Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 128/447/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2026 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шевчук Л.П.,
при секретарі судового засіданні Нога Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
ТОВ «Санфорд Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №Z62.00601.004684329 від 21.12.2018 в розмірі 36157,63 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 21.12.2018 між ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея Банк» був укладений кредитний договір №Z62.00601.004684329, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит на поточні потреби в сумі 55234,00 грн, строком кредитування на 12 місяців з дня підписання договору, тобто до 21.12.2019. Позичальник за користування кредитом сплачує банку річну процентну ставку, яка на день укладення кредитного договору становить 15% річних. Нарахування процентів здійснюється два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту. Одночасно із укладення кредитного договору позичальник уклала договір про добровільне страхування життя від 21.12.2018. Розмір страхового внеску за цим договором страхування становить 7204,43 грн. ТОВ «Ідея банк» свої зобов`язання за даним кредитним договором виконало в повному обсязі та перерахувало на банківських рахунок відповідачки грошові кошти в сумі 55234,00 грн, з яких був сплачений на рахунок ПрАТ «СК «Уніка Життя» страховий платіж від імені позичальника в сумі 7204,43 грн.
За весь строк користування кредитними коштами позичальник сплатила банку лише 48027,19 грн.. Останній платіж проведено 16.03.2019. Строк на який було надано кредит сплив 21.12.2019. після закінчення строку кредитування кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами, не нараховував штрафні санкції та комісії.
У зв`язку із зазначеним станом на 21.12.2019 заборгованість за кредитним договором становить 29188,20 грн., з яких 18596,15 грн. заборгованість за основним боргом, 10592,05 грн. заборгованість за відсотками.
16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Сонаті» було укладено договір факторингу №16/11-23, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступило належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №Z62.00601.004684329 від 21.12.2018, укладеним з відповідачкою.
Надалі, 29.12.2023 між ТОВ «ФК «Сонаті» та ТОВ «Санфорд Капітал» було укладено договір факторингу №29/12-23, відповідно до умов якого ТОВ «Сонаті» відступило позивачу належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №Z62.00601.004684329 від 21.12.2018.
Позивач вказує, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою умов кредитного договору виникла заборгованість, яка становить 36157,63 грн, з яких: 18596,15 грн заборгованість за тілом кредиту, 10592,05 грн заборгованість за відсотками, 5270,42 грн інфляційні втрати, 1699,01 грн 3% річних. Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором, а також судових витрат.
Ухвалою суду від 17.02.2026 було відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Представник позивача в судове засідання не з`явився. В прохальній частині позову міститься клопотання про розгляд справи у його відсутність, а також не заперечував щодо ухвалення заочного рішення суду в разі неявки відповідача в судове засідання.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином і в установленому законом порядку повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Заяв про розгляд справи без її участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачкою у визначений судом строк до суду не подано.
Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно частини першої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно положень статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до умов кредитного договору та вимог ЦК України.
Судом встановлено, що 21.12.2018 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №Z62.00601.004684329 від 21.12.2018, за умовами якого банк надає позичальнику кредит на суму 55234,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж, на строк 12 місяців, зі сплатою змінюваної процентної ставки, яка станом на момент укладення договору становить 15%.
Згідно п.1.10 договору за обслуговування кредиту банком, що включає в себе: надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центрі, шляхом направлення смс-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника тощо, позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором.
Позичальник надає свою згоду на укладення за рахунок позичальника як страхувальника та застрахованої особи договору добровільного страхування життя. Цим договором позичальник доручає та дає в розпорядження банку: переказати страховику в безготівковій формі кредитні кошти в частині суми страхового платежу, належного страховику, черемх транзитний рахунок банку. Позичальник погоджується на страхування своїх, як застрахованої особи, пов`язаних із життям майнових інтересів, що не суперечать чинному законодавству України, згідно договору страхування, вигодонабувачем за яким виступає банк. Детальна інформація щодо страхування міститься в заяві на страхування, яка додається до даного договору (п.1.12 договору).
21.1.2018 ОСОБА_1 укладений договір добровільного страхування життя на випадок смерті в результаті нещасного випадку.
