Рішення № 138381837, 21.07.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/3199/25

Провадження № 2/373/324/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі

головуючої судді Залеської А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Короткий виклад позовних вимог та їх обґрунтування

Позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на корить ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 104119746 від 24.08.2021 у загальному розмірі 148000,00 грн. Також просив стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 25000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

24.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 104119746 в електронній формі, шляхом обміну повідомленнями та документами в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі на вебсайті Товариства. Позичальник прийняв пропозицію на укладання договору та надав відповідь (акцепт) у виді анкети-заявки, яку підписав шляхом відправлення кредитодавцю електронного повідомлення із застосуванням підпису одноразовим ідентифікатором, який попередньо був направлений кредитодавцем на мобільний телефонний номер позичальника.

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за договором виконав та надав відповідачу погоджену суму кредиту 20000,00 грн, перерахувавши ці кошти у день укладення договору (24.08.2021) на картковий рахунок позичальника за реквізитами платіжної картки, які він вказав при оформленні договору.

Згідно п. 1.5.1 договору за надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю одноразову комісію в розмірі 10,00 % від суми кредиту, що становить 2000,00 грн.

Відповідно до п. 1.5.2 договору проценти за користування кредитом складають 3000,00 грн, що нараховуються за ставкою 1,00 % за кожен день строку користування кредитом, який становить 15 днів - до 08.09.2021 (п. 1.3, п. 1.4 договору).

Окрім цього у п. 1.6 договору передбачена стандартна (базова) процентна ставка - 5,0 % від залишку по кредиту за кожен день користування кредитом, яка застосовується у разі неповернення кредиту у визначений договором строк. У такому випадку у відношенні позичальника, який кредит не повернув діють правила автоматичної пролонгації договору на стандартних умовах (за вищою ставкою).

Відповідач не виконав своє зобов`язання за кредитним договором, грошові кошти не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив.

30.11.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір № 30-11-65, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 104119746 від 24.08.2021 до позичальника ОСОБА_1

10.01.2023 укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за договором № 104119746 від 24.08.2021 на загальну суму заборгованості 171000 грн.

Позивач вказує, що після набуття права вимоги за кредитним договором він не здійснював додаткових нарахувань відповідачу, а останній зі свого боку не вніс жодного платежу на погашення заборгованості. Враховуючи такі обставини, а також принцип розумності, співмірності та пропорційності, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 148000,00 грн, з яких: 20000,00 грн - заборгованість за кредитом; 126000,00 грн - заборгованість за процентами, нарахованими до 31.01.2022; 2000,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Процесуальні рішення та дії у справі.

Ухвалою від 24.10.2025 відкрито провадження в даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Клопотання позивача про витребування доказів з АТ «Універсал Банк» залишено без задоволення у зв`язку з необґрунтованістю.

Поштова кореспонденція від суду, що була направлена за місцем реєстрації відповідача, повернулась без вручення з відміткою «адресат відсутній», а отже, вважається врученою відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду.

Відзиву на позовну заяву відповідач не надав, будь-яких клопотань до суду від нього також не надходило.

Зважаючи на такі обставини, з огляду на незначну складність та типовість справи, суд розглянув справу за письмовими матеріалами, відповідно до ч. 2 ст. 191, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Фактичні обставини, аналіз та оцінка письмових доказів.

24.08.2021 ОСОБА_1 зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі на вебсайті ТОВ«МІЛОАН» та через особистий електронний кабінет подав заявку на отримання кредиту (Анкету-заяву на кредит) № 104119746, в якій вказано: відомості особу позичальника; сума бажаного кредиту 20000,00 грн, строк кредиту 15 днів; дата повернення кредиту 08.09.2021; комісія за надання кредиту - 2000 грн; проценти- 3000 грн, що нараховуються за ставкою 1,00 % за кожен день строку користування кредитом (15 днів). В Анкеті-заяві наявна таблиця, яка відображає процес оформлення та розгляду заяви позичальника в ІТС товариства. По заяві позичальника №104119746 кредитодавцем прийнято рішення 24.08.2021 про погодження викладених у заявці умов кредитування (а.с.53-54).

