Ухвала суду № 138386182, 21.07.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8428/26

(1-кп/199/1009/26)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025042240000478 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.07.2025 відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за їх обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та ОСОБА_5 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ст.198 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_6

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_7

обвинувачений ОСОБА_4

захисник ОСОБА_8

обвинувачений ОСОБА_5

захисник ОСОБА_9

ВСТАНОВИВ:

Прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та у виді домашнього арешту цілодобово обвинуваченому ОСОБА_3 , оскільки перебіг строків закінчується, а ризики, які було встановлено при обранні та продовженні запобіжного заходу з переліку передбаченого ст. 177 КПК України не зникли.

Захисник ОСОБА_7 заперечував проти клопотання прокурора, вважав, що ризики заявлені при обранні запобіжного заходу частково відпали, та до обвинуваченого ОСОБА_3 можливе застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний період доби.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти клопотання прокурора, захисник ОСОБА_8 зауважив, про недоцільність запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_4 раніше засуджений до позбавлення волі і наразі тримається під вартою, тому є недоцільним визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_9 , заперечували проти продовження запобіжного заходу через недоведеність ризиків зазначених прокурором.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.4 ст.185 КК України,а ОСОБА_5 за ч.4 ст.185, ст.198 КК України, приходить до висновку, що прокурором доведені ризики які були враховані при обранні та продовженні запобіжного заходу відносно обвинувачених, які наразі не відпали і продовжують існувати на цей час.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, відповідно до змісту обвинувального акту, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а ОСОБА_5 обвинувачується і у вчиненні кримінального правопорушення за ст.. 198 КК України .

Разом з тим, відповідно до вироку Амур-Нижньодніпровського районного сулу міста Дніпра від 14.04.2026, який набрав чинності, ОСОБА_4 визнато винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.407, ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 - у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили продовжено.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання, тобто з 17.02.2026.

Тобто, наразі ОСОБА_4 тримається під вартою за іншим вироком, і застосування до нього наразі запобіжного заходу із визначенням застави є недоцільним.

Однак, відповідно до ст.537 КПК України, суд має право вирішити питання, щодо тимчасового залишення засудженого у слідчому ізоляторі, у зв`язку з розглядом справи в суді.

Таким чином, враховуючи, що на даний час триває судовий розгляд у кримінальному провадженні №12025042240000478 від 15.07.2025 за обвинуваченням, у тому числі і відносно ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України , з метою забезпечення безпосередньої участі обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні, суд дійшов висновку про необхідність залишення обвинуваченого в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».

Вирішуючи клопотання прокурора щодо інших обвинувачених, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції.

Згідно правової позиції, викладеної в п.152 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, за якою тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Як свідчить практика ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Враховуючи обсяг пред`явленого ОСОБА_3 , ОСОБА_5 обвинувачення, є достатні підстави вважати, що, ймовірна тяжкість покарання, яке їм загрожує, у разі визнання їх винуватими у інкримінованих кримінальних правопорушеннях, обвинувачені, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, можуть переховуватися від суду, тобто наявний ризик п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, що, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Для відмови в звільненні обвинуваченого ОСОБА_5 з-під варти також слід враховувати і ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968), оскільки він, володіючи відомостями щодо осіб обвинувачених, потерпілих і свідків, може вплинути на них з метою схилення до відмови від показів, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3) ч. 1 ст. 177 КПК України. Ці ж обставини вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів обвинуваченому.

Суд також враховує дані, що характеризують осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які не мають офіційного працевлаштування, що свідчить про відсутність законних засобів для отримання доходу, що у свою чергу підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України.

При продовженні строку дії запобіжного заходу суд також враховує ту обставину, що протягом перебування обвинуваченого ОСОБА_5 в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування ним в умовах ізоляції відносно останнього не надходило.

З огляду на наведене, суд вважає, що клопотання прокурора відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 обґрунтоване та підлягає задоволенню, а також, приходить до висновку про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , та продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово ОСОБА_3 , оскільки обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися та до обвинувачених не можуть бути застосовані більш м`які запобіжні заходи.

За таких обставин запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою повинен бути продовжений, із визначенням розміру застави, з огляду на приписи ч.5 ст. 182 КПК України, у розмірі 332 800 гривень (триста тридцять дві тисячі вісімсот гривень) з покладенням на нього обов`язків.

Тобто, наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.

На переконання суду, на даний час відсутні підстави для зміни раніше обраних запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , оскільки він обирався та продовжувався не тільки з урахуванням тяжкості злочину, але й осіб обвинувачених, та певних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не відпали і продовжують існувати і на теперішній час.

Керуючись ст.ст. 369, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 відмовити.

Тимчасово залишити засудженого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», у зв`язку з розглядом Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпра кримінального провадження №12025042240000478 від 15.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України, до ухвалення вироку відносно останнього і набрання вироком законної сили з можливостю його конвоювання, до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».

Клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 та у виді домашнього арешту цілодобово обвинуваченому ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 строк тримання під вартою до 18.09.2026 включно.

Визначити ОСОБА_5 , альтернативний запобіжний захід у виді застави в сумі 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень з покладенням на нього обов`язків.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , такі обов`язки:

прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатися із населеного пункту м. Дніпро, Дніпропетровської області, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування із обвинуваченими, потерпілими та свідками в даному провадженні;

- здати на зберігання у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи,що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з - під варти, у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на 2 місяці, тобто до 18.09.2026 включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наступні обов`язки:

- заборонити цілодобово покидати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

-утриматись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

У задоволенні клопотань захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_7 про застосування до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити її для виконання начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».

Суддя ОСОБА_11