Рішення № 138380971, 21.07.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/4838/26

Категорія 38

2/295/3351/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді Стрілецької О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач шляхом використання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №S-00020981 від 31.01.2022 у розмірі 8000,00 грн, з яких: тіло кредиту 2000,00 грн, відсотки 6000,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що 31.01.2022 між ТОВ «Фінансова компанія "Гвадіана», правонаступником якого є ТОВ «Цикл Фінанс», та ОСОБА_1 був укладений договір №S-00020981 про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредит, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит у сумі 2000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти.

Представник позивача зауважує, що ТОВ «Фінансова компанія "Гвадіана»свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у строк та на умовах, передбачених договором.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 8000,00 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь.

Обґрунтовуючи наявність права вимоги до відповідача представник позивача посилається на ст. 512, 514 ЦК України, вказує, що право вимоги до нього перейшло на підставі договору факторингу №1 від 07.05.2024.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн, витрати на професійну правову допомогу в розмірі 5000,00 грн та поштові витрати у розмірі 120,00 грн.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Відповідно до ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 21.04.2026 у справі відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін; задоволено клопотання представника ТОВ «Цикл Фінанс», витребувано з АТ КБ «ПриватБанк»: інформацію, чи емітована платіжна карта № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; чи були зараховані на вказану карту грошові кошти в сумі 2000,00 грн у період з 31.01.2022 по 02.02.2022; виписку по зазначеній карті за період з 31.01.2022 по 02.02.2022.

Судом були вжиті заходи для забезпечення повідомлення відповідача про судове провадження.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання (а. с. 51), проте поштове відправлення повернулось на адресу суду не врученим з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», а відтак на підставі п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України відповідач вважається таким, що копію процесуального рішення отримав (а. с. 60-61).

Крім того, копія ухвали про відкриття провадження у справі судом надсилалась та доставлена до електронної скриньки, вказаної позивачем в позовній заяві, яка була зазначена відповідачем під час укладення кредитного договору, що підтверджується змістом довідки про доставку електронного листа, складеного відповідальним працівником суду (а. с. 57).

07.05.2026 з АТ КБ «ПриватБанк» на виконання вимог ухвали суду від 21.04.2026 надійшли документи, які витребував суд (а. с. 62-63).

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Заяви по суті справи до суду також не надходили.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

У частинах 1, 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У частині 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду

Судом встановлено, що 31.01.2022 між АТ «Фінансова компанія «Гвадіана» та ОСОБА_1 в електронному вигляді був укладений договір №S-00020981 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором F013256 (а. с. 8-16).

Відповідно до п. 1.1 укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ITC кредитодавця, доступ до якої забезпечується позичальнику через веб-сайт або мобільний додаток. Кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 2000,00 грн на засадах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

У пунктах 2.1, 2.2 договору визначено, що кредит надається строком на 30 днів, тобто до 01.03.2022 від дати надання кредиту, шляхом його переказу на рахунок позичальника протягом 3-х календарних днів з дня укладення договору. Датою отримання кредиту вважається дата списання відповідної суми з рахунку кредитодавця. Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної позичальником НОМЕР_1 .

Згідно з п. 2.4. договору позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом з дотриманням Графіка відповідно до додатку 1 до цього договору, що є невід`ємною частиною цього договору до закінчення строку, визначеного п. 2.1. цього договору.

Зі змісту п. 2.6 договору вбачається стандартна процентна ставка становить 2,50% на добу.

Додаток №1 до договору №S-00020981 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, підписаний ОСОБА_1 електронним цифровим підписом, містить графік платежів, дату видачі кредиту 31.01.2022, кількість днів у розрахунку 30, чиста сума кредиту у розрахунковому періоді 3500,00 грн, сума кредиту за договором 2000,00 грн, проценти -1500,00 грн, реальна річна процентна ставка 114432,08 %, загальна вартість кредиту 3500,00 грн (на звороті а. с. 16-17).

