Рішення № 138385614, 14.07.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/2501/26

Провадження №: 2/336/2548/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Запоріжжя 14 липня 2026 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Гордейченко Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання неправомірною відмову у приватизації житла та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, за яким просить визнати неправомірною відмову РА ЗМР по Шевченківському району від 20.02.2026 року у приватизації квартири АДРЕСА_1 та зобо`язати РА ЗМР по Шевченківському району провести приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначає що, квартиру за адресою АДРЕСА_2 отримала її мати - ОСОБА_5 в 1980 році. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

У квартирі за вищевказаною адресою зареєстровані позивач, її чоловік ОСОБА_2 та діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

З метою реалізації права на безоплатну приватизацію житла позивач звернулась до Районної адміністрації, однак отримала відмову через відсутність ордеру на квартиру.

З метою отримання копії корінця ордеру на квартиру позивач звернулась до Департаменту з управління житлово-комунальним господарством, однак їй повідомили, що корінці ордерів на заселення збергігаються лише з 1984 року.

На підставі вищевикладеного позивач вимушена звернутися до суду із заявою до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання неправомірною відмову у приватизації житла та зобов`язання вчинити певні дії.

Вищевказана справа була призначена до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Всебічно з`ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 .

З метою приватизації житлового приміщення - квартири ОСОБА_1 , звернулась до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, однак листом від 20.02.2026 року отримала відмову у здійсненні приватизації у зв`язку з відсутністю ордера на зазначену квартиру.Відповідно до відповіді на звернення позивача до Департаменту з управління житлово-комунальним господарством, корінці ордерів на заселення зберігаються лише з 1984 року.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 15 ЖК України, до компетенції виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах рад народних депутатів віднесено видача ордерів на жилі приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

За змістом ст. 58 ЖК України, ордер є єдиною підставою для вселення у жиле приміщення.

Відповідно до п. п. 69, 70, 72 Постанови ради Міністрів Української РСР від 11 грудня 1984 року № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР»(розділ IV), ордер на жиле приміщення видається на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів та є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, дійсний протягом 30 днів.

Ордер вручається громадянинові, на ім`я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред`являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім`ї, включених до ордера.

При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності відповідному підприємству, установі, організації; ордер зберігається як документ суворої звітності.

Відповідно до п. 11ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» об`єктом приватизації є квартири, які перебувають в віданні місцевих Рад, державних підприємств, установ, організацій, незалежно від їх відомчої належності.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» - приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

З аналізу вказаних правових норм випливає, що ордер це документ, що має тимчасову дію та є законною підставою вселення особи до житлового приміщення.

Пунктом 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкту комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 вищевказаного Закону передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Згідно ч. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених п. 2 ст. 2 цього Закону, а саме не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС.

Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, і вбачається, що на спірну квартиру позивача не розповсюджується.

Виходячи з аналізу змісту Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» у поєднанні з нормами статей 1, 6, 9, 61 ЖК України, ст. 29 ЦК України місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст. 64 ЖК України права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право й у разі тимчасової відсутності, а отже і право на приватизацію разом з іншими членами сім`ї.

Умовою для проведення приватизації житла є обов`язкове постійне проживання осіб у житлі, яке підлягає приватизації.

Відповідно до статті 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.

З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 до квартир, які не є об`єктами приватизації на підставі статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не відноситься.

Виходячи з викладеного, враховуючи, що позивач вселена у квартиру на законних підставах, незаконність проживання ніхто не оспорює, відсутність ордеру позбавляє позивача реалізувати своє право на приватизацію квартири та враховуючи, що є всі необхідні документи для проведення приватизації вищезазначеного житлового приміщення, крім ордеру, який вона не може надати з незалежних від неї причин, тому суд вважає відмову відповідача у приватизації житла по заяві позивача неправомірною, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню - з урахуванням 4-х зареєстрованих у спірній квартирі осіб.

Керуючись Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 5, 11-13, 89,247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання неправомірною відмову у приватизації житла та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Шевченківському району здійснити на користь ОСОБА_1 приватизацію 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 , за відсутності ордера на житлове приміщення, на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Повне найменування сторін:

- позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

- відповідач -Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, ЄДРПОУ 37573885, адреса: проспект Моторобудівників 34, м. Запоріжжя.

треті особи:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Зарютін П.В.

14.07.26