Ухвала суду № 138381673, 09.07.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/8297/26

Провадження №1-кп/367/971/2026

УХВАЛА

Іменем України

09 липня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12026110000000462 від 12.05.2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Розважів Іванківського району Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суд

в с т а н о в и в :

В підготовчому судовому засіданні прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з тим, що закінчити судовий розгляд до 10.07.2026 не представляється за можливе, а ризики які враховувались при обранні запобіжного заходу не зменшились. Отже, підставою продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого, є відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення. На теперішній час зібрані докази, які мають суттєве значення для доказування вини ОСОБА_4 , що підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому вказана обставина може бути врахована судом при продовженні обвинуваченому запобіжного заходу. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, однією з обставин, що враховується судом при обранні, продовженні запобіжного заходу є тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинені злочину в якому він підозрюється. Вказана обставина може бути врахована судом при продовженні відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки, останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, обґрунтовується тим, що значна суворість покарання за тяжкий злочин, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України (позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого) цілком ймовірно може спонукати обвинуваченого до спроб переховування від суду з метою ухилитися від передбаченої законом відповідальності. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 розшукується відділом поліції № 2 (м. Ірпінь) Бучанського РУП ГУНП в Київській області, як особа, яка не прибула за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені у повістці. Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє факт того, що обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення буде базуватись, в тому числі, на показаннях потерпілих та свідків у кримінальному провадженні. Свідки та потерпілі в кримінальному провадженні проживають на території Київської області, а тому для уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може використати тісні соціальні зв`язки. Розуміючи важливість показів свідків та потерпілих для слідства, обвинувачений, перебуваючи на свободі, матиме можливість незаконно впливати на них з метою зміни їх показів та надання неправдивих показань в суді. Варто зазначити, що на теперішній час ні потерпілі, ні свідки безпосередньо судом не допитані, а тому ризик впливу на потерпілих та свідків залишається достатньо високим. Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 раніше вчиняв правопорушення за аналогічних обставин, де 10.10.2025 у м. Буча здійснив наїзд на пішохода на пішохідному переході, що може свідчити про можливість вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, що не виключає реальність існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Систематичне порушення Правил дорожнього руху України обвинуваченим вказує на його безвідповідальне ставлення до безпеки інших учасників дорожнього руху та можливого настання тяжких наслідків. Більш м`які запобіжні заходи застосовані до обвинуваченого ОСОБА_4 не забезпечать виконання ним процесуальних обов`язків та запобіганню вищезазначеним ризикам, та не сприятимуть попередженню вчинення ним інших злочинів та можливої втечі від суду. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину в період воєнного стану, внаслідок якого спричинено смерть малолітньому потерпілому, формує у суспільстві думку, щодо безкарності осіб за вчинення ними вказаних кримінальних правопорушень, що викликає великий суспільний резонанс. Просить суд при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не визначати розмір застави оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_4 , спричинив загибель людини.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 просили про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, а саме: домашній арешт в нічний час доби з 23 год. по 06 год, про що подали письмове клопотання. В засіданні захисник зазначив, що небезпека переховування обвинуваченого не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати цілодобове обмеження у вигляді цілодобового домашнього арешту. Відсутність ризику впливу обвинуваченого ОСОБА_4 на свідків чи потерпілих підтверджується наступними обставинами: даний ризик взагалі носить формальний та надуманий характер, жодним чином, процесуальним джерелом або встановленим чи підтвердженим фактом по справі не підтверджений і прокурором не доведений. Окрім того, навпаки встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 щиро жалкує та розкаюється у вчиненні даного кримінального правопорушення, не заперечує будь-яких обставин щодо перебування за кермом керованого автомобіля чи причетності до події ДТП, після аварії невідкладно намагався надати допомогу потерпілій, викликав швидку медичну допомогу та поліцію, залишався весь час на місці пригоди. Перебував у тверезому стані, пройшов відповідні процедури освідування за вказівками працівників поліції. При цьому, у справі наявні два свідки, показання яких співпадають із показаннями обвинуваченого щодо події ДТП. Окрім того, слід врахувати що потерпілими у кримінальному провадженні є не учасники ДТП, тобто особи показання яких мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні і на які якимось чином можна вплинути, а є батьки загиблої, тобто особи залучені з числа близьких родичів в порядку ст. 55 КПК України, які не були ані свідками ані очевидцями ДТП і не можуть бути особами, вплив на яких може призвести до спотворення показань чи наданні недостовірних відомостей. Щодо можливих ризиків переховування від суду. Встановлено, що весь час з моменту події ДТП та з моменту обрання запобіжного заходу, обвинувачений ОСОБА_4 всіляко сприяв органу розслідування, належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, надавав показання, необхідні документи і характеризуючи матеріали щодо себе. При цьому, ризик переховування ОСОБА_4 повністю нівелюється його особою, зокрема він має місце реєстрації і проживання на території смт. Гостомель, а будь-яких інших адрес проживання чи нерухомого майна на території України та за її межами не має. Також ОСОБА_4 має тяжку хворобу -цукровий діабет з неуточненими ускладненнями, ЦД 2 тип середньої важкості, ожиріння (важка форма), гіпертонічна хвороба з ураженням серця, що підтверджується медичними довідками. Щодо ризику спотворення, знищення або іншого впливу на речові докази. Даний ризик фактично не може існувати оскільки речовими доказами у кримінальному провадженні є вантажний автомобіль, який вже неодноразово був оглянутий слідчими та судовими експертами в межах проведення експертиз та перебувають під цілодобовим наглядом в межах штраф-майданчику, куди доступ заборонений стороннім особам. Інші речові докази у провадженні відсутні. Також просить суд врахувати, що під час дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачений жодного разу не порушував режим та правила перебування в режимній установі. Жодного разу не порушував та не ігнорував слідчі і процесуальні дії в межах кримінального провадження. Просить суд врахувати особу обвинуваченого ОСОБА_4 та характеризуючі відомості щодо нього долучені раніше до справи, а саме: має постійне місце проживання в смт. Гостомель Бучанського району Київської області, - офіційно працевлаштований на посаді водія у ФОП ОСОБА_7 , - на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. З цього приводу ніколи не лікувався, - раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, засуджений за вчинення злочинів не був, - раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, порушень ПДР України не допускав, будь-яка інформація про притягнення до адміністративної відповідальності відсутня, -під час повномасштабного вторгнення у 2022 році не залишив територію громади, а навпаки долучився до сил оборони України та здійснював добровольчу та волонтерську діяльність, - поведінка ОСОБА_4 після вчинення події ДТП, а саме: що останній намагався допомогти потерпілій, надати можливу допомогу, викликав поліцію та швидку медичну допомогу, перебував на місці до прибуття екстрених служб, добровільно надав доступ до свого автомобіля, повністю виконував всі вимоги працівників поліції, був освідуваний - тверезий, жодних дій щодо залишення місця ДТП чи спотворення картини події не вчиняв. Просить суд замінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 23 год. по 06 год.

