Ухвала суду № 138386170, 21.07.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Дата ухвалення
21.07.2026
Номер справи
199/6787/26
Номер документу
138386170
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 199/6787/26

(1-кс/199/688/26)

УХВАЛА

21.07.2026 місто Дніпро

Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря с/з ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за №12026042220000585 від 24.05.2026 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не маючого, раніше неодноразово судимого, останній раз Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська 13.07.2020 року ч.3 ст.186, ст.71 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 08.11.2024 року в зв`язку із відбуття покарання, офіційно працевлаштованого в ТОВ « Торгівельний дім, хлібозавод №10», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.153 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ВП№1 ДРУП№2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_6 звернулася до суду із клопотанням по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за № 12026042220000585 від 24.05.2026 року за ч.4 ст.153 КК України, яке погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в обґрунтування якого зазначив, що в СВ ВП№1 ДРУП№2 ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться зазначене кримінальне провадження, і під час досудового розслідуванням по якому встановлено, що 24.05.2026 близько 11:40 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_2 , побачив раніше незнайому йому малолітню потерпілу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході бесіди з якою у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи (сексуальне насильство), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди. Далі, ОСОБА_5 , з метою реалізації свого злочинного умислу запропонував малолітній потерпілій ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 500грн. для того, щоб остання пішла з ним до його місця мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , на що ОСОБА_7 погодилась, та прослідувала з ОСОБА_5 за вищевказаною адресою. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням і тіло іншої особи (сексуальне насильство), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди відносно малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільні небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, розуміючи малолітній вік ОСОБА_7 , нехтуючи загальнолюдськими принципами моралі, статевої недоторканості, 24.05.2025 приблизно об 11:45 год., перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , посадив останню на диван, після чого, почав торкатися своїми руками та здійснювати інші непристойні дотики до зовнішні статевих органів, рук, та інших частин тіла потерпілої ОСОБА_7 , яка внаслідок малолітства не могла чинити опір діям більш старшого та фізично сильнішого ОСОБА_5 . Після чого, малолітня потерпіла ОСОБА_7 , скориставшись тим, що ОСОБА_5 відволікся та вийшов до іншої кімнати, покинула квартиру ОСОБА_5 , вибігши на вулицю. Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у вчинені будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи (сексуальне насильство), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України. 24.05.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України. 25.05.2026 слідчим СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, ОСОБА_5 було повідомлено про підозру. Аналізуючи зібрані докази, орган досудового розслідування приходить до висновку про наявність фактів та відомостей, які вказують на те, що саме ОСОБА_5 , причетний до скоєння вищевказаного злочину, вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні речовими доказами та документами, а саме: протоколом обшуку від 24.05.2026; протоколом та відеозаписом допиту неповнолітнього потерпілої ОСОБА_7 від 24.05.2026; протоколом та відеозаписом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_8 від 24.05.2026; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотографіями з неповнолітньою потерпілою ОСОБА_7 від 24.05.2026, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотографіями з неповнолітнім свідком ОСОБА_8 від 24.05.2026, протоколом затримання ОСОБА_5 від 24.05.2026 іншими доказами у кримінальному провадженні. Ухвалою слідчого судді від 26.05.2026 ркоу відносно ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід в вигляді тримання під вартою на 60діб. Постановою керівника Лівобережної прокуратури м.Дніпра від 16.07.2026 року строк досудового розслідування було продовжено до 25.08.2026 року через необхідність проведення низки процесуальних дій. Слідчий зазначає, що у зв`язку з викладеним виникає необхідність у продовженні строку застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Ризик переховуватись від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`яти до десяти років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява № 31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. Одночасно слідчий просить суд врахувати те, що Дніпропетровська область межує з тимчасово окупованими територіями, що дають підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, яке загрожує йому у разі визнання судом його винним за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію області. Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду, і цей ризик зростає в умовах воєнного стану та війни. Ризик незаконно впливати на свідків та потерпілу, підтверджується тим, що ОСОБА_5 , під час набуття статусу підозрюваного, достовірно знаючи, що свідок та потерпіла є малолітніми особами, за допомогою насилля, може змусити свідків та потерпілу змінити покази задля уникнення кримінальної відповідальності, і неможливо виключати і той факт, що після набутій статусу підозрюваного у кримінальному провадженні ОСОБА_5 має можливість на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а тому останньому стали відомі данні (адреса місця мешкання, номери мобільних телефонів) свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні Таким чином, підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, маючі всі необхідні засоби та можливості може скористатися відсутністю постійного контролю за його діями та вчинити тиск на свідків та потерпілу, або вчиняти інші дії направлені на приховування своєї злочинної діяльності. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став та продовжує вчиняти нові злочини. Слідчий зазначає, що неможливо застосувати більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання останнім передбачених КПК України процесуальних обов`язків. Слідчий просить продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк продовження терміну досудового розслідування, тобто до 25.08.2026 року та відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, заставу не визначати, оскільки злочин вчинено з застосуванням насильства.

