Рішення № 138383996, 20.07.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/710/26

2/134/539/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 липня 2026 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Швець Л.В.,

при секретарі судового засідання Томашенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні суду в селищі Крижопіль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

30 квітня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» через систему «Електронний суд» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 952,27 гривень та судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16 березня 2020 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 27-008-850-2-20-Г (з ануїтентними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в «МЕГАБАНК», розміщені на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір.

За умовами п. 7.1 Кредитного договору, він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 19 січня 2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним.

АТ «Мегабанк» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит в розмірі 20689,66 грн.

03 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року, між Акціонерним товариством «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Мустанг Фінанс» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги. ТОВ «Фінансова Компанія «Мустанг Фінанс» є фінансовою установою та має діючу ліцензію для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, зокрема з надання послуг з факторингу, від 14 березня 2024 року.

Таким чином, Новий кредитор ТОВ «Фінансова Компанія «Мустанг Фінанс» набув право вимоги до Боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до Відповідача боржника за Кредитним договором № 27-008-850-2-20-Г від 16 березня 2020 року.

27 грудня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Мустанг Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» уклали договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.

ТОВ «ФК Єврокредит» є фінансовою установою та має діючу ліцензію для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, зокрема з надання послуг з факторингу, надання коштів та банківських металів у кредит, від 14 березня 2024 року.

Таким чином, відповідно до умов Договору № 1/12 ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості Боржників за Основними Договорами. Відповідно до Додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло і право вимоги до Відповідача боржника за Кредитним договором № 27-008-850-2-20-Г від 16 березня 2020 року.

Згідно з Розрахунком заборгованості Відповідача-боржника за Кредитним договором № 27 008-850-2-20-Г від 16 березня 2020 року, сформованої АТ «Мегабанк» станом на 03 вересня 2024 року (дата укладання Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги) заборгованість Відповідача становить 14952,27 грн з яких: 9425,16 грн заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена); 5527,11 грн. заборгованість за відсотками (в тому числі прострочена).

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «Фінансова Компанія «Мустанг Фінанс», а в подальшому ТОВ «ФК Єврокредит», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «Мегабанк» станом на день відступлення права вимоги 03.09.2024 року. У свою чергу, ні ТОВ «Фінансова Компанія «Мустанг Фінанс», ні ТОВ «Фінансова компанія Єврокредит» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови Кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.

Таким чином, ТОВ «ФК Єврокредит» наділено правом вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 27-008-850-2-20-Г.

Враховуючи викладене позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 27-008-850-2-20-Г в загальній сумі у розмірі 14952,27 грн. Разом з тим просить стягнути з відповідача судові витрати у виді судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 11200,00 грн.

Ухвалою суду від 05 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

02 червня 2026 року справа була знята із розгляду у зв`язку із перебуванням головуючої у відпустці.

Ухвалою суду від 25 червня 2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку із неявкою відповідача.

Сторони в судове засідання, яке призначене на 20 липня 2026 року, не з`явилися.

Представник позивача в позовній заяві вказав про проведення розгляду справи у відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не подавав. Про дату, час і місце судового засідання відповідач повідомлявся шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, які повернулися до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до вимог пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу.

Враховуючи зазначені обставини суд, зважаючи на зміст заяви позивача, ухвалою від 20 липня 2026 року вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, відповідно до положень ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 16 березня 2020 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 27-008-850-2-20-Г (з ануїтентними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в «МЕГАБАНК», розміщені на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір.

За умовами п. 2 Кредитного договору, кредит надається на строк з 16 березня 2020 року по 15 березня 2022 року включно, загальний розмір кредиту 20689,66 грн; процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована) 39% річних, реальна процентна ставка 59,92 %; розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, в % від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця 0; розмір щомісячного платежу, грн, який включає суму ануїтетного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця 1266,65 грн; Процентна ставка за користування Кредитом понад строк, вказаний в п. 2.2. Договору, % 0.1 річних; рахунок для сплати щомісячного платежу, штрафу, комісії та пені (далі транзитний рахунок) - НОМЕР_1 .

Згідно п.п. 5.4 кредитного договору сторони погодили та своїм підписом Позичальник підтвердив, що цей Кредитний договір з усіма додатками та Договором, являють у сукупності для Сторін один єдиний Договір, у зв`язку з чим істотні умови, які є обов`язковими для Договору відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у тексті цього Кредитного договору, чи додатках до нього, так i у правилах.

Відповідно п.п. 3.2.1. відповідач зобов`язався повернути кредит у повному обсязі до 16.00 годин 15 березня 2022 року.

АТ «Мегабанк» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит в розмірі 20689,66 грн, що підтверджено заявкою на видачу готівки № ТR.2115378.3670.2015 від 16 березня 2020 року.

Відповідач користувався кредитними коштами, що підтверджується виписками з особового рахунку.

Так, згідно з довідкою-розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за Договором № 27-008-850-2-20-Г від 16 березня 2020 року станом на 03 вересня 2024 року становить 9 425,16 грн, з якої: заборгованість за відсотками (в тому числі прострочена) - 5 527,11 грн, загальна сума заборгованості - 14 952,27 грн.

Зазначений розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості та умовами Договору укладеного між відповідачем та АТ «Мегабанк», що наявні в матеріалах справи.

Слід зазначити, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

У постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі № 274/7221/19 (провадження № 61-1513св23) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до п. 61, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (яке є чинним на час вирішення справи судом апеляційної інстанції), форма клієнтських рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Клієнтські рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: номер клієнтського рахунку дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; сума вхідного залишку за рахунком; код ID НБУ банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку. Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, виписка за рахунком може бути належним доказом заборгованості позичальника за сумою кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Подібні висновки Верховний Суд виклав у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 20 жовтня 2020 року у справі № 456/3643/17 (провадження № 61-9882св20), від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (провадження № 61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19).

Згідно із нормами чинного законодавства, належним та допустимим доказом на підтвердження виконання АТ «Мегабанк» обов`язку з надання кредитних коштів ОСОБА_1 є виписка по рахунку відповідача у АТ «Мегабанк», яка надана позивачем до суду і наявна в матеріалах справи.

Відтак, позивачем підтверджено виконання АТ «Мегабанк» умов укладеного Договору № 27-008-850-2-20-Г від 16 березня 2020 року, надання відповідачу кредитних коштів і наявність у нього заборгованості у розмірі 14952,27 грн

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Із положень частини першої статті 526 ЦК України випливає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Щодо переходу прав вимоги до ТОВ «ФК Єврокредит» суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

03 вересня 2024 року між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240, відповідно до умов договору АТ «Мегабанк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлене право вимоги за Договором № 27-008-850-2-20-Г від 16 березня 2020 року.

В подальшому, 27 грудня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12, відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлене право вимоги за Договором № 27-008-850-2-20-Г від 16 березня 2020 року на загальну суму заборгованості 14952,27 грн.

Судом встановлено, що укладення договорів відступлення права вимоги підтверджується належними письмовими доказами, а саме договорами відступлення права вимоги, витягами з реєстрів боржників, платіжними документами щодо виконання умов договорів та іншими матеріалами справи. Таким чином, право вимоги за кредитним договором № 27-008-850-2-20-Г від 16 березня 2020 року перейшло від АТ «Мегабанк» до ТОВ «ФК Єврокредит», яке набуло статусу нового кредитора у спірному зобов`язанні.

Суд, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясував усі обставини справи, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, і з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, дійшов до висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Єврокредит» слід стягнути заявлену заборгованість за Договором № 27-008-850-2-20-Г від 16 березня 2020 року в розмірі 14952,27 гривень, з яких: 9425,16 гривень - заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена); 5527,11 гривень - заборгованість за відсотками (в тому числі прострочена).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, пов`язані із розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд враховує, що ч.1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з договором про надання правничої допомоги № 1/07 від 01 липня 2025 року правову допомогу позивачу у справі надавало Адвокатське об`єднання «АЛЬЯНС ДЛС». Згідно витягу з акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12103201 від 05.01.2026 року вартість проведення юридичного та фінансового аналізу 1 Боржника 1 200,00 грн, складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з боржника 10 200,00 грн, загальна сума за надання послуг становить 11 200,00 грн.

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Враховуючи вищевказане та те, що зазначені витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, типовість позовів про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 11200 гривень, який є завищеним, тому суд вважає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 гривень, є співмірними зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, та значенням справи для сторін.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією № 8495 від 29 квітня 2026 року позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн судового збору, сплаченого при подачі даного позову та 4000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 7781, 141, 247, 280284, 289 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (код ЄДРПОУ 40932411) заборгованість за кредитним договором № 27-008-850-2-20-Г від 16 березня 2020 року, у загальному розмірі 14 952 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні 27 копійок, з яких: 9 425,16 грн заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена), 5 527,11 грн заборгованість за відсотками (в тому числі прострочена).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (код ЄДРПОУ 40932411) судовий збір 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», місцезнаходження: пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 40932411.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя