Ухвала суду № 138385369, 09.07.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/106/26

ун. № 759/18274/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

09 липня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши заяву Київської міської ради про забезпечення позову у цивільний справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа: Департамент територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради про усунення перешкод у користуванні та володінні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2026 Дем`янчук С.Р., яка діє в інтересах Київської міської ради, через систему «Електронний суд» звернулася до Святошинського районного суду м. Києва із позовом, в якому просить усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міськради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою, яка прилягає до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:319:0063, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 шляхом зобов`язання відповідача знести об`єкт самочинного будівництва - нежитлову будівлю, загальною площею 51, 4 кв.м за адресою АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Подоляка І.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.07.2018, індексний номер: 41853966, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1588354880000.

Крім того, позивач одночасно із подачею позовної заяви скерувала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нежитлову будівлю, загальною площею 51,4 кв.м за адресою АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Подоляка І.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.07.2018, індексний номер: 41853966, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1588354880000, а також заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно (приймати рішення про державну реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін, інше) стосовно нежитлової будівлі, загальною площею 51,4 кв.м за адресою АДРЕСА_2 право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Подоляка І.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.07.2018, індексний номер: 41853966, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1588354880000.

Суддею зі змісту заяви про забезпечення позову встановлено, що з метою уникнення ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду у сторони позивача виникла необхідність у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю, яка самовільно була побудована відповідачем на спірній земельній ділянці. Така необхідність викликана ризиком того, що власник нежитлового приміщення може відчужити належне їй майно, тим самим «знявши» із себе статус відповідача та ускладнивши судовий розгляд даної справи, зокрема необхідністю заміни відповідача.

Суддя, розглянувши заяву про забезпечення позову та додані документи, а також вивчивши наявні у розпорядженні суду матеріали, доходить такого висновку.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту заяви Київської міської ради та долучених до неї додатків суддею вбачається, що застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на самочинно збудовану нежитлову будівлю є співмірним із заявленими позовними вимогами - знесення самочинно збудованого нежитлового приміщення.

Суддя вважає за необхідне нагадати, що інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

У даному випадку заходи забезпечення позову у разі їх застосування матимуть позитивний результат та будуть спрямовані на забезпечення у подальшому належного виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу приписів ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову з позовними вимогами, суддя доходить висновку про наявність достатніх підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у цивільний справі за позовом Київської міської ради.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 76-81, 89, 149, 150, 258-261, 352-354 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Київської міської ради про забезпечення позову у цивільний справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа: Департамент територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради про усунення перешкод у користуванні та володінні земельною ділянкою - задовольнити.

Накласти арешт на нежитлову будівлю, загальною площею 51,4 м2 за адресою АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Подоляка І.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.07.2018 №, індексний номер: 41853966, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1588354880000.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно (приймати рішення про державну реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін, інше) стосовно нежитлової будівлі, загальною площею 51,4 м2 за адресою АДРЕСА_2 право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Подоляка І.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.07.2018 №, індексний номер: 41853966, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1588354880000.

Стягувач: Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, адреса місцезнаходження: 01636, м. Київ, вул. Хрещатик, 36.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Єросова І.Ю.