В судове засідання слідчий ОСОБА_6 не з`явилася, причини неявки не повідомила,і з врахуванням думки учасників судового засідання, які не заперечували щодо розгляду клопотання за її відсутності, слідчий суддя ухвалив продовжити судове засідання за її відсутності.

Прокурор ОСОБА_3 , яка входить до групи прокурорів по даному провадженню, підтримала заявлене клопотання слідчого та просила його задовольнити, в той же час заперечувала проти клопотання підозрюваного та його захисника про застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти клопотання слідчого, і просили застосувати більш м`який запобіжний захід, надавши до суду позитивні характеристики з місця роботи та проживання, копію довідки МСЕК про інвалідність батька підозрюваного. Підозрюваний в судовому засіданні зазначив, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.153 КК України, як раніше, так і станом на сьогоднішній день, він не визнає. Підозрюваний просив суд визначити йому інший запобіжний захід ніж той, про який просив слідчий та прокурор. Захисник просив суд також врахувати міцні соціальні зв`язки підозрюваного, який має офіційне місце проживання та постійне місце роботи, двох батьків похилого віку, за якими він доглядає, і також просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Слідчий суддя, заслухавши учасників, дослідивши матеріали, додані до клопотання, приходить до наступних висновків:

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом. Згідно п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка або іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно пункту 5 частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

З матеріалів справи вбачається наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.153 КК України, яка підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: витягом з ЄРДР за № 12026042220000585 від 24.05.2026 року за ч.4 ст.153 КК України, протоколами допиту малолітніх свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , протоколом обшуку від 24.05.2026; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотографіями від 24.05.2026, протоколом допиту законного представника малолітньої потерпілої, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 .

Під час вирішення питання суд приймає до уваги відомості щодо особи підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше неодноразово засуджений за вчинення корисливих тяжких злочинів, останній раз Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська 13.07.2020 року ч.3 ст.186, ст.71 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 08.11.2024 року в зв`язку із відбуття покарання. Суд також вважає, що знайшов своє підтвердження ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, оскільки Дніпропетровська область межує з тимчасово окупованими територіями, що дають підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, яке загрожує йому у разі визнання судом його винним за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію області та опинитися на тимчасово неконтрольованій українською владою території України.Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, мається обґрунтована підозра у вчиненні нового тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.153 КК України. Суд приходить до висновку про те, що в судовому засіданні ризики, про які зазначив слідчий в своєму клопотанні, знайшли своє підтвердження. Суд вважає, що доводи захисника та підозрюваного про наявність на утриманні батьків похилого віку, що підтверджує наявність міцних соціальних зв`язків, не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки до суду не надано жодного доказу стосовно цього доводу. Натомість, в судовому засіданні підозрюваний повідомив, що батьки проживають окремо від нього, тобто за іншою адресою. Суд також не може прийняти до уваги наявність постійного місця працевлаштування підозрюваного як підтвердження міцних соціальних зв`язків, оскільки наявність постійної роботи не зможе унеможливити виникнення ризиків, про які зазначив слідчий та прокурор в судовому засіданні, в тому числі незаконного впливу на малолітню потерпілу та свідків.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Пре деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, ще рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежуєправа і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Окрім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, які передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньо мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного незаконно впливати на свідків, малолітню потерпілу, переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані обставини виключають об`єктивну можливість щодо застосування до обвинуваченого такого виду запобіжного заходу як особисте зобов`язання. Передбачений статтею 181 КПК України запобіжний захід домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, вважаю неможливе застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, і тому відсутні підстави для задоволення клопотання захисника та підозрюваного, заявлених усно в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість визначення застави по даному кримінальному провадженню відносно підозрюваного.

З матеріалів справи вбачається, що постановою керівника Лівобережної прокуратури міста Дніпра від 16.07.2026 року було продовжено строк досудового розслідування по даному кримінальному провадженню до 25.08.2026 року. Таким чином, строк застосування запобіжного заході у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити в межах строку досудового розслідування, тобто до 25.08 2026 року.

Керуючись ст.ст. 27, 183, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за №12026042220000585 від 24.05.2026 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, строк запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 25.08.2026 року, з утриманням його в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

В задоволенні клопотання захисника та підозрюваного про застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним який тримається під вартою в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 138386170 ?

Документ № 138386170 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 138386170 ?

Дата ухвалення - 21.07.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 138386170 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 138386170, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Судове рішення № 138386170, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська) було прийнято 21.07.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 138386170 відноситься до справи № 199/6787/26

Це рішення відноситься до справи № 199/6787/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 138386168
Наступний документ : 138386171