Захисник ОСОБА_6 просив відмовити в заявленому прокурором клопотанні, повністю підтримав викладені заперечення на клопотання подані в письмовій формі.

Прокурор просила відмовити у зміні запобіжного заходу.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, захисників, обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов до наступного .

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва 13.05.2026 року до обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10.07.2026 року.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

В підготовчому судовому засіданні прокурор мотивувала своє клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тим, що є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який є тяжким злочином, а також наявність ризиків, у зв`язку з тим, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Разом з тим, в підготовчому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце реєстрації та проживання за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до характеристики ВП № Бучанського РУП ГУНП в Київській області від 13.05.2026 року, обвинувачений по місцю проживання характеризується виключно позитивно.

Обвинувачений ОСОБА_4 офіційно працевлаштований на посаді водія у ФОП ОСОБА_7 , з характеристики роботодавця вбачається, що ОСОБА_4 зарекомендував себе позитивно, має 25 років загальноводійського досвіду та 11 років професійного водійського досвіду, в колективі користується повагою та авторитетом.

Обвинувачений ОСОБА_4 на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що підтверджено довідками КНП «Ірпінська центральна міська лікарня» Ірпінської міської ради Київської області від 12.06.2026р.

Згідно справки № 38-22052026/32210 від 25.05.2026 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, засуджений за вчинення злочинів не був.

Обвинувачений ОСОБА_4 має тяжку хворобу - цукровий діабет з неуточненими ускладненнями, ЦД 2 тип середньої важкості, ожиріння (важка форма), гіпертонічна хвороба з ураженням серця, що вбачається з довідок огляду від 19.09.2025 року лікаря терапевта та лікаря ендокринолога.

З заяви потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 20 травня 2026 рок, вбачається, що вони як потерпілі в кримінальному провадженні не наполягають на збереженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ..

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, який може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1 та п.2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність яких встановлена з наведеного прокурором клопотання.

Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Враховуючи, що прокурором у судовому засіданні доведено, що наявне обґрунтоване обвинувачення у відношенні обвинуваченого у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та наявний ризик, передбачений п.п. 1, 3,5 ст. 177 КПК України, а також не було доведено недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявних ризиків, суд прийшов до висновку про можливість застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши думки учасників розгляду, вивчивши матеріали кримінального провадження, з огляду на те, що прокурором не доведено недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого, а саме у вигляді домашнього арешту в нічний час, суд вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризик якого залишився у кримінальному провадженні, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на більш м`який у виді домашнього арешту в нічний час, оскільки такий вид запобіжного заходу буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні, із покладанням на нього обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 181-187, 193-203, 205-206, 314-315, 369-372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, а саме: домашній арешт в нічний час доби з 23год по 06год. задовольнити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час з 23:00год до 06:00год. з забороною не покидати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 та із застосуванням електронних засобів контролю.

Початок строку дії ухвали суду про запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, обчислювати з 09.07.2026 року до 06.09.2026року, включно.

Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки:

- не відлучатись без дозволу прокурора, слідчого судді чи суду з місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 23 години до 06 години ранку наступного дня, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги у Київській області - прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого судді чи суду у визначний ними час та місце;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду на протязі 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошено 10 липня 2026 року о 14 год. 10 хв.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1