме: будівлі стаціонарного характеру закріплення на місцевості по засаду будівлі загальною площею 0,034 га, та ідентифікується як будівля, що є нерухомим майном. Внаслідок вказаних неправомірних дій ОСОБА_5 територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради заподіяно шкоду на загальну суму 87 884 гривень 46 копійок.

Приміщення №8 та №9 будинку №19 по вул. Артеківська в м. Дніпро, площа яких збільшена в декілька разів шляхом самовільної забудови землі комунальної власності, є предметом злочину, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.Постановою слідчого вказані об`єкти речовими доказами не визнавалися, однак вони фактично відповідають критеріям ст. 98 КПК України.

Враховуючи викладене, з метою запобігання можливості відчуження, псування, знищення, перетворення приміщень № 8, 9 будинку №19 по вул. Артеківська в м. Дніпро та земельної ділянки, на якій вони розташовані, ведення в оману інших добросовісних набувачів, а також для забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, прокурор просить накласти арешт на об`єкти нерухомого майна, а саме:

-приміщення № 8, 9 буднику №19 по вул. Артеківська в м. Дніпрі, які на праві приватної власності належать ТОВ «Торг Інвест», шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування;

-земельну ділянку комунальної власності, яка була самовільно зайнята під час розбудови приміщень № 8, 9 буднику №19 по вул. Артеківська в м. Дніпрі, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування.

Обвинувачена та її захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечували, посилаючись на його необґрунтованість.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

За змістом ст.ст.131, 132, 170 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, різновидом яких є арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України.

Частиною 3 ст.132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктами 1, 4 ч.2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Частинами 10, 11 ст.170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

В обґрунтування доводів на підтвердження клопотання про арешт майна прокурор посилається на протокол огляду від 24 вересня 2024 прибудинкової території приміщень №8, 9 будинку №19 по вулиці Артеківська, м. Дніпро, згідно з яким було встановлено, що на прибудинкової території проводяться будівельні роботи на яких присутні будівельники. Навколо фасаду приміщень №8, 9 будинку №19 по вулиці Артеківська прибудинкова територія залита бетоном. По периметру залитої бетоном території встановлені бетоні колони. На момент огляду монтується металевий каркас, який спирається на бетонні колони (з одного боку) та на стіну будинку (з іншого боку). Однак, відомостей щодо надання у користування та реєстрації дозвільних документів за ТОВ «ТОРГ ІНВЕСТ» у зв`язку із будівництвом об`єкта нерухомого майна (в тому числі реконструкції) по вул. Артеківська, 19 у м. Дніпрі не виявлено, дозвільні документи у сфері містобудування у зв`язку із спорудженням вищезазначеного об`єкту нерухомого майна або робіт з реконструкції в реєстрі будівельної діяльності відсутні.

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 25 вересня 2024 року земельна ділянка площею 0,034 га в районі вул. Артеківська, 19 в м. Дніпро, яка використовується для будівництва, частково знаходиться в межах охоронних зон інженерних комунікацій. Крім того, така земельна ділянка у власність або користування не передавалась, тому право на неї у встановленому законодавством порядку не зареєстровано, земельна ділянка є самовільно зайнятою.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 24.03.2026 року (справа 199/7596/24) було відмовлено в задоволенні клопотання сторони обвинувачення про арешт приміщень № 8, 9 буднику №19 по вул. Артеківська в м. Дніпрі з забороною права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном. В обґрунтування клопотання про арешт майна сторона обвинувачення посилалася на підставу, передбачену п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України, а саме: з метою збереження речових доказів. Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для накладення арешту на приміщення №8 та №9 будинку АДРЕСА_1 , оскільки у клопотання не доведено значення нерухомого майна як речового доказу у кримінальному провадженні, ризиків його втрати, зміни, тощо у випадку не накладення арешту. Матеріали клопотання не містили доказів визнання нерухомого майна речовими доказами у кримінальному провадженні. Крім того, докази на підтвердження можливого самовільного будівництва, як на підставу для арешту майна, були датовані 2024 роком, в той час як у 2025 році та на даний час нерухоме майно завершено будівництвом та проведено реєстрацію права власності на нього.