З матеріалів справи вбачається, що АТ «Фінансова компанія «Гвадіана» свої зобов`язання за договором кредиту виконало в повному обсязі, надавши позичальнику грошові кошти у загальному розмірі 2000,00 грн шляхом їх перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_3 , що підтверджується випискою про рух коштів по банківській картці, яку надало АТ КТ "ПриватБанк" (а. с. 62, 63).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 04.12.2024 у справі №755/4205/14-ц банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, суд вважає, що позивачем на підставі належних доказів, які засвідчили факт здійснення переказу грошових коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 в розмірі, який передбачений умовами кредитного договору, доведено, що відповідач ці кошти отримав та користувався ними.

07.05.2024 між АТ «Фінансова компанія «Гвадіана» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладений договір факторингу №1, відповідно до умов якого, актів приймання-передачі прав вимоги від 07.05.2024 та Реєстру боржників від 07.05.2024 АТ «Фінансова компанія «Гвадіана» передало (відступило) ТОВ «Цикл Фінанс» за плату належне йому право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №S-00020981, укладеним 31.01.2022 (а. с. 23-34).

У частині 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, на підставі ст. 512, 514 ЦК України до ТОВ «Цикл Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №S-00020981, укладеним 31.01.2022.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Встановивши, що відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав кредитні кошти, судом не встановлено, що відповідач належним чином виконав свої зобов`язання з їх повернення в повному обсязі та сплатив інші платежі за договором, що призвело до виникнення заборгованості.

Згідно з розрахунком заборгованості, ОСОБА_2 має заборгованість за договором у сумі 8000,00 грн, з яких: за тілом кредиту 2000,00 грн; за відсотками 6000,00 грн (а. с. 3).

На підставі досліджених доказів підтверджується, що відповідно до умов укладеного 31.01.2022 між сторонами договору відповідач отримав кредит у сумі 2000,00 грн, не здійснював платежі за договором, що призвело до порушення майнових прав позивача, внаслідок чого утворився борг за тілом кредиту, який становить 2000,00 грн. В матеріалах справи відсутні докази повернення кредитних коштів.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2000,00 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 6000,00 грн.

Звертаючись з позовом, позивач просить стягнути заборгованість за відсотками в розмірі 6000,00 грн, які нараховані за період з 31.01.2022 по 31.05.2022 (а. с. 3).

Суд не погоджується з вимогами позивача в цій частині, оскільки нарахування таких відсотків суперечить умовам укладеного між сторонами договору та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу, визначеного цим договором строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року по справі №202/4494/16-ц, від 23 жовтня 2019 року по справі № 723/304/16-ц, від 26 травня 2020 року по справі № 638/13683/15-ц, від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, тобто судова практика є сталою, змін не зазнавала, яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

За умовами кредитного договору №S-00020981 від 31.01.2022 сторонами погоджено суму кредитних коштів - 2000,00 грн, строк користування кредитом 30 днів. Також умовами договору передбачена можливість пролонгації строку кредитування.

Так, у пункті 4.1 договору сторони погодили, що клієнт має право подовжити (пролонгувати) строк повернення кредиту. Для цього він зобов`язаний у повному обсязі сплатити нараховані на дату пролонгації проценти за користування кредитом та пеню/штраф у разі наявності. Продовження строку надання кредиту доступне всім позичальникам до 90 дня прострочення зобов`язання включно. З 91 дня прострочення зобов`язання продовження строку надання кредиту доступне тільки для клієнтів, сума (тіло) кредиту яких перевищує розмір мінімальної заробітної плати. Оплата в повному обсязі нарахованих процентів за кредитом є підтвердженням згоди позичальника щодо активації/продовження строку надання кредиту потребує підписання додаткових угод до цього договору.

Згідно з пунктом 4.2 договору при пролонгації строку надання кредиту в окремих випадках кредитодавець може запропонувати позичальнику індивідуальну процентну ставку, яка може не співпадати в порівнянні зі ставкою вказаною в договорі.

