Ухвала суду № 138386573, 21.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7150/26

Провадження № 1-кп/202/1714/2026

УХВАЛА

Іменем України

21 липня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

розглянув у підготовчому судовому засіданні в м. Дніпро клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12026042140000690 від 10.07.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 усмт. Новгородське , Бахмутського району, Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

сторони кримінального провадження

прокурор ОСОБА_4

захисник ОСОБА_5

обвинувачений ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване тим, що під час досудового розслідування та судового розгляду до обвинуваченого був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою дія якого закінчується, за час перебування обвинуваченого під вартою ризики не зменшились, тому, на думку прокурора, застосування до обвинуваченого жодного із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Захисник заперечував проти клопотання прокурора, просив застосувати менш суворий запобіжний захід .

Обвинувачений підтримав свого захисника.

Мотиви суду.

У випадку, що перебуває на розгляді, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку статей 199, 331 КПК, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.

З огляду на стадію кримінального провадження, яке наразі перебуває на стадії підготовчого судового засідання і ОСОБА_3 вже пред`явлено обвинувачення, яке підлягає доведенню прокурором в суді за стандартом «поза розумним сумнівом», суд не входить в перевірку питання «обґрунтованості підозри».

Перевіряючи доводи клопотання прокурора у контексті наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, суд встановив, що вони є достатньо обґрунтованими, а заявлені ризики об`єктивно існують.

Відповідно до ст. 178 КПК суд враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується за ч.2 ст. 307 КК України, за якою законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, зможе переховуватися від суду з метою уникнення покарання. З урахуванням конкретних обставин, викладених у обвинувальному акті і процесуальної поведінки обвинуваченого існують ризики того, що ОСОБА_3 може виїхати за межі країни, у тому числі через ТОТ України або переховуватись від суду, що у подальшому може перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до клопотання прокурора метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання ризикам переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків , вчинення нового кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому обвинувачується.

Тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 та суворість можливого покарання, яке може бути йому призначено у випадку визнання його винуватим, як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці ризику, що обвинувачений особа може переховуватись від суду.

При цьому, як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, суд враховує ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, іншого запобіжного заходу, що може значно ускладнити органам правопорядку вжиття заходів реагування на таку поведінку обвинуваченого та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Суд зважає і на обставини інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), підтверджується тим, що обвинувачений має мотив та можливість вплинути на свідків, які не допитані безпосередньо у судовому засіданні.

Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується фактом того, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені декількох епізодів злочину, а тому продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення інших кримінальних правопорушень.

Враховуючи характер пред`явленого обвинувачення, продовження військового стану, а також існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, які не зменшились, судовий розгляд ще не розпочався, суд переконаний, що рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде законним та доцільним у даному кримінальному провадженні для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та забезпечення належного судового розгляду в розумний строк. Отже, викладені обставини у сукупності свідчать про те, що застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.

Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Застава в жодному разі не виконує функції покарання особи або ж відшкодування збитків, адже обрання цього заходу не означає доведення її вини, натомість її розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Кримінальний процесуальний закон саме на слідчого суддю (суд) покладає обов`язок під час визначення розміру застави перевіряти, чи він не є завідомо непомірним для підозрюваного, обвинуваченого.

Суд вважає, що з урахуванням даних про особу обвинуваченого, а саме його майнового та сімейного стану, незважаючи на серйозність висунутого обвинувачення та передбачене за нього покарання, враховуючи кількість покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків та їх співвідношення з існуючими наразі ризиками їх невиконання, а також особи обвинуваченого, вірогідність ухилення обвинуваченого від виконання процесуальних обов`язків не є надто високою, у зв`язку з чим є підстави для встановлення розміру застави передбаченого щодо осіб, обвинувачених у вчиненні тяжких злочинів в розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 266 240 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 331, 350 КПК України, суд

Керуючись ст.ст. 331, 350 КПК України, суд, -

Постановив :

Клопотання прокурора - задовольнити

ОСОБА_3 продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19 вересня 2026 року включно.

Встановити обвинуваченому ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становитиме 266 240,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі покласти на обвинуваченого на період дії цього запобіжного заходу процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокуратури та суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він (вона) мешкає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати свій паспорт для виїзду за кордон (у разі наявності).

Роз`яснити ОСОБА_3 , що у разі невиконання покладених на них обов`язків застава звертається в дохід держави.

На ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_6