Згідно довідки ТОВ «МІЛОАН» відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ідентифікований кредитодавцем, після чого 24.08.2021 він здійснив підписання договору одноразовим ідентифікатором F70663, який був направлений йому на номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 64).

Таким чином, 24.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 104119746 у формі електронного документа, текст якого направлений кредитодавцем в електронний кабінет позичальника, та підписаний (акцептований) ним шляхом уведення одноразового ідентифікатора (а.с. 43-52).

За змістом кредитного договору сторони погодили наступні умови кредитування: сума кредиту 20000,00 грн (п. 1.2); строк надання кредиту 15 днів (п. 1.3); термін повернення кредиту, сплати комісії та процентів: 08.09.2021 (п. 1.4); комісія за надання кредиту 2000,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту (п. 1.5.1); проценти за користування кредитом становлять 3000,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, тобто за 15 днів (п. 1.5.2). Тип процентної ставки фіксована (п. 1.7).

Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 25000,00 грн, з яких загальні витрати споживача (проценти та комісія) складають 5000,00 грн (п. 1.5).

Згідно з п. 2.4.1 договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п. 1.4 договору (тобто до 08.09.2021), а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування.

Можливість продовження кредитування (пролонгація) на умовах застосування процентної ставки, визначеної у п. 1.5.2 договору (1,25 % в день), врегульовано п. 2.3.1.1 договору, де передбачено періоди, на які може бути продовжено, визначений у п. 1.3 договору строк кредитування, а також вказана ставка комісії у відсотках від поточного залишку по кредиту, яка нараховується за пролонгацію у таких розмірах: 3% - за пролонгацію на 3 дні: 5 % - за пролонгацію на 5 днів; 10% - за пролонгацію на 15 днів. У цьому пункті також зазначається, що для продовження строку кредитування на тих самих умовах позичальник обов`язково має сплатити частину заборгованості по кредиту.

Водночас, пунктом 1.6 договору передбачено ще один вид та розмір процентної ставки під назвою «стандартна (базова) процентна ставка» за користування кредитом, яка становить 5,00 % в день від фактичного залишку кредиту, яка згідно положень п. 2.2.3 застосовується у випадку неповернення кредиту у строк, визначений договором або у строк пролонгації договору, та згідно умов договору визначається як: автоматичне продовження кредитування на стандартних умовах не більше 60 днів (п. 2.3.1.2) або мати характер відповідальності за прострочення грошового зобов`язання в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України (п. 4.2).

Додатком до договору є Графік платежів, згідно якого у день закінчення строку, на який надано кредит 08.09.2021 позичальник повинен повернути кредитні кошти - 20000,00 грн, сплатити комісію - 2000 грн та проценти - 3000 грн, а всього 25000,00 грн У примітці до Графіку платежів зазначено, що у випадку продовження строку кредитування відповідно до п. 2.3 договору, позичальник доручає кредитодавцю самостійно оновити Графік платежів/скласти його у новій редакції та розмістити в особистому кабінеті позичальника. В оновленому Графіку відображаються актуальні відомості про нову дату платежу та розмір заборгованості станом на таку дату (а.с.52).

Пунктом 3.2.6 договору передбачено право кредитодавця відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати свої права за цим договором на користь третіх осіб у будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника (а.с.52).

TOB «МІЛОАН» свої зобов`язання за договором виконало, перерахувавши позичальнику 24.08.2021кредитні кошти за реквізитами картки НОМЕР_3 , через платіжного провайдера ТОВ «ФК «Елаєнс», що підтверджено платіжним дорученням № 31520012, де вказано: отримувач коштів ОСОБА_1 , призначення платежу: згідно договору №104119746, сума платежу - 20000,00 грн (а.с.65).

