Рішення № 138383167, 20.07.2026, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

Справа №954/129/26

Провадження №2/568/525/26

20 липня 2026 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Кондратюка В.В.

секретаря судового засідання Ковальчук Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радивилові, Дубенського району Рівненської області, в порядку спрощеного позовного провадження із викликом (повідомленням) сторін, цивільну справу за позовною Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», яка подана представником - адвокатом Усенком Михайлом Ігоровичем до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, та

ВСТАНОВИВ:

Зміст заявлених позовних вимог

17.02.2026 Представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», подав до Нововоронцовського районного суду Херсонської області позовну заяву до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2490904 від 06.06.2020, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2490904 від 06.06.2020 року в загальному розмірі 16400 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»; витрати на сплату судового збору у розмірі 3 328, 00грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн. Також просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача та проти заочного розгляду справи не заперечує.

На обґрунтування позовних вимог зазначає наступне.

06.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (надалі - Товариство) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено Договір №2490904 про надання споживчого кредиту (надалі - Договір), відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 5000 грн на умовах визначених кредитним договором, а Споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

В позові йдеться про те, що Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Відповідно до умов договору Споживач зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором (п.5.4 договору), однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

Позивач вказує, що у порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач не виконав свої зобов`язання - не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у Відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.

У позові покликається на те, що термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та комісії у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором. Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 16 400 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 5 000 грн; заборгованість за процентами - 11400 грн; заборгованість за штрафом - 0 грн.

Щодо відступлення права вимоги, позивач наводить такі доводи.

08.02.2021 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «КредитКапітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-08022021, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2490904 від 06.06.2020 року.

Крім того, у позові зазначає, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесено витрати в сумі 8 000,00 грн. на професійну правничу допомогу АО «Апологет» на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, що підтверджується актом наданих послуг правової (правничої) допомоги та детальним описом наданих послуг.

Процесуальний хід справи

17.05.2026 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Нововоронцовського районного суду Херсонської області головуючим суддею визначено суддю Гончаренка О. В.

24.02.2026 у відповідності до положень ч. 8 ст. 187 ЦПК України, оскільки відповідачем у вищевказаній позовній заяві зазначена фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддею, з метою визначення підсудності, було вжито заходів для отримання інформації з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи - відповідача.

Згідно сформованої відповіді з ЄДДР № 2379243 від 24.02.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

24.02.2026 ухвалою судді Нововоронцовського районного суду Херсонської області справу передано на розгляд за територіальною підсудністю до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.

14.04.2026 справа надійшла до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Макеєва С. В.

21.04.2026 ухвалою судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області позовну заяву передано до Радивилівського районного суду Рівненської області, оскільки відповідач зареєстрований в селі Ситне, яке до прийняття постанови ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ знаходилося на території Радивилівського району Рівненської області, на яку на даний час розповсюджується територіальна юрисдикція (підсудність) Радивилівського районного суду Рівненської області.

19.05.2026 позовна заява надійшла до Радивилівського районного суду Рівненської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Кондратюка В. В.

20.05.2026 винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху, надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви.

22.05.2026 позивачем отримана ухвала від 20.05.2026 про залишення позовної заяви без руху.

26.05.2026 від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 27.05.2026 позовну заяву ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Задоволено клопотання про витребування доказів в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», зокрема первинних банківських документів, що підтверджують перерахування коштів на картковий рахунок.

29.05.2026 від Нововоронцовського районного суду Херсонської області надійшло повідомлення про сплату судового збору.

03.06.2026 від представника позивача надійшло клопотання про підтримання позовних вимог.

16.06.2026 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшов лист від 09.06.2026 за № 20.1.0.0.0/7-260531/797 про виконання ухвали суду.

17.06.2026 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшов лист від 04.06.2026 за 20.1.0.0.0/7-260531/797-БТ, про те що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), та повідомлено що по рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ) було зарахування коштів на суму 5000 UAH за період 06.06.2020-06.06.2020 p. - від 06.06.2020 p.

18.06.2026 та 14.07.2026 сторони спору в судове засідання не з`явилися.

Інших заяв, клопотань від сторін не надходило.

Позиції учасників справи

Відповідач, який судом належним чином, вчасно, повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, у визначений ухвалою судді про відкриття провадження у справі від 27.05.2026, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін строк, відзиву на позов в порядку передбаченому ст. 178 ЦПК України, не подав та своїм правом на подання заперечень проти позову - не скористався.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у тексті прохальної частини позову просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст.131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, керуючись положеннями ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, докази що їх підтверджують та зміст правовідносин, що встановлені судом

06.06.2020 між ТОВ «Авентус Україна» (далі по тексту - позикодавець) та ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) укладений Договір № 2490904 про надання споживчого кредиту (далі по тексту - Договір), який відповідач підписав з використанням одноразового ідентифікатора « А348746» п. 1.2. -1.4 якого передбачено, що на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума кредиту(загальний розмір) складає: 5 000,00 гривень. Тип кредиту - кредит.

Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.

Умови та порядок нарахування відсотків за Договором визначено п. 1.5, за змістом якого тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання Споживачем умов Договору та становить: 1.5.1. Знижена процентна ставка 0,01 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору (без пролонгацій), якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку. 1.5.2.Стандартна процента ставка 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується: - у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо Споживач не виконав умови зазначені в пп.1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки; та - у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1- 4.6 цього Договору; та - у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 част.1 статті 1048 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_4 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Згідно з п. 3.1. Договору, нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Положеннями п. 6.1. Договору визначено, що сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, а у випадку якщо відбулося продовження строку користування кредиту, не пізніше дня, що є новою датою повернення кредиту та відображається Споживачу в Особистому кабінеті.

Цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет Споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що відтворений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. (п. 9.6 Договору).

Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № № 2490904 від 06.06.2020 є Графік платежів до договору про надання споживчого кредиту , № № 2490904 від 06.06.2020 за яким сума нарахованих процентів становить 15,00 грн, а дата повернення 06.07.2020.

З Паспортом споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) відповідач ознайомився 06.06.2020 про що свідчить використання одноразового ідентифікатора «А348746».

Згідно довідки про ідентифікацію одноразовий ідентифікатор A348746 надісланий відповідачу 2020-06-06 19:14:35 на номер телефону НОМЕР_5 .

Листом ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» № 6514-ВП від 16.12.2025 що підписаний у сервісі «Вчасно» повідомляє, що відповідно до договору ВП-200417-1 від 20.04.17 було здійснено за дорученням ТОВ «Авентус Україна» наступні успішні перекази коштів на картки клієнтів: 32. 06.06.2020 на суму 5000 (п`ять тисяч гривень 00 копійок) грн, маска картки НОМЕР_6 , код авторизації 643150, номер транзакції в системі WayForPay - creditplus-8114196.

Як слідує з кратки обліку Договору (розрахунок заборгованості) відповідачу нараховано проценти з 06.06.2020 по 02.07.2020 у розмірі 0,01% щоденно, у розмірі 13,50 грн, з 03.07.2020 по 30.10.2020 у розмірі 1,9 % щоденно, у розмірі 11 400,00 грн.

08.02.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» укладений Договір відступлення права вимоги № ККАУ-08022021 п. 1.1 якого передбачено, що на умовах, встановлених цим Договором, Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості).

Права Вимоги переходять до Нового Кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору, після чого Новий Кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання Новим Кредитором та Кредитором умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення Права Вимоги. Додаткового оформлення відступлення Права Вимоги у цих випадках не вимагається ( п. 6.2.3 Договору відступлення права вимоги № ККАУ-08022021 від 08.02.2021).

Як слідує з витягу з реєстру боржників за відступлення права вимоги № ККАУ-08022021 від 08.02.2021, під порядковим номером 4838 вказаний відповідач з загальним розміром заборгованості 16 400 грн.

Відповідно до Акту приймання-передачі Реєстру Боржників від «08» лютого 2021 року до Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-08022021 від «08» лютого 2021 року, згідно з вимогами п. 8.3 Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-08022021 від «08» лютого 2021 року (надалі - Договір), Кредитор передав, а Новий Кредитор прийняв Реєстр Боржників Кредитора від 08 лютого 2021 року, складений за формою згідно із Додатком № 1 до Договору; кількість боржників: 8149 Загальна сума заборгованості: 51 344 718 грн. 28 коп.

Відповідно до платіжної інструкції № 21758 від 09.02.2021 позивач сплатив на користь ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 809 916,56 грн з призначенням платежу плата компенсації за придбання (відступлення) Прав Вимоги згідно п.7.1 Договору відступлення права вимоги №ККАУ-08022021 від 08.02.2021 р. Без ПДВ.

Згідно із Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних особі, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо позивача від 27.09.2021 передбачено вид економічної діяльності 64.92 Інші види кредитування (основний).

Як слідує з листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 04.06.2026 за 20.1.0.0.0/7-260531/797-БТ, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), та повідомлено що по рахунку(ax) НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) було зарахування коштів на суму 5000 UAH за період 06.06.2020-06.06.2020 p. - від 06.06.2020.

Судом встановлено, що змістом спірних правовідносин є вимога позивача про повернення суми споживчого кредиту, нарахованих відсотків та відшкодування понесених судових витрат.

Норми права, що застосовані судом при вирішенні справи

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При розгляді заявлених вимог, суд виходить з наступних положень національного законодавства, що врегульовують форму укладеного між сторонами спору договору.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Загальні умови виконання зобов`язання визначені ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України).

Разом з тим, форма правочину визначена ст. 205 ЦК України, частиною 1 якої передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронна комерція це відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру.

Електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Правила вчинення підпису у сфері електронної комерції визначено ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», згідно з якою, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Нормативне правове врегулювання кредитних правовідносин визначено Главою 71 ЦК України «ПОЗИКА. КРЕДИТ. БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД».

За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України).

Згідно з ч. 7 ст. 1056-1 ЦК України, особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначенні Законом України «Про споживче кредитування».

Так п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено поняття договору про споживчий кредит, згідно кого це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Разом з тим, споживчий кредит (кредит) це грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»).

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до ч. 4. ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Згідно до ч. 5 вказаної статті, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Підстави заміни кредитора у зобов`язанні визначені ст. 512 ЦК України.

Так, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поняття договору факторингу міститься у ст.1077 ЦК України, згідно ч.1 якої за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Мотиви та висновки суду, щодо заявлених вимог

Щодо вимог про стягнення тіла кредиту

Судом встановлено, що 06.06.2020 між первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» як кредитодавцем та ОСОБА_1 , як позичальником укладений Договір № 2490904 про надання споживчого кредиту який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А348746.

Таким чином, з огляду на дотримання сторонами спору вимог ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію» при вчиненні електронних правочинів суд дійшов висновку, що між первісним кредитором та відповідачем укладений Договір № 2490904 про надання споживчого кредиту від 06.06.2020 у формі електронного договору.

На виконання умов Договору № 2490904 про надання споживчого кредиту від 06.06.2020 на карту відповідача № 5168742226866550 первісний кредитор перерахував кошти у розмірі 6 000,00 грн. Дана обставина підтверджується: листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 04.06.2026 за 20.1.0.0.0/7-260531/797-БТ; листом ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» № 6514-ВП від 16.12.2025 .

Відтак первісний кредитор власні зобов`язання щодо надання кредиту виконав належним чином.

Відповідач у визначений строк, до 06.07.2020, кредит не повернув.

Суд констатує, що матеріали судової справи не містять доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань з повернення позивачеві чи первісному кредитору суми кредиту та нарахованих відсотків у повному обсязі протягом строку кредитування, тобто до 06.07.2020.

Відповідно до умов Договір відступлення права вимог № ККАУ-08022021 від 08.02.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до позивача перейшло право вимоги до відповідача, що узгоджується і з положеннями ст. ст. 1077 та 1078 ЦК України.

Отже, в силу Договору № 2490904 про надання споживчого кредиту від 06.06.2020, положень ст. 1054 ЦК України, п. 1-1 ч. 1 ст. 1. Закону України «Про споживче кредитування» відповідач зобов`язаний повернути суму отриманого кредиту.

Тому, суд дійшов висновку про підставність вимог позивача про повернення суми кредиту у розмірі 5 000,00 грн.

Щодо вимог про стягнення нарахованих відсотків

Як слідує з кратки обліку Договору (розрахунок заборгованості) відповідачу нараховано проценти з 06.06.2020 по 02.07.2020 у розмірі 0,01% щоденно, у розмірі 13,50 грн, з 03.07.2020 по 30.10.2020 у розмірі 1,9 % щоденно, у розмірі 11 400,00 грн.

Суд, дослідивши розрахунок заборгованості наданий позивачем, провівши його перевірку шляхом власник розрахунків та дійшов висновку, про підставність нарахування відповідачу відсотків за час кредитування згідно п. 1.4. з 06.06.2020 по 06.07.2020 за ставкою 1,9 % згідно п. 1.5.2 Договору № 2490904 про надання споживчого кредиту від 06.06.2020 в день у сумі 2 850,00 грн (5000*1,9%*30=2850), так як доказів плати кредиту та відсотків у вказаний період відповідачем суду не надано, як підстави застосування зниженої відсоткової ставки у розмірі 0,01 % згідно п. 1.5.2. цього ж Договору.

Суд не бере до уваги зазначення у розрахунках позивача сплати відповідачем 02.07.2020 коштів у розмірі 13,50 грн, як належне підтвердження сплати коштів, оскільки такі розрахунки складені самим позивачем по справі та не є первинним документом в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» чи іншим доказом який підтверджує факт проведення безготівкових розрахунків (платіжною інструкцією, банківською випискою, квитанцією тощо).

З наданого позивачем розрахунку встановлено, за період з 06.06.2020 по 02.07.2020 нараховано відсотки за ставкою 0,01% щоденно у розмірі 13,50 грн, та за цим ж розрахунком сплачені, а тому, суд доходить висновку, що позовні вимоги не стосуються вимог про стягнення заборгованості по відсотках за період з 06.06.2020 по 02.07.2020 у сумі 13,50 грн, так як такі згідно наданого позивачем розрахунку є сплаченими відповідачем.

Таким чином, суд виснує, про підставність стягнення з відповідача відсотків: 03.07.2020 по 06.07.2020, тобто в межах строку кредитування згідно п. 1.4. Договору № 2490904 про надання споживчого кредиту від 06.06.2020, за ставкою 1,9 % щоденно у розмірі 285 грн (5000*1,9%*3).

Щодо підставності відсотків нарахованих позивачем за період з 07.07.2020 по 30.10.2020, суд виходиться з наступного.

Строк надання кредиту згідно п. 1.4 Договору становив 30 днів та завершився 06.07.2020, доказів продовження строку кредитування позивачем не надано.

Таким чином, в силу положень п. 1.4. Договору № 2490904 про надання споживчого кредиту від 06.06.2020, проценти, що нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.4. цього Договору, за період з 07.07.2020 по 30.10.2020 у розмірі 11 115, 00 грн (11 413,5-298,5) є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 по справі № 910/4518/16 (п. 78-80,116, 141,), поняття «користування кредитом», яким послуговуються скаржники, є окремим випадком «користування чужими коштами». Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/1.

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, «користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

Твердження скаржників про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.

З огляду на мотивувальну частину цієї постанови Велика Палата Верховного Суду уточнює вказаний вище висновок таким. У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Як слідує, з позовних вимог, позивач просить стягнути заборгованість за Договором № 2490904 від 06.06.2020 у розмірі 16 400,00 грн, та в тексті позову деталізує таку суму, вказуючи, що така складається з 5 000,00 грн заборгованості по тілу кредиту та 11 400,00 грн заборгованості за нарахованими процентами.

Суд звертає увагу, що прохальна частина позову містить одну узагальнену позовну вимогу про стягнення заборгованості саме за Договором № 2490904 від 06.06.2020 у розмірі 16 400,00 грн.

Разом з тим, позовних вимог про стягнення процентів за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України та інфляційних збитків, позивач не заявляв.

Принцип диспозитивності цивільного судочинства полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

З огляду на те, що відсотки за період з 07.07.2020 по 30.10.2020 у розмірі 11 115, 00 грн є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, як компенсації від боржника, за час неправомірного користування коштами, то такі не охоплюються заявленими позовними вимогами про стягнення саме відсотків за користування кредитом, як плати за правомірне користування коштами згідно ст. 1056-1 ЦК України за час кредитування.

А тому, у стягненні відсотків за період з 07.07.2020 по 30.10.2020 у розмірі 11 115, 00 грн за користування кредитом слід відмовити.

Судові витрати

Щодо судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на сплату позивачем судового збору у розмірі 3 328 грн згідно платіжної інструкції № 8872 від 10.02.2026 та № 7928 від 06.02.2026, то його належить стягнути з відповідача у розмірі 1 073,61 грн, пропорційно до розміру задоволених судом вимог у розмірі 5 285,00 грн, що становить 32,26 % від заявлених позовних вимог.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідно до п. 1.1. Договору про надання правової(правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 між АО «Апологет» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», Клієнт замовляє, приймає та оплачує, а Виконавець надає Послуги правової(правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва Клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші Послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів Клієнта.

Відповідно до п. 2.3., 2.4. вказаного вище Договору вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) Кредитну справу складає: 8 000,00 грн. без ПДВ; детальна інформація про справу, обсяг послуг, ціну послуг вказуються у Акті наданих послуг.

Згідно Акту 439 від 13.02.2026, підписанням цього Акту Сторони підтверджують факт надання Адвокатським об`єднанням та прийняття Клієнтом послуг відповідно до положень укладеного ними Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 на суму 8000,00 грн.

Як слідує з детального опису наданих послуг до Акту № 439 від 13.02.2026 за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, АО «Апологет» на усну консультацію Клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором витрачено 30 хв; на ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год; на погодження правової позиції Клієнта у справі 30 хв, на складення позовної заяви з урахування правової позиції Клієнта 3 год 30 хв відповідно та подання заяви до суду від імені Клієнта 1-на послуга, а загалом 6 год 30 хв.

Відповідно до ч. 1. ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст.133 УПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Положеннями ч. 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 3 вказаної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст.137ЦПК України, розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт(наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Суд може змінити розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу як шляхом зменшення загальної суми таких витрат, так і шляхом відмови у відшкодуванні чи зменшення розміру витрат на оплату окремих послуг адвоката.

(постанова ВП ВС від 20.05.2026 по справі № 911/969/24).

Суд вважає за належне звернути увагу, що дана справа є нескладною та типовою, її розгляд здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження, учасники участі у судовому засіданні не брали, складена позовна заява має шаблонний характер, а тому суд критично оцінює заявлені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Суд прийшов висновку, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн, в такій справі, враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та значення справи для сторони, відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру.

Відповідно до п.3 ч.2ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що судом задоволено вимоги позивача у розмірі 5 298,5 грн, що становить 32,26 % від заявлених позовних вимог, то з відповідача на користь позивача, слід стягнути 967,8 грн витрат на професійну правничу допомогу

На підставі ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором № 2490904 про надання споживчого кредиту від 06.06.2020 в розмірі 5 285 (п`ять тисяч двісті вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок, з яких прострочена заборгованість за кредитом 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок, прострочена заборгованість за відсотками 285 (двісті вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» судовий збір сплачений при поданні позову в сумі 1073 (тисяча сімдесят три ) гривні 61 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» витрати на правничу допомогу в сумі 967 (дев`ятсот шістдесят сім) гривень 80 копійок.

Роз`яснити відповідачеві, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄРДПОУ 35234236, адреса: вул.Смаль-Стоцького, 1 корп. 28 4-й поверх, м. Львів, 79029, зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.

Представник позивача: Усенко Михайло Ігорович, ЄРДПОУ 41557199, адреса: вул.Смаль-Стоцького, 1 корп. 28 4-й поверх, м.Львів, 79029, зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 , відсутній електронний кабінет в ЄСІТС.

Повний текст рішення складено 20 липня 2026 року.

Суддя Володимир КОНДРАТЮК