Ухвала суду № 138386465, 20.07.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/7365/14-ц

провадження № 6/208/96/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського в складі: Головуючого судді - Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Золотоноші А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в:

Приватний виконавецт виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

В обґрунтування подання вказує, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни перебуває зведене виконавче провадження № 71711641 до складу якого входить:

1.Виконавче провадження № 71390151 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 208/7365/14 виданого 12.11.2019 року виданого Заводським районним судом м. Кам`янське про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - 8583 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят три) доларів США 4 ц. заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 06.09.2017 по 03.12.2018 р.; - 23404 доларів США 90 ц. пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором за період з 06.09.2017 по 03.12.2018 р.; Усього: 31 988 (тридцять одна тисяча дев`ятсот вісімдесят вісім) доларів США 31 ц., що за курсом 28,22 відповідно до службового розпорядження НБУ від 03.12.2018 року складає 902 710, 10 грн. за кредитним договором № DNU0GA00000193 від 14.05.2007 року.

2.Виконавче провадження № 71649415 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 208/7365/14 виданого 12.11.2019 року виданого Заводським районним судом м. Кам`янське про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - 4019 грн. 40 коп. - витрати по сплаті судового збору.

24.03.2023 року розглянувши заяву представника стягувача, та керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №71390151, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 208/7365/14 від 12.11.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість в сумі 470406 грн. 57 коп. Пунктом 2 вказаної постанови зобов`язано боржника подати декларацію про майновий стан в п`ятиденні термін з моменту відкриття виконавчого провадження, однак станом на поточну дату боржник декларацію не подав, причини невиконання законних вимог приватного виконавця не пояснив.

Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд подання без її участі.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомляли, клопотань чи заяв від сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали подання, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни перебуває зведене виконавче провадження № 71711641 до складу якого входить

1.Виконавче провадження № 71390151 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 208/7365/14 виданого 12.11.2019 року виданого Заводським районним судом м. Кам`янське про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - 8583 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят три) доларів США 4 ц. заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 06.09.2017 по 03.12.2018 р.; - 23404 (двадцять три тисяч чотириста чотири) доларів США 90 ц. пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором за період з 06.09.2017 по 03.12.2018 р.; Усього: 31 988 (тридцять одна тисяча дев`ятсот вісімдесят вісім) доларів США 31 ц., що за курсом 28,22 відповідно до службового розпорядження НБУ від 03.12.2018 року складає 902 710, 10 грн. за кредитним договором № DNU0GA00000193 від 14.05.2007 року.

2.Виконавче провадження № 71649415 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 208/7365/14 виданого 12.11.2019 року виданого Заводським районним судом м. Кам`янське про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - 4019 (чотири тисячі дев`ятнадцять) грн. 40 коп. - витрати по сплаті судового збору.

В матеріалах подання міститься виклик приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни за 31.03.2023 року №7050 без будь-яких доказів направлення останнього за адресою проживання боржника, що позбавляє суд можливості встановити факт обізнаності боржника про вчинення відносно нього дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого листа № 208/7365/14 виданого 12.11.2019 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

В матеріалах справи міститься акт приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, складений приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною після виходу за адресою боржника відповідно до якого встановлено, що виходом виконавця за адресою боржника: АДРЕСА_1 , двері ніхто не відчинив. Даний акт складений без участі понятих та підписаний лише приватним виконавцем.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 313 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї (далі - Конвенція) визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території.

Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України». Статтею 6 зазначеного закону встановлені підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Так, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, зокрема, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Отже, втручання у право фізичної особи на свободу пересування, яке ґрунтується на ст.441 ЦПК України та ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», може мати легітимну мету тільки у тому випадку, якщо судом буде встановлено факт ухилення такої особи від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

При цьому, саме по собі невиконання рішення суду не є належною підставою для застосування до боржника фізичної особи обмеження у праві виїзду за межі України, оскільки має бути доведено саме ухилення такої особи від його виконання, тобто вчинення умисних дій.

Застосування обмеження у праві виїзду за межі України може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст. 33 Конституції України та ст.313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.

В матеріалах подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 відсутні докази на підтвердження того, що боржником було отримано: постанову про відкриття зведеного виконавчого провадження ВП №71711641 від 02.05.2023 року; відсутні докази направлення даної постанови боржнику.

Також в матеріалах справи міститься виклики приватного виконавця, без доказів направлення за адресою проживання боржника, відповідно позбавляє суд можливості встановити факт обізнаності боржника ОСОБА_1 про вчинення відносно нього дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого листа №208/7365/14 виданого 12.11.2019 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Суд зауважує, що за матеріалами подання немає жодного доказу того, що боржник ОСОБА_1 повідомлений про відкриття самого виконавчого провадження, що йому приватим виконавцем надано строк на добровільне виконання судового рішення, що він повідомлений про примусове виконання судового рішення, що він викликався до приватного виконавця, повідомлявся про вихід приватного виконавця за адресою боржника.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що боржник перешкоджав вільному доступу приватного виконавця до свого приміщення, навмисно приховує автомобіль. В матеріалах подання відсутні відомості про те, що боржнику було направлено повідомлення про дату проведення виконавчих дій, та його обов`язок допустити приватного виконавця для проведення виконавчих дій.

Приватним виконавцем до матеріалів справи долучено рекомендований лист про відправлення поштової кореспонденції на адресу боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 . Водночас із наданого рекомендованого листа неможливо встановити, який саме документ або кореспонденцію було направлено боржнику, оскільки опис вкладення чи інші докази, що підтверджують зміст поштового відправлення, до матеріалів справи не долучено.

Отже, наданий рекомендований лист сам по собі не є належним та достатнім доказом направлення боржнику відповідного документа.

Приватним виконавцем на надано доказів вжиття можливих заходів з примусового виконання рішення, попередження боржника про можливе застосування обмеження у праві виїзду за межі України у разі невиконання зобов`язання, а також доказів ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Отже, суд приходить до висновку, що заявником не було надано достатніх доказів на підтвердження навмисного чи іншого свідомого невиконання боржником своїх обов`язків по сплаті боргу та його наміру ухилятися від виконання покладених на нього зобов`язань, а сама по собі наявність невиконаного рішення суду не може бути підставою для обмеження свободи пересування боржника.

Саме приватний виконавець зобов`язаний довести суду, з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження, необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

З огляду на викладене, дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 12, 81, 258, 260, 261, 441 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С. М. Похваліта