У пунктах 4.3-4.5 договору визначено, що позичальник самостійно обирає бажаний строк продовження користування кредитом за допомогою ІТС кредитодавця в межах від 7 до 30 календарних днів. Після прийняття рішення кредитодавцем про пролонгацію строку надання кредиту, автоматично коригується Додаток 1 до цього договору (графік платежів). Пролонгувати (продовжувати) строк дії договору можна необмежену кількість разів.

Отже, зі змісту умов укладеногоміж сторонами договору можна дійти висновку, що строк кредитування становить 30 днів, для пролонгації строку кредитування необхідно сплатити всю суму відсотків, нарахованих за попередній період, та пеню/ штраф у разі наявності, строк, на який продовжується строк кредитування, фіксується у додатку до договору, який повинен бути підписаний сторонами.

Разом з тим, до матеріалів позовної заяви позивач не долучив докази, які підтверджують, що ОСОБА_1 здійснював платежі за відсотками, ініціював продовження строку кредитування, на яких умовах і на який строк, у зв`язку з чим між сторонами був підписаний додаток до договору, отже строк виконання зобов`язання є таким, що настав 01.03.2022 (30 днів).

Позивачем до позовної заяви не долучені докази, що сторонами строк кредитування був продовжений більше, ніж на 30 днів.

Нарахування відсотків поза межами строку кредитування не відповідає нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а відтак є неправомірним.

Отже, позивачем не доведена правомірність нарахування відсотків поза межами строку кредитування за період з 02.03.2022 по 31.05.2022, тобто поза межами строку кредитування.

Дослідивши надані сторонами докази в обґрунтування заявленої позивачем вимоги про стягнення боргу за кредитним договором №S-00020981 від 31.01.2022, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості на суму 3500,00 грн, з яких тіло кредиту - 2000,00 грн, відсотки за користування кредитними коштами 1500,00 грн, які нараховані відповідно до умов кредитного договору та в межах строку кредитування з 31.01.2022 по 01.03.2022.

У задоволенні вимог про стягнення відсотків, які нараховані з 02.03.2022 по 31.05.2022, поза строком кредитування, суд відмовляє, оскільки їх нарахування є неправомірним.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі часткового задоволення позову.

На підставі частини 1 статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1171,50 грн (2662,40 х 44% від задоволених вимог).

Відповідно до ч. 1, 3-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У частині 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в сумі 5000,00 грн підтверджено змістом договору №12/01/26 про надання правничої допомоги від 12.01.2026, укладеного між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатським об`єднанням «Деналі», змістом додаткової угоди №4 від 03.03.2026 до договору про надання правничої допомоги, відповідно до п. 2 якої гонорар адвокатського об`єднання за супровід 1 справи становить 5000,00 грн, платіжною інструкцією від 05.03.2026 про оплату послуг адвоката у розмірі 5000,00 грн (а. с. 35-40).

Обсяг виконаних адвокатом робіт підтверджується матеріалами справи.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволені частково, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати з надання професійної правничої допомоги пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 2200,00 грн (5000,00 грн х 44% від задоволених вимог).

Разом з тим, суд вважає необґрунтованою заявлену до стягнення вимогу про стягнення судових витрат на відправку позивачем поштової кореспонденції у розмірі 120,00 грн, оскільки такі витратине є судовими у розумінні норм ст. 133 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 76-83, 141, 263-268, 274, 277, 278, 280,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за договором №S-00020981 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, від 31.01.2022, яка утворилась станом на 01.03.2022 у сумі 3500,00 грн, з яких: тіло кредиту 2000,00 грн; відсотки 1500,00 грн, нараховані за період з 31.01.2022 по 01.03.2022, а також стягнути судовий збір у розмірі 1171,50 грн та витрати з надання професійної правничої допомоги у сумі 2200,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора І. Сікорського, 8; код ЄДРПОУ 43453613.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя О.В. Стрілецька