Рішення № 138383031, 20.07.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/328/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

20 липня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретарі судового засідання Катюхи К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 серпня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 27.08.2023-100001040. Договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи позивача відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Під час укладення кредитного договору відповідач пройшов процедуру ідентифікації та верифікації шляхом використання Системи BankID Національного банку України. Відповідно до умов укладеного Договору кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 9000 грн 00 коп. строком на 28 днів, до 23 вересня 2023 року. Процентна ставка за користування кредитом визначена у розмірі 1,3% за один день користування протягом всього строку, на який надається кредит. Крім того, умовами договору передбачена сплата комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 15% від суми кредиту, що дорівнює 1350 грн 00 коп.. Видача коштів відбулася шляхом безготівкового перерахування на електронний платіжний засіб відповідача. Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором він виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти відповідачу. Натомість ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів та комісії належним чином не виконав. У зв`язку з цим, станом на дату звернення до суду, у відповідача утворилася заборгованість у загальному розмірі 13626 грн 03 коп., яка складається з: 9000 грн 00 коп. тіло кредиту, 3276 грн 03 коп. заборгованість за процентами, 1350 грн 00 коп. заборгованість за комісією. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також судові витрати по сплаті судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судових засідань, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подано.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин, не подав відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає повному задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 27 серпня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 27.08.2023-100001040.

Договір укладено в електронній формі шляхом реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, прийняття ним публічної оферти та підписання Заявки і Відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (код з смс-повідомлення). Ідентифікація відповідача відбулася через систему BankID НБУ. Позичальником документи, що складають Кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора (коду Т697), який було надіслано у смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий - 0680160812.

Відповідно до умов Заявки до кредитного договору, сума кредиту становить 9000 грн 00 коп.; строк кредитування - 28 днів з дати надання (27.08.2023); дата повернення кредиту - 23 вересня 2023 року. Процентна ставка фіксована і становить 1,3% за кожен день користування протягом всього строку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 1350 грн 00 коп.

Згідно з п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74ХХ-ХХХХ-8064.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань за договором та перерахування відповідачу грошових коштів у сумі 9000 грн підтверджується квитанцією системи LiqPay ID 2357119220 від 27.08.2023 про успішний переказ коштів на картку № НОМЕР_1 .

У ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію"зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Правова позиція щодо правомірності та чинності електронних договорів, укладених за допомогою одноразового ідентифікатора, неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, де зазначено, що підписання позичальником договору за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора (СМС-коду) підтверджує факт укладення правочину та волевиявлення сторони.

Суд установив, що між ТЗОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00-989837 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

З матеріалів справи вбачається, що з метою укладення кредитного договору відповідач пройшов електронну ідентифікацію, зазначив свої персональні та контактні дані, обрав конкретні умови кредитування, зокрема суму кредиту у розмірі 9000,00 грн та строк користування кредитом 28 днів, а також підтвердив ознайомлення з умовами договору, паспортом споживчого кредиту й інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. Таким чином, кредитний договір укладено сторонами належним чином, він містить істотні умови договору споживчого кредиту, а волевиявлення відповідача на його укладення підтверджується поданням заявки, акцептом пропозиції та використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Також позивач належним чином довів факт перерахування відповідачці кредитних коштів за кредитним договором у розмірі 9000,00 грн та належне виконання своїх зобов`язань за договором.

Разом із тим, у повному обсязі зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав.

Відповідно до частин 1, 3 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи та довідки-розрахунку про стан заборгованості, відповідач свої договірні зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії не виконав, внаслідок чого станом на день подання позову утворилася заборгованість у розмірі 13626 грн 03 коп. (з яких 9000 грн 00 коп. - сума основного боргу, 3276 грн 03 коп. - заборгованість за процентами, 1350 грн 00 коп. - заборгованість за комісією).

Наданий позивачем розрахунок заборгованості є арифметично правильним, відповідає умовам кредитного договору та вимогам чинного законодавства.

Відповідач даний розрахунок не спростував, доказів погашення кредитної заборгованості (повністю або частково) суду не надав.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт передачі відповідачу кредитних коштів та факт неналежного виконання відповідачем умов договору, суд приходить до переконання, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 13626 грн 03 коп..

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, керуючись положеннями статті 141 ЦПК України, зважаючи на повне задоволення позовних вимог, стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 грн 40 коп., що підтверджуються платіжною інструкцією № СЦ00081920 від 25 лютого 2026 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 15, 203, 204, 207, 509, 512-514, 516, 525, 526, 530, 536, 599, 611, 612, 625-628, 638, 639, 641, 644, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 23, 76-78, 81, 141, 265, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України суд-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 27.08.2023-100001040 від 27 серпня 2023 року в розмірі 13626,03 грн. (тринадцять тисяч шістсот двадцять шість гривень 03 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вулиця Саксаганського, буд. 133-А, місто Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор