Ухвала суду № 138383667, 15.07.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/3816/26

Провадження 1кп/712/752/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

з участю: прокурора ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Соснівського районного суду м. Черкаси Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону подано обвинувальний акт, який затверджено у кримінальному провадженні № 42023113330000037 від 24.07.2023 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України

До суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 , яка представляє інтереси обвинуваченого ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України прокурору, обґрунтовуючи клопотання тим, що на думку сторони захисту обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України в зв`язку з невідповідністю п. 3, 5, 7 ч. 2 ст. 291 КПК України з наступних підстав. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України. В обвинувальному акті має місце неконкретний виклад фактичних обставин, що полягає зокрема у відсутності конкретизації яким саме чином з боку ОСОБА_5 відбулось зловживання повноваженнями, якими конкретно повноваженнями та у який спосіб, з якою метою та яким мотивом нібито вчинене кримінальне правопорушення. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Крім того, всі дії що вчинив ОСОБА_5 були вчинені з метою виконання рішення суду. Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Також, за поведінкою арбітражного керуючого здійснювався судовий контроль (шляхом систематичного подання звітів та інформації до суду) та контроль кредиторів, що вкотре свідчить про виконання арбітражним керуючим своїх повноважень відповідно до закону та рішення суду.

Здійснюючи повноваження ліквідатора у справі про банкрутство ДП «ЧБМУ» ОСОБА_5 використовував їх виключно з тією метою, з якою їх було йому надано Законом та судом з метою задоволення (погашення( вимог кредиторів. При цьому, хоча диспозиція інкримінованої статті (365-2) КК України не містить детального визначення поняття «зловживання повноваженнями».

Вчинення арбітражним керуючим під час виконання обов`язків ліквідатора дій направлених на погашення вимог кредиторів не може визнаватися зловживанням таким правом, а навпаки прямим чітким виконанням своїх обов`язків, а також рішення суду про визнання боржника банкрутом. ОСОБА_5 виконував свої повноваження на виконання рішення суду, з урахуванням максимально можливого задоволення вимог кредиторів, а отже зловживання повноваженнями з боку обвинуваченого - відсутні.

Обов`язковою ознакою злочину в даному випадку є наявність тяжких наслідків. Згідно з ч. 4 примітки до ст. 364 КК України тяжкими наслідками у ст. 364- 367 вважаються такі наслідки, які у 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Станом на 2023 р. НМДГ становив 1342 грн, відповідно тяжкими наслідками мала б бути шкода у розмірі 335 500 грн.Відповідно до висновку експерта ринкову вартість об`єкта нерухомості за адресою м. Черкаси, вул. Надпільна 222 неможливо визначити. Орієнтир вартості об`єкта нерухомості, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького 141 станом на 16.03.2023 р. З 735 000 грн. (з урахуванням ПДВ). Орієнтир вартості комплексу будівель за адресою: м Черкаси, вул. Олени Теліги, 16 станом на 24.04.2023 р. становить 8 067 000 грн. з урахуванням ПДВ. (Том №40, ст. 149-150). Тобто внаслідок проведеної експертизи чітко визначити ринкову вартість об`єктів на момент їх продажу не було можливим.

Стороною обвинувачення не встановлено наявність неправомірної вигоди в обвинувальному акті.

У обвинувальному акті у провадженні № 42023113330000037, відсутні будь-які фактичні дані, які б підтверджували наявність умислу ОСОБА_5 на вчинення будь-яких протиправних дій, крім того відсутні обгрунтування наявності корисливого мотиву та спеціальної мети. ОСОБА_5 , як вже зазначалось раніше, був призначений арбітражним керуючим відповідним рішенням суду, відтак, його дії були продиктовані виключно бажанням виконати належним чином судове рішення. Умисел на вчинення протиправних дій має на увазі розуміння особою, що вона порушує закон та її свідоме бажання так вчинити. Водночас виконання рішення суду не може свідчити про наявність умислу на вчинення злочинних дій.

Також в обвинувальному акті відсутні відомості щодо наявності корисливого мотиву та мети отримати неправомірну вигоду: жодної інформації які обставини справи можуть підтвердити зауважене (наприклад, факт попередньої змови, підробка документів, несанкціоноване втручання в електронні системи тощо). Сторона обвинувачення вказує про їх наявність, але це жодним чином не випливає з фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті.

В обвинувальному акті не наведено жодних обставин, що могли б підтвердити зловживання ОСОБА_5 своїми повноваженнями, наявність шкоди, прямого умислу,корисливого мотиву та спеціальної мети. Відтак, слід вважати, що склад кримінального правопорушення в такому разі є недоведеним, а відповідно відсутнім.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, у обвинувальному акті повинна міститись інформація щодо потерпілого. Фонд державного майна України не може в цьому випадку бути потерпілим. Провадження було розпочато за відсутності заяви потерпілого, хоча відповідно до ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, ст. 365-2 (зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги) КК України.

Відповідно до відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, власником майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 станом на 26.12.2005 р., була Держава в особі Верховної Ради України в господарському віданні державного підприємства «черкаське будівельно-монтажне управління».

Згідно з відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, власником майна, розташованого за адресою Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Конєва 16, станом на 26.12.2005 р., була Держава в особі Верховної Ради України в господарському віданні державного підприємства «Черкаське будівельно-монтажне управління».

Відповідно до відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, власником майна, розташованого за адресою АДРЕСА_2 станом на 12.04.2006 р., була Держава в особі Верховної Ради України в господарському віданні державного підприємства «Черкаське будівельно-монтажне управління».

Таким чином, з вищенаведеного власником майна, що визнано предметом кримінального правопорушення, є держава в особі Верховної Ради України, а фактично передача майна відбулась на підставі рішення Міністра оборони України.

Фонд державного майна не був власником майна, що є предметом кримінального правопорушення. Також випливає, що на момент відчуження відповідного майна, ДП «Черкаське будівельно-монтажне управління» перебувало у сфері управління Міністерства оборони України, а не Фонду державного майна України. До Фонду державного майна згадане підприємство потрапило вже після відчуження відповідного майна, з чого слідує, що Фонду державного майна України не була заподіяна жодна шкода, оскільки останній не мав права власності, а також не здійснював управління відповідним майном.

Відтак, відсутні будь-які підстави вважати Фонд державного майна потерпілим від кримінального правопорушення №42023113330000037.

В обвинувальному акті стороною обвинувачення зазначено, що розмір шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, становить у розмірі 4 510 251,11 грн. водночас такий розмір шкоди не обґрунтований належним чином. Крім того, в акті містяться суперечливі дані щодо чіткого визначення розміру шкоди.

В обвинувальному акті також міститься інформація про те на скільки нібито вартість продажу є нижчою за оціночну вартість та ринкову вартість об`єктів нерухомості, що не підтверджується належними доказами у кримінальному провадженні.

Крім того, надалі в обвинувальному акті зазначається про отримання ОСОБА_5 «неправомірної вигоди» у розмірі 3% суми погашених вимог кредиторів, «чим було спричинено державі шкоду в розмірі 4 510 251, 11 грн.». Тобто з наведеного формулювання випливає, що сторона обвинувачення вважає, що нібито державі була заподіяна шкода виключно внаслідок отримання у встановленому законодавством порядку арбітражним керуючим своєї винагороди, а не у розмірі проданого майна, упущеної вигоди тощо. Вважаємо, що в цьому випадку слід говорити про непослідовність з боку сторони обвинувачення та бажання визначити хоча б якийсь розмір заподіяної шкоди без жодних обґрунтованих висновків.

В даному випадку не йдеться про неправомірну вигоду, оскільки винагорода отримана ОСОБА_5 чітко визначена чинним законодавством України, а саме ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вважає, що безпідставно визначений розмір шкоди стороною обвинувачення становить порушення п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України, а отже обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

В доданому до обвинувального акта реєстрі наявні такі порушення:

1. У розділі І «Проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії міститься інформація про клопотання, запити, довідки, висновки експертів, вимоги, водночас це не процесуальні дії, а процесуальні рішення. Тобто ця інформація повинна міститись у розділі II.

2. У переважній більшості випадків не вказано час проведення процесуальної дії.

У розділі II відсутні реквізити ухвалених процесуальних рішень та номер

кримінального провадження.

Розділ III, що має визначати заходи забезпечення кримінального провадження

не містить номер справи та номер провадження, в якій ухвалено відповідні рішення.

Також у ОСОБА_6 не в усіх випадках визначено строки застосування заходів

забезпечення кримінального провадження.

У Розділі III сторона обвинувачення визначає як захід забезпечення кримінального провадження клопотання, водночас клопотання є процесуальним інструментом (формою звернення) для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а не безпосередньо заходом забезпечення, вичерпний перелік яких наведено у ч. 2 ст. 131 КПК України.

Вказані недоліки обвинувального акту є суттєвими та такими, що не можуть

бути усунені під час підготовчого засідання.

Захисник ОСОБА_4 на підготовчому судовому засіданні клопотання про повернення обвинувального акту підтримала з підстав викладених у письмовому клопотанні та просила задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_5 на підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання захисника.

Прокурор на підготовчому судовому засіданні заперечувала проти заявленого клопотання, просив суд відмовити у його задоволенні, вважає, що при складанні обвинувального акту відсутні порушення передбачені ст. 291 КПК України, просив призначити у даному кримінальному провадженні судовий розгляд.

Суд, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту, клопотання сторони захисту, приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення заявленого клопотання з огляду на наступне.

Підстави для повернення обвинувального акту прокурору визначені в п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, яким передбачено, що суд має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Таким чином, вказаною нормою закону визначено виключений перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору, а саме невідповідність обвинувального акту вимогам закону. Інші недоліки, допущені органом досудового розслідування та прокурором під час досудового розслідування, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору, а тому в задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту необхідно відмовити.

Перевірка доводів, що зазначаються стороною захисту адвокатом ОСОБА_4 в обґрунтування позиції про повернення обвинувального акта, потребує дослідження матеріалів кримінального провадження, що виходить за межі повноважень суду на стадії підготовчого судового засідання.

Таким чином, при розгляді клопотання захисника ОСОБА_4 ро повернення обвинувального акта прокурору судом не встановлено таких його недоліків, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд. Водночас сторона захисту не позбавлена права висловлювати свої доводи на стадії судового розгляду під час дослідження судом доказів.

Дане кримінальне провадження підсудне Соснівському районному суду м. Черкаси. Під час проведення досудового розслідування були дотримані вимоги Кримінального процесуального Кодексу України про забезпечення обвинуваченому права на захист. Угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості не н

адходило. Підстав для закриття обвинувального акту, його повернення не вбачається.

Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог Кримінального процесуального Кодексу України. Порушень норм Кримінального процесуального кодексу України при проведенні досудового розслідування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 314 316, 217, 291, 350 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в залі Соснівського районного суду м. Черкаси на 27 липня 2026 року о 15 год. 00 хв.

В судове засідання викликати учасників судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 15 липня 2026 року.

Повний текст ухвали проголошено 17 липня 2926 року о 11 годині 00 хвилин.

Головуючий: