Ухвала суду № 138382298, 16.07.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/1899/26

1-кс/532/338/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 р. м. Кобеляки

Слідчий суддя Кобеляцького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні № 12026170470000169 від 08.05.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, відносно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оксанівка Калінінградського району Целіноградської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта професійно-технічна, не працюючого, раніше судимого:

- 14.11.2024 року Кобеляцьким районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки,

Встановив:

16 липня 2026 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, погоджене прокурором Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

У клопотанні зазначено, що 17.06.2026 року в період часу з 13 год. 39 хв. по 15 год. 29 хв. співробітниками ЗС № 1 ВКП Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, у відповідності до ст. 5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», для одержання доказів кримінально протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, проведено оперативну закупку (операція щодо придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів).

Під час оперативної закупки, залегендованій особі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видано грошові кошти в сумі 400 грн. для придбання у ОСОБА_4 наркотичних засобів.

17.06.2026 року близько 15 год. 02 хв. ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - «канабіс», з метою особистого збагачення, в приміщенні будинку, де він проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно збув ОСОБА_7 за 150 грн. паперовий згорток, вмістом якого була речовина рослинного походження, зеленого кольору, яка, згідно висновку експерта № СЕ-19/117-26/12298-НЗПРАП від 26.06.2026 року, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - «канабісом», масою в перерахунку на суху речовину - 0,134 г.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в незаконному придбанні, зберіганні та збуті наркотичного засобу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

14.07.2026 року в період часу з 12 год. 50 хв. по 13 год. 48 хв. співробітниками ЗС № 1 ВКП Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, у відповідності до ст. 5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», для одержання доказів кримінально протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, проведено оперативну закупку (операція щодо придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів).

Під час оперативної закупки, залегендованій особі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видано грошові кошти в сумі 500 грн. для придбання у ОСОБА_4 наркотичних засобів.

14.07.2026 року близько 13 год. 24 хв. ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - «канабіс», з метою особистого збагачення, в приміщенні будинку, де він проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , повторно незаконно збув ОСОБА_7 за 500 грн. паперовий згорток, вмістом якого була речовина рослинного походження, зеленого кольору - «канабісом».

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в незаконному придбанні, зберіганні та збуті наркотичного засобу, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

На підставі наявних матеріалів досудового розслідування вбачається достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вказаним ризикам.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання повністю та прохав обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання надав по другому епізоду висновок експерта № СЕ-19/117-26/13729-НЗПРАП від 15.07.2026 року. Крім того, зазначив, що на даний час матеріали НСРД не розкрито. Заяву адвоката ОСОБА_5 про перевірку законності затримання без ухвали слідчого судді прохав залишити без задоволення.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та зазначив, що доказова основа другого епізоду є неповною, так як за першим епізодом висновок про вид речовини зроблено з посиланням на висновок експерта № СЕ-19/117-26/12298-НЗПРАП від 26.06.2026 року, а за другим епізодом слідчий в клопотанні назвав речовину «канабісом», однак не навів джерела такого висновку, не послався на жодне експертне дослідження та не зазначив маси речовини в перерахунку на суху речовину. Предмет кримінального правопорушення є обов`язковою ознакою складу діяння, передбаченого ст. 307 КК України. За відсутності експертного висновку та інших об`єктивних матеріалів, що підтверджують вид і властивості речовини, слідчий суддя не має можливості перевірити, на якій фактичній підставі слідчий кваліфікував одержану 14.07.2026 року речовину саме як наркотичний засіб «канабіс». Кваліфікуючою ознакою ч. 2 ст. 307 КК України, прямо зазначеною в повідомленні про підозру, є вчинення збуту повторно. Повторність передбачає наявність двох діянь, кожне з яких містить склад злочину. Якщо предмет другого діяння не підтверджений об`єктивними матеріалами, не підтверджена і повторність. Клопотання обґрунтовує ризик переховування, зокрема, загрозою покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, тобто санкцією ч. 2 ст. 307 КК України. Непідтвердженість повідомленої ознаки повторності істотно послаблює вагу саме цього аргументу, хоча сама по собі не усуває необхідності оцінювати санкцію ч. 1 ст. 307 КК України разом з іншими обставинами справи.

Крім того, адвокат ОСОБА_5 зазначив, що НСРД за епізодом 14.07.2026 року проведено до внесення відомостей про злочин до ЄРДР, законність і первинний зміст НСРД не піддаються перевірці, матеріали утворюють небезпідставну версію підбурювання.

Щодо заявлених у клопотанні ризиків, передбачених пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, адвокат ОСОБА_5 зазначив, що слідчим не наведено ані спроби виїзду, ані підготовки до нього, ані зміни місця проживання, ані неявки за викликом, ані наявності документів на право виїзду, транспортного засобу, майна чи зв`язків за межами громади. Ризик незаконного впливу на свідків не підтверджений жодною конкретною дією. Матеріали справи не містять відомостей про звернення ОСОБА_4 до свідків ОСОБА_8 або ОСОБА_7 , про погрози, умовляння чи спроби узгодження показань. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином сформульовано як припущення, що підозрюваний може не з`являтися за викликами слідчого. Жодного випадку неявки, приховування або знищення доказів у цьому провадженні не наведено. Недостатність більш м`яких запобіжних заходів не доведена, а мотивування клопотання є універсальною формулою. Обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в клопотанні сукупно не проаналізовані: вік підозрюваного (66 років), стан здоров`я, майновий стан (пенсія як єдине джерело доходу), фактичне місце проживання, репутація за місцем проживання. Тому застосування тримання під вартою не відповідає вимогам статей 177, 178, 183, 197 КПК України, ст. 29 Конституції України та ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у зв`язку з чим адвокат ОСОБА_5 прохав відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 . У разі встановлення слідчим суддею наявності обґрунтованої підозри та окремого ризику застосувати до ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням електронного засобу контролю. В разі застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на виконання ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду або іншого визначеного органу державної влади; повідомляти про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 і ОСОБА_7 ; здати на зберігання документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю.

Крім того, адвокат ОСОБА_5 прохав розглянути подану ним заяву в порядку статті 206 КПК України про перевірку законності затримання без ухвали слідчого судді. В заяві вказано, що передача речовини відбулася 14.07.2026 року близько 13 год. 24 хв., а контрольована закупка завершилася о 13 год. 48 хв. Протокол обшуку фіксує початок обшуку житла ОСОБА_4 о 15 год. 24 хв. Обшук проводився за його присутності та завершився незадовго до часу, який в протоколі затримання зазначено як 16 год. 56 хв. Формально затримання відбулося через 3 години 32 хвилини після інкримінованої передачі та через 3 години 8 хвилин після завершення контрольованої закупки. Кримінальне правопорушення документувалося під контролем оперативного підрозділу в режимі реального часу. Особа ОСОБА_4 , адреса його проживання та місце проведення операції були відомі органу досудового розслідування заздалегідь, а сама адреса була відома щонайменше з першої закупки 17.06.2026 року. оскільки обшук розпочався до часу, зазначеного в протоколі затримання, необхідно встановити фактичний момент позбавлення свободи за ст. 209 КПК України: чи був ОСОБА_4 під час обшуку вільним залишити житло та припинити перебування поруч з працівниками поліції, чи фактично був змушений залишатися з ними раніше 16 год. 56 хв. У разі не доведення обставин, передбачених ч. 5 ст. 206 КПК України, негайно звільнити ОСОБА_4 з-під затримання, здійсненого без ухвали слідчого судді; питання про застосування запобіжного заходу вирішити окремо в установленому КПК України порядку.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника. Заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та прохав обрати цілодобовий домашній арешт. Також повідомив, що він був присутній під час проведення обшуку, не прохав у працівника поліції дозволу для залишення місця проведення слідчої дії. Був затриманий після обшуку о 16 год. 56 хв. Зауважень до протоколу в нього не було.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, розглянувши клопотання та додані до нього докази, дійшов до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, за наведених вище обставин.

14.07.2026 року о 16 год. 56 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Розглядаючи питання щодо доцільності обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчим суддею враховується, що за вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Рішення суду про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ, що узгоджується з вимогами ч. 5 ст. 9 КПК України.

ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 178 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов`язковому здійсненню, зокрема, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, підтверджується наступними доказами: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11.05.2026 року; протоколом огляду (огляду грошових коштів) від 17.06.2026 року; протоколом огляду (огляд покупця та вручення грошових коштів) від 17.06.2026 року; протоколом огляду (добровільної видачі) від 17.06.2026 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 17.06.2026 року; висновком експерта № СЕ-19/117-26/12298-НЗПРАП від 26.06.2026 року; висновком експерта № СЕ-19/117-26/13729-НЗПРАП від 15.07.2026 року; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 18.06.2026 року; протоколом про наслідки здійснення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо, -відео контролю особи від 18.06.2026 року; протоколом огляду (огляду грошових коштів) від 14.07.2026 року; протоколом огляду (огляд покупця та вручення грошових коштів) від 14.07.2026 року; протоколом огляду (добровільної видачі) від 14.07.2026 року; протоколом обшуку від 14.07.2026 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 14.07.2026 року.

Посилання сторони захисту на неповну доказову базу по другому епізоду в зв`язку з тим, що в клопотанні не зазначено висновок експерта та масу речовини в перерахунку на суху речовину, що позбавляє перевірити кваліфікацію одержаної 14.07.2026 року речовини як наркотичний засіб «канабіс», а також установити таку кваліфікуючу ознаку як повторність, слідчий суддя не бере до уваги, оскільки в судовому засіданні прокурор в обґрунтування клопотання надав по другому епізоду висновок експерта № СЕ-19/117-26/13729-НЗПРАП від 15.07.2026 року.

Тому на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях за ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, є обґрунтованою, тобто зазначені в клопотанні слідчого обставини і додані до нього документи в своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити зазначені вище кримінальні правопорушення, і на їх основі можна дійти висновку, що на цьому етапі кримінального провадження є виправданим подальше розслідування.

На даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання щодо наявності в діях підозрюваного всіх елементів складу конкретного кримінального правопорушення, щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного, а також оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Незгода сторони захисту з достатністю доказів має бути предметом безпосереднього розгляду кримінального провадження судом.

Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- переховування від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що суворість покарання у виді від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна може бути визнане ОСОБА_4 більш небезпечним ніж втеча, в зв`язку з чим запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, не надасть повної можливості контролювати підозрюваного та забезпечити повне і всебічне розслідування кримінального провадження, що може вплинути на неупереджене, повне та всебічне розслідування кримінального провадження. Крім цього, на існування зазначеного ризику впливає запровадження воєнного стану на території України, що зумовлює на сьогоднішній день наявність непідконтрольних територій на території держави. Також ОСОБА_4 раніше судимий за кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів;

- незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом погроз, вмовлянь чи іншим чином намагатися вплинути на них;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме: не з`являтися за викликами слідчого для проведення слідчих (розшукових) дій, що ускладнить своєчасне проведення слідчих дій в межах строку досудового розслідування.

При вирішенні питання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що він підозрюється у вчиненні умисних тяжких злочинів, за які передбачене покарання від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Тому вимоги п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачають можливість застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя вважає, що в разі застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вказаним вище ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані в наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини в кримінальному провадженні.

Надзвичайно ж висока суспільна небезпека вчинених ОСОБА_4 злочинних дій полягає в тому, що такі дії, предметом яких були особливо небезпечні наркотичні засоби, створюють загрозу заподіяння шкоди та завдають шкоду здоров`ю і життю невизначеного кола осіб, підривають заснований на законі порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів в Україні.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою, з урахуванням наявності вказаних ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання в права і свободи підозрюваного ОСОБА_4 , слідчим суддею на теперішній час не встановлено.

Таким чином, до підозрюваного ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який рахувати з моменту затримання - 16 год. 56 хв. 14.07.2026 року.

Розглядаючи заяву захисника про перевірку законності затримання без ухвали слідчого судді, слідчий суддя вважає необхідним заначити наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 208, п. 6 ч. 3 ст. 42 КПК України, підозрюваний має право вимагати перевірки обґрунтованості його затримання.

Положеннями ст. 208 КПК України передбачено, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду, затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: - якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; - якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; - якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положеньстатті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.

Відповідно до ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Аналіз наведених норм свідчить, що слідчий суддя повинен перевірити законність фактичних підстав затримання. Крім того, за приписами ст. 206 КПК України, слідчий суддя може прийняти рішення лише про звільнення особи в разі його незаконного затримання.

Згідно ст. 211 КПК України, затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, складеного 14.07.2026 року о 18 год. 00 хв., ОСОБА_4 був затриманий 14.07.2026 року о 16 год. 56 хв. за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

У свою чергу, слідчим суддею встановлено, що в період часу з 15 год. 24 хв. по 16 год. 49 хв. 14.07.2026 року було проведено обшук домоволодіння за фактичним місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Обшук проводився за участю ОСОБА_4 .

Аналізуючи вказані події, слідчий суддя вважає, що під час проведення обшуку житлового будинку ОСОБА_4 був присутній, як користувач майна. Суду не надано жодних доказів про те, що ОСОБА_4 перешкоджали покинути будинок. При цьому, сам підозрюваний в судовому засіданні повідомив, що не мав наміру цього робити. Також сторона захисту не заявляла про те, що до ОСОБА_4 були застосовані недозволені методи слідства або застосовані кайданки, тому слідчий суддя дійшов висновку, що під час проведення обшуку ОСОБА_4 не перебував у статусі затриманої особи в порядку ст. 208 КПК України.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 2, 4, 7 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , згідно ст. 12 КК України, належать до тяжких, обставини вчинення кримінальних правопорушень, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560,00 гривень.

У абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України передбачено, що в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений в будь-який момент, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього такі обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Керуючись статтями 176-178, 183-184, 186, 193-194, 196-197, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

Постановив:

Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити повністю.

Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 16 год. 56 хв. 11.09.2026 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, з 16 год. 56 хв. 14.07.2026 року.

Встановити заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560,00 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26304855

Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ

Код банку отримувача (МФО): 820172

Рахунок отримувача: UA398201720355289002000015950.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.

З моменту звільнення з-під варти в зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя