Рішення № 138383102, 21.07.2026, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/752/26

Провадження № 2/565/564/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 32 800,00 грн заборгованості за кредитним договором №689011 від 02 квітня 2020 року, 2 662,40 грн судового збору, 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 02 квітня 2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №689011, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

24 березня 2021 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №ККЛУ-24032021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №689011 від 02 квітня 2020 року.

Сума заборгованості відповідача на день подання позову становить 32 800,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10 000,00 грн, заборгованість за процентами - 22 800,00 грн, заборгованість за штрафом - 0,00 грн.

Ухвалою суду від 31 березня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12 травня 2026 року.

Ухвалою суду від 12 травня 2026 року відкладено розгляд справи на 02 червня 2026 року, зобов`язано АТ КБ «Приватбанк» в строк до 29 травня 2026 року виконати вимоги ухвали суду від 31 березня 2026 року або повідомити суд про неможливість подати докази, витребувані судом.

02 червня 2026 року розгляд справи відкладено на 25 червня 2026 року.

Ухвалою суду від 25 червня 2026 року відкладено розгляд справи на 21 липня 2026 року, зобов`язано АТ КБ «Приватбанк» в строк до 13 липня 2026 року виконати вимоги ухвали суду від 31 березня 2026 року або повідомити суд про неможливість подати докази, витребувані судом.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Конверт з судовою повісткою про виклик до суду, направлений відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві та у відповіді з Єдиного Державного демографічного реєстру, повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з вимогами п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України зазначені документи вважаються врученими відповідачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18). Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Згідно із ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.

02 квітня 2020 року ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №689011 відповідно до умов якого товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту складає: 10 000,00 грн.

Пунктом 1.3. договору визначено, що кредит надається строком на 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є додатком №1 до договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 договору.

Мета отримання кредиту: (споживчі (особисті) потреби (п.1.8. договору).

Відповідно до п.1.4 тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування кредитом залежить від фактичного виконання клієнтом умов договору та становить:

- знижена процентна ставка становить 0,57% процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом (208,05 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, якщо в цей строк клієнт здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою повернення кредиту, що вказана в графіку платежів (п.1.4.1. договору);

- стандартна процента ставка складає 1,90% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (693,50 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, якщо клієнт не виконав умови зазначені в п.1.4.1 договору для застосування зниженої процентної ставки ( п.1.4.2. договору).

Згідно з п.1.6.-1.6.2. договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за зниженою ставкою 11 710,00 грн, за стандартною ставкою 15 700,00 грн.

У випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі у встановлений термін та за умови, що заборгованість за кредитом складає не менше 400,00 гривень (включно) клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладення додаткової угоди до договору (п.4.1 договору).

Згідно з п.4.6. договору протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою або за ставкою, що погоджена сторонами в додатковому договорі, яка не може бути більшою за розмір стандартної процентної ставки.

В п.2.1. договору зазначено, що кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, зазначену клієнтом в особистому кабінеті, що має наступні реквізити № НОМЕР_1 .

У розділі 10 договору зазначено, зокрема, номери телефонів ОСОБА_1 - НОМЕР_2 , НОМЕР_6.

Додатком №1 до договору є графік платежів, відповідно до якого дата повернення позики - 02 травня 2020 року, сума кредиту - 10 000,00 грн, сума нарахованих процентів - 1 710,00 грн, разом до оплати - 11 710,00 грн.

Договір №689011 від 02 квітня 2020 рокута додаток №1 до договору підписані відповідачем електронним підписом 02 квітня 2020 року.

Підписавши вказаний договір, відповідач погодився із зазначеними у договорі умовами та взяв на себе зобов`язання з їх виконання.

02 квітня 2020 року відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписано паспорт споживчого кредиту у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.

01 травня 2020 року та ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали додатковий договір до договору №689011 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02 квітня 2020 року згідно з яким у зв`язку з неможливістю у повному обсязі та у встановлений строк виконати зобов`язання за договором клієнт ініціював продовження користування кредитом.

Сторони погодили, що дата повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом - 01 червня 2020 року (п.3.1. додаткового договору) та процентну ставку за користування кредитом протягом строку, встановленого в п.3.1 додаткового договору - 1,90% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (п.3.2. додаткового договору).

Додатковий договір підписаний відповідачем електронним підписом 01 травня 2020 року.

01 червня 2020 року та ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали додатковий договір до договору №689011 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02 квітня 2020 року згідно з яким у зв`язку з неможливістю у повному обсязі та у встановлений строк виконати зобов`язання за договором клієнт ініціював продовження користування кредитом.

Сторони погодили, що дата повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом - 02 липня 2020 року (п.3.1. додаткового договору) та процентну ставку за користування кредитом протягом строку, встановленого в п.3.1 додаткового договору - 1,90% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (п.3.2. додаткового договору).

Додатковий договір підписаний відповідачем електронним підписом 01 червня 2020 року.

02 липня 2020 року та ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали додатковий договір до договору №689011 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02 квітня 2020 року згідно з яким у зв`язку з неможливістю у повному обсязі та у встановлений строк виконати зобов`язання за договором клієнт ініціював продовження користування кредитом.

Сторони погодили, що дата повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом - 02 серпня 2020 року (п.3.1. додаткового договору) та процентну ставку за користування кредитом протягом строку, встановленого в п.3.1 додаткового договору - 1,90% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (п.3.2. додаткового договору).

Додатковий договір підписаний відповідачем електронним підписом 02 липня 2020 року.

06 серпня 2020 року та ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали додатковий договір до договору №689011 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02 квітня 2020 року згідно з яким у зв`язку з неможливістю у повному обсязі та у встановлений строк виконати зобов`язання за договором клієнт ініціював продовження користування кредитом.

Сторони погодили, що дата повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом - 06 вересня 2020 року (п.3.1. додаткового договору) та процентну ставку за користування кредитом протягом строку, встановленого в п.3.1 додаткового договору - 1,90% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (п.3.2. додаткового договору).

Додатковий договір підписаний відповідачем електронним підписом 06 серпня 2020 року.

У довідці про ідентифікацію зазначено, що 02 квітня 2020 року ОСОБА_1 , з яким укладено кредитний договір 689011 від 02 квітня 2020 року, на номер телефону НОМЕР_2 відправлено одноразовий ідентифікатор Т991.

З листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-1901 від 19 січня 2026 року убачається, що на виконання договору на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12 березня 2019 року, укладеного з ТОВ «Лінеура Україна», 02 квітня 2020 року о 10:26:02 успішно перераховано на платіжну картку клієнта грошові кошти на суму 10 000,00 грн, номер транзакції в системі iPay.ua - 52266210, призначення платежу: зарахування 10 000,00 грн на карту НОМЕР_3 .

На виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк»» у листі №20.1.0.0.0/7-260612/61594-БТ від 16 червня 2026 року повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_4 , 02 квітня 2020 року на вказану картку було зараховано кошти в сумі 10 000,00 грн.

24 березня 2021 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (фактор) та ТОВ «Лінеура Україна» (кредитор) уклали договір факторингу №ККЛУ-24032021 відповідно до умов якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).

Внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами (п.1.2. договору факторингу).

Акт приймання-передачі письмового та електронного реєстру боржників від 24 березня 2021 року до договору факторингу №ККЛУ-24032021 від 24 березня 2021 року підписаний сторонами та скріплений печатками 24 березня 2021 року.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №ККЛУ-24032021 від 24 березня 2021 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №689011 від 02 квітня 2020 року в сумі 32 800,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - залишок по тілу кредиту, 5 700,00 грн - залишок по відсотках, 17 100,00 грн - залишок по простроченим відсоткам.

З розрахунку заборгованості за договором №689011 від 02 квітня 2020 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту вбачається, що станом на 23 березня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 становила 32 800,00 грн, з яких: 10 000,00 грн тіло кредиту, 22 800,00 грн проценти за користування.

Позивачем на адресу відповідача направлено досудову вимогу №20611008 від 12 березня 2026 року, у якій повідомлено про відступлення права вимоги від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», зазначено інформацію про порядок погашення заборгованості за договором №689011 від 02 квітня 2020 року.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст.525 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ст.598 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно із ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №689011 від 02 квітня 2020 року, ТОВ «Лінеура Україна» належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши 02 квітня 2020 року на платіжну карту відповідача кошти в сумі 10 000,00 грн. Також матеріалами справи підтверджуються обставини переходу права вимоги за вказаним договором на користь позивача.

Обставин, які б спростовували заявлені позовні вимоги та розрахунок заборгованості судом не встановлено, обґрунтованого заперечення щодо нарахованої суми заборгованості та відзиву на позов відповідачем не надано.

Враховуючи, що відповідачем доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань суду не надано, факт отримання кредиту та розмір заборгованості не спростовано належними та допустимими доказами, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 32 800,00 грн заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №689011 від 02 квітня 2020 року.

Позивач також просить стягнути з відповідача 8 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу суду надано договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, акт наданих послуг №868 від 09 березня 2026 року, детальний опис наданих послуг до акта №868 від 09 березня 2026 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії №2093 від 29 вересня 2012 року, видане Усенко М.І.

Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.

Враховуючи характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг з правничої допомоги, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача з відповідача 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 32 800,00 грн заборгованості за договором №689011 від 02 квітня 2020 року, 2 662,40 грн судового збору, 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів, ЄДРПОУ 35234236).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Суддя Г.В. Бренчук