Ухвала суду № 138386353, 08.07.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4282/26

Провадження № 1-кс/175/1564/26

2026 рік

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої: слідчої судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання про скасування арешту майна.

В клопотанні зазначено, що ухвалою слідчої судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2026 року накладено арешт на майно, власником якого є ОСОБА_3 .. Особа, яка заявила клопотання, вважає, що арешт накладено необґрунтовано, а тому потреба в подальшому застосуванні арешту майна відпала. Особа, яка заявила клопотання, просить суд скасувати арешт майна в частині заборони користування автомобіля марки «Toyota», моделі «LAND CRUISER 200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , в кузові чорного кольору, який належить ОСОБА_3 ..

В судове засіданні особа, яка заявила клопотання, представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 не з`явився, однак від нього надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності, на задоволенні клопотання наполягає.

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явилися, з невідомої суду причини, про час та місце розгляду клопотання повідомлялися належним чином, однак їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання по суті.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, в зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню за такими підставами.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як встановлено в ході судового розгляду клопотання, ухвалою слідчої судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2026 року було накладено арешт на: автомобіль марки «Toyota», моделі «LAND CRUISER 200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , в кузові чорного кольору, який належить ОСОБА_3 , шляхом заборони його розпорядження та відчуження до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Прийняття вказаного судового рішення було обумовлено необхідністю запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, яке є доказом кримінального правопорушення, та забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Отже, арешт накладено в межах розслідування кримінального правопорушення цілком обґрунтовано та відповідно до чинного законодавства.

Станом на час розгляду клопотання досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженню триває, зазначене в клопотанні майно має статус речових доказів, а арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, тому вбачається, що потреба у такому арешті не відпала.

Таким чином, в ході судового розгляду клопотання заявником не доведено наявності достатніх підстав для скасування заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного, суд не вбачає передбачених законом підстав для задоволення клопотання та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про скасування арешту майна необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 170 174, 309 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідча суддя: