Рішення № 138381389, 21.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5325/26

Провадження № 2/357/5088/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( ЗАОЧНЕ )

21 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бебешко М. М. ,

при секретарі Примак А. М.,

За участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Дишлюка В.О.,

дитини ОСОБА_3 ,

психолога ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів на утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В :

02 квітня 2026 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява, згідно з якою позивач просить суд: 1)Позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2)Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 3)Стягувати з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно, в розмірі 1\3 частки з усіх видів доходу (заробітку), починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі між собою з 26 червня 2010 року. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було розірвано рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2024 року. 24 травня 2024 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області стягнуто аліменти з ОСОБА_7 ,В на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_8 , в розмірі 1\4 частини з усіх видів доходу (заробітку) відповідача, починаючи з 02 квітня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття. На виконанні у відділі Державної виконавчої служби виконавчий лист про стягнення аліментів не перебував та не перебуває. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 і 9-ти річний син ОСОБА_9 залишився без батьківського піклування. Точне місце проживання батька дитини невідоме. Жодного контакту з батьком ОСОБА_9 не мав. З найближчих повнолітніх родичів, які спроможні виховувати та утримувати ОСОБА_8 є його старший брат ОСОБА_1 . Службою у справах дітей Білоцерківської міської ради з 02 березня 2026 року неповнолітнього ОСОБА_3 тимчасово влаштовано у сім`ю ОСОБА_1 який утримує та виховує брата ОСОБА_8 . Протягом усього часу проживання ОСОБА_3 у місті Біла Церква, батько дитини жодного разу не поцікавився життям ОСОБА_8 та навіть після смерті матері останнього, не відреагував на подію та проявив інтересу до життя сина.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 квітня 2026 року вказану справу передано на розгляд судді Бебешко М.М.

Ухвалою суду від 03 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

07 квітня 2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 14 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15 травня 2026 року. Вказаною ухвалою суду зобов`язано службу у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області надати суду висновок щодо розв`язання спору та зобов`язано позивача забезпечити явку в підготовче засідання малолітню дитину для з`ясування її думки щодо вирішення спору у справі.

13 травня 2026 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи.

13 травня 2026 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, підтримання позовних вимог у повному обсязі, з проханням закрити підготовче провадження у справі.

13 травня 2026 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про виклик свідків.

14 травня 2026 року на адресу суду від представника третьої особи надійшов висновок щодо розв`язання спору у справі.

Через неявку в підготовче засідання, призначене судом на 15 травня 2026 року відповідача, підготовче засідання у справі відкладено та повторно призначено на 23 червня 2026 року.

23 червня 2026 року на адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та про закриття підготовчого провадження і призначення судового розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 23 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 21 липня 2026 року.

21 липня 2026 року позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав відповідача щодо сина ОСОБА_8 та призначення позивача опікуном над останнім. В той же час представник позивача в усній формі заявила клопотання про залишення без розгляду позовної вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дитини.

Позивач підтримавши заявлене клопотання про залишення позову в частині стягнення аліментів без розгляду, додатково пояснив суду, що він є старшим братом малолітнього ОСОБА_3 . З 2019 року він є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, є учасником бойових дій та приймав безпсередню участь у воєнних діях на захист України. 23 лютого 2026 року помрела його мати і його було переведено для подальшого несення служби до міста Біла Церква. З цього часу він спільно зі своєю дівчиною та ОСОБА_8 проживають однією сім`єю. Батько дитини жоного разу не цікавився життям ОСОБА_8 , проживає на території Росії та засобами інтернет зв`язку направив на його адресу копію паспорта громадянина РФ, виданого у Краснодарському краю РФ.

Представник третьої особи служби у справах дітей Білоцерківської міської ради в судовому засіданні 21 липня 2026 року позовні вимоги підтримав та підтримав два висновки за результатами вирішення спору, а саме висновок щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав щодо сина ОСОБА_8 та висновок щодо доцільності призначення позивача опікуном над братом ОСОБА_8 .

В судовому засіданні 2 1липня 2026 року за участю психолога заслухано думку малолітнього ОСОБА_3 , який пояснив суду, що свого батька він жодного разу не бачив та телефоном з останнім не спілкувався. Батько поїхав в Росію та його можна позбавити батьківських прав. Він проживає з братом ОСОБА_10 та йог дівчиною ОСОБА_11 . До нього брат з дівчиною добре відносяться, разом відпочивають їздять на ставки. 31 липня цього року він поїде на базу відпочинку до Кіровоградської області.

Допитана в судовому засіданні 21 липня 2026 року в якості свідка ОСОБА_12 показала суду, що вона є дівчиною ОСОБА_10 позивача та на протязі 2,5 років проживає з останнім однією сім`єю. З 25 лютого 2026 року, після смерті матері ОСОБА_10 , з ними проживає менший брат ОСОБА_13 .. Вони спільно з ОСОБА_10 водять його до школи, на гурток англійської мови, годують та одягають. Батька ОСОБА_10 та ОСОБА_8 вона жодного разу не бачила. Мати ОСОБА_10 розповідала їй про те, що батько залишив сім`ю. Мати хотіла позбавити колишнього чоловіка батьківських прав, але померла.

Допитана в судовому засіданні 21 липня 2026 року в якості свідка ОСОБА_14 показала суду, що вона була сусідкою ОСОБА_10 з ОСОБА_11 , коли останні проживали в однокімнатній квартирі по АДРЕСА_1 . ОСОБА_10 вона знає на протязі двох років. Після смерті матері ОСОБА_15 забрав до своєї квартири меншого брата ОСОБА_8 . ОСОБА_15 з ОСОБА_11 купують ОСОБА_8 все, що останній забажає, водять на гуртки, гуляють по парку. На даний час ОСОБА_15 з ОСОБА_8 переїхали до трикімнатної квартири так як хотіли щоб у ОСОБА_8 була своя окрема квартира. Батька ОСОБА_8 вона не знає, розмов про нього не чула, лише знає, що останній проживає в РФ. та не проявляє інтересу до ОСОБА_8 .

Допитаний в судовому засіданні 21 липня 2026 року в якості свідка ОСОБА_16 показав суду, що відповідач є його батьком і залишив сім`ю, коли він навчався у 7 класі, а ОСОБА_8 було три роки. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла їх мати і ОСОБА_9 почав проживати з ОСОБА_10 в окремій квартирі.

Відповідач двічі (15 травня 2026 року та 23 червня 2026 року) не з`являвся в підготовче засідання та 21 липня 2026 року не з`явився в судове засідання. Викликався до суду шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті Судової влади України.

За таких обставин суд постановляє протокольно ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі між собою з 26 червня 2010 року.

Від шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було розірвано рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2024 року.

24 травня 2024 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області стягнуто аліменти з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_8 , в розмірі 1\4 частини з усіх видів доходу (заробітку) відповідача, починаючи з 02 квітня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття.

24 червня 2024 року судом видано виконавчий лист у справі про стягнення аліментів.

На виконанні у відділі Державної виконавчої служби виконавчий лист про стягнення аліментів не перебував та не перебуває.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_5 за наказом служби у справах дітей Білоцерківської міської ради, малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово влаштовано в сім`ю ОСОБА_1 .

Білоцерківським ліцеєм-гімназією № 16 02 березня 2026 року видано довідку, згідно з якою ОСОБА_3 навчається у 2 класі вказаного ліцею. Мати ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батько ОСОБА_5 впродовж навчання сина в ліцеї, не брав участі у вихованні дитини, не відвідував навчальний заклад, не спілкувався з вчителями, не забезпечував базові потреби дитини. Батько не проживає на території України.

05 березня 2026 року позивач як законний представник ОСОБА_17 уклав декларацію про вибір сімейного лікаря для останнього.

15 березня 2026 року позивачем укладено договір оренди трикімнатної квартири для проживання спільно з ОСОБА_12 та ОСОБА_3 .

Позивач є учасником бойових дій та має стан здоров`я у межах норми.

Відповідач є громадянином РФ з 29 листопада 2022 року. 10 липня 2025 року відповідачу видано новий паспорт ГУ МВС РФ по Краснодарському краю.

Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 336 від 12 травня 2026 року надано висновок про те, що ОСОБА_5 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо утримання та виховання малолітнього сина ОСОБА_3 , що є правовою підставою для позбавлення батьківських прав, яке в свою чергу, є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.

11 травня 2026 року службою у справах дітей Білоцерківської міської ради складено висновок про те, що ОСОБА_1 може виконувати обов`язки опікуна над малолітнім братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у разі позбавлення його батька ОСОБА_5 батьківських прав.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Статтею 164 Сімейного кодексу України (надалі СК України) зазначено підстави позбавлення батьківських прав. Так, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, відповідно до статті 165 СК України, мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Статтею 166 СК України описано правові наслідки позбавлення батьківських прав. Так, особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено права, обов`язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини.

Так, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Порядок і розміри відшкодування витрат на перебування дитини в прийомній сім`ї, сім`ї патронатного вихователя, дитячому будинку сімейного типу, будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, школі-інтернаті чи іншому закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються законодавством.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров`ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом. Медичні працівники у разі критичного стану здоров`я дитини, який потребує термінового медичного втручання, зобов`язані попередити батьків або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення дитини в небезпеці.

Статтею 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (ст.9 Конвенції).

Згідно роз`яснень п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, сукупність зібраних по справі доказів свідчить про те, що відповідач ОСОБА_5 самоусунуся від виконання своїх батьківських обов`язків, а саме: не піклується про фізичний і духовний розвиток малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не цікавиться його навчанням, не забезпечує за ним необхідного догляду: харчування, медичного догляду та лікування, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини, як складову виховання, не спілкуються з дитиною обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до внутрішнього світу доньки, тому суд дійшов висновку, що в інтересах дитини, є доцільним позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

До такого висновку суд прийшов врахувавши думку малолітньої дитини щодо того, що він ніколи не бачив та не спілкувався зі своїм батьком та висновок органу опіки та піклування щодо ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків щодо свого малолітнього сина.

Правові висновки щодо доцільності позбавлення батьківських прав у подібних правовідносинах висловлено у постановах Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19 та від 13 липня 2022 року у справі № 366/2047/18.

Також суд враховуючи наявність висновку служби у справах дітей Білоцерківської міської ради від 11 травня 2026 року про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над малолітнім ОСОБА_3 , та те, що останній з дня смерті своєї матері проживає зі старшим братом, вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги в частині призначення позивача опікуном над малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таке рішення буде сприяти забезпеченню прав та законних інтересів малолітнього та відповідати вимогам чинного законодавства, зокрема положенню статі 58 ЦК України щодо встановлення опіки над малолітніми особами.

При ухваленні рішення про позбавлення батьківських прав щодо дитини суд має ухвалити рішення про стягнення з нього аліментів. Проте, враховуючи те, що з відповідача вже стягнуто аліментів на утримання малолітнього арка, суд вважає за доцільне обмежитися вказаним.

Також суд протокольно постановив ухвалу про залишення без розгляду позовних вимог про стягнення з відповідача аліментів, задовольнивши таким чином усне клопотання представника позивача, подане в судовому засіданні 21 липня 2026 року та підтримане позивачем.

Судові витрати в частині стягнення судового збору в розмірі 2666,40 грн. за подання позовної заяви необхідно стягнути із відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 4, 12, 81, 89, 141, 265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 2666,40 грн стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_5 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 . РНОКПП: НОМЕР_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області. Місце знаходження: 09117, Київська область, Білоцерківський район, місто Біла Церква, вулиця Павла Скоропадського, будинок 8. Код ЄДРПОУ: 35615529

Суддя М. М. Бебешко