Сторонами договору визначено графік та розмір щомісячних платежів за кредитом, що складається з погашення суми кредиту, процентів за користування кредитом та плати за обслуговування кредиту.
Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно кредитного договору, що підтверджується меморіальним ордером розпорядженням №1 про видачу кредиту та ордером - розпорядженням №2 про сплату страхового платежу.
Відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала.
Внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань станом на 16.11.2023 у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитом, розмір якої згідно довідки - розрахунку становить 60283,31 грн, з яких: 18596,15 грн заборгованість за тілом кредиту, 10592,05 грн заборгованість за відсотками, 31095,11 грн заборгованість за комісіями.
16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Сонаті» було укладено договір факторингу №16/11-23, згідно з умовами якого кредитор передає (відступає) новому кредитору права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги кредитора за кредитними договорами та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.2.2 договору права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом та визначені в друкованому реєстрі боржників (додаток №2), що підписується сторонами в день укладання цього договору та в реєстрі божників в електронному вигляді (додаток №1), що надсилається разом з Актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді (додаток №3) клієнтом фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку в день укладання цього договору. Друкований Реєстр боржників після належного його підписання вважається невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 5.1 цього договору права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора саме в день підписання друкованого реєстру боржників та договору за допомогою сервісу електронного документообігу «вчасно», за умови виконання зобов`язань передбачених п.4.1 цього договору (сплати коштів).
Сума фінансування, що надається фактором клієнту під відступлення прав вимоги та реєстру боржників №1 складає 2995777,00 грн. При цьому, сума гарантійного внеску в розмірі 200000, 00 грн, яка сплачена фактором на рахунок клієнта на підставі договору про участь в торгах від 17 жовтня 2023 року, зараховується до суми фінансування, у зв`язку з чим загальна сума фінансування становить 2995777, 00 грн (п. 3.1 договору).
Кошти за цим договором сплачені, що підтверджується платіжною інструкцією від 17.11.2023 №608 та сторони підписали друкований реєстр боржників №1.
29.12.2023 між ТОВ «ФК «Сонаті» та ТОВ «Санфорд Капітал» було укладено договір факторингу №29/12-23, згідно з умовами якого кредитор передає (відступає) новому кредитору права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги кредитора за кредитними договорами та сплачує кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором.
Права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора з моменту підписання сторонами цього договору (п 5.1 договору).
Згідно п. 3.1 договору сума фінансування, що надається фактором клієнту під відступлення прав вимоги по реєстру боржників №1 складає 2933447,18 грн.
Кошти за цим договором перераховані, що підтверджується платіжними інструкціями: №13 від 29.12.2023, №1 від 28.02.2024, №3 від 29.02.2024, №4 від 29.02.2024, №5 від 29.02.2024.
Відповідно до витягу з реєстру боржників №1, ТОВ «ФК «Сонаті» відступило право вимоги на користь ТОВ «Санфорд Капітал» до відповідачки за кредитним договором №Z62.00601.004684329 від 21.12.2021, укладеним з ОСОБА_1 , на загальну суму 60283,31 грн.
Договори є правомірними, тобто таким, що породжують, змінюють або припиняють цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Доказів про неправомірність цих договорів матеріали справи не містять.
Отже, ТОВ «Санфорд Капітал» набуло право вимоги щодо ОСОБА_1 як боржника у зобов`язанні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Матеріали справи не містять інформації про звернення до ОСОБА_1 із повідомленням про наявну заборгованість за договором та про заміну кредитора у зв`язку з відступленням прав вимоги.
Разом з тим вказане не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення боржником виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
Отже ТОВ «Санфорд Капітал» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.
Позичальник свої зобов`язання належним чином не виконала. Згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість відповідачки за договором №Z62.00601.004684329 від 21.12.2018 становить 60283,31 грн, з яких: 18596,15 грн заборгованість за тілом кредиту, 10592,05 грн заборгованість за відсотками, 31095,11 грн заборгованість за комісіями.
Неналежне виконання відповідачкою свої зобов`язань за кредитним договором також підтверджується випискою по рахунку відповідачки за період з 21.12.2018 по 16.11.2023.
Однак позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 36157,63 грн, з яких: 18596,15 грн заборгованість за тілом кредиту; 10592,05 грн заборгованість за відсотками, 5270,42 грн інфляційні втрати, 1699,01 грн 3 % річних, зокрема просить стягнути з відповідачки 5270,42 грн інфляційні втрати, 1699,01 грн 3 % річних.
Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідачка прострочила виконання своїх зобов`язань та у зв`язку з цим позивач здійснив нарахування 3% річних в сумі 1699,01 грн та інфляційних втрат в сумі 5270,42 грн з 17.03.2020 до 23.02.2022 включно, що відповідає положенням чинного законодавства.
Отже, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором №Z62.00601.004684329 від 21.12.2018 в розмірі 36157,63 грн, з яких: 18596,15 грн заборгованість за тілом кредиту; 10592,05 грн заборгованість за відсотками, 5270,42 грн інфляційні втрати, 1699,01 грн 3 % річних.
Дана сума заборгованості встановлена на підставі наданих доказів.
Оскільки, відповідачка своєчасно та належним чином свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом не виконала, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Окрім того, згідно положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2422,40 грн судового збору (вказаний розмір судового збору визначений з урахуванням понижуючого коефіцієнта).
Щодо витрат на правничу допомогу, то слід зазначити, що ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує ряд обставин, визначених ч. 3 ст.141 ЦПК України.
Позивач просить стягнути з відповідачки на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7200,00 грн та на їх підтвердження суду надано: договір про надання правничої допомоги №1/04 від 01.04.2024 з додатками, укладений з Адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС», реєстр боржників від 10.12.2025, акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №6 від 09.01.2026, копію ордеру №1310920 від 19.08.2024 та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП №3332 від 28.04.2017, виданого на ім`я Маслюженка М.П.
Відповідно до п.1.1 договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується надавати йому на довгостроковій основі, відповідно до умов даного договору, правничу допомогу, у відповідності до завдання клієнта, а клієнт зі свого боку зобов`язується прийняти зазначені послуги і виплатити винагороду.
Згідно п. 3.2 договору гонорар за надання послуг визначається виходячи із фактичного обсягу наданих послуг та вартості послуг, зазначеного в додатку №2, та зазначається об`єднанням у акті приймання-передачі наданих послуг.
Відповідно до акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги №6 від 09.01.2026 Адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС» надані послуги: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника ОСОБА_1 1200,00 грн, складання та подання позовної заяви про стягнення заборгованості до суду 6000,00 грн. Загальна вартість послуг 7200,00 гривень.
При розподілі цього виду судових витрат, суд враховує, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Суд також враховує критерії, визначені положеннями ЦПК України: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Водночас, суд звертає увагу на наступне.
Верховний Суд у постанові від 17 серпня 2022 року у справі №580/3324/19 дійшов висновку, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Також, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність та неминучість.
Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2023 року у справі №140/5295/21.
Крім цього, відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі №127/9918/14-ц).
Враховуючи викладене, з урахуванням обставин справи, її складністю та важливістю для сторін, обсягом виконаної адвокатом роботи, наявність сталої судової практики в даній категорії справ, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача 4000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись 512, 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 10-13, 76-89, 141, 259, 263-265, 279, 280, 352, 354 ЦПК України, суд -
у х в а л и в:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за кредитним договором №Z62.00601.004684329 від 21 грудня 2018 року в сумі 36157 (тридцять шість тисяч сто п`ятдесят сім) гривень 63 копійки, з яких: 18596,15 грн заборгованість за тілом кредиту; 10592,05 грн заборгованість за відсотками, 5270,42 грн інфляційні втрати, 1699,01 грн 3 % річних, а також 2422,40 грн. судового збору та 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Сторони по справі:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», код ЄДРПОУ 43575686, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69;
Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.П. Шевчук
Судове рішення № 138385801, Вінницький районний суд Вінницької області було прийнято 20.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 128/447/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: