Рішення № 138385810, 20.07.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/5384/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шевчук Л.П.,

при секретарі судового засідання Нога Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №97093016000(26203966911114) від 07.12.2020 на суму 35524,64 грн..

Свої вимоги мотивувало тим, що 07.12.2020 між АТ «Укрсиббанк» та відповідачем укладено кредитний договір №97093016000(26203966911114) відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 20000 грн.

Відповідач зобов`язався повернути кредит разом з нарахованими відсотками та комісією у визначений сторонами строк, проте своє зобов`язання не виконав.

23.12.2021 між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» укладено договір №29, відповідно до умов якого останнє набуло право грошової вимоги до позичальників, у тому числі, за кредитним договором №97093016000(26203966911114) від 07.12.2020.

23.12.2021 між АТ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №23/12-2021/229, відповідно до умов якого останнє набуло право грошової вимоги до позичальників, у тому числі, за кредитним договором №97093016000(26203966911114) від 07.12.2020.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір відступлення права вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі, за договором №97093016000(26203966911114) від 07.12.2020.

Заборгованості відповідача за становить 35524,64 грн., з яких: 191998,65 грн. заборгованість за тілом кредиту; 16325,99 заборгованість за відсотками, нарахованими на дату відступлення права вимоги.

Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договорами, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

На підставі викладеного просив стягнути із відповідачки заборгованість по кредитному договору, сплачену суму судового збору в розмірі 2422,40 грн., а також 13000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 16.01.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Надано строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив та відповідачу на подання заперечення.

Представник позивача ТОВ «Коллект Центр» у судове засідання не з`явився, проте в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином і в установленою законом порядку повідомленою про дату, час та місце розгляду справи. Направлена судом судова повістка повернулася до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем у визначений судом строк до суду не подано.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 755/4829/23, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим відправленням, яке повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.

Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 07.12.2020 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір - анкета про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №97093016000, за умовами якого банк встановлює ліміт овердрафту (надає кредит) на картковому рахунку клієнта (надалі ліміт кредитування), а клієнт зобов`язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених цим договором (п.1.2.). Ліміт кредитування встановлений у розмірі 20000, 00 грн. Строк дії ліміту кредитування: з дати укладення договору по 05.01.2023 (п. 2.1). п. 2.3 сторони погодили право банку повідомляти клієнта про доступний ліміт використання кредиту. Щомісячне обслуговування за розрахунково-касове обслуговування: у відповідності до тарифного плану; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки, річних 55%, процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями, річних 55%, пільговий період для погашення заборгованості - до 56 днів (п. 2.5). Дата розрахунку мінімальної суми поповнення карткового рахунку (Білінгова дата) 10 число кожного місяця. Дата платежу, до якої клієнт зобов`язаний поповнити Картковий рахунок на мінімальну суму поповнення карткового рахунку, розраховану в білінгову дату 5 число кожного місяця (п. 2.5). Своїм підписом Клієнт підтверджує коректність і повноту наданої ним інформації, засвідчив, в тому числі, ознайомлення з Правилами та тарифами банку та отримання інформації про умови кредитування згідно вимог законодавства України, зокрема Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до паспорта споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий коредит (Стандартизована форма), сторони погодили суму кредиту, строк кредитування, процентну ставку , відсотків річних 55%, комісію за надання послуг по управлінню кредитом при використанні кредиту при простроченні сплати чергового платежу в сумі 500 грн. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних 55 %, орієнтовна загальна вартість кредиту 110001 грн, погодили порядок повернення кредиту.

Також, судом досліджено копію анкети-заявки на надання споживчого кредиту, в якій зазначено особисті відомості про клієнта, інформацію про трудову діяльність клієнта тощо.

23.12.2021 між АТ «Укрсиббанк» (клієнт) та TOB «Інкасо Фінанс» (фактор) був укладений Договір факторингу №229, відповідно до якого АТ «Укрсиббанк» передав (відступив), а TOB «Інкасо Фінанс» прийняв всі права вимоги в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, що передбачені умовами первинних договорів та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді.

Відповідно до платіжного доручення №313690003 від 23.12.2021, TOB «Інкао Фінанс» перерахувало на рахунок АТ «Укрсиббанк» кошти згідно договору факторингу №229 від 23.12.2021.

Факт передачі права вимоги підтверджується копією акта приймання-передачі права вимоги від 23.12.2021, складеного на виконання договору факторингу №229 від 23.12.2021 та підписаного сторонами (а.с. 10 зі звороту).

Згідно копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу №229 від 23.12.2021, ОСОБА_1 включений до боржників за вказаним договором, а саме за договором №97093016000 від 07.12.2020, загальна сума заборгованості становить 25428,26 грн.

Згідно копії Договору факторингу №23/12-2021/229 від 23.12.2021, TOB «ФК «Інкасо Фінанс» передав, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняв право грошової вимоги, що належить TOB «ФК «Інкасо Фінанс», і став кредитором за кредитними договорами укладеними між TOB «ФК «Інкасо Фінанс» та боржниками, в розмірі заборгованості боржників перед клієнтів. За цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов`язань за кредитними договорами.

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу №23/12-2021/229 від 23.12.2021 до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшли всі права вимоги за договором факторингу.

Відповідно до платіжного доручення №314210008 від 23.12.2021, TOB «Вердикт Капітал» перерахувало на рахунок TOB «ФК «Інкасо Фінанс» кошти згідно договору факторингу №23/12-2021/229 від 23.12.2021.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №№23/12-2021/229 від 23.12.2021, ОСОБА_1 включений до боржників за вказаним договором №97093016000 від 07.12.2020, загальна сума заборгованості становить 25428,26 грн.

