Рішення № 138382023, 20.07.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5117/26

Провадження №2/524/4744/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026 м. Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі

головуючого судді Мельник Н. П.,

з участю секретаря судового засідання Шаполової К. М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 20349,79 грн із клопотанням про витребування доказів на підтвердження позовних вимог.

На обґрунтування позову зазначено, що 28.10.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено кредитний договір № 519266297 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» www.moneyveo.ua, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач виявив намір на отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані (прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/ проживання). Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора «MNV5A96S».

Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вчинили дії, визначені ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (далі - фактор) укладений договір факторингу № 28/1118-01, згідно якого ТОВ «Таліон Плюс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги стосовно боржників ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і до відповідачаза кредитним договором № 519266297 від 28.10.2021.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу №30/1023-01, згідно якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги стосовно боржників ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 519266297 від 28.10.2021.

11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 20349,79 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 5999,30 грн; заборгованість по відсоткам 14350,49 грн.

Судом отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою суду відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.За клопотанням сторони позивача витребувано від АТ «ПриватБанк» інформацію та документи.

25.05.2026 до канцелярії суду від АТ «Універсал Банк» надійшла витребувана інформація.

З 08.06.2026 по 30.06.2026 включно суддя перебувала у щорічній відпустці.

29.06.2026 до канцелярії суду надійшла заява відповідача про ознайомлення із матеріалами справи.

03.07.2026 до суду надійшла заява відповідача про ознайомлення із матеріалами справи.

08.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого позов не підлягає задоволенню.

Сторона відповідача зазначає, що кредитний договір № 519266297 від 28.10.2021 з «Манівео швидка фінансова допомога» в електронному вигляді не укладався відповідачем та не підписувався, електронного підпису або електронного цифрового підпису не отримував.

Відповідач стверджує, що не створював обліковий запис в ІТ-системі позивача (первісного кредитора), не ініціював укладення жодного електронного правочину, не проходив ідентифікацію та верифікацію, не отримував та не використовував одноразовий ідентифікатор для підписання такого договору, не отримував кредитні кошти.

З метою забезпечення повного та всебічного розгляду даної справи, а також з`ясування усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення судом цього спору, відповідач у прохальній частині даного відзиву надав клопотання про витребування від позивача додаткові докази факту укладання спірного договору.

Відповідач у відзиві наголошував, що в позові не міститься жодних документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність вказаного карткового рахунку саме відповідачу, первинних документів на підтвердження здійснення переказу кредитних коштів на такий картковий рахунок, тобто позивач не довів факту отримання відповідачем кредитних коштів за спірним договором, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, відповідач клопотав про зменшення розміру судових витрат позивача на правничу допомогу до співмірного рівня, обґрунтовуючи тим, що сплата заявленого розміру витрат на правничу допомогу стане надмірним фінансовим тягарем, який не відповідатиме принципам справедливості, розумності та пропорційності судових витрат.

09.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої просив позовні вимоги задовольнити, розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Представник позивача зазначив, що документи, які складають кредитний договір, підписувалися відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, надісланого в смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий. Саме його використано відповідачем для підписання договору. Відповідач не заперечував, що відповідний засіб зв`язку належить йому або, що на час укладення спірних договорів він втратив вказаний засіб. Відповідачем та позивачем досягнута згода щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором. Зазначене підтверджується належними доказами. Вказані обставини відповідачем не спростувані.

Як зазначає сторона позивача, підписуючи оферту відповідач підтвердив, що розуміє умови на яких укладається договір.

Звертають увагу, що відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з договором на сайті Товариства в особистому кабінеті. ОСОБА_1 не надав відомостей щодо оскарження умов кредитного договору у судовому порядку.

Перерахунок кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, номер якого зазначений ним у кредитному договорі (заявці) підтверджується платіжним дорученням № 3456efda-1259-4e43-8b3e-68af63072787 від 28.10.2021.

У відповіді на відзив зазначено, що зазначаючи у відзиві про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, сторона відповідача не надала виписки по рахунках відповідача в банківських установах, у тому числі по рахунку, який відповідач зазначив в договорі, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих стороною позивача, не надав виписку з банку про наявні чи відсутні банківські рахунки, інформацію про рух коштів за спірний період по цим рахункам.

Оскільки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є небанківською фінансовою установою, тому не надає фінансових платіжних послуг, не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень). Товариство в межах виконання умов укладеного договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого їх зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача.

Звертають увагу суду, що надані платіжні інструкції містять підпис та печатку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі Товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами договору.

Таким чином, оскільки первинний кредитор ініціював платіжну операцію шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача та надав довідку, письмові пояснення первісного кредитора що відповідне перерахування здійснено успішно, факт отримання коштів доведено. Відповідачем доказів на спростування вимог позивача або докази неотримання кредитних коштів не надано.

20.07.2026 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів.

20.07.2026 у судове засідання не з`явилися:

представник позивача, повідомлений належним чином про дату, час, місце розгляду справи, у прохальній частині позову клопотав про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду не заперечує,

відповідач, повідомлений належним чином про дату, час, місце розгляду справи на підставі п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, згідно якого днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Заяв та клопотань від відповідача не надходило. Причини неявки суду не повідомив. У відзиві зазначено про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.

З`ясувавши обставини, на які посилається представник позивача та відповідач, як на підставу відповідно позовних вимог та заперечень щодо них, оцінивши докази на їх належність, допустимість, достатність, взаємозв`язок у сукупності, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, судом установлене наступне.

28.10.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено кредитний договір № 519266297 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач виявив намір на отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані (прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/ проживання). Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора «MNV5А96S».

Згідно умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 6000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник - повернути кредит та сплачувати проценти за користування ним відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит кредитодавця (п.п. 1.1 договору).

Кредит надається строком на 30 дні від дати отримання кредиту до 27.11.2021.

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування ним, що нараховуються в наступному порядку:

виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 722,70 % річних, що становить 1,98 % від суми кредиту за кожний день користування ним;

за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. дговору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 722,70 % річних, що становить 1,98 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним (п.п. 1.9 договору).

Кредит за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 , що відбувається не пізніше ніж протягом 3-х банківських днів з моменту укладення договору. Порядок зазначений у цьому пункті є способом перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту.

Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через партнера (банка-провайдера), грошові кошти в сумі 6000,00 грн 28.10.2021 на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, яку останній вказав у заявці при укладенні кредитного договору.

З інформації наданої АТ «Універсал Банк» слідує, що на ім`я відповідача емітувалась платіжна картка № НОМЕР_1 , зазначений фінансовий номер телефону відповідача, що знаходиться в його анкетних даних. На рахунок ОСОБА_1 28.10.2021 зараховані кошти в сумі 6000,00 грн. Крім того, надана виписка за договором за період 28.10.2021 - 29.11.2021.

Відповідач протилежних доказів суду не надав.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом правочинвважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦК України).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 626, 628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. ст. 610, 611 ЦК України).

Судом установлені порушення відповідачем умов договору шляхом неналежного виконання взятих на себе зобов`язань.

Досліджені по справі докази дають достатні підстави для висновку, що після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.

Свої договірні зобов`язання кредитодавець виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Відповідач зобов`язання у визначений договором строк не виконав, контррозрахунку суми заборгованості та процентів за користування кредитними коштами не надано. Існування заборгованості перед позивачем стверджується доданими до позову документами.

Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернувся до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним (ми).

Доказів протилежного матеріали справи не містять та суду не надано. Відповідачем протилежного суду не доведено, наведені позивачем обставини та факти не спростовані. Клопотань, заяв відповідачем не заявлено, у тому числі про участь у засіданні в режимі відеоконференції.

Щодо стягнення заборгованості за процентами в сумі 14350,49 грн.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Після спливу строку кредитування внаслідок закінчення цього строку, визначеного у відповідному кредитному договорі, або внаслідок реалізації кредитодавцем свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом в порядку ч. 2 ст.1050 ЦК України припиняється право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав грошові кошти в сумі 6000,00 грн строком на 320 дні (п.п. 1.3 договору).

Згідно умов кредитного договору користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування ним, що нараховуються в наступному порядку:

виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 722,70 % річних, що становить 1,98 % від суми кредиту за кожний день користування ним;

за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8 дговору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 722,70 % річних, що становить 1,98 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним (п.п. 1.9.2 договору).

Відтак, з урахуванням наданих розрахунків заборгованості, нараховані проценти здійснені відповідно до умов договору та підлягають стягненню з відповідача.

Щодо відступлення права вимоги.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (далі - фактор) укладений договір факторингу № 28/1118-01, згідно якого ТОВ «Таліон Плюс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги стосовно боржників ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і до відповідачаза кредитним договором № 519266297 від 28.10.2021.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу №30/1023-01, згідно якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги стосовно боржників ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 519266297 від 28.10.2021.

11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: (1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); (2) правонаступництва; (3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); (4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Договір кредитний та договір факторингу є оспорюваними правочинами, а оскільки ця презумпція не спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, останній вважається правомірним.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Указані вимоги процесуального закону покладають тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах № 910/18036/17 від 02.10.2018, № 917/1307/18 від 23.10.2019.

Наведений процесуальний обов`язок відповідачем не виконаний, докази на підтвердження зазначеного не надані.

У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 у справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).

Європейський суд з прав людини вказав, що Суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції з прав людини зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення («Проніна проти України», n. 63566/00, 18.07.2006).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2662,40 грн судового збору за подання позову до суду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 815/1479/18, від 15.07.2020 по справі № 640/10548/19, від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20.

У відзиві представник відповідача клопотав про зменшення розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу, мотивуючи тим, що справа є типовою для позивача, стосується стандартних правовідносин щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, не відзначається складністю фактичних чи правових питань та не потребує значного обсягу правового аналізу або збирання доказів. Позовна заява складена за типовим (шаблонним) зразком, правова позиція позивача ґрунтується на усталеній судовій практиці, не містить нових, складних або спірних правових висновків та не вимагала індивідуального правового опрацювання. З матеріалів справи вбачається, що представником позивача фактично виконано обмежений обсяг процесуальних дій, зокрема, підготовка та подання позовної заяви. Інші процесуальні дії, які б свідчили про значний обсяг наданої правничої допомоги, з матеріалів справи не вбачається. Зазначені дії не потребують значних часових витрат, а їх вартість у заявленому розмірі не відповідає реальному обсягу виконаної роботи та є явно завищеною з урахуванням характеру спору.

Крім того, представник відповідача зазначив, що для відповідача, як споживача кредитних послуг, сплата заявленого розміру витрат на правничу допомогу стане надмірним фінансовим тягарем, який не відповідатиме принципам справедливості, розумності та пропорційності судових витрат.

Таким чином, у разі задоволення позовних вимог, просили зменшити розмір судових витрат позивача на правничу допомогу до розумного та співмірного цій справі рівня, тобто до 1000,00 грн.

У відповіді на відзив представник позивача щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу зазначив таке.

До позовної заяви долучено свідоцтво адвоката, довіреність видана ТОВ «ФК «ЕЙС», договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт. Відповідно до п. 3.4 договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 після належного виконання доручення Адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг. Позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином.

Суд погоджується з доводами представника відповідача щодо підстав для зменшення витрат на правничу допомогу та керуючись принципом співмірності, обгрунтованості та фактичності, вирішує питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, керуючись критерявми, закріпленими у ст. 141 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1500,00 грн витрат на правничу допомогу, що відповідатиме категорії справи, а також принципам справедливості та достатності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 77 - 80, 141, 247, 259, 263 - 265, 280 - 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» заборгованість за договором № 519266297 від 28.10.2021 на загальну суму 20349 грн 79 коп, 2662 грн 40 коп судового збору, 1500 грн 00 коп витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб. 13,

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останне відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.П. Мельник