30.11.2021 ТОВ «МІЛОАН» (клієнт) та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (фактор) уклали Договір факторингу № 30-11-65, за умовами якого ТОВ «МІЛОАН» відступило за плату (фінансування), а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до боржників на загальну суму 65369380,75 грн (п. 2.1 договору) (а.с. 70-86).

До позовної заяви додано платіжне доручення № 308250004 від 03.12.2021 про переказ коштів від ТОВ «Вердикт Капітал» на рахунок ТОВ «МІЛОАН» в сумі 2601567,70 грн, що згідно п. 7.1 договору є розміром фінансування за договором факторингу № 30-11-65 від 30.11.2021 (а.с. 87).

Також до позову долучено Акти приймання-передачі Реєстру боржників від 03.12.2021, що є додатками до договору факторингу, де вказано, що клієнт передав фактору права грошової вимоги до боржників кількістю 3063 на суму заборгованостей 65369380,75 грн (а.с. 88-89).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників ТОВ «МІЛОАН» відступило, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 (п/номер у реєстрі 986) за кредитним договором № 104119746 від 24.08.2021 на загальну суму заборгованості 85000,00 грн, з яких: 20000,00 грн - заборгованість за кредитом; 2000,00 грн - несплачена комісія; 63000,00 грн - відсотки (а.с. 90-93).

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (новий уклали Договір про відступлення (куплю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, за умовами якого (п. 2.1) ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» шляхом продажу відступило новому кредитору -ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» належні йому права вимоги до боржників (а.с. 94-114).

Згідно п. 7.1, 7.2 згаданого договору сторони домовились, що за відступлення прав вимоги ТОВ «Коллект Центр» сплачує ТОВ «Вердикт Капітал» грошові кошти в сумі 5312491,59 грн протягом 1065 календарних днів з дати підписання цього договору.

Представник позивача долучив до позовної заяви акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» має непогашені грошові зобов`язання перед ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», які виникли на підставі Договору про відступлення (куплю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 в сумі 5312491,59 грн, та які сторони договору вважають припиненими (а.с. 115-117).

Також до позову долучено Акти приймання-передачі, що є додатками до договору № 10-01/2023, де вказано, що ТОВ «Вердикт Капітал» передав ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Реєстр боржників кількістю 207307 в електронному вигляді (а.с. 118-119).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору про відступлення (куплю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 (п/номер у реєстрі 872) за кредитним договором № 104119746 від 24.08.2021 на загальну суму заборгованості 171000,00 грн, з яких: 20000,00 грн - кредит; 2000 грн - комісія; 149000,00 грн - відсотки (а.с. 120-124).

На підтвердження позовних вимог розміру кредитної заборгованості в сумі 28067,87 грн, яку позивач поросить стягнути з відповідача на свою користь до позову долучено, складений кредитодавцем ТОВ «МІЛОАН» розрахунок заборгованості: «Відомість про щоденні нарахування та погашення» з 24.08.2021 по 07.11.2021 (а.с. 66-67), а також розрахунок заборгованості, що складений наступним кредитором ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за період з 30.11.2021 по 23.02.2022 (а.с. 68-69).

Розрахунок заборгованості, складений ТОВ«МІЛОАН» свідчить, що 24.08.2021 - у день укладення кредитного договору окрім суми кредиту 20000,00 грн, позичальнику нарахована та включена до заборгованості комісія за надання кредиту у розмірі 2000,00 грн, а з 25.08.2021 розпочалось нарахування процентів за ставкою, вказаною у п. 1.5.2 договору (1,0 % в день ) - по 200 грн, які нараховані упродовж строку, на який надавався кредит (за15 днів). За цей період проценти склади суму 3000,00 грн.

Оскільки у визначений договором строк - до 08.09.2021 відповідач не повернув кредитні кошти та не сплатив жодного платежу для пролонгації кредитного договору, то починаючи з 09.09.2021 кредитодавець ТОВ «МІЛОАН» розпочав нарахування відсотків на суму неповернутого кредиту за вищою ставкою - 5,00% в день - по 1000 грн щодня, посилаючись на п.п.1.6, 2.3.1.2 договору, та у підсумку нарахував такі збільшені відсотки за період з 09.09.2021 по 07.11.2021 (60 днів) у сумі 60000,00 грн.

Відтак, згідно розрахунку кредитодавця станом на 07.11.2021 сума неповернутого кредиту становить 20000,00 грн, несплачена комісія - 2000,00 грн, а заборгованість за процентами - 63000,00 грн (3000 грн/строкові + 60000 грн/донараховано після строку).

Розрахунок заборгованості, складений ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», свідчить, що новий кредитор у період з 30.11.2021 по 23.02.2022 (86 днів) здійснив донарахування відповідачу відсотків за ставкою - 5,00 % в день- по 1000 грн щодня, що разом склало 86000,00 грн. У підсумку свого розрахунку ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» визначив заборгованість ОСОБА_1 в сумі 171000,00 грн, з яких: 20000,00 грн - неповернутий кредит; 149000,00 грн - відсотки; 2000,00 грн - комісія за надання кредиту (а.с. 68).

Позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», до якого перейшло право вимоги у відношенні боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 104119746 від 24.08.2021, зменшив суму заборгованості, заявлену до стягнення, про що надав свій розрахунок, та просить стягнути з відповідача на свою користь 148000,00 грн, з яких: 20000,00 грн - заборгованість за кредитом; 126000,00 грн - заборгованість за процентами станом на 31.01.2022; 2000,00 грн - заборгованість за комісією (а.с. 69).

Правове регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до положень ст. 12 та ст. 13 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд, добросовісно та розумно, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб. Не допускається зловживання правом у будь-якій формі.

За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»; 2) електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін.

Відповідно до п. 6 ст. 3 цього Закону підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицією укласти договір (офертою) є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться.

За змістом ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (акцептом), якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно положень ч. 1- 3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксована або змінювана. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має гуртуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

За правилами ч.3 ст. 18 ЗУ «Про споживче кредитування» до нового кредитора переходять передбачені цим законом зобов`язання кредитодавця, зокрема щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки).

Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні спору та висновки суду.

Відповідно до норм цивільного законодавства, що наведені вище, істотними (основними) умовами кредитного договору є предмет - грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом (плата) та строк, на який надається кредит. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів становлять основне грошове зобов`язання у кредитному договорі, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Кредитний договір може містити й інші (додаткові) умови, які випливають з його змісту та не суперечать Закону, зокрема: умови щодо продовження строку договору, відповідальності сторін, надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг, припинення кредитування тощо.

Конституційний Суд України у рішенні 11.07.2013 у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до п.5, 9 ч.3 ст.18 цього Закону несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором; установлення невиправдано малого строку для надання споживачем згоди на продовження дії договору, укладеного на визначений строк, з автоматичним продовженням такого договору, якщо споживач не висловить відповідного наміру. Наведений перелік несправедливих умов не є вичерпним.

У ч.2 ст.21 Закону України «Про споживче кредитування» також зазначається, що сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим законом, є нікчемними (ч. 5 ст. 12 Закону).

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачиться на користь споживача.

За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Письмовими матеріалами доведено, що 24.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 104119746 у формі електронного документу, який направлено позичальнику в особистий кабінет, створений в ІТС товариства та підписаний (акцептований) ним з використання аналогу ЕЦП одноразовим ідентифікатором.

Позичальник ознайомився з істотними (основними) умовами кредитування, прийняв їх та подав Анкету-заяву на кредит № 104119746 від 24.08.2021. Кредитодавець на підставі заяви ОСОБА_1 прийняв рішення про надання кредиту в сумі 20000,00 грн на строк 15 днів, зі сплатою комісії за надання кредиту - 2000,00 грн, що становить 10,00 % від суми кредиту, та процентів в загальній сумі 3000,00 грн, що нараховуються за кожен день строку користування кредитом за ставкою 1,00 % (п. 1.5.2 договору).

ТОВ «Мілоан» свій обов`язок за кредитним договором виконало та 24.08.2021 перерахувало на рахунок позичальника ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 20000,00 грн за номером його банківської картки, яку він зазначив при обміні повідомленнями в особистому кабінеті, що підтверджується платіжним дорученням № 31520012 від 24.08.2024 про перерахування коштів через платіжного провайдера ТОВ ФК «Елаєнс».

Згідно «Відомості про щоденні нарахування та погашення», складеної первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» за договором № 104119746 від 24.08.2021, відповідач ОСОБА_1 не вніс жодного платежу за кредитним договором.

30.11.2021 ТОВ «МІЛОАН» відступив ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за договором факторингу № 30-11-65 право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 104119746 від 24.08.2021 на суму заборгованості 85000,00 грн, до якої включено: 20000,00 грн - сума кредиту; 2000,00 грн - комісія; 63000,00 грн -проценти.

10.01.2023 на підставі договору № 10-01/2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 104119746 від 24.08.2021 на суму кредитної заборгованості - 171000,00 грн, донараховавши відсотки за понадстрокове користування кредитом.

Позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» зменшив суму відсотків та просить стягнути з відповідача кредитну заборгованість у загальному розмірі 148000,00 грн.

Проаналізувавши зміст кредитного договору та розрахунки заборгованостей, складені усіма кредиторами, суд встановив, що до суми кредитної заборгованості 148000,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, увійшли такі складові:

1.сума наданого та неповернутого кредиту - 20000,00 грн;

2.комісія за надання кредиту (одноразова) - 2000,00 грн згідно п. 1.5.1 договору;

3. несплачені проценти, що нараховані за ставкою 1,0 % в день (п. 1.5.2 договору) протягом строку кредитування: з 24.08.2021до 08.09.2021 - 3000,00 грн;

4. проценти, що нараховані відповідачу кредитодавцем ТОВ «МІЛОАН» за понадстрокове користування кредитом протягом 60 днів: з 09.09.2021 по 07.11.2021 за ставкою 5,0 % в день, передбаченою у п. 1.6 договору -60000,00 грн;

5. проценти, донараховані ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за період з 30.11.2021 по 31.01.2022 (63 дні) за ставкою 5,00 %. В день (п. 1.6 договору) - 63000,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість вимог нового кредитора (позивача у справі) про стягнення з боржника (відповідача) кредитної заборгованості у заявленому розмірі, суд перевіряє правильність визначення розміру заборгованості попередніми кредиторами на відповідність не лише умовам договору, а й вимогам закону.

Основні умови кредитування наведені у розділі 1 Договору про споживчий кредит № 104119746 від 24.08.2021 та в Анкеті-заяві позичальника № 104119746 від 24.08.2021, яку погодив кредитодавець своїм рішенням від 24.08.2021 про надання кредиту по заяві. На таких самих умовах складено Графік платежів (додаток № 1 до договору) та Паспорт споживчого кредиту № 104119746 (додаток № 2 до договору).

Відповідно до умов кредитного договору та Графіку платежів основне грошове зобов`язання за договором для позичальника ОСОБА_1 становить 25000,00 грн та складається з наступного: сума кредиту ? 20000,00 грн; комісія за надання кредиту - 2000,00 грн; проценти за користування кредитом під час строку кредитування (15 днів) за ставкою 1,0 % в день (п. 1.5.2) - 3000,00 грн. Зазначене грошове зобов`язання згідно п. 2.4.1 договору відповідач повинен був виконати не пізніше 08.09.2021 (п. 1.4 договору), а у випадку пролонгації строку договору у порядку, визначеному у п. 2.3.1.1 договору - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.

У досліджуваній ситуації відповідач не вніс жодного платежу, а отже підстав, визначених у п. 2.3.1.1 договору для пролонгації кредитування не було. Незважаючи на це, кредитодавець після закінчення, визначеного в договорі строку продовжив нарахування відсотків на суму залишку по кредиту та протягом наступних 60 днів - з 09.09.2021 по 07.11.2021 нарахував проценти у сумі 60000,00 грн за вищою ставкою 5,0% в день (п. 1.6 договору). В подальшому новий кредитор ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» нарахував додаткові відсотки за понадстрокове користування кредитом за ставкою 5,0 % в день, які за період з 30.11.2021 по 23.02.2022 склали суму 86000 грн.

У цьому контексті суд звертає увагу, що пунктом 1.7 договору про споживчий кредит визначено тип процентної ставки - фіксована, яка за правилом ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України не підлягає зміні протягом всього строку кредитування.

Водночас, кредитодавець у договорі передбачив два розміри процентної ставки: 1,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2) у тому числі на умовах пролонгації згідно п. 2.3.1.1 договору; 5,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 договору).

Обидві ці процентні ставки застосовані кредиторами при розрахунку суми заборгованості відповідача, а тому суд більш детально дослідив та проаналізував умови договору, які передбачають застосування вищої за розміром процентної ставки.

Застосування денної процентної ставки 5,0 % (п. 1.6) передбачено додатковими умовами договору виключно на випадок невиконання (прострочення виконання) позичальником свого грошового зобов`язання. Так, за загальним правилом пункту 2.2.3 договору ставка процентів, передбачена п. 1.6 застосовується у випадку неповернення кредиту у визначений договором строк, у тому числі з урахуванням пролонгації, якщо таке мало місце згідно з п. 2.3.1.1 договору.

При цьому, пунктом 2.3.1.2 договору кредитодавець передбачив можливість нарахування процентів споживачу за ставкою, визначеною у п. 1.6 договору (5,00 % в день) у випадку, якщо позичальник до закінчення строку, на який надавався кредит не виконав своє грошове зобов`язання: не повернув кредитні кошти, не вчинив дії для пролонгації строку договору у порядку п. 2.3.1.1., а продовжив користуватись кредитом. У такому випадку кредитодавець закріпив за собою право без повідомлення та згоди позичальника продовжити його кредитування за вищою процентною ставкою, вказаною у п. 1.6 договору максимально ще на 60 календарних днів.

Цим правилом скористався кредитодавець ТОВ «МІЛОАН».

Суд вважає, що умови договору (п. 2.3.1.2) про застосування кредитодавцем після спливу, визначеного в договорі строку кредитування, у п`ять разів вищої денної процентної ставки за користування кредитом є істотними змінами, що погіршують становище позичальника, оскільки тягнуть за собою значне збільшення загальної вартості кредиту, яка не була визначена (обрахована) на день укладання договору або пізніше додатковою угодою. Тому впровадження (застосування) кредитодавцем таких умов договору без повідомлення позичальника та без отримання від нього згоди на відповідні зміни є недопустимим, оскільки порушує, визначені Законом права споживача

За правилами ч. 7 ст. 12 Закону «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною. На переконання суду це положення стосується, у тому числі, умов щодо автоматичного продовження (автопролонгацій) визначеного в договорі строку кредитування за іншою - вищою процентною ставкою, яка не враховувалась при визначенні вартості кредиту.

З врахуванням зазначеного, застосування кредитодавцем положення п. 2.3.1.2 договору щодо так званої пролонгації кредитування у випадку неповернення кредиту у строки, визначені договором, із застосуванням вищої процентної ставки (5% в день) протягом невизначеного для споживача періоду (але не більше 60 днів), не підпадає під поняття «пролонгація», так як змінює умови кредитування на шкоду споживача, а тому визнається судом таким що створює істотний дисбаланс між правами споживача та кредитора. Отже, відповідне положення договору не підлягає застосуванню, оскільки обмежує права споживача порівняно з правами, встановленими Законом.

Окрім цього, суд зауважує, що пунктом 4.2 договору про споживчий кредит передбачено ще один, аналогічний випадок застосування денної процентної ставки, визначеної у п. 1.6 договору (5,00 % в день), а саме вказано, що у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, кредитодавець має право нараховувати проценти за ставкою, передбаченою п. 1.6 договору, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України.

Вочевидь, саме цей пункт кредитного договору використав новий кредитор ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», донараховавши відповідачу відсотки за ставкою 5,00% в день після отримання права вимоги за кредитним договором

Отже, для суду є очевидним, що застосування збільшеної процентної ставки 5,0 % в день, визначеної у п. 1.6 договору, передбачено лише на випадок невиконання позичальником свого основного грошового зобов`язання у строк, на який надавався кредит (з урахуванням усіх пролонгацій на попередніх умовах). Ставка процентів у пункті 1.6 договору хоч і названа у змісті договору стандартною (базовою), однак згідно проаналізованих вище умов договору застосовується виключно для нарахування збільшених за розміром процентів після спливу строку, на який надавався кредит, що по суті є відповідальністю відповідача за прострочення грошового зобов`язання.

Згідно правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 (справа №444/9519/), від 04.07.2018 (провадження №14-154цс18) та від 31.10.2018 (провадження №14-318цс18) право кредитодавця нараховувати, передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Після закінчення строку, на який надавався кредит, або у разі пред`явлення банком вимоги до позичальника про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов`язання. У такому випадку нарахування кредитором процентів на суму невиконаного (простроченого) грошового зобов`язання має юридичну природу відповідальності, що передбачена статтею 625 ЦК України.

Водночас, пунктом 6 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) було передбачено, що у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 є боржником за договором про споживчий кредит № 104119746 від 24.08.2021. Отримавши кредитні кошти в сумі 20000,00 грн строком користування на 15 днів, відповідач не здійснив жодного платежу на сплату кредиту, процентів та комісії, а отже має прострочене грошове зобов`язання за договором.

Враховуючи усе вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача процентів у сумі 123000,00 грн, які нараховані після спливу, визначеного в договорі 15-денного строку кредитування (після 08.09.2021), за вищою процентною ставкою, передбаченою у п. 1.6 договору (5,00 % в день) у період з 09.09.2021 по 31.01.2022 (додаткові 123 дні).

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» кредитну заборгованість за договором № 104119746 від 24.08.2021 у розмірі 25000,00 грн, яка складається з наступного: 20000,00 грн - заборгованість по кредиту; 3000,00 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом протягом строку визначеного договором; 2000,00 грн - заборгованості за комісією за надання кредиту.

Розподіл судових витрат

За правилами ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати: на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,4 грн, що підтверджується квитанцією та випискою про зарахування коштів до спеціального фонду державного бюджету.

Позивачем визначено ціну позову сумою стягнення 148000,00 грн. Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги частково на суму 25000,00 грн, що становить 16,89 % від ціни позову, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 409,14 грн (2422,40 грн х 16,89 %).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн позивач надав Договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» з адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», в якому наведена тарифікація послуг клієнту; заявку на надання юридичної допомоги № 622 від 01.09.2025 по супроводу примусового стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 ; витяг з акту № 14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025 на суму 25000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд окрім положень щодо пропорційності такого відшкодування, керується положеннями частини 3 статті 141 ЦПК України та виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), їх обсягу, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та фінансового стану обох сторін, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Оцінюючи складність справи як типову та малозначну, враховуючи предмет спору, якість змісту позовної заяви, де мінімально (загально) викладені обставини щодо виникнення заборгованості та її розміру та зовсім не обґрунтовано нарахування процентів за двома різними ставками, беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог, а також суму стягнення, суд зменшує заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу та визначає їх в сумі 2500,00 грн, що відповідатиме критерію реальності, розумності та справедливості, а також є співмірним із наданими послугами та їх якістю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 104119746 від 24.08.2021 у загальній сумі 25000,00 грн (двадцять п`ять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені судові витрати в розмірі 2909,14 грн (три тисячі чотириста дев`ять гривень 14 копійок), з яких: 409,14 грн - судовий збір; 2500,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання суддею.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, 01133;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя А.О. Залеська