Рішення № 138383866, 20.07.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"20" липня 2026 р.Справа № 390/1152/26 Провадження № 2/390/818/26

Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі головуючої судді Підгірської Г.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення 34 291,57 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова Компанія «Солвентіс» звернулося до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 34 291,57 грн.

В обґрунтування позову вказує, що 21.11.2020 між ТОВ «Алекскредит» та відповідачем укладено договір про надання кредиту № 4203578, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором, надавши можливість відповідачу користуватися кредитними коштами, однак позичальник не повернув отримані кошти та не сплатив за користування кредитом.

В подальшому між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» 29.10.2025 укладено договір факторингу № 29/10-2025, а між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Фінансова Компанія «Солвентіс» 31.10.2025 укладено договір факторингу № ДФ-31102025, за якими в кінцевому результаті до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на заборгованість за договором про надання кредиту № 4203578 від 21.11.2020.

Ухвалою суду від 30.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Позивач в судові засідання 25.05.2026 і 13.07.2026 не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання 25.05.2026 і 13.07.2026 також не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності, відзиву не подав.

Справа розглядається відповідно до статей 280-281 ЦПК України, в порядку заочного розгляду, за формою спрощеного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, на підставі наявних доказів.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом частин четвертої і п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, згідно з частиною першою та другою статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, згідно з статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно зі статтею 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 21.11.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 4203578 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «PS4203578», відповідно до якого кредитодавець надав відповідачу кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за його користування відповідно до умов, зазначених в цьому договорі і додатках до нього.

Кредитні кошти у розмірі 5 000,00 перераховано ОСОБА_1 на платіжну картку 4149-49ХХ-ХХХХ-4359 21.11.2020 у безготівковій формі, що підтверджується довідкою ТОВ «Елаєнс».

За умовами договору кредиту строк кредитування становить з 21.11.2020 по 06.06.2021.

Процентна ставка за користування кредитними коштами становить: з 21.11.2020 до 08.12.2020 1,53 % від суми кредиту за кожний день користування ним; з 09.12.2020 по 07.01.2021 1,7 %; з 08.01.2021 по 06.06.2021 3 %.

Відповідачем 08.12.2020 частково погашено заборгованість на суму 1 300,50 грн, що підтверджується детальним «щоденним» розрахунком заборгованості за договором про надання кредиту № 4203578 від 21.11.2020.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором кредиту у нього виникла заборгованість.

29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» укладено договір факторингу № 29/10-2025, відповідно до умов якого з урахуванням реєстру боржників до ТОВ «Секвоя Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання кредиту № 4203578 від 21.11.2020.

31.10.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Фінансова Компанія «Солвентіс» укладено договір факторингу № ДФ-31102025, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Солвентіс» перейшло право вимоги до відповідача за договором про надання кредиту № 4203578 від 21.11.2020.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Отже, внаслідок укладення договорів факторингу ТОВ «Фінансова Компанія «Солвентіс» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором про надання кредиту № 4203578 від 21.11.2020.

Позивачем пред`явлено до стягнення заборгованість ОСОБА_1 у сумі 34 291,57 грн, що складається з:

4 999,50 грн заборгованості по тілу кредиту;

29 292,07 грн заборгованості за процентами.

У зв`язку з тим, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, суму отриманих кредитних коштів не повернув, суд дійшов висновку про наявність визначених законом підстав для стягнення з позичальника на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у сумі 4 999,50 грн.

Разом з тим, зваживши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «Фінансова Компанія «Солвентіс» у повному обсязі, враховуючи таке.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18) зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18).

У постанові від 05.04.2023 в справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Умовами договору про надання кредиту передбачено строк кредитування з 21.11.2020 по 06.06.2021.

Однак відповідно до детального «щоденного» розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 4203578 від 21.11.2020 проценти за користування кредитними коштами продовжували нараховуватися до 06.07.2021.

Як встановлено судом, 21.11.2020 відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 5 000,00 грн.

Проценти нараховуються за процентною ставкою: з 21.11.2020 до 08.12.2020 1,53 % від суми кредиту за кожний день користування ним; з 09.12.2020 по 07.01.2021 1,7 %; з 08.01.2021 по 06.06.2021 3 %.

Таким чином, встановлені у даній справі фактичні обставини свідчать, що у позичальника виникло зобов`язання зі сплати процентів за кредитним договором у розмірі, що розрахований за погодженими сторонами договору процентними ставками за кожний день користування кредитом протягом строку кредитування.

Отже, розмір процентів становить:

5 000,00 грн ? 1,53 % ? 18 днів = 1 377,00 грн;

5 000,00 грн ? 1,7 % ? 30 днів = 2 550,00 грн;

5 000,00 грн ? 3 % ? 150 днів = 22 500,00 грн.

Загальний розмір процентів за користування кредитом становить 26 427,00 грн (1 377,00 грн + 2 550,00 грн + 22 500,00 грн).

Отже, заявлені позивачем до стягнення проценти у розмірі 29 292,07 грн нараховані поза межами погодженого сторонами строку кредитування, а тому підлягають перерахунку.

З огляду на викладене, враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості у розмірі 1 300,50 грн, стягненню з відповідача підлягають 4 999,50 грн основної заборгованості та 25 127,00 грн процентів за користування кредитом, всього 30 126,50 грн.

При зверненні з позовом у позовній заяві представником позивача було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.

За умовами частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» та Адвокатським бюро «Сергія Пошелюзного» укладено договір про надання правової допомоги №43657029/01 від 02.01.2026, додаткову угоду від 27.03.2026 № 4203578 до нього. Також додано свідоцтво адвоката Пошелюзного С. В., детальний опис наданих робіт і акт прийому-передачі наданих послуг на суму 6 000,00 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, враховуючи висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, а також, що справа є незначної складності, в такій категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, обсяг досліджених доказів є невеликим, участі в судових засіданнях адвокат не приймав, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою і частиною задоволених позовних вимог у цій справі.

Зважаючи на предмет спору, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, який згідно з пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі статті 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено на 87,85 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 338,15 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, 526, 530, 549, 624, 626, 638, 1049, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення 34 291,57 грн задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс» 30 126 (тридцять тисяч сто двадцять шість) грн 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс» судовий збір у розмірі 2 338 (дві тисячі триста тридцять вісім) грн 15 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс» 2 000,00 (дві тисячі) грн витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 43657029;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Г.О. Підгірська