Постанова № 138383788, 21.07.2026, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/781/26

Провадження № 3/708/309/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Чигирин

Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Попельнюх А. О. розглянув справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВПД № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, відносно:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстр.: АДРЕСА_1 , прож.: АДРЕСА_2 , непрацевлаштованого,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 05.06.2026 о 09:40 год в м. Чигирині по автодорозі Р-10 керував транспортним засобом Fiat Florino, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем марки Toyota корола версо, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдав матеріальних збитків. Водій порушив п. 13.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного порушення не визнав. Суду надав відповідні письмові заперечення, у яких зазначив, що зі складеним відносно нього протоколом він не погоджується, оскільки рухався у своїй смузі руху із дозволеною швидкістю. Раптово йому на зустріч виїхав автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , створивши аварійну ситуацію та пряму загрозу життю і здоров`ю. З метою уникнення лобового зіткнення, діючи в умовах крайньої необхідності він був змушений здійснити маневр ліворуч. Проте водій іншого автомобіля в останній момент також змінив траєкторію руху, внаслідок чого відбулося зіткнення. У момент подій у автомобілі ОСОБА_1 працював відеореєстратор, тому на підтвердження власних тверджень він надав суду відповідний відеозапис.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що рухаючись зазначеною автомобільною дорогою у межах міста Чигирина у районі повороту на «Селище» він трохи змістився лівіше, оскільки через значну ямковість на його смузі руху їхати там було неможливо. Перебуваючи на своїй смузі руху він бачив, що на значній відстані йому на зустріч рухається автомобіль синього кольору, тому продовжував рух, але неочікувано йому на зустріч виїхав автомобіль Фіат під керуванням ОСОБА_1 . Після візуального контакту із автомобілем під керуванням ОСОБА_1 , який рухався йому на зустріч, ОСОБА_2 почав відразу повертати правіше, намагався гальмувати, проте зіткнення не вдалося уникнути, оскільки водій автомобіля Фіат несподівано змінив напрямок руху та виїхав на зустрічну смугу руху. Зіткнення відбулося на смузі руху ОСОБА_2 , тому він вважає, що у ДТП винен водій ОСОБА_1 .

Заслухавши учасників, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, а також додатково надані ОСОБА_1 докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя з`ясовує чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є пом`якшуючі та обтяжуючі вину обставини, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясовує інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративним правопорушенням, відповідальність за вчинення якого передбачена статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 13.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Крім того, підпунктами б, д пункту 2.3. Правил дорожнього руху визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

На підставі п. 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год (п. 12.1 12.4 ПДР).

У діях ОСОБА_1 судом установлена наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП підтверджується:

- даними складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 684440 від 05.06.2026;

- даними витягу з бази даних адмінпрактики щодо складеного відносно ОСОБА_1 протоколу за ст. 124 КУпАП;

- даними рапорту від 05.06.2026;

- даними схеми місця ДТП від 05.06.2026, якими підтверджено, що ДТП мала місце на смузі руху транспортного засобу Toyota корола версо, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 05.06.2026, якими підтверджено, що ОСОБА_1 безпосередньо перед ДТП виїхав на зустрічну смугу руху;

- письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 05.06.2026, якими підтверджено виїзд ОСОБА_1 безпосередньо перед зіткненням на зустрічну смугу руху;

- поясненнями ОСОБА_1 ;

- поясненнями ОСОБА_2 ;

- даними витягу з ІКС ІПНП щодо виданого на ім`я ОСОБА_1 посвідчення водія;

- даними відеозапису подій із відеореєстратора з автомобіля ОСОБА_1 .

Ураховуючи наведене суд дійшов висновку, що водій ОСОБА_1 внаслідок раптової зміни напрямку руху автомобіля під його керуванням та виїзду на зустрічну смугу руху, безпосередньо перед автомобілем Toyota корола версо, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , допустив численні порушення Правил дорожнього руху. Допущені ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, тому наявні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Твердження ОСОБА_1 про вчинення ним дій у стані крайньої необхідності суд оцінює критично з огляду на таке.

