Ухвала суду № 138381722, 21.07.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14027/26

Провадження №2/369/14642/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В., розглянувши заяву представника позивача адвоката Запорожцева В.В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С ТА Н О В И Л А:

У провадженні Києво - Святошинського районного суду Київської області перебуває вказана справа.

Разом з позовною заявою представником позивача позивача до суду подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), які знаходяться на всіх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на належне їй майно у межах суми позову 1040760,26 грн.

У обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача вказує, що Верховний суд постановою від 23.04.2025р. у справі № 369/12450/21 скасовав постанову Київського апеляційного суду від 13.08.2024р., а рішення Києво- Святошинського районного суду Київської обл. від 07.02.2024р. про відмову в задоволені позову ОСОБА_1 до АТ «ТАСКОМБАНК» було залишено без змін.

ОСОБА_1 подала виконавчий лист на примусове виконання.

На виконання постанови №76862724 від 21.01.2025р. Приватного виконавця КМВО Деревянчук С.В. з АТ «ТАСКОМБАНК» було стягнуто 1 040 760, 26грн., та Постановою про закінчення виконавчого провадження №76862724 від 30.01.2025р.

ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення заяви про поворот виконання рішення у справі № 369/12450/21.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти та майно, які є у ОСОБА_1 на момент пред`явлення позову до неї, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Беручи до уваги велику кількість судових спорів за позовами ОСОБА_1 до АТ «ТАСКОМБАНК», обставини цих справ та доводи наведені в обґрунтування вимог, з огляду на фінансовий характер майже всіх її позовних вимог до Банку, вбачається наполегливе бажання ОСОБА_1 стягнути кошти з Банку.

За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 3 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.

Тобто, суд на цій стадії має перевірити, яке конкретно майно чи грошові кошти належить відповідачу і де вони знаходяться.

Саме з цією метою положеннями частини першої статті 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Представник позивача не наводить конкретного майна та грошових коштів, на які слід накласти арешт, як і не вказує про наявність такого майна та грошових котів у відповідача.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу, однак не зазначає інформації про наявність у останньої банківських рахунків, їх вид та призначення, місце розміщення, що позбавляє суд можливості перевірити відповідність виду забезпечення, про який просить позивач, позовним вимогам та відповідно їх співмірність.

Так, для забезпечення виконання ухвали суду про накладення арешту, як на рухоме, так і на нерухоме майно, ця ухвала повинна містити відомості про об`єкт обтяження (адреса, якщо нерухоме майно, кадастровий номер земельної ділянки, державний номер транспортного засобу, номера рахунків, тощо), оскільки ці відомості зазначаються в заяві про реєстрацію обтяження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача, навіть в межах суми позову, може стати наслідком порушення вимог частини четвертої статті 150 ЦПК України.

Також, судом перевірено аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником і не встановлено реальної небезпеки, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч.3ст.151 ЦПК України.

У зв`язку з наведеним вище, суд приходить до висновку, що підстави для забезпечення позову відсутні, оскільки крім іншого, в заяві відсутні докази наявності та належності будь-якого рухомого та нерухомого майна у приватній власності відповідача.

Суд роз`яснює заявнику, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для відмови.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у забезпеченні позову.

Керуючись статтями 149, 150, 151, 153, 258, 260 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні заяви представника позивача адвоката Запорожцева В.В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Тетяна ДУБАС