Відповідно до копії договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, ТОВ «Вердикт Капітал» передав, а ТОВ «Коллект Центр» прийняв право грошової вимоги, що належить ТОВ «Вердикт Капітал», і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між ТОВ «Вердикт Капітал» та боржниками, зазначеними у додатках № 1 та № 3, в розмірі портфеля заборгованості. За цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов`язань за кредитними договорами.

Згідно копії акта прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором №10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.03.2023, на виконання умов вказаного договору від 10.01.2023, та акту прийому-передач реєстру боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 10.01.2023 від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр» перейшли права вимоги заборгованості за боржників і ТОВ «Коллект Центр» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Згідно копії витягів з реєстру боржників до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 та їх змін, ОСОБА_1 включений до боржників за кредитним договором №97093016000 від 07.12.2020, в сумі 35524,64 грн., з яких: заборгованість за кредитом 19198,65 грн; заборгованість по відсотках 16325,99 грн. Тобто після набуття права вимоги заборгованість позивачем не змінювалась.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 07.12.2021 станом на 10.03.2023, заборгованість за даним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 35524,64 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 19198,65 грн; заборгованість за процентами 16325,99 грн. Розрахунок заборгованості здійснено за період з 23.12.2021 по 06.12.2022.

Первісним кредитором АТ «Укрсиббанк», у виконання вимог ухвали суду від 16.01.2026, було надано лист, в якому зазначено, що до кредитної картки, наданої відповідачу, було встановлено кредитний ліміт та у виписці по картковому рахунку відображено встановлення/збільшення/зменшення/анулювання ліміту кредитування, а також надано виписку по картковому рахунку відповідача, де відображено рух коштів по рахунку, використання кредитного ліміту відповідачем, встановлення/збільшення/зменшення/анулювання ліміту кредитування.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Отже, з огляду на встановлені судом обставини, позивач правомірно набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №97093016000 від 07.12.2020.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Встановивши, що позивач набув право грошової вимоги до відповідача за укладеним договором №97093016000 від 07.12.2020, а відповідач, в свою чергу, отримав кредитні кошти та не повернув їх у встановлений договором строк, суд дійшов до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення суми боргу за основною сумою кредиту та відсотками, що не сплачені відповідачем та нараховані в межах строку, встановленого договором, відсотки за прострочення виконання зобов`язання та будь-які інші платежі кредиторами не нараховувалися.

Так, суд зауважує, що строк дії кредитної лінії погоджений ним до 06.12.2022 та позивач порушує питання стягнення процентів, що обумовлені договором (стаття 1048 ЦК України), які нараховані попередніми кредиторами в межах погодженого строку користування кредитними коштами, тобто, до 06.12.2022.

Суд вважає доведеним дослідженими доказами укладення відповідачем кредитного договору шляхом відкриття йому кредитної лінії з встановленням кредитного ліміту та правом банку змінювати кредитний ліміт, надання в його розпорядження відповідних кредитних коштів шляхом використання ним встановлених лімітів кредитування, часткове виконання взятих відповідачем зобов`язань, в зв`язку з чим утворилась заборгованість за укладеним договором, зазначена заборгованість доведена позивачем наданими доказами, в тому числі, детальними розрахунками заборгованості з відображенням використання кредитних коштів та часткове повернення боргу, що будь-якими належними та допустимими доказами відповідачем не спростовано.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №917/549/20, стандарт доказування «вірогідності доказів2, на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.44. постанови від 16 лютого 2021 року у справі №927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Виходячи з наведеного Верховний Суд зазначив про те, що суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

Зважаючи на викладене вище, оскільки відповідач не виконав умови укладеного кредитного договору, в порядку та в строки, передбачені зазначеним договором, кошти за кредитом не повернув, що підтверджується наданими позивачем доказами, які відповідач не спростував, оскільки не довів жодними доказами відсутність його згоди на взяття зобов`язань з повернення кредитодавцю не лише суми отриманих в борг коштів, а й процентів за користування такими коштами, розмір та порядок нарахування яких встановленого укладеним кредитним договором, та невідповідність наданого розрахунку боргу умовам укладеного кредитного договору суду не доводилося жодним належним та допустимим доказом, в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору, які за заявленим позовом становлять 2422,40 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, крім іншого належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч. 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В позовній заяві позивач просить стягнути понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 13000 грн. На підтвердження таких витрат позивачем долучено, в тому числі, витяг з акту №16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025, згідно якого АО «Лігал Ассіст», надав клієнту ТОВ «Коллект Центр» правову допомогу вартістю 13000 грн у виді: надання усної консультації з вивченням документів, тривалістю 2 години, вартістю 4 000, 00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, тривалістю 3 години, вартістю 9000, 00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа №755/2587/17, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, суд вважає неспівмірною заявлену вартість послуг за надання правової допомоги в даній справі, враховуючи категорію та складність даної справи, яка відноситься до малозначних справ та є типовою для фактора, не потребує вивчення значного обсягу доказів та правових позицій судів щодо такої категорії справ, тому суд вважає завищеним заявлений розмір вартості вказаних послуг та необхідного часу на їх надання.

У зв`язку з вищенаведеним, враховуючи суму, яка підлягає стягненню з відповідача, а також складність справи та її значення для сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу, виходячи з критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи та відсутність відомостей про фінансовий стан обох сторін, а саме в розмірі 4000 грн.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 611, 623, 624, 625, 638, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 141, 223, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором №97093016000(26203966911114) від 07.12.2020 в розмірі 35524 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот двадцять чотири) гривні 64 копійки, з яких: 19198,65 грн. заборгованість за осоновним зобов`язанням (тілом кредиту), 16325,99 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422, 40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 4000, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Сторони по справі:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Цент», адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.П. Шевчук