Відповідно до статті 18 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Натомість, ураховуючи дорожню обстановку, яка мала місце безпосередньо до зіткнення транспортних засобів, суд зазначає, що ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість уникнути зіткнення шляхом зміни напрямку руху автомобіля під його керуванням без виїзду на зустрічну смугу руху, оскільки з правої сторони відносно напрямку його руху було достатньо вільного місця для уникнення зіткнення. Крім того суд ураховує, що з моменту першого візуального контакту із зустрічним автомобілем, який рухався безпосередньо на зустріч ОСОБА_1 , і до моменту зіткнення автомобілів, останній не вжив жодних дій для зменшення швидкості руху чи повної зупинки транспортного засобу, що безпосередньо підтверджено наданим суду відеозаписом. Відповідно посилання ОСОБА_1 на вчинення ДТП у стані крайньої необхідності не відповідає дійсним обставинам справи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, під час судового розгляду доведена «поза розумним сумнівом».

Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, судом обставини як пом`якшують або обтяжують його відповідальність не встановлені.

Згідно санкції ст. 124 КУпАП вчинення вказаного правопорушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинене ним порушення суд першочергово враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Ураховуючи викладені обставини суд також звертає увагу на поведінку ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом безпосередньо до дорожньо-транспортної пригоди, а також його ставлення до вчиненого та його наслідків.

Зокрема, під час дослідження відеозапису із відеореєстратора автомобіля Фіат, д.н.з. НОМЕР_1 , судом було установлено, що ОСОБА_1 рухався у межах міста Чигирин із постійним перевищенням дозволеної швидкості руху, яка доходила до 77-78 км/год. Обрану ним швидкість руху під час розгляду справи ОСОБА_1 обґрунтовував спочатку малозначністю такого порушення та можливістю допущення водієм таких порушень, а згодом послався на рух із такою швидкістю поза межами населеного пункту, що не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи.

У подальшому, продовжуючи рух із перевищенням дозволеної швидкості руху та перебуваючи у кінці підйому, не зважаючи на наявність суцільної розмітки та положення пп. г п. 14.6 ПДР, які забороняють здійснення обгону, імовірно з метою збереження швидкості руху ОСОБА_1 здійснив маневр обгону.

Безпосередньо перед зіткненням транспортних засобів, не зважаючи на продовження порушення ним ПДР у частині дозволеної швидкості руху у межах населеного пункту, маючи достатньо часу не вжив заходів для зменшення швидкості руху, не застосував гальмування навіть після виникнення небезпеки для руху, та змінив напрямок руху із виїздом на зустрічну смугу. А після вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди свою поведінку обґрунтував крайньою необхідністю та відсутністю у його діях будь-яких порушень.

Усе наведене у сукупності дає суду підстави для висновку, що ОСОБА_1 має зневажливе ставлення до визначених для всіх водіїв Правил дорожнього руху, оскільки допускає їх довільне тлумачення та застосування, надаючи пріоритети власним інтересам та побажанням, що відповідно має наслідком вчинення ним свідомих порушень установлених Правил. Відсутність усвідомлення негативних наслідків такої поведінки, яка включала численні порушення, лише підтверджує, що за таких обставин досягнення мети застосування адміністративного стягнення можливо виключно у випадку застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення спеціального права максимальною тривалістю. На переконання суду застосування іншого більш м`якого стягнення у виді штрафу, з урахуванням вже сформованої манери поведінки та набутих звичок керування транспортними засобами, лише буде сприяти вчиненню ним порушень у подальшому, що вочевидь суперечить завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення та інтересам демократичного суспільства.

Також відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124, ст. 130, ст.ст. 283, 284, 287 КУпАП, суддя

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: казначейство України (ел.адм. подат.), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