Ухвала суду № 138386655, 14.07.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/6480/26

Провадження № 1-кс/0203/4471/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_3 , про арешт майна, заявлене у рамках кримінального провадження №62025170030016183 від 14.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26.06.2026 року до Центрального районного суду міста Дніпра надійшло клопотання слідчого, погоджене прокурором, про арешт майна заявлене у рамках кримінального провадження №62025170030016183 від 14.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, в якому слідчий просить суд:

- накласти арешт шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження на речові докази у кримінальному провадженні, вилучені в ході санкціонованого обшуку 25.06.2026 за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- мобільний телефон Iphone XR без пізнавальних знаків чорного кольору з сім картою НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- місцем зберігання арештованого майна визначити відповідно до вимог порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 року за №1104.

В обґрунтування вимог клопотання слідчий зазначив, що старший оперуповноважений 3 відділу 5 управління ДВКР СБ України, капітан ОСОБА_4 достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені законодавством, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у період з 01.01.2025 по 31.10.2025 перебуваючи у службових відрядженнях на об`єктах оперативного забезпечення та виконання на ввірених об`єктах контррозвідувального забезпечення функціональних обов`язків, виконуючи бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником на території Луганської та Донецької областей на підставі наказів начальника Департаменту військової контррозвідки СБ України №2130дск від 01.12.2024, №159дск від 01.01.2025, №839дск від 18.04.2025, № 1227дск від 26.06.2025, №2308дск від 09.11.2025 діючи умисно усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, вирішив ухилитися від несення обов`язків військової служби, шляхом обману керівників СіЗ ДВКР СБ України ОТУ «Луганськ» ОСУВ «Хортиця».

Так, 01.02.2025 у невстановлений слідством час та спосіб капітан ОСОБА_4 , повідомив керівника СіЗ ДВКР СБ України ОТУ «Луганськ» ОСУВ «Хортиця» про те, що у період з 01.01.2025 по 31.01.2025 включно безпосередньо виконував бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником на території Лисичанської міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області, однак ОСОБА_4 у період з 01.01.2025 по 06.01.2025, з 12.01.2025 по 14.01.2025, з 19.01.2025 по 22.01.2025 та з 26.01.2025 по 28.01.2025 перебував на території міста Дніпра та Дніпропетровської області ухиляючись таким чином від проходження військової служби та використовуючи з`явившийся у зв`язку із цим вільний час на власний розсуд.

01.03.2025 у невстановлений слідством час та спосіб ОСОБА_4 , повідомив керівника СіЗ ДВКР СБ України ОТУ «Луганськ» ОСУВ «Хортиця» про те, що у період з 01.02.2025 по 28.02.2025 включно безпосередньо виконував бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником на території Лисичанської міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області, однак ОСОБА_4 у період з 01.02.2025 по 06.02.2025, з 08.02.2025 по 10.02.2025, з 12.02.2025 по 14.02.2025 та з 16.02.2025 по 21.02.2025 перебував на території міста Дніпра та Дніпропетровської області ухиляючись таким чином від проходження військової служби та використовуючи з`явившийся у зв`язку із цим вільний час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням обов`язків з військової служби.

01.04.2025 у невстановлений слідством час та спосіб ОСОБА_4 , повідомив керівника СіЗ ДВКР СБ України ОТУ «Луганськ» ОСУВ «Хортиця» про те, що у період з 01.03.2025 по 31.03.2025 включно безпосередньо виконував бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником на території Лисичанської міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області, однак ОСОБА_4 у період з 02.03.2025 по 12.03.2025, з 16.03.2025 по 18.03.2025 та з 20.03.2025 по 30.03.2025 перебував на території міста Дніпра та Дніпропетровської області ухиляючись таким чином від проходження військової служби та використовуючи з`явившийся у зв`язку із цим вільний час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням обов`язків з військової служби.

01.05.2025 у невстановлений слідством час та спосіб ОСОБА_4 , повідомив керівника СіЗ ДВКР СБ України ОТУ «Луганськ» ОСУВ «Хортиця» про те, що у період з 01.04.2025 по 30.04.2025 включно безпосередньо виконував бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником на території Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області та на території Краматорської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області, однак ОСОБА_4 у період з 01.04.2025 по 02.04.2025, 06.04.2025, з 09.04.2025 по 25.04.2025, 27.04.2025 та 29.04.2025 перебував на території міста Дніпра та Дніпропетровської області ухиляючись таким чином від проходження військової служби та використовуючи з`явившийся у зв`язку із цим вільний час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням обов`язків з військової служби.

31.05.2025 у невстановлений слідством час та спосіб ОСОБА_4 , повідомив керівника СіЗ ДВКР СБ України ОТУ «Луганськ» ОСУВ «Хортиця» про те, що у період з 01.05.2025 по 31.05.2025 включно безпосередньо виконував бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником на території Лисичанської міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області та на території Краматорської міської територіальної громади Краматорською району Донецької області, однак ОСОБА_4 у період з 01.05.2025 по 02.05.2025, 04.05.2025, 06.05.2025, з 08.05.2025 по 16.05.2025, 18.05.2025, 21.05.2025, 23.05.2025, з 25.05.2025 по 28.05.2025 та 30.05.2025 перебував на території міста Дніпра та Дніпропетровської області ухиляючись таким чином від проходження військової служби та використовуючи з`явившийся у зв`язку із цим вільний час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням обов`язків з військової служби.

01.07.2025 у невстановлений слідством час та спосіб ОСОБА_4 , повідомив керівника СіЗ ДВКР СБ України ОТУ «Луганськ» ОСУВ «Хортиця» про те, що у період з 01.06.2025 по 30.06.2025 включно безпосередньо виконував бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником на території Лисичанської міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області, однак ОСОБА_4 у період з 01.06.2025 по 11.06.2025 перебував на території міста Дніпра та Дніпропетровської області ухиляючись таким чином від проходження військової служби та використовуючи з`явившийся у зв`язку із цим вільний час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням обов`язків з військової служби.

17.08.2025 у невстановлений слідством час та спосіб ОСОБА_4 , повідомив керівника СіЗ ДВКР СБ України ОТУ «Луганськ» ОСУВ «Хортиця» про те, що у період з 01.08.2025 по 17.08.2025 включно безпосередньо виконував бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником на території Лисичанської міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області, однак ОСОБА_4 у період з 03.08.2025 по 04.08.2025 та з 09.08.2025 по 11.08.2025 перебував на території міста Дніпра та Дніпропетровської області ухиляючись таким чином від проходження військової служби та використовуючи з`явившийся у зв`язку із цим вільний час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням обов`язків з військової служби.

30.09.2025 у невстановлений слідством час та спосіб ОСОБА_4 , повідомив керівника СіЗ ДВКР СБ України ОТУ «Луганськ» ОСУВ «Хортиця» про те, що у період з 01.09.2025 по 30.09.2025 включно безпосередньо виконував бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником на території Лисичанської міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області, однак, ОСОБА_4 у період з 01.09.2025 по 02.09.2025, 21.09.2025 та з 27.09.2025 по 28.09.2025 перебував на території міста Дніпра та Дніпропетровської області ухиляючись таким чином від проходження військової служби та використовуючи з`явившийся у зв`язку із цим вільний час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням обов`язків з військової служби.

25.06.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, разом з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, у відповідності до вимог ст. 278 КПК України.

25.06.2026 року за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , проведено санкціонований судом обшук, в результаті якого виявлено та вилучено, зокрема:

- мобільний телефон Iphone XR, без пізнавальних знаків, чорного кольору, який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на викладене, слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.06.2026 року, судову справу №203/6480/26, провадження №1-кс/0203/4471/2026, було розподілено головуючому судді ОСОБА_1 , передано канцелярією суду та прийнято до розгляду 29.06.2026 року.

Чергове судове засідання з розгляду клопотання було призначено судом на 14.07.2026 року о 15:00 годині, в яке учасники справи не з`явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду клопотання.