При цьому, звертаючись до суду з клопотанням про арешт того самого майна з тих самих підстав, прокурором не наведено інших доводів та не надано інших доказів на їх підтвердження щодо ризиків, що виникли після завершення досудового розслідування, для запобігання яких необхідне накладення арешту. Так, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 30.06.2026 року та 16.07.2026 року, реєстрація права власності на нерухоме майно, самовільне будівництво якого інкриміновано ОСОБА_5 , не скасована.

Також, ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 27.03.2026 року (справа 199/7596/24) з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні в розмірі 87884,46 грн накладено арешт на приміщення №8 будинку №19 по вул. Артеківській у м. Дніпро вартістю 121726 грн із позбавленням власника (володільця) вказаного майна та інших осіб, в тому числі за довіреністю, права відчужувати та будь-яким чином розпоряджатись цим майном, однак без позбавлення власника (володільця) зазначеного майна права ним користуватись.

Отже, суд не вбачає підстав для накладення арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) на приміщення №9 будинку №19 по вул. Артеківській у м. Дніпро, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Крім того, під час досудового розслідування за клопотанням сторони обвинувачення ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 27.09.2024 року (справа 199/7596/24) було накладено арешт на прибудинкову територію приміщень № 8, 9 буднику №19 по вул. Артеківська в м. Дніпрі з позбавленням власника (володільця) вказаного майна та інших осіб, в тому числі за довіреністю права відчужувати та будь-яким чином розпоряджатися цим майном. В обґрунтування клопотання про арешт майна сторона обвинувачення посилалася на підставу, передбачену п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України, а саме: з метою збереження речових доказів.

В той же час, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20.03.2025 року ухвалу слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 27.09.2024 року ухвалу слідчого судді було скасовано та постановлено нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання про арешт майна відмовлено. Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що матеріали провадження не містили жодних доказів на підтвердження того, що прибудинкову територію приміщень №8, 9 будинку №19 по вул.Артеківській у м.Дніпрі було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а посилання слідчого у клопотанні про те, що накладення арешту на земельну ділянку необхідне для збереження речового доказу, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження було формальним, з огляду на відсутність зазначення, яке саме доказове значення має земельна ділянка, враховуючи правову кваліфікацію даного кримінального правопорушення.

При цьому, звертаючись до суду з клопотанням про арешт того самого майна з тих самих підстав, прокурором не наведено інших доводів та не надано доказів на їх підтвердження щодо ризиків, що виникли після завершення досудового розслідування, для запобігання яких необхідне накладення арешту, зокрема щодо можливості подальшого відчуження, поділу, перетворення, зміни цільового призначення земельної ділянки житлової та громадської забудови.

Щодо підстави арешту земельної ділянки, передбаченої п. 4 ч.2 ст. 170 КПК України, а саме: з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, то доводи прокурора в цій частині не ґрунтуються на законі, оскільки в такому випадку арешт не може бути накладений на майно, яке належить потерпілому.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання прокурора про арешт приміщень № 8, 9 буднику №19 по вул. Артеківська в м. Дніпрі, які на праві приватної власності належать ТОВ «Торг Інвест», а також земельної ділянки комунальної власності, яка була самовільно зайнята під час розбудови приміщень № 8, 9 буднику №19 по вул. Артеківська в м. Дніпрі, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 314-315, 316, 369-372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Закінчити підготовче провадження і призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України, до судового розгляду, який здійснювати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні на 10:30 год. 22.07.2026 року в приміщенні Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська, 9.

Визначити резервну дату та час судового розгляду 18.08.2026 року о 10:00 год.

В судове засідання викликати учасників судового розгляду.

Доручити Соборному районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області скласти відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , досудову доповідь в строк до 18.08.2026 року.

Прийняти цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до обвинуваченої ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, до розгляду в кримінальному провадженні.

В задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України відмовити.

Час та дата оголошення повного тексту ухвали 08:20 год. 22.07.2026 року.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1