Слідчий подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав вимоги клопотання у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Власник майна не повідомив суду про причини неприбуття у судове засідання. Будь-яких заяв чи клопотань щодо участі у судовому засідання від сторони власника майна на адресу суду не надходило.

Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 ЦПК України).

Суд на підставі положень ст. ст. 107, 138, 172 КПК України розглянув клопотання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу технічними засобами.

Слідчий суддя, вивчивши доводи слідчого, викладені в клопотанні, та дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши норми КПК України, дійшов таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що у провадженні слідчих Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, перебувають матеріали досудового розслідування №62025170030016183 від 14.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 19.06.2026 року, справа №203/6480/26, провадження №1-кс/0203/4239/2026, було задоволено клопотання слідчого про надання дозволу на проведення обшуку, заявлене у рамках кримінального провадження №62025170030016183 від 14.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, та надано слідчим слідчої групи, прокурорам групи прокурорів, визначених відповідними постановами про призначення, у кримінальному провадженні №62025170030016183 від 14.08.2025 року дозвіл на проведення обшуку домоволодіння житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , з метою відшукання та вилучення:

- документів та чорнових записів, що підтверджують факт відсутності ОСОБА_4 на службі у вказаному ним в рапортах місці та у визначений період часу за 2025 рік;

- електронної техніки: комп`ютерів, ноутбуків, планшетів, мобільних телефонів, флеш-накопичувачів, зовнішніх жорстких дисків, на яких виготовлялися або зберігалися рапорти, подані ОСОБА_4 , у період з 01.01.2025 року по 31.10.2025 року.

Вказана ухвала суду набрала законної сили станом на 19.06.2026 року.

За відомостями з протоколу обшуку від 25.06.2026 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 19.06.2026 року, за адресою: АДРЕСА_1 , слідчим були виявлені та вилучені зокрема:

- мобільний телефон Iphone XR без пізнавальних знаків чорного кольору з сім картою НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_3 від 25.06.2026 року було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №62025170030016183, зокрема: мобільний телефон Iphone XR без пізнавальних знаків чорного кольору, який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За змістом постанови слідчий вказав, що вищевказане майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, бо були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні.

Також у ході судового розгляду клопотання судом були досліджені копії постанов, рапортів, листів, доручення, протоколів допитів свідків, протоколів оглядів з додатками, протоколів про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії спостереження за річчю.

Суд зазначає, що відповідно до абзацу першого частин 1, 2, 3, 4, 5, 10 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до положень статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до положень статті 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до частин 2, 3 статті 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1, частини 3 статті 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу , у разі скасування арешту.

Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Відповідно до частини 5 статті 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до частини 6 статті 173 КПК України, ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Згідно з частиною 1 статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Статтею 234 КПК України визначено, що обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Аналіз викладених вище норм КПК України, а також встановлених судом обставин кримінального провадження дає суду підстави для висновку про необхідність накладення арешту на майно, вилучене в ході проведеного обшуку, з метою забезпечення збереження речових доказів.

У ході судового розгляду клопотання слідчого про арешт майна слідчим суддею була встановлена наявність визначених КПК України підстав для задоволення заявленого слідчим клопотання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Оскільки слідчим доведено, з огляду на вимоги ст. ст. 98, 167 КПК України, що вилучене у ході обшуку житла майно має ознаки речових доказів, були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та може мати зв`язок з предметом кримінального правопорушення, а також наявні достатні підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне у повному обсязі задовольнити клопотання слідчого про арешт майна з метою збереження речових доказів.

Керуючись статтями 167, 168, 170, 171, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_3 , про арешт майна, заявлене у рамках кримінального провадження №62025170030016183 від 14.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, задовольнити повністю.

Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку, відповідно до протоколу обшуку від 25.06.2026 року, з метою збереження речових доказів, а саме на:

- мобільний телефон Iphone XR, без пізнавальних знаків, чорного кольору, з сім-картою НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Слідчий суддя ОСОБА_1